Рішення № 32882744, 08.08.2013, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07 серпня 2013 р. Справа № 903/764/13

Господарський суд Волинської області у складі:

головуючого судді - Гарбара Ігоря Олексійовича

секретар судового засідання - Шевчук Світлана Анатоліївна

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку у приміщенні господарського суду Волинської області справу за позовом публічного акціонерного товариства "Луцькпластмас" до приватного підприємства "Торговий Дім Аміко-Кераміка" про стягнення 104 917,64 грн. та розірвання договору.

За участю представників сторін:

від позивача: Шумик М. О. - представник (дов. від 06.08.2013 р.)

від відповідача: н/з

В судовому засіданні 07.08.2013 р. у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ: публічне акціонерне товариство "Луцькпластмас" звернулося в суд з позовом до приватного підприємства "Торговий Дім Аміко-Кераміка" про стягнення 104 917,64 грн. та розірвання договору.

Ухвалою господарського суду від 26.07.2013 р. за вказаним позовом було порушено провадження у справі та призначено розгляд останньої в судовому засіданні.

Представник позивача в судовому засіданні подав витребувані ухвалою суду документи. Позов підтримав.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату і час розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 4563000097909 від 05.08.2013 р.

Беручи до уваги викладене, суд вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Луцькпластмас" звернулося в суд з позовом до приватного підприємства "Торговий Дім Аміко-Кераміка" про стягнення 104 917,64 грн. та розірвання договору.

Позов мотивувало тим, що 01.11.2012 р. між Публічним акціонерним товариством "Луцькпластмас" та приватним підприємством "Торговий Дім Аміко-Кераміка" було укладено договір оренди приміщення № 136/1-12, розташованого за адресою: м. Луцьк, вул. Рівненська, 76А.

Приміщення було передане відповідачу за актом прийому-передачі нежитлового приміщення в оренду від 01.11.2012 р. для розміщення складського приміщення.

Договором сторони узгодили, що розмір орендної плати становить 18 141,00 грн. на місяць.

Позивач вказує, що відповідач не виконав належним чином зобов'язань згідно договору оренди, тому в нього виникла заборгованість в сумі 104 917,64 грн.

19.02.2013 р. на адресу відповідача позивач направляв претензію на суму 60 564,00 грн. у відповідь на яку відповідач зазначив, що борг визнає повністю, запропонував розглянути та підписати графік реструктуризації заборгованості.

25.03.2013 р. між сторонами було укладено угоду про сплату заборгованості за договором оренди приміщення, однак відповідач не виконав умови даної угоди.

Станом на день подачі позову заборгованість відповідача становить 104 917,64 грн. за період з 01.11.2012 р. по 30.06.2013 р., яку позивач просить стягнути із відповідача.

Крім того, позивач просить суд розірвати договір оренди приміщення № 136/1-12, посилаючись на приписи ч. 2 ст. 651 ЦК України, ч. 1 ст. 782 ЦК України та ч. 1 ст. 762 ЦК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази в справі, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 01.11.2012 р. між сторонами було укладено договір оренди приміщення № 136/1-12 (а.с. 7-8).

Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець (позивач) передає, а орендар (відповідач) бере у тимчасове платне користування нежитлове приміщення ПАТ "Луцькпластмас", яке являє собою: частину приміщення складу, загальною площею 1 511,8 м. кв.

Вартість об'єкта нерухомого майна, що передається в оренду складає 182 000,00 грн.

Позивач у виконання умов договору передав відповідачу приміщення, що підтверджується актом здачі-приймання нежитлового приміщення в оренду за договором № 136/1-12 від 01.11.2012 р. (а.с. 9).

Відповідно до п. 4.1. договору розмір орендної плати за весь об'єкт, що орендується становить 18 141,00 грн.

Орендна плата сплачується орендарем наперед щомісячно в безготівковому порядку на рахунок орендодавця (позивача) або в готівковому порядку через касу орендодавця не пізніше 10 числа кожного місяця.

19.02.2013 р. на адресу відповідача було направлено вимогу про погашення заборгованості в сумі 60 564,00 грн. (а.с. 18).

25.03.2013 р. у відповідь на претензію відповідач надіслав на адресу позивача лист з проханням розглянути графік реструктуризації заборгованості (а.с. 19).

25.03.2013 р. сторони уклали угоду про сплату заборгованості по договору оренди приміщення, однак відповідач не виконав зобов'язань, взятих на себе згідно угоди.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем договору, в останнього виникла заборгованість в сумі 104 917,64 грн.

