Рішення № 32872930, 06.08.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/10625/13 06.08.13

за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування», м. Київ

до страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія», м. Київ

про стягнення 7097,80 грн.

Суддя Шкурдова Л.М.

при секретарі судового засідання Білецькій О.В.

представники:

від позивача - Мельнік К.М. (дов. № 030613-1/с від 03.06.2013 р.);

від відповідача - не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (далі-позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» (далі-відповідач) про стягнення 7097,80 грн., з яких 6695,00 грн. страхового відшкодування в порядку регресу, 335,67 грн. пені та 67,13 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем, як страховиком виплачено страхувальнику страхове відшкодування внаслідок чого до позивача в порядку ст. 1191 Цивільного кодексу України та ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат та ліміту відповідальності за вирахуванням франшизи до відповідача, як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки, оскільки саме з вини особи, яка керувала транспортним засобом, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, сталася ДТП, наслідки якої визнано позивачем страховим випадком та здійснено виплату страхової суми. З огляду на прострочення відшкодування шкоди позивачем на підставі ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» нараховано відповідачу 335,67 грн. пені та на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України 67,13 грн. 3% річних.

Відповідач заперечуючи проти позову посилається на те, що вартість відновлювального ремонту наземного транспортного засобу має визначатися на підставі звіту або висновку, складених за результатами проведення автотоварознавчого дослідження, з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу, враховуючи, що розмір шкоди визначений позивачем без врахування коефіцієнту фізичного зносу за без вирахування франшизи, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та Законом України «Про страхування» не передбачено стягнення пені та 3% річних за регрес ними вимогами, відповідач просить суд відмовити у позові.

Представник позивача в судових засіданнях підтримав позов.

Представник відповідача в судові засідання не з'явився, відповідач про причини неявки представника суд не повідомив.

Зважаючи на наявність доказів належного повідомлення відповідача про час і місце судового засідання, відсутність доказів неможливості прибуття в судове засідання представника відповідача, а також клопотань про розгляд справи за його участю, достатність матеріалів для прийняття рішення по суті суд відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за відсутності представника відповідача за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд,

ВСТАНОВИВ:

07.06.2011 року між позивачем та ОСОБА_1 укладено Договір № 476\11-1\К добровільного страхування наземного транспорту, за яким позивачем застраховані майнові інтереси ОСОБА_1, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу автомобіля «Мазда», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, 2007 року випуску.

25.01.2012 року о 14 годині 50 хвилин на перехресті б. Т.Г. Шевченка та вул. С. Петлюри в м. Києві трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю наземного транспортного засобу автомобіля «ВАЗ-21140», державний номерний знак НОМЕР_2, який належить та під керуванням ОСОБА_2, та наземного транспортного засобу автомобіля «Мазда», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить та під керуванням ОСОБА_1, внаслідок чого відбулося пошкодження автомобілів, що підтверджується довідкою ДАІ.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 29.02.2012 року встановлено порушення ОСОБА_2 п. 13.1. Правил дорожнього руху України, ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

Згідно з рахунком-фактурою № СФ-123503 від 05.03.2012 року ТОВ «Спеціалізований технічний центр», вартість відновлювального ремонту наземного транспортного засобу автомобіля «Мазда», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, становить 7960,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 988 Цивільного кодексу України страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові; у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків.

Відповідно до частини 18 статті 9 Закону України «Про страхування» франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Договором № 476\11-1\К сторонами передбачена франшиза в розмірі 0,50% від страхової суми, що складає 1265,00 грн.

Страховим актом № 476\11-Т\К-1 від 30.03.2012 р., пошкодження наземного транспортного засобу автомобіля «Мазда», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок ДТП, яка сталася 25.01.2012 року о 14 годині 50 хвилин на перехресті б. Т.Г. Шевченка та вул. С. Петлюри в м. Києві, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування 6695,00 грн. (вартість відновлювального ремонту - франшиза).

Позивачем платіжним дорученням № 1853 від 30.03.2012 року, копія якого наявна в матеріалах справи, здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 6695,00 грн. ремонтній організації ТОВ «Спеціалізований технічний центр».

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 1192 Цивільного кодексу України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Як свідчать матеріали справи, цивільна відповідальність страхувальника наземного транспортного засобу автомобіля «ВАЗ-21140», державний номерний знак НОМЕР_2, ОСОБА_2, застрахована відповідачем згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/0381854, копія якого наявна в матеріалах справи.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу.

