Рішення № 32865791, 06.08.2013, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" серпня 2013 р.Справа № 924/885/13

Господарський суд Хмельницької області у складі:

суддя Димбовський В.В., розглянувши матеріали справи

за позовом публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України", м. Київ

до міського комунального підприємства „Хмельницьктеплокомуненерго", м. Хмельницький

про стягнення 28741,70 грн. - основного боргу, 3645,09 грн. - пені, 311,04 грн. - інфляційних втрат, 729,02 грн. - 3% річних

Представники сторін:

від позивача: Гусак Б.М. - за довіреністю №14-55 від 22.03.2013р.

від відповідача: Стороженко Ю.В. - за довіреністю №1685/02 від 27.06.2013р.

У судовому засіданні відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення (вступна та резолютивна частини) проголошено 06.08.2013р., оскільки в судовому засіданні 29.07.2013р. оголошувалась перерва.

Суть спору: позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 28741,70 грн. - основного боргу, 3645,09 грн. - пені, 311,04 грн. - інфляційних втрат, 729,02 грн. - 3% річних. Позов мотивовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором №14/2519/11 на купівлю-продаж природного газу від 30.09.2011р. стосовно проведення розрахунків за поставлений природний газ.

Відповідач у відзиві на позов та його представник у судовому засіданні просить у позові в частині стягнення основного боргу та інфляційних втрат відмовити, а розмір пені зменшити. Обгрунтовуючи свою позицію зазначає про погашення суми основного боргу - 28741,70 грн. - після подання позову. Стосовно зменшення пені просить врахувати, що розмір заборгованості складав всього 0,1% від належної до сплати суми коштів; заборгованість виникла внаслідок бухгалтерської помилки відповідача, а не його недобросовісних дій; на час розгляду справи обов'язок відповідача по оплаті поставленого газу повністю виконаний; позивач внаслідок заборгованості не зазнав збитків; відповідач є збитковим підприємством. Щодо інфляційних нарахувань, на думку відповідача, суму невірно пораховано. Як вважає відповідач, для розрахунку інфляційних втрат на борг, який виник за поставку газу в грудні 2012 року мають братися до уваги індекси інфляції з лютого 2013 року по червень 2013 року, а не за гудень 2012 року, як визначив позивач.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи по суті, суд встановив:

30.09.2011р. між НАК „Нафтогаз України" (продавець) та МКП „Хмельницьктеплокомуненерго" (покупець) укладено договір №14/2519/11 на купівлю-продаж природного газу, згідно п. 1.1. якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю у IV кварталі 2011 року та у 2012 році імпортований природний газ для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати газ на умовах цього договору.

Оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа місяця наступного за місяцем поставки (п. 6.1.).

Згідно з п. 7.2. договору, в редакції додаткової угоди №4 від 10.12.2012р., у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1. цього договору, він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Як свідчать наявні в матеріалах справи акти прийому-передачі природного газу, позивач у період вересень 2012 року - грудень 2012 року передав у власність, а відповідач прийняв природний газ загальною вартістю 28005518,86 грн.

Оплату за поставлений газ відповідач здійснив лише частково в сумі 27976777,16 грн., що підтверджується оборотною відомістю.

На час звернення з позовом до суду у відповідача існував борг з оплати поставленого природного газу за грудень 2012 року в сумі 28741,70 грн.

Під час розгляду справи відповідач здійснив оплату зазначеного боргу, про що свідчить платіжне доручення №8075 від 26.07.2013р.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань, позивач нарахував 3645,09 грн. - пені (на борг, який виник за поставку газу у вересні 2012 року за період 15.10.2012р. - 18.10.2012р. та на борг, який виник у грудні 2012 року за період з 15.01.2013р. по 16.05.2013р.).

Крім того, на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем нараховано 311,04 грн. - інфляційних втрат (за період 16.12.2012р. - 15.01.2013р.) та 729,02 грн. - 3% річних (на борг, який виник за поставку газу у вересні 2012 року за період 15.10.2012р. - 18.10.2012р. та на борг, який виник у грудні 2012 року за період з 15.01.2013р. по 16.05.2013р.).

