Рішення № 32882851, 07.08.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 34/64/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

69001, м. Запоріжжя, вул. С. Тюленіна,21/Шаумяна,4

Інформаційний центр тел. (061) 224-08-88

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.08.2013 Справа № 908/2337/13

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О., при секретарі Яровенко Г.В.

За участю представників: від позивача - Гринь А.А., довіреність № 32/27 від 03.01.2013 р.; від відповідача - не з'явився.

Розглянув в судовому засіданні матеріали справи № 908/2337/13

за позовом: Концерну «Міські теплові мережі» в особі Філії Концерну «МТМ» Ленінського району (юрид.адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; факт.адреса: 69065, м. Запоріжжя, вул. Щаслива, 2-а, скорочено Концерн «МТМ»);

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (69121, АДРЕСА_2, скорочено ФОП ОСОБА_2);

про стягнення суми

Сутність спору:

Концерном «Міські теплові мережі» в особі Філії Концерну «МТМ» заявлено позовні вимоги до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в розмірі 2003, 31 грн., пені в розмірі 37,78 грн., 3% річних в розмірі 49,76 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 09.07.2013 р. порушено провадження у справі № 908/2337/13, присвоєно справі номер провадження № 34/64/13, розгляд якої призначено на 24.07.2013 р.

Ухвалою господарського суду від 24.07.2013 р., у зв'язку з неявкою представника відповідача та неподанням витребуваних доказів, на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався на 07.08.2013 р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в повному обсязі не виконав прийняті на себе зобов'язання за договором про постачання теплової енергії в гарячій воді № 155 від 01.07.2004 р. в частині оплати отриманої теплової енергії в сумі 2003, 31 грн. за період: з жовтня 2011 р. по квітень 2012 р., з жовтня 2012 р. по квітень 2013 р. Крім того, позивачем заявлені позовні вимоги про стягнення 37,78 грн. - пені та 49, 76 грн. - 3% річних. Обґрунтовуючи позовні вимоги, Концерн «МТМ» посилається на ст.ст. 11, 15, 16, 96, 258, 509, 526, 530, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 193, 232, 276 Господарського кодексу України, умови договору, Закону України «Про теплопостачання», Правила користування тепловою енергією, ст.ст. 1, 2, 54 - 57, 66, 67, 82 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, відповів на поставлені судом питання.

ФОП ОСОБА_2, відповідач по справі, своїм правом на участь в судовому засіданні не скористалася, про дату, час, та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Ухвали суду було направлено на адресу відповідача, що вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 07.08.2013 р.: (69121, АДРЕСА_2), що відповідає вимогам ст. 64 ГПК України.

За клопотанням представника позивача, розгляд справи здійснювався без застосування засобів фіксації судового процесу.

У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.07.2004 року між Концерном «МТМ» в особі Філії Концерну «МТМ» Ленінського району (теплопостачальна організація) та ФОП ОСОБА_2 (споживач) укладено договір № 155 про постачання теплової енергії в гарячій воді на: орендоване нежитлове підвальне приміщення для розміщення майстерні з ремонту радіоапаратури по АДРЕСА_3 (далі договір № 155).

При виконанні цього договору сторони керуються «Правилами обліку, відпускання і споживання теплової енергії», «Нормами та вказівками по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько - побутові потреби в Україні» і діючим Законодавством України. (п. 1.1 договору № 155).

Згідно п. 1.2 за цим договором енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію разом з втратами теплової енергії на теплотрасі, що перебуває на балансі споживача за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Розділом 10 договору № 155 встановлено термін дії договору: з 01 липня 2004 року по 30 червня 2005 року.

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, окрім досягнення взаємної згоди сторін про його розірвання (п. 10.1. договору № 155).

Договір зупиняє свою дію у випадках: прийняття рішення Господарським судом; ліквідації сторін (п. 10. 2. договору № 155).

Доказів припинення дії договору № 155 сторонами не надано.

Позивач відпустив відповідачу теплову енергію в сумі 2003, 31 грн. за період: з жовтня 2011 р. по квітень 2012 р., з жовтня 2012 р. по квітень 2013 р., яку відповідач не оплатив.

Нарахування підтверджуються відповідними помісячними актами приймання-передачі теплової енергії. (а.с. 30-43)

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, заслухавши представників сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Правовідносини сторін є господарськими та такими, що виникли на підставі договору енергопостачання.

Відповідно до ст. ст. 1, 19 Закону України «Про теплопостачання», теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу. Вироблена теплова енергія постачається споживачу згідно з договором купівлі-продажу.

Згідно ч. 1 ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і підігріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ч. ч. 6, 7 ст. 276 ГК України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що проводиться за фактично відпущену енергію.

Сторони в договорі № 155 встановили наступний порядок розрахунків.

Відповідно до п. 6.2 договору № 155 розрахунковим періодом є календарний місяць.

Підставою для розрахунків споживача з енергопостачальною організацією є рахунок та акт надання послуг, підписаний обома сторонами та рахунок, згідно п.6.4. договору № 155.

Згідно п. 6.3 договору № 155 енергопостачальна організація після 7-го числа місяця, наступного за розрахунковим, надає споживачу рахунок за фактичну спожиту теплову енергію, акт надання послуг і податкову накладну. Споживач зобов'язаний оформити акт надання послуг і до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим, повернути його енергопостачальній організації.

На виконання п. 6.3. договору № 155 позивач відправив на адресу відповідача рахунки та акти виконаних робіт за спірний період, згідно реєстрів розісланих повідомлень (а.с. 44-57)

Відповідач всупереч умовам договору не підписав акти приймання - передачі за період: з жовтня 2011 р. по квітень 2012 р., з жовтня 2012 р. по квітень 2013 р., доказів висунення заперечень теплопостачальній організації не надав, відповідно вказані акти є погодженими.

Відповідно до п./п. 3.2.2. договору № 155 споживач зобов'язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії за кожним параметром в обсягах і в терміни, які передбачені цим договором.

Споживач зобов'язаний, на підставі п. 6.6. договору № 155, до 20-го числа поточного місяця перерахувати на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації суму заборгованості за фактично спожиту теплову енергію і передоплати.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Приймаючи до уваги те, що на момент розгляду справи в суді відповідач має заборгованість в сумі 2003, 31 грн. за період: з жовтня 2011 р. по квітень 2012 р., та з жовтня 2012 р. по квітень 2013 р., доказів оплати наявної заборгованості відповідачем не надано, стягненню підлягає сума основного боргу у розмірі 2003, 31 грн.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 37, 78 грн. пені за період: з 21.11.2012 р. по 01.06.2013 р.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Вимоги щодо стягнення пені позивач обґрунтовує п. 7.2.3. договору № 155, який передбачає, що в разі несвоєчасного виконання розрахунків за теплову енергію - пеня в розмірі 0,5% від належної до сплати суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Судом перевірено правильність нарахування пені та встановлено, що стягненню підлягає 37, 78 грн., за період: з 21.11.2012 р. по 01.06.2013 р.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення 49, 76 грн. - 3 % річних за період: з 21.11.2012 р. по 01.06.2013 р.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено правильність нарахування 3% річних та встановлено, що вимоги в цій частині є законними і обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (69121, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) на користь Концерну «Міські теплові мережі» (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137, поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № 26030301001951, Філія - Запорізьке обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957, ідентифікаційний код: 32121458) 2003 (дві тисячі три) грн. 31 коп. основного боргу, 37 (тридцять сім) грн. 78 коп. пені, 49 (сорок дев'ять ) грн. 76 коп. 3 % річних, 1720 (тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 08.08.2013 р.

Суддя А.О. Науменко