У відповідності до абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Полісом № АВ/0381854 встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого), в розмірі 50000,00 грн. та франшизу в розмірі 1000,00 грн.

У зв'язку з тим, що цивільно-правову відповідальність осіб, які на законній підставі користуються автомобілем марки «ВАЗ-21140», державний номерний знак НОМЕР_2, застраховано відповідачем, що підтверджується Полісом № АВ/0381854, то саме Відповідач зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну Позивачу в порядку регресу в межах ліміту відповідальності.

Відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими зобов'язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Позивачем направлено відповідачу Претензію з вимогою про відшкодування в порядку регресу виплаченого страхового відшкодування.

Відповідач сплату страхового відшкодування в порядку регресу не здійснив.

Оскільки цивільно-правова відповідальність особи, внаслідок керування якою транспортним засобом сталася дорожньо-транспортна пригода, застраховано відповідачем згідно з Полісом № АВ/0381854, отже саме відповідач зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну Позивачу в порядку регресу в межах ліміту відповідальності за вирахуванням франшизи, в частині стягнення 6695,00 грн. страхового відшкодування в порядку регресу підлягає частковому задоволенню в розмірі 5695,00 грн..

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 67,13 грн. 3% річних, нарахованих за період з 06.12.2012 року по 08.05.2013 року.

Відповідно до вимог статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 3 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відтак, у відповідача виник обов'язок повернути сплачені позивачем кошти безпосередньо на підставі цивільного законодавства, зокрема статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 Цивільного кодексу України.

Статтею 599 цього кодексу встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Аналіз наведених норм права дозволяє дійти висновку, що якщо зобов'язання виконано не належним чином, то воно не припиняється, а навпаки на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України.

Таким чином стягнення трьох процентів річних від простроченої суми є самостійним способом захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов'язань. При цьому стягнення трьох процентів річних від простроченої суми, носить компенсаційний характер для позивача.

З огляду на зазначене, згідно з вірним арифметичним розрахунком, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 57,11 грн. 3 % річних нарахованих за заявлений позивачем період від несплаченого відповідачем позивачу в порядку регресу страхового відшкодування за вирахування безумовної франшизи.

Також позивач просить стягнути з відповідача 335,67 грн. пені.

Згідно з ч. 1 ст.13 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Одним з видів забезпечення виконання зобов'язань є неустойка (ч. 1 ст. 546, ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України).

Однак, ані Цивільним кодексом України, ані Законами України «Про страхування» та «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не встановлено, що виконання регресного зобов'язання відповідальної особи перед страховиком забезпечується неустойкою (пенею).

За таких обставин, для позадоговірних (регресних) зобов'язань у сфері страхування чинне цивільне законодавство не передбачає можливість забезпечення виконання таких зобов'язань шляхом встановлення неустойки, а договірні відносини між сторонами з цього приводу відсутні.

З огляду на вказані обставини, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 335,67 грн., нарахованої на суму страхового відшкодування, задоволенню не підлягають.

Заперечуючи проти позову відповідач посилається на те, що розрахунок вартості відновлювального ремонту наземного транспортного засобу, пошкодженого внаслідок ДТП, має визначатися на підставі Звіту про визначення вартості матеріального збитку, складеного експертом-оцінювачем, з врахування коефіцієнту його фізичного зносу, проте, зважаючи, що на час дорожньо-транспортної пригоди строк експлуатації пошкодженого внаслідок ДТП транспортного засобу становив менше 7 років, враховуючи п.п. 7.38, 7.40 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 року, фізичний знос транспортного засобу становив 0%, в будь-якому випадку звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що визначає розмір збитку, реальним же доказом суми завданого збитку можуть бути лише докази проведення відновлювального ремонту автотранспортного засобу ремонтною організацією, заперечення відповідача проти позову не приймаються судом до уваги.

Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України покладаються судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд -

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

Стягнути зі страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» (04070, м. Київ, вул. Костянтинівська, буд. 56, оф. 13, код 21130899) на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, буд. 154, код 33908322) 5695,00 грн. (п'ять тисяч шістсот дев'яносто п'ять грн. 00коп.) страхового відшкодування в порядку регресу, 57,11 грн. (п'ятдесят сім грн. 11 коп.) 3% річних, 1394,29 грн. (одна тисяча триста дев'яносто чотири грн. 29коп.) витрат по сплаті судового збору.

2. В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 08.08.2013 р.

Суддя Л.М. Шкурдова