Рішення № 32865618, 05.08.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/13658/13 05.08.13

За позовом Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова

компанія "ОРАНТА"

До Приватного акціонерного товариства "Український Страховий Дім"

Про стягнення 3 638,40 грн.

Суддя Картавцева Ю.В.

Представники:

від позивача Дудуц О.В. - представник (дов. № 08-03-29/495-12 від 28.11.2012 р.)

від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Український Страховий Дім" про стягнення страхового відшкодування, яке було сплачено страхувальнику відповідно до договору добровільного страхування транспортного засобу № УБ 727220 від 28.09.2011 р. в розмірі 3 638,40 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що ним за договором добровільного страхування наземних транспортних засобів, договору добровільного страхування транспортного засобу № УБ 727220 від 28.09.2011 р. внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, було здійснено виплату страхового відшкодування за письмовою заявою страхувальника автомобіля «ВАЗ» державний номер АХ 5346 ВО - Рало С.А., а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1187, 1188 ЦК України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки транспортний засіб - автомобіль "ГАЗ", державний номер АХ 2899 АА, за участю якого скоєно ДТП, водій якого Нікітін Р.А., визнаний винним у її скоєні, застрахований у ПАТ "Український Страховий Дім" згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/44707, позивач просить стягнути з відповідача суму страхового відшкодування в розмірі 3 638,40 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 19.07.2013 р. порушено провадження у справі №910/13658/13 та призначено справу до розгляду на 05.08.2013 р.

У судове засідання 05.08.2013 р. представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про порушення провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Поштове відправлення з ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/13658/13 від 19.07.2013 р. було направлене відповідачу за адресою, вказаною у позовній заяві (01023, м. Київ, пл. Спортивна, 3), яка відповідає адресі місцезнаходження відповідача згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення ухвала суду від 19.07.2013 р. була вручена відповідачу 24.07.2013р.

За наведених обставин та з урахуванням приписів ст. 64 ГПК України, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена відповідачу належним чином.

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судовому засіданні 05.08.2013 р. від останнього до суду не надходило.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 05.08.2013 р. та за відсутністю представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

Згідно ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем не подано.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, в судовому засіданні 05.08.2013 р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд, -

ВСТАНОВИВ:

28.09.2011 р. між ВАТ НАСК "ОРАНТА" та Рало С.А. укладено договір добровільного страхування транспортного засобу № УБ 727220, предметом якого є страхування «ВАЗ» державний номер АХ 5346 ВО.

Згідно з довідкою ВДАІ ХМУ ГУМВС України в Харківській області № 38/1592, від 29.03.2012 р., 10.03.2012р. о 14 год. в м. Харкові, трапилась дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю транспортного засобу «ВАЗ» державний номер АХ 5346 ВО під керуванням Рало С.А. та транспортного засобу «ГАЗ», державний номер АХ 2899 АА під керуванням Нікітіна Р.Б.

ДТП сталася в результаті порушення водієм Нікітіним Р.Б. Правил дорожнього руху України, якого визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення постановою Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 17.04.2012 р.

Згідно з експертним Дослідженням № АХ5346ВО-15.03/2 від 15.03.2012р., вартість відновлювального ремонту автомобіля «ВАЗ» державний номер АХ 5346 ВО в результаті його пошкодження при ДТП з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових, що підлягають заміні, складає 5421,58 грн.

12.03.2012 р. до ВАТ НАСК «Оранта» звернувся Страхувальник із заявою про виплату страхового відшкодування в зв'язку з пошкодженням застрахованого транспортного засобу внаслідок ДТП, що відповідно до умов Договору страхування є страховим випадком.

05.07.2012 р. ВАТ НАСК «Оранта» на підставі Страхового акту № СТО - 12-4356/1 від 19.04.2012р. враховуючи експертне Дослідженням № АХ5346ВО-15.03/2 від 15.03.2012р., здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 3 638,40 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 44456 від 05.07.2012 р.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У ч. 2 зазначеної статті вказано, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Таким чином, між винною та потерпілою особами виникло зобов'язання з відшкодування заподіяної майнової шкоди.

Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України передбачає, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача як особи, що виплатила страхувальнику розмір страхового відшкодування за Договором, перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Матеріалами справи підтверджується, що транспортний засіб - автомобіль «ГАЗ», державний номер АХ 2899 АА, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю «ВАЗ» державний номер АХ 5346 ВО, належить Нікітіну Р.Б.

Цивільно-правова відповідальність Нікітіна Р.Б. в частині заподіяння шкоди майну внаслідок експлуатації автомобіля «ГАЗ», державний номер АХ 2899 АА була застрахована у ПАТ "Український Страховий Дім" на підставі укладеного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за типом договору « 1», що дозволяє здійснювати керування автомобілем будь-якій особі (поліс № АВ/44707).

Вина водія Нікітіна Р.Б. який керував автомобілем «ГАЗ», державний номер АХ 2899 АА, підтверджується постановою Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 17.04.2012 р.

Пунктом 36.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля «ВАЗ» державний номер АХ 5346 ВО, відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс АВ/44707), а до ВАТ НАСК «Оранта» як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування транспортного засобу № УБ 727220 від 28.09.2011 р. перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до Нікітіна Р.Б., як особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

За договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс АВ/44707) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 50 000,00 грн.

Відповідно до п. 12.1. статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Згідно статті 9 Закону України "Про страхування" франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Відповідно до вищевказаного Полісу франшиза складає 0, 00 грн.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договір, відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що відповідачем було порушено положення статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов'язання.

Таким чином, станом на день вирішення спору, враховуючи п.12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та межі позовних вимог, відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 3638,40 грн., а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 1720,50 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Український Страховий Дім" (01023, м. Київ, площа Спортивна, 3, ідентифікаційний код 32556540) на користь Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Д, ідентифікаційний код 00034186) шкоду в розмірі 3638 (три тисячі шістсот тридцять вісім) грн. 40 коп. та судовий збір в розмірі 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення

складено 08.08.2013 р.

Суддя Ю.В. Картавцева