Рішення № 32882812, 05.08.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05.08.2013р. Справа № 905/4799/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунов Е.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькшахтометробуд"

про стягнення 234206 грн. 87 коп.

за участю представників:

від позивача - Снігаренко Н.Ю. - представник за довіреністю;

від відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Позивач- Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Донецькобленерго" звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькшахтометробуд" про стягнення боргу за активну електроенергію за період січень, лютий, березень 2013 року у розмірі 222062,71 грн., боргу за реактивну електроенергію за період січень, лютий, березень 2013 року у розмірі 6486,18 грн., 3 % річних за період з 12.02.2013р. по 30.04.2013р. у розмірі 943,00 грн. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті електричної енергії за період січень, лютий, березень 2013 року та пені за період з 12.02.2013р. по 30.04.2013р. у розмірі 4714,98 грн. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті електричної енергії за період січень, лютий, березень 2013 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору постачання електричної енергії № 118 від 01.03.2003 щодо повної та своєчасної оплати вартості спожитої протягом березня-вересня 2013 року електричної енергії.

Відповідач у засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що ухвали суду від 03.07.2013р. та 16.07.2013р., направлені позивачу та відповідачу за адресою, зазначеною в позові та спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, господарський суд вважає, що позивач та відповідач були повідомлені про розгляд справи належним чином, проте правом бути присутнім в судовому засіданні не скористалися, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про наступне.

01 березня 2003 між Відкритим акціонерним товариством "Донецькобленерго" (постачальник електричної енергії), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Донецькобленерго", та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донецькшахтометробуд" (споживач) укладено договір № 118 про постачання електричної енергії (далі - Договір).

Згідно з п. 1 Договору постачальник електричної енергії постачає електричну енергію споживачу, а споживач користується електроенергією та оплачує постачальнику електричної енергії її вартість згідно з умовами цього договору та додатків до договору, що є невід'ємними його частинами.

Відповідно до п. 9.5 Договору цей договір набуває чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31.12.2003. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Оскільки в матеріалах справи відсутні докази надсилання на адреси сторін заяв про припинення Договору, та сторонами підтверджується, що вказані заяви не надсилались, суд приходить до висновку, що строк дії Договору неодноразово щорічно продовжувався на наступні календарні роки і на тих самих умовах, які були ним передбачені.

Додатковою угодою від 29.12.2011 до Договору сторони погодили вважати продовженим Договір на строк до 31.12.2012 включно.

Таким чином, у заявлений до стягнення період Договір був чинним.

Відповідно до п. 2.1.1 Договору постачальник електричної енергії зобов'язався постачати споживачу електроенергію. Згідно з п. 2.2.2 та п. 2.2.3 Договору споживач зобов'язався оплачувати постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами Додатку № 5 "Порядок розрахунків за електроенергію", а також оплачувати генерацію та споживання реактивної електричної енергії електроустановками споживача згідно з Додатком № 10 "Порядок розрахунків за перетікання реактивної енергії".

Порядок обліку електричної енергії та порядок розрахунків за електричну енергію узгоджений сторонами в розділі 7 Договору та Додатку № 5 "Порядок розрахунків за електроенергію" до Договору.

Відповідно до п. 7 Додатку № 5 до Договору остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії визначеного на підставі показів розрахункових засобів обліку.

За результатами розрахункового періоду споживачем та постачальником електричної енергії визначається фактичний обсяг поставленої споживачу електричної енергії та оформлюється додаток №7 "Акт прийняття-передавання товарної продукції" (абз.2 п. 7 Додатку № 5 до Договору).

Сума платежу розраховується постачальником виходячи із тарифів, які діють на день надання Споживачу рахунка і обсягу електричної енергії (абз.2 п. 5 Додатку № 5 до Договору).

Судом встановлено, що позивач належним чином виконував свої зобов'язання з постачання відповідачу електричної енергії, та поставив за період січень, лютий, березень 2013 року активної електричної енергії в обсязі 191122кВт*год та реактивної енергії в обсязі 186258 кВАр*год, що підтверджується актами приймання-передавання товарної продукції. Вказані акти підписані представниками позивача та відповідача і скріплені печатками без заперечень.

Згідно з п. 7 Додатку № 5 до Договору для проведення остаточного розрахунку споживач у термін до 3 робочих днів з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати в розрахунковому відділі відповідного РЕМ або ЕМ рахунок на оплату електричної енергії. Цей рахунок має бути оплачений споживачем протягом 5 банківських днів з дня його отримання, якщо споживач здійснює оплату самостійно, та 10 банківських днів, якщо споживач здійснює оплату через свою головну структуру.

Відповідно до абз. 2 п. 17 Додатку № 10 до Договору кошти за перетікання реактивної електроенергії перераховуються споживачем на поточний рахунок ЕО протягом 5 днів від дня отримання розрахункових документів.

Позивач оформив та направив відповідачу рахунки за спожиту активну електроенергію за період за період січень, лютий, березень 2013 року на суму 222062,71 грн. та за спожиту реактивну енергію за період січень, лютий, березень 2013 року на суму 6486,18 грн., а відповідач отримав ці рахунки, що підтверджується відміткою на других екземплярах рахунків.

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" та п. 1.3 Правил користування електричною енергією, споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Частиною другою статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Аналогічна норма міститься і в ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму їх використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Пунктом 2 ст. 275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Частинами 6, 7 ст. 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Судом встановлено, що позивач свої зобов'язання за Договором виконав належним чином, а саме поставив відповідачу електричну енергію у березні-вересні 2013 року, що підтверджується матеріалами справи, у тому числі актами приймання-передачі, рахунками за електроенергію, які були отримані представником відповідача.

Однак, відповідач порушив умови Договору, оплату за активну електроенергію за період січень, лютий, березень 2013 року у розмірі 222062,71 грн., за реактивну електроенергію за період січень, лютий, березень 2013 року у розмірі 6486,18 грн. не здійснив.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати електричної енергії, позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача заборгованість за поставлену активну електричну енергію у розмірі 296 373,80 грн. і реактивну електричну енергію у розмірі 43 279,49 грн.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом ( п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідачем зобов'язання з оплати спожитої електроенергії в порядку та строки, встановлені Договором, не виконані.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування факту порушення договірних зобов'язань суду не надав, наявність заборгованості не оспорив, а також не надав доказів погашення заборгованості за Договором.

Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині стягнення боргу за активну електроенергію за період січень, лютий, березень 2013 року у розмірі 222062,71 грн., боргу за реактивну електроенергію за період січень, лютий, березень 2013 року у розмірі 6486,18 грн. підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача 3 % річних за період з 12.02.2013р. по 30.04.2013р. у розмірі 943,00 грн. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті електричної енергії за період січень, лютий, березень 2013 року та пеню за період з 12.02.2013р. по 30.04.2013р. у розмірі 4714,98 грн. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті електричної енергії за період січень, лютий, березень 2013 року.

Згідно з ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (ст. 218 Господарського кодексу України).

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Сторонами в п. 8 Додатку № 5 до Договору погоджено, що у разі несвоєчасної оплати обумовлених даним додатком нарахувань постачальник проводить споживачу нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати: пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюються нарахування, від суми боргу та 3 % річних з простроченої суми.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок пені, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що вказаний розрахунок здійснено арифметично вірно та у відповідності до вимог чинного законодавства.

З огляду на те, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання з оплати спожитої електричної енергії, відповідальність у вигляді пені за прострочення виконання зобов'язання передбачена Договором, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені є правомірними та підлягають задоволенню за розрахунком позивача перевіреним судом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання з оплати спожитої електричної енергії на користь позивача встановлений судом та по суті відповідачем не спростований, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню за розрахунком позивача перевіреним судом та неоспореним відповідачем.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін. За змістом статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивач надав суду докази, якими він обґрунтовує свої позовні вимоги і вони є належними. Усупереч вказаним нормам, відповідач не надав господарському суду доказів, які спростовують вимоги позивача.

Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене господарський суд вважає, що позовні вимоги ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькшахтометробуд» підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, відповідно до статті 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькшахтометробуд» про стягнення 234206 грн. 87 коп. - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькшахтометробуд» (83030, м. Донецьк, вул. Майська, 86А, ідентифікаційний код 24656975, з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" (84061, Донецька обл., м.Горлівка, пр-т Леніна, 11, ідентифікаційний код 00131268) заборгованість у сумі 234206 (двісті тридцять чотири тисячі двісті шість) грн. 87 коп., яка складається із:

- боргу за активну електроенергію за період січень, лютий, березень 2013 року у розмірі 222062,71 грн.;

- боргу за реактивну електроенергію за період січень, лютий, березень 2013 року у розмірі 6486,18 грн.;

- 3 % річних за період з 12.02.2013р. по 30.04.2013р. у розмірі 943,00 грн. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті електричної енергії за період січень, лютий, березень 2013 року;

- пені за період з 12.02.2013р. по 30.04.2013р. у розмірі 4714,98 грн. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті електричної енергії за період січень, лютий, березень 2013 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькшахтометробуд" (83030, м. Донецьк, вул. Майська, 86А, ідентифікаційний код 24656975, з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" (84061, Донецька обл., м.Горлівка, пр-т Леніна, 11, ідентифікаційний код 00131268) судовий збір у сумі 4685 (чотири тисячі шістсот вісімдесят п'ять) грн.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 5 серпня 2013 року.

Повний текст рішення складено та підписано 08 серпня 2013 року.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими частиною 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Е.В. Зекунов