Рішення № 32872972, 25.07.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" липня 2013 р.Справа № 922/2175/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Макаренко О.В.

при секретарі судового засідання Рудяк Т.О.

розглянувши справу

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "АВ метал груп", м. Дніпропетровськ до Публічного акціонерного товариства "Харківський завод металевих конструкцій", м. Харків про стягнення 89 563,04 грн. за участю представників:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АВ метал груп" (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області із позовною заявою, в якій просить суд (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) стягнути з Публічного акціонерного товариства "Харківський завод металевих конструкцій" (відповідача) на користь позивача 89 563,04 грн., з яких: 79 623,64 грн. основного боргу, 8 144,57 грн. пені, 1 637,17 грн. 3% річних та 157,66 грн. інфляційних втрат, посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки № Х120 від 20.06.2012 р. Позивач також просить суд стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 2 791,27 грн.

Представник позивача у судове засідання не з'явився. Через канцелярію суду подав заяву (вх.№№27099), в якій просить суд розглянути справу за наявними в ній матеріалами без участі представника позивача, а також подав для долучення до матеріалів справи копії банківських виписок по рахунку позивача від 11.06.2013 р., 12.06.2013 р. та від 13.06.2013 р. на підтвердження факту оплати відповідачем на користь позивача 50 00,00 грн. основного боргу.

Розглянувши клопотання позивача про розгляд справи за наявними в ній матеріалами без участі представника позивача, суд вважає за можливе задовольнити його як таке, що не суперечить інтересам сторін та вимогам чинного законодавства.

Відповідач про дату, час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, в судові засідання, призначені на 09.07.2013 р., 18.07.2013 р. та 25.07.2013 р. свого повноважного представника не направив, про причини неявки суду не повідомив, витребуваних судом документів до суду не надав.

У судовому засіданні 13.06.2013 р. було оголошено перерву до 09.07.2013 р.

Враховуючи те, що судом вжито всіх передбачених законом заходів для належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до вимог ст. 75 ГПК України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, вивчивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані позивачем докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

Між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) було укладено договір поставки №Х120 від 20.06.2012 р. (далі - договір), за умовами якого постачальник зобов'язався у порядку та в строки, встановлені договором, передати у власність покупця чорний металопрокат (далі - товар), асортимент, кількість, ціна та строки поставки якого вказуються у Специфікації та/або в рахунках на оплату, що є невід'ємною частиною даного договору, а покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору.

Згідно з п.2.2. договору поставка товару здійснюється у відповідності до Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів (Інкотермс-2000).

В п.2.5. договору передбачено, що право власності на поставлену партію товару і риски загибелі та/або пошкодження товару переходять від постачальника до покупця з моменту передачі-прийому товару в пункті поставки і засвідчується підписанням сторонами видаткової накладної. Дата отримання партії товару покупцем вказується у накладній.

Відповідно до п.3.1. договору всі розрахунки за даним договором відбуваються виключно в національній валюті України - гривні.

Згідно з п.3.2. договору оплата здійснюється покупцем в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Фактом оплати вважається надходження грошових рахунків на поточний рахунок постачальника.

В п.3.3. договору покупцю надано відстрочку оплати переданого йому товару за цим договором строком на 14 (чотирнадцять) календарних днів з моменту переходу права власності на товар згідно п.2.5. цього договору.

Відповідно до п.3.4. договору загальна сума договору складається із вартості всіх партій товару у відповідності до видаткових накладних, що були поставлені за цим договором за період його дії.

Позивач стверджує, що виконав взяті на себе зобов'язання належним чином, в той час як відповідач порушив умови договору та не оплатив вартість поставленого товару, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 129 623,64 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Як вбачається з наданих позивачем та досліджених судом матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, передав у власність відповідачеві товар на загальну суму 209 923,53 грн., що підтверджується наданими позивачем видатковими накладними: №7440 від 21.12.2012 р. на суму 148 773,64 грн., №6972 від 03.12.2012 р. на суму 48 439,58 грн., №7540 від 27.12.2012 р. на суму 10 710,31 грн. та актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №6974 від 03.12.2012 р. на суму 750,00 грн., №7443 від 21.12.2012 р. на суму 850,00 грн., № 7541 від 27.12.2012 р. на суму 450,00 грн. (а.с.25-27).

