Постанова № 32882559, 26.06.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2013 р. Справа № 804/6966/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: при секретарі судового засідання: за участю представників сторін: від позивача: від відповідача:Конєвої С.О. Устимова К.Є. Савельєв К.В. Трикозенко-Дирдіна О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аксіс МК» до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції в Дніпропетровській області Державної податкової служби про скасування податкової вимоги відповідача від 13.05.2013р. № 22, -

ВСТАНОВИВ:

21.05.2013р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Аксіс МК» звернулося з адміністративним позовом до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції в Дніпропетровській області Державної податкової служби та просить визнати неправомірною та скасувати податкову вимогу відповідача від 13.05.2013р. № 22 про сплату податкового боргу в сумі 16301,76 грн., в тому числі 12638,89 грн. основного боргу, 3662,37 грн. штрафних санкцій та 0,50 грн. пені.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем було проведено позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ ВК «Віконні системи» за жовтень 2011р. за результатами якої складено акт від 22.02.2013р. №147/222-35381068 за яким встановлено нереальність господарських операцій в частині отримання послуг від ТОВ ВК «Віконні системи» чим порушено п.198.1,198.2, 198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено ПДВ на суму 4150,00 грн., порушено пп.14.1.13, 14.1.36,135.5, 138.1.1. 138.2, 138.4 Податкового кодексу України чим занижено податок на прибуток в сумі 10499,50 грн. Податкові повідомлення-рішення, видані на підставі вказаного акту перевірки, позивачем не отримувались та в адміністративному порядку не оскаржувались, а 14.05.2013р. позивачем отримано оспорювану податкову вимогу. Позивач вважає, що має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення у відповідності до вимог п.56.18 Податкового кодексу України та посилається на те, що з висновками акту перевірки та прийнятого на його основі рішення про донарахування грошових зобов'язань не згоден з огляду на те, що господарська операція ТОВ «Аксіс МК» з ТОВ ВК «Віконні системи» була реальною, спричинила реальні юридичні наслідки та зміни активів учасників операції, підтверджена передбаченими законодавством документами первинного обліку, суми віднесені до витрат за цими операціями та формування податкового кредиту є правомірним і не суперечить положенням податкового законодавства.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечує, у письмових запереченнях просить залишити адміністративний позов позивача без задоволення посилаючись на те, що перевіркою позивача встановлено відсутність реального здійснення господарських операцій ТОВ «Аксіс МК» з ТОВ «Віконні системи». Дані висновки зроблені на підставі акту від 21.12.2012р. №7212/224/33972398 ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська про результати перевірки ТОВ «ВК «Віконні системи», що на думку відповідача, свідчить про те, що діяльність позивача була спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з отриманням податкової вигоди переважно з контрагентом-посередником, який не виконав своїх податкових зобов'язань та порушив приписи господарського і цивільного законодавства, правила податкового обліку, які визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні у зв'язку з чим позивачем порушено абз. «а» пп.14.1.13, пп.14.1.36 п.14.1 ст.14, пп.135.5.4 п.135.5 ст.135, пп.138.1.1 п.138.1, п.138.2, п.138.4 ст.138 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 10499,50 грн., в т.ч. за 4 квартал 2011р. у сумі 10499,50 грн., порушено п.198.1,п.198.2, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 4150,00 грн.

У ході судового розгляду справи із наявних в матеріалах справи документів та пояснень представників сторін судом встановлені наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аксіс МК» зареєстроване виконавчим комітетом Жовтоводської міської ради 19.02.2008р. за адресою: 52210, Дніпропетровська область, м.Жовті Води, вулиця 8-го Березня, будинок 2, квартира 10, перебуває на обліку як платник податків у Верхньодніпровській ОДПІ Дніпропетровської області та є платником податку на додану вартість, що підтверджується копією витягу з ЄДРПОУ від 15.05.2013р., копією довідки відділу статистики від 17.09.2012р., копією статуту позивача, а також копією свідоцтва про реєстрацію платником ПДВ (а.с.34-43).

