Постанова № 32876551, 16.07.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" липня 2013 р. м. Київ К/9991/27765/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Борисенко І..

Рибченка А.О.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БНС Кампані" на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2011 року та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.12.2010 року по справі № 2а-16143/10/2670 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БНС Кампані" до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "БНС Кампані" звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва про скасування рішення від 12.07.2010 №0005082305 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 56268,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.12.2010 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2011 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено з огляду на їх безпідставність.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 22.02.2010 року відповідачем було проведено перевірку господарської одиниці позивача, виробничо - структурного підрозділу, що розташований за адресою: Дніпропетровська область, смт. Ювілейне, вул. Нижньодніпровська, 17, щодо дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

За результатами перевірки складено акт від 06.04.2010 №0398/26/54/23/36355856, яким встановлено що касові чеки, надруковані реєстратором розрахункових операцій позивача при проведенні розрахунків, не містять такого обов'язкового реквізиту, як назва господарської одиниці, зокрема слово «магазин», що є, на думку відповідача, порушення вимог п. 3.2 Положення про форму та зміст розрахункових документів, яке затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 №614 (Положення №614).

На підставі акту перевірки та п. 1 ст. 17 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі Закон № 265/95-ВР) було прийняте оскаржуване рішення.

Висновок суду першої інстанції, з думкою якого погодився суд апеляційної інстанції, про обґрунтованість спірного рішення контролюючого органу ґрунтується на тому, що позивачем розрахункові операції проводились з роздрукуванням касових чеків, які не містять обов'язкового реквізиту - назви господарської одиниці, яка зазначена в реєстраційному посвідченні та дозволі на здійснення торгівлі, а відтак за своїм змістом не були розрахунковими документами.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками судів з наступних підстав.

Так, п. 1 ст. 3 Закону № 265/95-ВР зобов'язує суб'єктів підприємницької діяльності проводити розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та, послуг на0повну- суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.

Згідно з вказаним Законом розрахунковий документ - це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку РРО або заповнений вручну.

За змістом п. 1 ст. 17 Закону 265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

Проте, жодного юридичного факту, перерахованого у наведеному вичерпному переліку дій (бездіяльності), які можуть бути підставою для застосування санкцій за цим пунктом, судами встановлено не було, що підтверджено матеріалами справи.

Крім того, ст. 8 Закону № 265/95-ВР передбачено, що форма та зміст розрахункових документів, встановлюються Державною податковою адміністрацією України.

На виконання приписів цієї норми було прийняте Положення, у п. 3.2 якого зазначено, зокрема, що касовий чек повинен містити такі обов'язкові реквізити, як назву та адресу господарської одиниці, а п. 2.1 встановлено, що у разі відсутності хоча б одного з обов'язкових реквізитів, а також недотримання сфери призначення, документ не є розрахунковим.

Натомість, судами встановлено, що видані позивачем касові чеки містять назву господарської одиниці «БНС КАМПАНІ ВСПТSКараван», що також підтверджується матеріалами справи.

За таких обставин, відсутність в касових чеках слова «магазин» при зазначенні назви господарюючого суб'єкта, не впливає на ідентифікацію особи, яка здійснює розрахунки, та на зміст фактично проведеної розрахункової операції.

Крім того, частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Відповідно до ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судами попередніх інстанцій повно і правильно встановлені обставини справи, але порушено норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, а тому наявні підстави для їх скасування та ухвалення нового рішення.

Керуючись ст. ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БНС Кампані" задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2011 року та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.12.2010 року по справі №2а-16143/10/2670 скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "БНС Кампані" задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0005082305 від 12.07.2010 р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БНС Кампані" судові витрати в розмірі 10 грн. 20 коп.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підписГолубєва Г.К.Судді підписБорисенко І.В. підписРибченко А.О.