Відповідач товар прийняв на підставі довіреностей №172 від 20.12.2012 р., №159 від 03.12.2012 р., №181 від 27.12.2012 р., №4 від 10.01.2013 р. (а.с.18, 20, 22, 24), а також прийняв надані послуги, але оплату вартості товару та наданих послуг провів частково на загальну суму 80 349,89 грн., про що свідчать наявні в матеріалах справи банківські виписки (а.с.28-36).

З письмових пояснень позивача (вх.№25423, а.с.93-94) судом встановлено, що посилання позивача на договір №ХА 120 від 22.06.2012 р. у первинних документах є помилковими, оскільки зазначена помилка щодо дати договору була допущена в програмі 1С ще на початку роботи з відповідачем за цим договором. Позивач просить суд вважати вірним договір у первинних документах саме наданий до позову договір № ХА120 від 20.06.2012 р., що не спростовується і відповідачем у поданій ним зустрічній позовній заяві (ухвала про повернення зустрічного позову від 12.06.13 р. у справі № 922/2175/13, т.2, а.с. 4). Окрім того, позивач зазначив, що у платіжному дорученні №125 від 08.05.2013 р. (а.с.29) йдеться про договір №ХФЧ від 02.01.2013р., який було укладено з відповідачем та за яким у позивача до відповідача не має претензій, але оскільки за даним договором існувала переплата, позивачем було прийнято рішення зарахувати її в погашення заборгованості за договором поставки №ХА 120 від 20.06.2012 р.

Таким чином, судом встановлено, що на час звернення позивача до суду з даним позовом у відповідача перед позивачем існувала заборгованість за договором №ХА 120 від 20.06.2012 р. в розмірі 129 623,64 грн.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В силу ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як свідчать надані позивачем до матеріалів справи докази (копії банківських виписок по рахунку позивача від 11.06.2013 р., від 12.06.2013 р. та від 13.06.2013 р.), під час розгляду справи відповідач частково погасив суму основного боргу в розмірі 50 000,00 грн. На цій підставі позивач зменшив позовні вимоги в частині стягнення основного боргу до 79 623,64 грн.

Враховуючи вищевказані обставини і те, що відповідач не надав суду доказів на підтвердження сплати ним решти боргу в розмірі 79 623,64 грн. у встановлений договором строк, суд вважає позовні вимоги позивача в цій частині правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

З приводу решти позовних вимог суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши правомірність та правильність нарахування 3% річних в розмірі 1 637,17 грн. та 157,66 грн. інфляційних втрат, суд дійшов висновку про те, що дані нарахування не суперечать вимогам чинного законодавства України, відповідають наданим розрахункам, тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Окрім того, в п. 7.2. договору сторони домовились про те, що у випадку порушення строку оплати за товар, що поставляється, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від простроченого платежу за кожний день порушення строку.

Перевіривши правильність нарахування пені в розмірі 8 144,57 грн., суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 49 ГПК України та пунктом 4.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" та вважає, що оскільки спір доведено до суду саме з вини відповідача і частину заборгованості він погасив вже після звернення позивача із позовом до суду, судовий збір у повному обсязі слід покласти на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 509, 525, 526, 530, 610, 611, 625, 629, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 4, 4-3, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Харківський завод металевих конструкцій" (61044, м. Харків, пр. Московський, 251, код ЄДРПОУ 01412294, п/р 26006822363221 в ПАТ "Банк Грант" м. Харків, МФО 351607) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АВ метал груп" (юридична адреса: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Шолом-Алейхема, 5, поштова адреса: 49044, м. Дніпропетровськ, а/с 2763, код ЄДРПОУ 36441934, п/р 26001236894602 в АКІБ "Укрсиббанк" м. Харків, МФО 351005) 79 623,64 грн. основного боргу, 8 144,57 грн. пені, 1 637,17 грн. 3% річних, 157,66 грн. інфляційних втрат та 2 791,27 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 29.07.2013 р.

Суддя Макаренко О.В.