У період з 12.02.2013р. по 18.02.2013р. на підставі наказу Верхньодніпровської ОДПІ від 11.02.2013р. № 147, згідно з п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 та п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України податковою інспекцією була проведена позапланова документальна невиїзна перевірка ТОВ «Аксіс МК» по взаємовідносинах з ТОВ ВК «Віконні системи» за жовтень 2011р. за результатами якої складено акт від 22.02.2013р. №147/222-35381068 за висновками якого встановлено нереальність господарських операцій по взаємовідносинах в частині отримання послуг з ТОВ «ВК «Віконні системи»:

- порушено абз. «а» пп.14.1.13,пп.14.1.36, п.14.1 ст.14, пп.135.5.4 п.135.5 ст.135,пп.138.1.1 п.138.1, п.138.2,п.138.4 ст.138 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 10499,50 грн., в т.ч. за 4 кв. 2011р. у сумі 10499,50 грн.;

- порушено п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 4150,00 грн.(а.с.13-20).

На підставі вищевказаного акту перевірки податковою інспекцією були прийняті два податкові повідомлення-рішення від 18.03.2013р.

- №0000242210 про збільшення позивачеві суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 10499,50 грн. та штрафні санкції в сумі 2624,87 грн.;

- №0000232210 про збільшення позивачеві суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 4150 грн. та штрафні санкції в сумі 1037,50 грн. (а.с.79-80).

Зазначені податкові повідомлення-рішення були вручені позивачеві 24.02.2013р., що підтверджується копією поштового повідомлення про вручення поштового відправлення та копією фіскального чеку від 19.03.2013р. № 3898 (а.с.77).

В подальшому, податковою інспекцією відповідно до вимог статей 20,59,60 Податкового кодексу України, 13.05.2013р. була сформована податкова вимога № 22 відносно ТОВ «Аксіс МК» щодо суми податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями в сумі 16301,76 грн., яку вимагала сплатити, включаючи штрафні (фінансові) санкції та пеню, нараховану на нього - (а.с.27).

Позивач не погоджується з вищевказаною податковою вимогою, просить визнати її неправомірною та скасувати посилаючись на те, що він не згоден з висновками акту перевірки від 22.02.2013р. та прийнятим на його основі рішенням про донарахування грошових зобов'язань, при цьому, зазначає, що ним в адміністративному порядку податкові повідомлення-рішення, видані на підставі акту перевірки, не оскаржувалися.

Заслухавши представників позивача та відповідача, які брали участь у розгляді справи в судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, проаналізувавши норми чинного податкового законодавства України, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення даного позову, виходячи з наступного.

Завдання, функції та повноваження органів податкової служби, визначені нормами Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011р.

Так, контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на

органи державної податкової служби - п.п.41.1.1 п.41.1 ст. 41 Податкового кодексу України.

Згідно п.п.21.1.1 п.21.1 ст.21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

За приписами п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Пунктом 75.1 ст.75 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральної, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Результати перевірок оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків їх законними представниками ( у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. На підставі акту перевірки керівником податкового органу (його заступником) приймається податкове повідомлення-рішення у порядку і строки, передбачені пунктом 86.8 Податкового Кодексу України - п.86.1, п.86.4, п.86.8 Податкового кодексу України.

Так, як встановлено судом податковим органом було проведено позапланову документальну невиїзну перевірку позивача по взаємовідносинах з ТОВ «ВК «Віконні системи» за жовтень 2011р. за результатами якої встановлено порушення позивачем ст.14, ст.135, ст.138, ст.198 Податкового кодексу України чим занижено податок на прибуток та податок на додану вартість про що було складено відповідний акт від 22.02.2013р. №147/222-35381068 та на підставі вищевказаного акту перевірку керівником податкового органу прийняті податкові повідомлення-рішення від 18.03.2013р. про збільшення позивачеві грошових зобов'язань з податку на прибуток та з податку на додану вартість.

Вищевказані податкові повідомлення-рішення від 18.03.2013р. були вручені позивачеві 24.04.2013р., що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням (а.с.77).

Згідно п.56.18 ст. 56 Податкового кодексу України при звернення платника податків до суду з позовом про визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

У разі визнання грошового зобов'язання контролюючим органом, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний погасити самостійно узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження - п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України.

Як було з'ясовано в судовому засіданні, позивач вищевказані податкові повідомлення-рішення від 18.03.2013р. після їх отримання 24.04.2013р. не оскаржив у встановленому законодавством порядку, що підтверджено представником позивача у судовому засіданні про що також позивачем зазначено і у позові.

Таким чином, з аналізу наведених норм чинного податкового законодавства та встановлених судом обставин, суд приходить до висновку, що з урахуванням того, що позивачем не були оскаржені у встановленому законодавством порядку податкові повідомлення-рішення від 18.03.2013р., сума грошових зобов'язань, визначених податковим органом за вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями від 18.03.2013р. є узгодженою у відповідності до вимог ст.54.3 ст.54 та п.56.18 ст. 56 Податкового кодексу України.

За приписами п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Як свідчать матеріали справи та підтверджено і представником позивача, позивачем не було сплачено суму грошового зобов'язання, визначеного податковим органом за податковими повідомленнями-рішеннями від 18.03.2013р. у строки, встановлені ст.57 Податкового кодексу України.

Також, факт наявності податкового боргу за податковими повідомленнями-рішеннями від 18.03.2013р. у вищенаведеній сумі підтверджується наданим податковим органом розрахунком суми податкового боргу та копіями із особового рахунку платника податків з яких вбачається, що податковий борг виник у позивача 03.05.2013р. (а.с.78-80).

Податкова вимога - письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу - п.п.14.1.153 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України.

За приписами п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Так, за наявності у позивача узгодженої суми податкового боргу, податковим органом у відповідності до ст. 59 Податкового Кодексу України позивачеві було правомірно виставлено податкову вимогу від 13.05.2013р. № 22 про сплату податкового боргу в сумі 16301,76 грн. (а.с.27).

Частина 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частина 1 статті 71 КАС України також покладає обов'язок на позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.

Відповідно до ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Представником позивача не наведено жодних підстав та не надано будь-яких доказів, які б свідчили про відсутність податкового боргу у позивача або доказів того, що визначена відповідачем сума грошового зобов'язання за податковими повідомленнями-рішеннями від 18.03.2013р. є неузгодженою у відповідності до вимог ст.56 Податкового кодексу України.

Окрім того, представником позивача не надано і доказів неправомірності прийняття оспорюваної податкової вимоги з урахуванням того, що позивачем не оскаржені податкові повідомлення-рішення від 18.03.2013р. у встановленому законодавством порядку після їх отримання 24.04.2013р.

Не можуть бути прийняті судом до уваги та покладені в основу даного рішення, як підстави для скасування оспорюваної податкової вимоги доводи позивача про те, що висновки в акті перевірки від 22.02.2013р. є неправомірними, оскільки висновки акту перевірки є підставами для прийняття податкових повідомлень-рішення відповідно до ст.ст. 75,86 Податкового кодексу України, тоді як підставою для прийняття оскаржуваної позивачем податкової вимоги є наявність узгодженої суми податкового боргу, яка не сплачена позивачем у порядку та у строки, встановлені нормами податкового законодавства.

Позивачем не спростовані будь-якими доводами та доказами надані відповідачем докази про наявність у позивача податкового боргу.

При цьому, слід зазначити, що висновки акту перевірки від 22.02.2013р. можуть бути предметом дослідження лише у спорі щодо скасування податкового повідомлення-рішення, прийнятого за результатами такої перевірки, та не можуть бути підставами для скасування оспорюваної податкової вимоги з урахуванням наявного податкового боргу за прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями від 18.03.2013р., які станом на момент розгляду даної справи не визнані протиправними і не скасовані у встановленому законодавством порядку.

У відповідності до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Приймаючи до уваги викладене та перевіривши оспорювану вимогу на відповідність її вимогам чинного законодавства України з урахуванням ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про те, що податкова вимога від 13.05.2013р. № 22 про сплату позивачем податкового боргу в сумі 16301,76 грн. прийнята у межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією та законами України, обґрунтовано, з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, з дотриманням вимог Податкового кодексу України, а тому у адміністративного суду відсутні правові підстави для задоволення даного адміністративного позову.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що рішення прийнято на користь суб'єкта владних повноважень, у зв'язку з чим судові витрати понесені позивачем не підлягають стягненню з державного бюджету відповідно до ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 71, 86, 94, 122, 160, 161, 162, 163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Аксіс МК» до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції в Дніпропетровській області Державної податкової служби про скасування податкової вимоги відповідача від 13.05.2013р. № 22 - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 01.07.2013р.

Суддя С.О. Конєва