Постанова № 32882635, 05.08.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2013 року Справа № 5024/856/2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіКота О.В.суддів:Попікової О.В. (доповідач у справі) Саранюка В.І. за участю представників: від позивача:не з'явились (про дату, час та місце судового розгляду повідомлено належним чином)від відповідача:не з'явились (про дату, час та місце судового розгляду повідомлено належним чином)від третьої особи:не з'явились (про дату, час та місце судового розгляду повідомлено належним чином) розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго"на рішення господарського суду Херсонської області від 25.12.2012р.та на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 28.03.2013р.у справі№ 5024/856/2011 господарського суду Херсонської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго"доприватного підприємця ОСОБА_4третя особа без самостійних вимог на предмет споруЖитлово-експлуатаційна контора № 1 Суворовського районупростягнення 20 753,26 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" звернулося до господарського суду Херсонської області з позовом до приватного підприємця ОСОБА_4 про стягнення 20 753,26 грн. збитків.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 28.07.2011р. в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 27.09.2011р. рішення господарського суду Херсонської області скасовано, позов задоволено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.12.2011р. рішення господарського суду Херсонської області від 28.07.2011р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 27.09.2011р. скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду даної справи позивач у заяві від 15.02.2012р. № 07/05-3248 про уточнення позовних вимог змінив підставу позову та просив суд стягнути з відповідача 20 753,26 грн. вартості безпідставно спожитої електричної енергії на підставі акта порушення ПКЕЕ від 21.12.2010р. № 128500 з огляду на приписи статей 1212, 1213 Цивільного кодексу України. Вказана заява позивача місцевим судом прийнята до розгляду.

Рішення господарського суду Херсонської області від 25.12.2012р. (суддя Гридасов Ю.В.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 28.03.2013р. (головуючий суддя Колоколов С.І., судді Разюк Г.П., Петров М.С.), у задоволенні позову відмовлено повністю.

Рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду обґрунтовані приписами статей 1212, 1213 Цивільного кодексу України, статей 224, 225 Господарського кодексу України, статті 26 Закону України "Про енергетику", Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996р. № 28, з огляду на те, що рішення комісії постачальника, оформлене протоколом від 25.01.2011р. № 4, про нарахування відповідачеві вартості спожитої необлікованої електроенергії не набрало чинності. Окрім цього суди виходили з того, що в матеріалах справи відсутні докази розмежування балансової належності електромереж в орендованому відповідачем приміщенні.

Не погодившись з рішенням місцевого суду та постановою апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти у справі нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема приписів статей 22, 1166 Цивільного кодексу України, статей 139, 224, 225 Господарського кодексу України, Порядку визначення розміру і відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок викрадення електричної енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.2006р. № 122, Правил користування електричною енергією, статті 43 Господарського процесуального кодексу України. При цьому скаржник зазначає, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджується факт здійснення відповідачем самовільного підключення до електромереж та споживання електроенергії, у зв'язку з чим він зобов'язаний відшкодувати завдані енергопостачальникові збитки.

Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи, повноти їх встановлення в судових рішеннях та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 01.03.2004р. між Управлінням комунальної власності м. Херсона та п/п ОСОБА_4 було укладено договір № 192-с оренди комунального майна міської територіальної громади, у відповідності до умов якого відповідачу було передано в користування нежиле приміщення, власником якого є територіальна громада м. Херсона та яке знаходиться на балансі Херсонського міського управління житлового господарства за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 118,4 кв.м, строком до 01.03.2007р.

Додатковим договором від 26.02.2010 р. до договору оренди від 01.03.2004р. № 192-с були внесені зміни щодо продовження строку дії договору до 28.03.2012р.

Апеляційною інстанцією з'ясовано, що договір не містить умов стосовно обов'язку відповідача укласти договори з комунальними підприємствами щодо постачання житлово-комунальних послуг.

У грудні 2010 року представниками постачальника електричної енергії проведено перевірку об'єкта, що перебуває в оренді підприємця ОСОБА_4, за результатами якої складено акт від 21.12.2010р. № 128500 про порушення з боку відповідача пунктів 1.3., 3.6., 1.5. та 6.1. Правил користування електричною енергією. В даному акті зазначено, що п/п ОСОБА_4 здійснив самовільне підключення до Херсонських міських електричних мереж, споживає електричну енергію без приладів обліку та не сплачує за це відповідні кошти (акт складений у присутності трьох представників позивача, присутній п/п ОСОБА_4 від його підписання відмовився).

