Рішення № 32873852, 06.08.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.08.13р. Справа № 904/4543/13За позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя

до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми "Олімпекс-Агро", с. Голубівка

про стягнення 76 623,61 грн.

Суддя Петренко Н.Е.

секретар судового засідання Шевцова В.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2, представник за договором про надання правової допомоги

від 17.06.13р.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми "Олімпекс-Агро" (далі-відповідач), про стягнення 76 623,61грн.

Сума позову складається: 64 454 грн. - заборгованість за виконані роботи, 9 436,06 грн. - пеня, 2 733,55 грн. - 3 % річних.

Позовні вимоги позивача обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язання за договором підряду № 397/08-11 на проведення робіт по збиранню врожаю 2011 року від 15.07.11 р., в частині повного та своєчасного розрахунку за виконані роботи.

Ухвалою господарського суду від 07.06.13р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 18.06.13р.

Ухвалою господарського суду від 18.06.13р. розгляд справи відкладено на 06.08.13р.

25.07.13р. до суду від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи витребувані судом документи, докази повідомлення відповідача про день, час та місце розгляду справи та заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно якої позивач просить стягнути з відповідача 71 879,80 грн., з них: 64 454 грн. - заборгованість за виконані роботи, 4 692,25 грн. - пеня, 2 733,55 грн. - 3 % річних.

06.08.13р. в судовому засіданні повноважний представник позивача заяву про зменшення розміру позовних вимог підтримав та просив суд задовольнити її в повному обсязі. Крім того, повноважний представник позивача надав для огляду суду всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір, а для долучення до матеріалів справи копії актів звірки.

В свою чергу, повноважний представник відповідача в судове засідання не з'явився, але 31.07.13р. до суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв'язку з відрядженням повноважного представника відповідача.

Повноважний представник позивача в судовому засіданні заявив усне заперечення щодо задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи на іншу дату, виходячи з того, що спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Дослідивши подане клопотання відповідача про відкладення розгляду справи на іншу дату та заслухавши пояснення повноважного представника позивача, господарський суд вважає за необхідне відмовити відповідачу в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи та розглянути справу в даному судовому засіданні без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами справи, оскільки:

По-перше, відповідно до вимог ст. 69 ГПК України суд обмежений в строках розгляду спору, а саме спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. Виходячи з того, що позовна заява надійшла до господарського суду 06.06.13р., то спір повинен бути вирішено господарським судом до 06.08.13р. включно.

Господарський суд вважає за необхідне зазначити про те, що жодного клопотання про продовження строку розгляду спору до господарського суду не надходило.

По-друге, відповідач відповідно до норм чинного законодавства України не обмежений у виборі осіб, котрі будуть здійснювати його представництво в господарському суді.

По-третє, у відповідача було достатньо часу для надання суду відзиву на позовну заяву та інших витребуваних судом документів, оскільки копію ухвали від 18.06.13р. про відкладення розгляду справи на 06.08.13р. відповідач отримав 25.06.13р., що підтверджує повідомлення про вручення поштового відправлення. Таким чином, у відповідача було достатньо часу для виконання вимог ухвали суду, а саме на протязі 41 дня.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що відповідач неналежним чином користується належними йому процесуальними правами, не виявляє взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони та не вживає заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин права.

В судовому засіданні 06.08.13р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

15.07.11 р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір підряду № 397/08-11 на проведення робіт по збиранню врожаю 2011року (далі - Договір), відповідно умов до п.1.1. якого позивач зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, на свій ризик виконати за завданням відповідача комплекс сільськогосподарських робіт по збиранню врожаю зернових та технічних культур на земельних ділянках відповідача, із залученням власних 3-х зернозбиральний комбайнів "МР-38" "МР-40", а відповідач зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, прийняти й оплатити якісно виконані роботи по збиранню наступних с/г культур: пшениці, ячмінь, третікали, орієнтовна площа 1000 га.

Відповідно до п. 2.1. Договору, оплата проведеної позивачем роботи, здійснюється на підставі актів виконаних робіт підписаних уповноваженими представниками сторін та закріплених печаткою.

Сторони домовились провести комплекс сільськогосподарських робіт по збиранню врожаю 2011 року, вартість яких орієнтовно складає - 200 000 грн. без ПДВ (п. 2.3. Договору).

Договірна ціна, визначена у п. 2.2. цього Договору, є остаточною і підлягає зміні лише при взаємній згоді сторін, яка викладається в додатку до цього договору та підписується сторонами (п. 2.5. Договору).

Як зазначено в п. 3.1. Договору, остаточний розрахунок за виконані роботи по цьому Договору відповідач зобов'язаний провести до 31 грудня 2011 року.

Усі роботи, які вказані в п. 1.1. цього Договору позивач зобов'язується виконувати в агротехнічні строки, згідно затвердженого переліку культур, які встановленні для даної місцевості (п. 4.1. Договору).

В п. 5.1.7. Договору зазначено про те, що позивач зобов'язаний в 3-денний строк із моменту завершення виконання роботи подати відповідачу на підписання Акт здавання-приймання виконаної роботи.

Згідно з п. 5.2.2. Договору, відповідач зобов'язаний прийняти якісно виконану позивачем роботу та підписати Акт здавання-приймання виконаної роботи за умови належного виконання такої роботи останнім протягом п'яти днів із дня отримання названого акту від позивача.

За п. 6.1. Договору, у випадку порушення зобов'язання, що виникає з цього Договору, сторона несе відповідальність, визначену цим Договором, а у випадку непередбачених цим Договором згідно чинного законодавства України.

