Рішення № 32876168, 31.01.2013, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

№ 712/17538/12

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

31.01.2013 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді - Зарева Н.І.,

при секретарі судового засідання - Голод С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» (далі - ПАТ «КБ «Надра») звернулося до Ужгородського міськрайонного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи її тим, що 19.11.2007 року між ВАТ «КБ «Надра», правонаступником якого з 04.02.2011 року є ПАТ «КБ «Надра», та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 377/11-2007, відповідно до якого останній отримав кредит у сумі 14900,00 грн., строком до 18.11.2010 року із сплатою відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 2,4 % на місяць. Однак взяті на себе зобов'язання з повернення отриманого кредиту та сплати відсотків за його користування ОСОБА_1 належним чином не виконує, що призвело до виникнення заборгованості, яка станом на 22.12.2011 року складає 33216,92 грн.

Відповідач подав до суду свої заперечення, в яких позовні вимоги визнав частково та просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з нього пені та штрафних санкцій. Зазначив, що умова договору щодо здійснення плати за управління кредитом суперечить вимогам ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» та Правилам надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затвердженим постановою Правління НБУ від 10.05.2007 року № 168. Зокрема відповідач вважає, що при укладанні договору йому не було роз'яснено всі фактичні обставини, а отже його введено в оману з питань виконання зобов'язань. Одночасно просив врахувати, що відповідно до положень ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду за наявності обставин, які мають істотне значення.

Крім того, представник позивача подав на адресу суду додаткові пояснення щодо позовної заяви та наданих відповідачем заперечень, в яких зазначив, що 19.11.2007 року між ПАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 377/11-2007. З укладенням вище зазначеного кредитного договору у позичальника виникли зобов'язання перед банком щодо повернення фактично одержаної суми кредиту, сплаті відсотків, штрафних санкцій та інших платежів, передбачених договором. Протягом певного часу відповідач фактично виконував зобов'язання по кредитному договору але на сьогоднішній день, внаслідок недобросовісного виконання позичальником умов договору у ОСОБА_1 виникла заборгованість перед банком. Зазначив, що відповідач у своїх запереченнях стверджує, що кредитний договір суперечить нормам Закону України «Про захист прав споживачів», однак, до правовідносин, які існують між позивачем та відповідачем даний закон не застосовується взагалі, оскільки між сторонами виникли договірні відносини, які перш за все регулюються нормами Цивільного кодексу України, а не Законом України «Про захист прав споживачів». Додав, що застосування Закону України «Про захист прав споживачів» до спорів, які виникають з кредитних правовідносин, можливе у тому разі, якщо предметом і підставою позову є питання надання інформації споживачеві про умови отримання кредиту, типу відсоткової ставки, валютних ризиків, процедури виконання

договору, які передують укладенню договору, після укладення договору між сторонами виникають кредитні правовідносини, а тому до спорів щодо виконання цього договору, цей закон не може застосовуватись, а застосуванню підлягає спеціальне законодавство в сфері кредитування.

У судове засідання представник позивача ПАТ «КБ «Надра» не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, при цьому зазначив, що позовні вимоги підтримує повністю - просить суд їх задоволити та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про причини своєї неявки суд не повідомив, а тому суд в порядку ч. 4 ст. 169 та ст. 224 ЦПК України ухвалив провести заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі у їх сукупності, суд прийшов до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.11.2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 377/11-2007, відповідно до умов якого останній у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності отримав кредит у розмірі 14900,00 грн., цільове призначення - споживчі цілі, строком до 18.11.2010 року із сплатою відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 2,4 % на місяць.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання щодо повернення кредиту, сплати відсотків за користування кредитними коштами належним чином не виконує.

З наданого ПАТ «КБ «Надра» розрахунку слідує, що заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 377/11-2007 від 19.11.2007 року станом на 22.12.2011 року складає 33216,92 грн., з яких: 13130,92 грн. - сума непогашеного кредиту; 12108,81 грн. - несплачені відсотки за користування кредитом; 7617,19 грн. - пеня за порушення строку виконання зобов'язань, 360,00 грн. штраф за порушення строку сплати мінімально необхідного платежу.

Згідно умов договору, а саме пунктів 2.3.1, 2.3.2 кредитного договору позичальник зобов'язався повернути кредит та сплачувати банку відсотки здійснюючи перерахування на відповідний розрахунок, шляхом сплати суми мінімально необхідного платежу, розмір якого складає 614,50 грн., щомісячно до 15 числа поточного місяця.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Пунктом 4.1 кредитного договору № 377/11-2007 визначено, що у разі прострочення позичальником строку сплати мінімально необхідного платежу по погашенню кредиту, визначеного у п. 2.3.2 кредитного договору, а також у випадку прострочення строку виконання зобов'язань позичальника щодо повернення кредиту, сплати всіх нарахованих відсотків та можливих штрафних санкцій у строк, визначений у п. 3.3.5 кредитного договору, позичальник сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на час виникнення заборгованості, від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 4.2 кредитного договору у разі прострочення позичальником строку сплати мінімально необхідного платежу по погашенню кредиту, визначеного п. 2.3.2 кредитного

договору більш ніж на два дні, позичальник сплачує банку фіксований штраф у розмірі 30,00 грн.

Враховуючи вище наведене, суд вважає, що вимоги позивача ПАТ «КБ «Надра» у частині стягнення з відповідача ОСОБА_1 основної суми заборгованості за кредитним договором у розмірі 13130,92 грн. та суми несплачених відсотків за користування кредитом 12108,81 грн. є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Щодо задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача пені за порушення строку виконання зобов'язань у розмірі 7617,19 грн. та суми штрафу за порушення строку сплати мінімально необхідного платежу у розмірі 360,00 грн. суд приходить до наступних висновків.

Згідно п. 1) ч. 2. ст. 258 ЦК України встановлено, що до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується спеціальний строк позовної давності в один рік.

Частиною 5 статті 261 ЦК України передбачено, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається із спливом строку виконання.

Як вбачається з матеріалів справи, строк дії договору встановлено до 18.11.2010 року.

Позивач звернувся до суду з позовною заявою 25.09.2012 року, тобто, після спливу строку спеціальної позовної давності, у зв'язку з чим, суд прийшов до висновку, що вимога позивача про стягнення пені за порушення строку виконання зобов'язань та суми штрафу за порушення строку сплати мінімально необхідного платежу задоволенню не підлягає, у зв'язку із спливом строку спеціальної позовної давності.

Витрати по сплаті судового збору також підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог частин 1 статті 88 ЦПК України.

Керуючись 4, 5, 14, 60, 81, 88, 224, 226, 227, 233, 294 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» (к/р 32002180102, МФО 321024, ЄДРПОУ 20025456) заборгованість за кредитним договором № 377/11-2007 від 19.11.2007 року у розмірі 25239,73 грн., (двадцять п'ять тисяч двісті тридцять дев'ять грн. 73 коп.), а також частину сплаченого судового збору у розмірі 252,38 грн. (двісті п'ятдесят дві грн. 38 коп.).

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Н.І.Зарева