Також посадовими особами позивача 21.12.2010р. складено акт № 16/1 про здійснення обстеження підвальних приміщень, розташованих в будинку АДРЕСА_1, в якому зазначено, що постачання електричної енергії в підвальні приміщення здійснюються від мереж ЖЕУ-1 Суворовського району, та акт № 128200 про самовільне підключення п'ятикімнатного підвального приміщення до електричних мереж, які було здійснено ЖЕУ-1 Суворовського району, складений в присутності головного інженера Трибух О.О.

Комісія постачальника, розглянувши акт від 21.12.2010р. № 128500 про порушення Правил користування електричною енергією на своєму засіданні, на підставі підпункту 5 пункту 2.1. Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, що затверджена постановою НКРЕ від 04.05.2006р. № 562, прийняла рішення, оформлене протоколом від 25.01.2011р. № 4, про нарахування відповідачеві вартості спожитої необлікованої електричної енергії, у зв'язку з чим останньому до сплати було виставлено рахунок на суму 20 753,28 грн.

Предмет спору у даній справі становить вимога про стягнення 20 753,26 грн. вартості безпідставно спожитої електричної енергії на підставі акта порушення ПКЕЕ від 21.12.2010р. № 128500.

Відповідно до статті 27 Закону України "Про електроенергетику" правопорушення в електроенергетиці, в тому числі крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку та порушення правил користування енергією, тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність.

За приписами статті 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Відповідно до пункту 1.2. Правил користування електричною енергією (далі - Правила), затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. № 28, договір про постачання електричної енергії - це домовленість двох сторін (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом і споживач), що є документом певної форми, який встановлює зміст та регулює правовідносини між сторонами під час продажу постачальником за регульованим тарифом електричної енергії споживачу за тарифами, які регулюються відповідно до законодавства України;

Споживач електричної енергії зобов'язаний користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (підпункт 1 пункту 10.2. Правил).

Згідно з пунктом 1.6. Правил договір про постачання електричної енергії на основі типового договору укладається постачальником електричної енергії за регульованим тарифом з усіма споживачами та субспоживачами (крім населення), об'єкти яких розташовані на території здійснення ліцензованої діяльності постачальником електричної енергії за регульованим тарифом. Умови договору про купівлю-продаж електричної енергії між споживачем (субспоживачем) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом визначаються за згодою сторін. Цей договір укладається відповідно до законодавства України.

У відповідності до пункту 1.2. Правил межа балансової належності - це точка розділу елементів електричної мережі між власниками електроустановок за ознаками права власності або користування, або повного господарського відання. У свою чергу межа експлуатаційної відповідальності - це точка розділу електричної мережі за ознакою договірних зобов'язань з експлуатації тих чи інших її ділянок або елементів, встановлюється за згодою сторін. За відсутності такої згоди межа експлуатаційної відповідальності збігається з межею балансової належності.

Пунктом 2.1. Правил передбачено, що межі балансової належності та експлуатаційної відповідальності між споживачем (субспоживачем) і електропередавальною організацією (основним споживачем) за технічний стан і обслуговування суміжних електроустановок фіксуються в акті розмежування балансової належності електроустановок і експлуатаційної відповідальності сторін. Межа експлуатаційної відповідальності може не збігатися з межею балансової належності, яка визначається правом власності споживача і електропередавальної організації (основного споживача) на окремі елементи електричної мережі, про що зазначається в акті розмежування балансової належності електроустановок і експлуатаційної відповідальності сторін.

Як з'ясовано судом апеляційної інстанції, відповідно до пункту 9.2. договору від 01.01.2005р. № 5 про постачання електроенергії, укладеного між ПАТ "ЕК "Херсонобленерго", як постачальником, та ЖЕК-1 Суворовського району, як споживачем, межа відповідальності за стан обслуговування електроустановок визначається відповідно до додатка до цього договору - акта розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін. У свою чергу ПАТ "ЕК "Херсонобленерго" та ЖЕК-1 Суворовського району під час розгляду справи не доведено підписання цього акта.

Також судами попередніх інстанцій встановлено відсутність у орендованого відповідачем приміщення власної межі балансової належності.

При цьому під час розгляду справи в місцевому та апеляційному судах учасниками судового процесу не були надані докази укладання договору між відповідачем та ЖЕК-1 про технічне забезпечення електропостачання споживача та спільного використання технологічних мереж основного споживача, а також розподілу використання електричної енергії між власником електроустановок та споживачем.