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом береться до уваги наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно зі ст. 509 ЦК України, ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як передбачено приписами ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Нормою ч. 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 статті 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Факт неналежного виконання відповідачем договірних обов'язків з оплати поставленого природного газу підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем по суті. Отже, відповідач є боржником, що прострочив виконання грошового зобов'язання, і у нього виникла заборгованість.

Приймаючи до уваги те, що відповідачем під час розгляду справи сплачено суму основного боргу, провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Крім суми основного боргу відповідачу нараховано пеню, 3% річних та інфляційні втрати.

У відповідності до п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобо'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною другою ст. 551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

У відповідності до ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений даним законом, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У договорі на купівлю-продаж природного газу сторони передбачили відповідальність відповідача за порушення строків оплати у вигляді сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши правильність нарахування розміру пені, суд погоджується з даними розрахунками. Однак, при стягненні пені судом враховується, що згідно ч. 3 ст. 551 ЦК України за рішенням суду розмір неустойки, що стягується з боржника за порушення зобов'язання, зменшується, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків. Відповідно, якщо порушення зобов'язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб'єкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Аналогічна за змістом і норма ст. 233 ГК України, згідно якої у разі, якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може, з урахуванням інтересів боржника, зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Крім того, відповідно до п. 3.17.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011р., вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Оцінивши в сукупності обставини справи та надані докази, враховуючи незначний розмір заборгованості від належної до сплати суми коштів, скрутний фінансовий стан відповідача, беручи до уваги об'єктивні обставини, які призвели до виникнення боргу, та те, що відповідачем під час розгляду справи виконано зобов'язання з оплати поставленого природного газу, суд вважає за можливе задовольнити клопотання відповідача про зменшення розміру нарахованої пені та зменшити розмір загальної суми пені, що підлягає стягненню з відповідача, на 50%, тобто до 1822,54 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши здійснені позивачем нарахування 3% річних, суд погоджується з ними та вважає, що позивач обгрунтовано просить стягнути їх з відповідача. Стосовно нарахування інфляційних втрат на борг за поставку газу у грудні 2012 року відзначається наступне.

Строк виконання зобов'язань відповідача, враховуючи п. 6.1. договору купівлі-продажу природного газу, за зобов'язаннями грудня 2012 року настав 14.01.2013р. Отже, прострочення в оплаті розпочинає перебіг з 15.01.2013р.

Оскільки інфляційні втрати нараховано до настання строку виконання зобов'язань - з 16.12.2012р. по 15.01.2013р., їх стягнення є безпідставним.

Враховуючи викладені вище обставини, позовні вимоги підлягають задоволенню частково в частині стягнення з відповідача 1822,54 грн. - пені та 729,02 грн. - 3% річних.

В частині стягнення з відповідача 1822,55 грн. - пені та 311,04 грн. - інфляційних втрат належить відмовити.

В частині стягнення з відповідача 28741,70 грн. - основного боргу провадження у справі належить припинити.

Згідно зі ст. 49 ГПК України витрати по оплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 49, п. 1-1 ст. 80, ст. 82, п. 3 ст. 83, ст. ст. 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України", м. Київ до міського комунального підприємства „Хмельницьктеплокомуненерго", м. Хмельницький про стягнення 28741,70 грн. - основного боргу, 3645,09 грн. - пені, 311,04 грн. - інфляційних втрат, 729,02 грн. - 3% річних задовольнити частково.

Стягнути з міського комунального підприємства „Хмельницьктеплокомуненерго" (м. Хмельницький, вул. Пересипкіна, 5; код 03356571) на користь публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України" (м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6; код 20077720) 1822,54 грн. (одну тисячу вісімсот двадцять дві гривні 54 коп.) - пені, 729,02 грн. (сімсот двадцять дев'ять гривень 02 коп.) - 3% річних, 1704,49 грн. (одну тисячу сімсот чотири гривні 49 коп.) - витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

В частині стягнення з відповідача 1822,55 грн. - пені та 311,04 грн. - інфляційних втрат відмовити.

В частині стягнення з відповідача 28741,70 грн. - основного боргу провадження у справі припинити.

Повне рішення складено 07 серпня 2013 року.

Суддя В.В. Димбовський

Віддруковано 3 примірника:

1 - до справи,

2 - позивачу,

3 - відповідачу.