Дана сума підставна та підлягає до стягнення із відповідача в повному обсязі.

Згідно з приписами статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Зокрема, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору

Договором сторони передбачили, що дія цього договору припиняється у випадку, зокрема, рішення господарського суду.

Згідно п. 1 ст. 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Відповідно до п. 5.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 12 від 29.05.2013 р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна" вирішуючи питання щодо дострокового розірвання договору оренди у зв'язку з несплатою орендарем (наймачем) платежів, господарським судам слід враховувати таке. Законом (ч. 3 ст. 291 ГК України, частина друга статті 651, стаття 783 ЦК України) передбачено можливість розірвання договору найму (оренди) за рішенням суду на вимогу однієї з сторін, а статтею 782 ЦК України - право наймодавця на односторонню відмову від такого договору у разі невнесення наймачем плати за користування річчю протягом трьох місяців підряд. Відповідне право наймодавця на відмову від договору найму не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою щодо розірвання договору в разі несплати наймачем (орендарем) платежів, якщо має місце істотне порушення умов договору.

Визначення "істотності порушення договору" надано через іншу оціночну категорію "значна міра" позбавлення того на що особа розраховувала при укладенні договору.

У вирішенні відповідних спорів господарським судам слід встановлювати, протягом яких конкретно місяців і якого року орендар не вносив орендну плату, в якому розмірі, в тому числі протягом яких місяців орендар взагалі не вносив орендну плату або вносив частково (п. 5.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 12 від 29.05.2013 р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна").

В даному випадку, із матеріалів справи вбачається, що відповідач не вносив належним чином орендну плату протягом тривалого проміжку часу, сума заборгованості є значною, отже наявні всі підстави для розірвання договору оренди, оскільки порушення відповідача є істотними порушеннями договору оренди. Відповідач неналежним виконанням умов договору позбавив позивача того на що останній розраховував при укладенні договору оренди, зокрема, своєчасного здійснення оплати орендних платежів (п. 6.1. договору).

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з договору. Між сторонами зобов'язання виникли з договору № 136/1-12 від 01.11.2012 р.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ст. 193 ГК України та ст.ст. 525, 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, враховуючи виконання позивачем умов договору та неналежне виконання договору відповідачем, позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.

Відповідно до ст. 4 ЗУ "Про судовий збір" за подання заяви майнового характеру ставка судового збору становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

В даному випадку це - 2098,35 грн.

Позивачем було сплачено 2267,74 грн. судового збору.

Згідно ст. 7 ЗУ "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі, зокрема, зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Отже 169,39 грн. судового збору підлягають поверненню позивачу з держбюджету.

Оскільки, спір до суду доведений з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору в сумі 3 245, 35 грн. (2098,35 грн. за вимогу майнового характеру + 1 147,00 грн. за вимогу немайнового характеру) згідно ст. 49 ГПК України слід покласти на нього.

Керуючись ст. ст. 22, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України та на підставі ст.ст. 174, 173, 193, ч. 1 ст. 202, ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 509, 626, 627, 629 Цивільного кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Розірвати договір оренди приміщення № 136/1-12 від 01.11.2012 р. укладений між приватним підприємством "Торговий Дім Аміко-Кераміка" та публічним акціонерним товариством "Луцькпластмас".

Стягнути з приватного підприємства "Торговий Дім Аміко-Кераміка" (вул. Шкільна, 1/5, с. Зміїнець, Волинська область код ЄДРПОУ 37490542) на користь публічного акціонерного товариства "Луцькпластмас" (вул. Рівненська, 76а, м. Луцьк код ЄДРПОУ 002203571) 104 917 (сто чотири тисячі дев'ятсот сімнадцять грн.) 64 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 3245 (три тисячі двісті сорок п'ять грн.) 35 коп.

Головному управлінню державної казначейської служби України у Волинській області повернути на користь публічного акціонерного товариства "Луцькпластмас" (вул. Рівненська, 76а, м. Луцьк код ЄДРПОУ 002203571) судовий збір внесений в більшому розмірі в сумі 169 (сто шістдесят дев'ять грн.) 39 коп., який сплачений згідно платіжного доручення № 688 від 01.07.2013 р. (оригінал платіжного доручення знаходиться в матеріалах справи).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається через господарський суд Волинської області до Рівненського апеляційного господарського суду протягом 10 днів з моменту підписання повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено

08.08.13

Суддя І. О. Гарбар