У відповідності до підпунктів 15, 16 пункту 8.1. Правил постачальник електроенергії має право контролювати додержання споживачами та субспоживачами вимог цих Правил відповідно до умов укладених договорів, а також складати акти про невідповідність дій (бездіяльності) споживача умовам договору про постачання електричної енергії та порушення вимог законодавства України в електроенергетиці;

Згідно з пунктом 6.41. Правил у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації). Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

Відповідно до пункту 6.42. Правил на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Комісія з розгляду актів порушень створюється постачальником електричної енергії (електропередавальною організацією) і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників постачальника електричної енергії. Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії. Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків.

Кошти за недовраховану електричну енергію перераховуються споживачем на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом або поточний рахунок постачальника електричної енергії за нерегульованим тарифом (пункт 6.43. Правил).

Згідно з пунктом 6 Порядку визначення розміру і відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок викрадення електричної енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.2006р. № 122, на підставі акта виявлених порушень енергопостачальник розраховує розмір завданих внаслідок викрадення електричної енергії збитків та надсилає споживачеві електричної енергії рахунок для їх оплати.

У пункті 2.1. Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006р. № 562, передбачено, що ця Методика застосовується на підставі акта порушень, складеного з урахуванням вимог ПКЕЕ, та в разі виявлення таких порушень ПКЕЕ самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі, яка не є власністю споживача.

Згідно з експертним висновком № 2982, складеним 30.10.2012р. Миколаївським відділенням Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз, додаткової судово-почеркознавчої експертизи, призначеної ухвалою господарського суду Херсонської області від 18.09.2012р., підпис від імені ОСОБА_4 у витязі з протоколу засідання комісії з розгляду актів порушення ПКЕЕ ПАТ "ЕК "Херсонобленерго" від 25.01.2011р. № 4 під рукописним текстом "Получено для ознакомления" "ЧП Лукиних" виконаний не самим ОСОБА_4, а іншою особою.

При цьому, як з'ясовано судами попередніх інстанцій, позивачем не було надано під час розгляду справи належних та допустимих доказів повідомлення відповідача про час і дату засідання комісії, а також вручення йому рішення комісії постачальника, оформлене протоколом від 25.01.2011р. № 4.

За таких обставин, рішення комісії постачальника, оформлене протоколом від 25.01.2011р. № 4, про нарахування відповідачеві вартості спожитої необлікованої електричної енергії у сумі 20 753,28 грн., яке не було вручено у встановленому порядку відповідачеві, в силу пункту 6.42. Правил користування електричною енергією не набрало чинності.

Крім того із встановлених судами попередніх інстанцій обставин вбачається суперечливість складених позивачем актів від 21.12.2010р. № 128200 про самовільне підключення п'ятикімнатного підвального приміщення до електричних мереж Житлово-експлуатаційною конторою 1 Суворовського району та від 21.12.2010р. № 128500 про порушення відповідачем Правил користування електричною енергією стосовно особи, яка здійснила самовільне підключення до електричних мереж.

За приписами статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідно до частини 2 статті 1213 Цивільного кодексу України у разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Враховуючи викладене та зважаючи на встановлені судами попередніх інстанцій обставини, судова колегія погоджується з обґрунтованим висновком судів про відмову у задоволенні позовних вимог, з огляду на недоведення позивачем факту здійснення відповідачем самовільного підключення до електромереж та споживання електроенергії з порушенням Правил користування електричною енергією.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що доводи, викладені заявником у касаційній скарзі, не спростовують висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позову та фактично зводяться до переоцінки доказів і встановлених судами обставин, що в силу положень статті 1117 Господарського процесуального кодексу України не відноситься до повноважень касаційної інстанції.

При цьому, перевіривши у відповідності до частини другої статті 1115 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи, повноту їх встановлення в рішенні та постанові, колегія суддів дійшла висновку, що місцевим та апеляційним судами в порядку статті 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно розглянуто всі обставини справи, їм дана належна юридична оцінка, порушень норм чинного законодавства не вбачається, у зв'язку з чим підстави для задоволення касаційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Херсонської області від 25.12.2012р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 28.03.2013р. у справі № 5024/856/2011 залишити без змін.

Головуючий суддя О.В. Кот

Судді: О.В. Попікова

В.І. Саранюк