Постанова № 32874188, 08.08.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

06.08.2013 р. справа №905/1240/13-г

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:Діброви Г.І.суддівСтойка О.В., Чернота Л.Ф.при секретарі Довгалюк К.Г.від позивача:Желінська Т.М. - за дов. №465/22 від 25.12.2012р. від відповідача:Лисенко О.В. - за дов. № юр08-1 від 02.01.2013р. Шкарабура В.А. - за дов. № юр-08/34 від 01.08.2013р. Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Центренерго", в особі Трипільської ТЕС, м. Українка Київської області на рішення господарського суду Донецької областівід28.05.2013 рокуу справі№ 905/1240/13-г (суддя Величко Н.В.)за позовомПублічного акціонерного товариства "Центренерго", в особі Трипільської ТЕС, м. Українка Київської областідо відповідачаПублічного акціонерного товариства "Центральна збагачувальна фабрика «Узлівська», м. Горлівка Донецької областіпростягнення 2 418 грн. 72 коп.ВСТАНОВИВ:

У 2013 році Публічне акціонерне товариство "Центренерго", в особі Трипільської ТЕС, м. Українка Київської області звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Центральна збагачувальна фабрика «Узлівська», м. Горлівка Донецької області про стягнення 2 418 грн. 72 коп.

Рішенням господарського суду Донецької області від 28.05.13 р. у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Центренерго", в особі Трипільської ТЕС, м. Українка Київської області було відмовлено.

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Центренерго", в особі Трипільської ТЕС, м. Українка Київської області, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального права України. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, якою просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Донецької області від 28.05.13 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

В судовому засіданні позивач підтримав свої вимоги щодо апеляційної скарги.

В судовому засіданні відповідач усно надав заперечення на апеляційну скаргу, якими просив суд апеляційної інстанції рішення господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з'ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в матеріалах справи № 905/1240/13-г та наданих представниками сторін пояснень.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає справу та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду відповідає вимогам чинного законодавства України, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.04.2011 року відповідачем на адресу Трипільської ТЕС Публічного акціонерного товариства "Центренерго" за залізничною накладною на групу вагонів № 51116036 (всього 9 вагонів) зі станції Трудової Донецької залізниці на станцію Трипілля -Дніпровське Південно-Західної залізниці відвантажило навалом концентрат вугільний в твердому вигляді масою 621000 кг.

Відповідно до накладної №51116036, вантаж навантажено засобами відправника навалом до повного вмісту та промарковано двома продольними полосами, вантаж, згідно відмітки у графі 3 накладної, розміщено і закріплено згідно з параграфами 1-6 розділу 2 гл.1 п. 4.3, 7.3.8 пр.14 к СМГС Технічних умов правильно.

Згідно графи 4 "Відмітки при перевезенні" цієї накладної, на залізничній станції "Нижньодніпровський вузол" вагон № 68743988 було відчеплено та складено акт загальної форми № 2237 від 28.04.2011р., вказаний вагон прибув до позивача за досилочною накладною № 47771092 (а.с.13).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не додано акт загальної форми № 2237 від 28.04.2011р.

В матеріалах справи наявний акт загальної форми №719 від 30.04.2011 року складений на станції Нижньодніпровськ - вузол, згідно якого вагон № 68743988 затриманий у зв'язку з нерівномірним завантаженням теліжки на 11 400 кг. Комерційна несправність усунена. Вагон простояв з 28.04. 18:05 - 30.04. 18:00, всього 47 годин 55 хвилин. Простій з вини клієнта.

Залізницею нараховано наступні платежі: плата за користування - 263 грн., маневрова робота - 1222 грн., зберігання - 296,50 грн., взважування - 157 грн., оформлення документів - 16,60 грн., бланк ТУ290 - 2,80 грн., повідомлення вантажовласника по телеграфу - 55,30 грн. Всього 2 418,72 грн., у тому числі ПДВ - 403,12 грн.

З одержувача вантажу - Публічного акціонерного товариства "Центренерго" Трипільська ТЕС - залізницею стягнуто кошти за додаткові послуги в сумі 2 418,72грн., що підтверджується переліком № 0405 від 04.05.2011р. (а.с.14), накопичувальною карткою № 04050665 від 04.05.2011р. (а.с.15) та випискою ТехПД з рахунку позивача від 03.06.2011р. (а.с.50).

Позивач, вважаючи, що недотримання нібито відповідачем встановлених залізницею Правил та Технічних умов призвело до утримання з позивача додаткових витрат, звернувся до господарського суду Донецької області із позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Центральна збагачувальна фабрика «Узлівська», м. Горлівка Донецької області збитків у розмірі 2 418 грн. 72 коп.

Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія дійшла висновку, що:

Відповідно до ст. 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до п.6 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 року № 457 (надалі - Статут), накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Відповідно до п.п.23, 24, 30 Статуту, відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Завантаження вантажів у вагони (контейнери), а також вивантаження з них здійснюється відправниками та одержувачами.

Згідно з ч.4 п.28 Правил прийняття вантажу до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 21.11.2000р. № 644, вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Як вбачається, залізниця 27.04.2011 р. прийняла вагон з вантажем до перевезення без будь-яких зауважень, про що свідчить відтиск календарного штемпеля станції Трудова в графі "Приймання вантажу до перевезення" залізничної накладної № 51116036, тобто на станції відправлення спірний вагон був завантажений з дотриманням технічних умов.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Пунктом 2 ст. 22 Цивільного кодексу України встановлено, що збитками визначаються втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права, а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.

Підставою для відшкодування збитків є склад правопорушення, який включає наступні фактори:

- наявність реальних збитків;

- вина заподіювача збитків;

- причинний зв'язок між діями або бездіяльністю винної особи та збитками.

Збитки - це витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б уразі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною у відповідності до ст. 224 Господарського кодексу України.

Статтею 225 Господарського кодексу України визначений вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Проте, позивачу потрібно довести суду факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов'язань та причинно-наслідковий зв'язок між невиконанням зобов'язань та заподіяними збитками. При визначенні розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення договірних зобов'язань для підприємства. Тоді як відповідачу потрібно довести відсутність його вини у спричиненні збитків позивачу.

Судова колегія вважає, що господарський суд дійшов вірного висновку про недоведеність позивачем складових об'єктивної та суб'єктивної сторін спричинених саме відповідачем збитків, зокрема, причинно-наслідковий зв'язок між діями ПАТ «Центральна збагачувальна фабрика «Узлівська» та збитками, понесеними ТЕС, в той час як відповідач довів відсутність його вини у заподіянні збитків позивачу, оскільки залізниця списала ці грошові кошти з позивача і останній не звертався до суду для спростування доводів залізниці і стягнення них з останньої.

Таким чином, судова колегія вважає, що судом першої інстанції правомірно відмовлено позивачу у задоволенні позовних вимог про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Центральна збагачувальна фабрика «Узлівська», м. Горлівка Донецької області збитків у розмірі 2418 грн. 72 коп. через недоведеність.

Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення.

Отже, відповідно до статті 47 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте суддею за результатами дослідження усіх обставин справи.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 28.05.2013 р. у справі № 905/1240/13-г ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Центренерго", в особі Трипільської ТЕС, м. Українка Київської області на рішення господарського суду Донецької області від 28.05.2013 р. у справі № 905/1240/13-г залишити без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 28.05.2013 р. у справі № 905/1240/13-г - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.

Головуючий Г.І. Діброва

Судді О.В. Стойка

Л.Ф. Чернота

Надр. 6 прим:

1 - у справу;

2,3 - сторонам;

4 - ДАГС;

5 - ГС Дон. обл.

Гриньова О.В.