Порушенням Договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього Договору (п. 6.1.1. Договору).

У випадку прострочення відповідачем оплати позивачу вартості виконаної роботи, відповідач сплачує виконавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення за кожен день прострочення від суми боргу (п. 6.3. Договору).

Сторона, яка не виконала або виконало не в повному обсязі свої зобов'язання також відшкодовує іншій стороні прямі, та непрямі збитки, а також суму не отриманого прибутку (п. 6.8. Договору).

Сплата пені, штрафу чи неустойки не звільняє винну сторону від виконання своїх зобов'язань по договору в повному обсязі (п. 6.9. Договору).

Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін (п. 8.1. Договору).

Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 8.1. договору та закінчується 31.12.11 р. (п.8.2. Договору).

Як зазначає позивач, на виконання умов Договору, він якісно та в повному обсязі виконав зазначені в Договорі роботи, про що свідчить акт здачі - прийому виконаних робіт від 31.08.11р. на суму 114 454,00 грн. (а.с.18), який підписаний сторонами та скріплений печатками без будь-яких зауважень.

Позивач звертає увагу суду на те, що відповідачем було сплачено по вищезазначеному Договору за виконані позивачем роботи лише 50 000 грн., що також підтверджується Актом звірки взаємних розрахунків станом на 05.11.12р. (а.с.22) та Актом звірки взаємних розрахунків станом на 31.05.13р. (а.с.64), які також були підписані сторонами та скріплені печатками без будь-яких зауважень.

З метою досудового врегулювання спору, 12.11.12р. позивачем була направлена на адресу відповідача претензію № 1 від 09.11.12р. (а.с.27-28) з вимогою погасити заборгованість по вищезазначеному Договору за виконані позивачем та прийняті відповідачем роботи у розмірі 64 454 грн. в строк до 07.12.12р.

Вищевказана вимога була отримана відповідачем 20.11.12 р., про що свідчить відмітка на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 29), але вищезазначені вимоги були залишені відповідачем без відповіді і задоволення, у зв'язку з чим позивач був змушений звернутися до суду.

За неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків по Договору, позивачем на підставі п. 6.3. Договору була нарахована для сплати відповідачу пеня в розмірі 4 692,25 грн. та відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України 3% річних в розмірі 2 733,55 грн.

В свою чергу, відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань по вищезазначеному Договору на момент розгляду спору до господарського суду не надав. Окрім того, відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, наведених позивачем обставин не спростував, тому позовні вимоги позивача є правомірними та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч. 1. ст. 837 Цивільного кодексу України).

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (ч. 1. ст. 843 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Частиною 1 статті 853 Цивільного кодексу України передбачено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

В ч. 2 ст. 853 Цивільного кодексу України зазначено про те, що замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В матеріалах справи знаходиться документ, який підтверджує виконані позивачем роботи, а саме акт здачі - прийому виконаних робіт від 31.08.11р. на суму 114 454,00 грн. (а.с.18). Вищезазначений документ підписаний сторонами та скріплений печатками, а отже дана обставина свідчить про те, що позивач виконав свої зобов'язання по Договору в повному обсязі і відповідач прийняв виконані роботи без будь-яких зауважень.

Факт виконання позивачем робіт також підтверджується Актом звірки взаємних розрахунків станом на 05.11.12р. (а.с.22) та Актом звірки взаємних розрахунків станом на 31.05.13р. (а.с.64), які також були підписані сторонами та скріплені печатками без будь-яких зауважень.

Крім того, господарський суд вважає, що відповідач визнав себе зобов'язаною особою по відношенню до позивача, оскільки частково сплатив по Договору виконані позивачем роботи.

З урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи, а саме: невиконання відповідачем зобов'язань по оплаті за виконані по Договору позивачем роботи в повному обсязі та ненадання ним належних та допустимих доказів, які б спростовували таке невиконання, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за виконані позивачем та прийняті відповідачем роботи у розмірі 64 454 грн. слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Пунктом 6.3. Договору передбачено, що у випадку прострочення відповідачем оплати позивачу вартості виконаної роботи, відповідач сплачує виконавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення за кожен день прострочення від суми боргу.

Так, відповідно п. 6.3. Договору позивачем була нарахована для сплати відповідачу пеня в розмірі 4 692,25 грн., розрахунок якої судом перевірено та визнано таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної норми закону позивачем були нараховані для сплати відповідачу 3 % річних в розмірі 2 733,55 грн., розрахунок яких також господарським судом перевірено та визнано таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі вищевикладеного, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки зобов'язання повинні виконуватись належним чином та в установлені строки.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 599, 610, 612, 625, 629, 837, 843, 846, 853, 854 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 4, 32-34, 43-44, 49, 75, 79, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми "Олімпекс-Агро" (51230, Дніпропетровська обл., Новомосковський район, с. Голубівка, вул. Леніна, буд. 10, код ЄДРПОУ 30195842) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість за виконані роботи в розмірі 64 454,00 грн. (шістдесят чотири тисячі чотириста п'ятсот чотири грн. 00 коп.), пеню в розмірі 4 692,25 грн. (чотири тисячі шістсот дев'яносто дві грн. 25 коп.), 3 % річних в розмірі 2 733,55 грн. (дві тисячі сімсот тридцять три грн. 55 коп.), витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять грн. 50 коп.).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя Н.Е. Петренко

Повне рішення складено 08.08.13р.