Рішення № 32869496, 01.08.2013, Лисичанський міський суд Луганської області

у.н. 415/346/13-ц

н.п. 2/415/423/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.08.2013 м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Фастовця В.М.,

при секретарі Бандуровій В.І.,

з участю представників

позивачів ОСОБА_1,

відповідача Бондарєвої В.В., Оліфіренко Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Лисичанської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, 3-я ОСОБА_6. -

встановив:

Позивачі звернулись до суду з вищеназваним позовом, в якому просили визначити їм додатковий строк для прийняття спадщини після померлої матері ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1., посилаючись на те, що пропустили строк з поважних причин, оскільки між спадкоємцями виникли непорозуміння з питанням про подання заяви про прийняття спадщини.

Позивачі в судовому засіданні позов підтримали у повному обсязі, надали пояснення аналогічні викладеним у позові.

Представник позивачів у судовому засіданні позов підтримав.

Представник відповідача Бондарева В.В. у судовому засіданні позов не визнала, просила у задоволенні позовних вимог відмовити. Вважає позов безпідставним та необґрунтованим, оскільки позивачі не подали заяву про прийняття спадщини протягом шести місяців, тому вони вважаються такими, що не прийняли її. Причина пропуску на яку вказують позивачі в позовній заяві - непорозуміння між братами, а саме «кожен з нас думав, що брат оформив спадщину», а також, що ОСОБА_4 виїжджав за межі країни - не є поважною причиною для пропуску строку прийняття спадщини. У разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини зобов'язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини. Лисичанська міська громада подала заяву майже через шість років, сподіваючись на те, що спадкоємця з'являться та приймуть спадщину, однак позивачі протягом цих шести років не заявляли про своє існування та своє бажання прийняти спадщину. Таким чином, в 2011р. Лисичанським міським судом АДРЕСА_1 була визнана відумерлою. Спадщина визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, тому квартира була передана до відділу по обліку, розподілу, обміну та приватизації жилої площі Лисичанської міської ради, для подальшого розподілу громадянам, які перебувають на квартирному обліку. 29.03.2012 р. працівниками КП «ЛЖЕК №5» був складений акт обстеження вищезазначеної квартири, відповідно до якого було встановлено, що в зазначеній квартирі ніхто не проживає. Розглянувши протокол від 10.12.2012р. №12 засідання громадської комісії по житловим питанням, виконком Лисичанської міської ради вирішив надати трьохкімнатну благоустроєну квартиру за вищезазначеною адресою - пенсіонеру, учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС І категорії ОСОБА_9, як недостатню жилу площу на склад сімї 7 чоловік, з зняттям з квартирного обліку.

Представник відповідача Оліфіренко Ю.Ю. позов не взнала, просила у задоволенні позову відмовити.

3-я особа у судовому засіданні росив винести рішення відповідно до закону, суду пояснив, що згідно рішення виконкому отримав ордер на квартиру, що залишилася після померлої ОСОБА_7 як «чорнобилець».

У судовому засіданні досліджені наступні докази: копія свідоцтва про право власності на житло; копія технічного паспорту; копія домової книги; копія свідоцтва про народження; копії свідоцтв про смерть; копія рішення Лисичанського міського суду від 19.10.2011р.; інформаційна довідка зі Спадкового реєстру; письмові заперечення проти позову; копії рішень виконкому від 18.12.2012р., 21.02.2012р.; копія акту обстеження квартири.

Суд вислухавши пояснення позивачів, представників сторін, дослідивши письмові докази, вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.

У судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 р. помер батько позивачів ОСОБА_10, після його смерті відкрилась спадщина у вигляді ? частини квартири АДРЕСА_1 про що свідчить свідоцтво про право власності на житло №1672 від 17.07.1994 р..

Спадщину приймала мати позивачів - ОСОБА_7, яка була дружиною ОСОБА_10 та мешкала з ним в одній квартирі, однак свідоцтво на спадщину вона не оформляла.

ІНФОРМАЦІЯ_1 р. мати позивачів ОСОБА_7 померла, після її смерті відкрилась спадщина, яка складається з квартири АДРЕСА_1 про що свідчить свідоцтво про право власності на житло №1672 від 17.07.1994 р.

У встановлений ст.1270 ч.1 ЦК України строки позивачі без поважних причин не звернулися до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини.

Рішенням Лисичанського міського суду від 19 жовтня 2011 р. спадщина після ОСОБА_10 і ОСОБА_7 була визнана відумерлою.

Рішенням виконавчого комітету Лисичанської міської ради №722 від 18 грудня 2012 р. квартира АДРЕСА_1 була надана 3-й особі як додаткова жила площа на склад сімї з 7-ми осіб.

Відповідно до ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Суд вважає, що позивачами не надані доказів поважності пропуску позивачами строку прийняття спадщини.

Так, ст.3 ДКМУ "Про державне мито" в редакції на час відкриття спадщини не передбачала сплату державного мита під час подачі заяви про прийняття спадщини, а тільки вже за отримання свідоцтва про право на спадщину.

Доказів необхідності понесення інших витрат під час звернення до нотаріуса суду позивачами не надані. Відсутність документів також не є підставою для звернення за прийняттям спадщини, а може бути тільки підставою у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Також, позивач ОСОБА_4 пояснив, що він був безробітним на час смерті спадкодавиці, тобто мав можливість звернутися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

Позивач ОСОБА_5 на першому судовому засіданні суду пояснив, що поїхав на заробітки тільки після 40-го дня з дня смерті матері, а вже у наступному засіданні заявив, що нібито помилився і поїхав відробляти борги за поховання на 3-1 день після поховання.

Суд критично ставиться до такої зміни пояснень, бо не вважає можливим переплутати події, що безпосередньо пов'язані зі смертю матері.

Окрім того, позивачем не надано жодного доказу того, коли і куди він нібито їздив на заробітки окрім загальних фраз про це.

Не вважає суд і поважною причиною нібито погані стосунки між позивачами, оскільки згідно ст.ст.1268-1270 ЦК України звернення за прийняттям спадщини є індивідуальною дією кожного спадкоємця, що не потребує спільної домовленості.

Власне, згідно наведених положень ЦК України за відсутності ознак складу злочину будь-яка причина, за якою спадкоємець свідомо не приймає спадщину, не має жодного юридичного значення.

Так, у постанові від 26.09.2012 р. (№26347528 у Реєстрі судових рішень) ВСУ чітко зазначив: «… право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Ураховуючи викладене, правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1/ у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2/ ці обставини визнані судом поважними.

Якщо ж у спадкоємця перешкод не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про спадкову масу, то положення ч. 3 ст. 1272 ЦК України не застосовуються.

У справі, яка переглядається, спадкоємець своєчасно спадщину не прийняв через те, що не знав, що ? частина спірної квартири належала його покійній матері, тобто свідомо, за відсутності будь-яких перешкод не вчиняв дії з прийняття спадщини протягом шести місяців з моменту її відкриття»

На відміну він наведеної постанови, спадкоємці були обізнані з наявністю спадкового майна але так само свідомо за відсутності будь-яких перешкод не вчинили дії з її прийняття.

Тому позов задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 212-215 ЦПК України, -

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Лисичанської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відмовити за необґрунтованістю.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області шляхом подання до Лисичанського міського суду апеляційної скарги у 10-тиденний строк з моменту його проголошення.

Суддя: