ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
06 серпня 2013 р. Справа № 903/636/13
за позовом Міністерства оборони України
до товариства з обмеженою відповідальністю «Золотий екватор»
про стягнення 1 643,88 грн. пені
Суддя Філатова С.Т.
за участю представників сторін:
від позивача: Рибалко Д.М., дов. №220/808/д від 30.11.2012р.
від відповідача: н/в
Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки сторін учасників процесу.
Суть спору: Міністерство оборони України звернулось з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Золотий екватор» про стягнення 1 643,88 грн. пені згідно п.7.3.2 договору про постачання для державних потреб продуктів нафтоперероблення рідких для техніки спеціального призначення (за кошти Державного бюджету України) від 27.11.2012р. №286/1/12/24.
В обґрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань по поставці продукції на підставі договору поставки №286/1/12/24 від 27.11.2012р. В підтвердження долучає рознарядку (додаток 2 до договору, а.с. 15), акти приймання №1342 від 17.12.2012р., №3216 від 19.12.2012р., №217 від 19.12.2012р. (а.с. 17-19).
Ухвалою суду від 26.06.2013р. порушено провадження у справі та призначено розгляд спору на 06.08.2013р. Відповідача зобов'язано надати суду пояснення (обґрунтовані доводи та заперечення) по суті позовних вимог.
В судовому засіданні представник позивача пред'явлений до відповідача позов підтримав з підстав, зазначених в позовній заяві, та просив суд задовольнити останній в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, вимоги суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час і місце судового засідання, що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №4301031607145 від 03.07.2013р.
Згідно з ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами (постанова пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011р. №18 із наступними змінами та доповненнями).
Неподання або несвоєчасне подання доказів з неповажних причин, спрямоване на штучне затягування судового процесу, суперечить, зокрема, вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.
Беручи до уваги приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, враховуючи те, що відповідач належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, що стверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №4301031607145 від 03.07.2013р., був повідомлений ухвалою суду від 26.06.2013р., що у разі неявки в судове засідання спір буде розглянуто за наявними в справі матеріалами, письмові докази міг відправити поштою і вправі був забезпечити явку представника на власний розсуд, господарський суд, заслухавши пояснення представника позивача, визнавши зібрані докази достатніми для розгляду спору за наявними в справі матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, -
ВСТАНОВИВ:
27.11.2012р. між Міністерством оборони України (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Золотий екватор» було укладено договір № 286/1/12/24 про постачання для державних потреб продуктів нафтоперероблення рідких для техніки спеціального призначення (за кошти Державного бюджету України) з додатками, у відповідності до умов якого постачальник зобов'язався поставити у 2012 році для потреб замовника продукти нафтоперероблення рідкі згідно специфікації, а замовник - забезпечити приймання продукції та оплатити її в асортименті, кількості, у строки та за цінами згідно специфікації (а.с.8-16).
Згідно специфікації відповідач зобов'язувався поставити бензин автомобільний А-95 у кількості 450,0тонн до 20.12.2012р. на загальну суму 6 966 000,00грн.
Відповідно до п. 5.2 договору постачання продукції здійснюється постачальником виключно за номенклатурою замовника у кількостях, в строки та за адресами, що зазначені в рознарядках Міністерства оборони України.
У відповідності до рознарядки Міністерства оборони України відповідач зобов'язався поставити бензин автомобільний А-95 в кількості 450,00тонн до 20.12.2012р., станції призначення: Святошин, м.Київ; Сімферополь, гілка 1, м.Сімферополь (а.с. 15).
У пунктах 4.2, 4.3 договору сторони обумовили, що постачальник зобов'язується надати замовнику після постачання продукції наступні документи: рахунок-фактуру на відвантаження продукції, акт прийому форми №4, видаткову накладну, повідомлення форми №280, копію паспорта якості на відвантажену продукцію, акт прийому-передачі. Без вищезазначених документів або відсутності у них встановленої інформації, оплата поставленої продукції не здійснюється.
На виконання умов зазначеного договору відповідно до рознарядки позивача, яка є додатком 2 до договору, відповідачем було поставлено позивачу бензин А-95: в кількості 116 379кг на військову частину А2760, м. Сімферополя; в кількості 318 353кг на ж/д у м. Києві; в кількості 5 614кг на А2788 в м. Києві, що стверджується актами приймання №1342 від 17.12.2012р., №3216 від 19.12.2012р., №217 від 19.12.2012р. за участю представника ТзОВ "Золотий екватор" (а.с. 17-19).
Загальна кількість поставленого бензину А-95 становить 440,35тонн, недопоставка - 9,65 тонн.
ТзОВ «Золотий екватор» свої зобов'язання щодо передачі продукції згідно умов договору №281/1/12/24 від 27.11.2012р. в повному обсязі не виконало, що спричинило звернення Міністерства оборони України до суду з позовом про стягнення 1 643,88грн. пені за неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань по поставці продукції згідно п. 7.3.2 договору поставки №286/1/12/24 від 27.11.2012р.
Відповідно до ст.174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та в результаті дій суб'єктів, з якими закон пов'язує настання правових наслідків. Внаслідок укладення договору та дій позивача по відпуску продукції між сторонами виникло зобов'язання, врегульоване ст.265 ГК України, згідно якої одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У відповідності до ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Договором №281/1/12/24 від 27.11.2012р. (п.7.3.2) передбачено, що за порушення строків постачання продукції постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% вартості продукції, з якої допущено прострочення виконання за кожен день прострочення.
Відповідачу за прострочення поставки нараховано пеню у сумі 1 643,88 грн.
За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 та ч. 1 ст. 218 ГК України).
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
Частиною 1 ст. 231 Господарського кодексу України передбачено, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
Частиною другою статті 231 ГК України передбачено, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, зокрема, у розмірі: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ч.1. ст.32 ГПК України).
Відповідач суму позову не оспорив, доказів поставки на виконання п. 1.1 договору №281/1/12/24 від 27.11.2012р. не представив.
Зважаючи на те, що фактичні обставини справи та долучені докази свідчать про порушення відповідачем умов договору щодо термінів поставки товару, до стягнення підлягає заявлена позивачем пеня в сумі 1 643,88 грн. в силу ст.ст. 230-231 ГК України, ст.ст. 610, 629 ЦК України та п. 7.3.2 договору.
Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті судового збору в сумі 1 720,50грн. слід віднести на нього відповідно до ст.49 ГПК України.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 174, 193, 202, 216, 218, 230-231, 265 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 525, 526, 599, 610, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з товариства з обмеженою діяльністю «Золотий екватор», м.Луцьк, вул.Кременецька, 38, код ЄДРПОУ 37425075
на користь Міністерства оборони України, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 6, код ЄДРПОУ 00034022
1 643,88грн. пені, 1 720,50 грн. в повернення витрат по сплаті судового збору. Всього - 3 364,38грн.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено
08.08.2013р.
Суддя С.Т. Філатова
Судове рішення № 32874176, Господарський суд Волинської області було прийнято 06.08.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 903/636/13. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: