Рішення № 32865527, 31.07.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/12324/13 31.07.13

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінербергер», м.Київ, ЄДРПОУ 33632915

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Прім'єр-Пластік», м.Київ, ЄДРПОУ 32823279

про стягнення 6 100 грн.

Суддя Любченко М.О.

Представники:

від позивача: Павликівський В.І. - по дов.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Вінербергер», м.Київ звернулось до господарського суду м.Києва з позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Прім'єр-Пластік», м.Київ про стягнення 6 100 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору №2709/11 від 20.09.2011р., на виконання якого позивачем було сплачено Товариству з обмеженою відповідальністю «Прім'єр-Пластік» попередню оплату в розмірі 6 100 грн., проте відповідачем замовлений товар поставлено не було.

Відповідач в судові засідання 17.07.2013р. та 31.07.2013р. не з'явився, відзив на позовну заяву не надав, представника не направив, своїм правом на участь у судовому засіданні не скористався.

Одночасно, за висновками суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Прім'єр-Пластік» було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень №0103023885950 та №0103025885787.

З огляду на неявку відповідача в судове засідання, господарський суд також враховує положення ст.22 Господарського процесуального кодексу України, яка передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 зазначеного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Незважаючи на те, що відповідач в процесі розгляду справи так і не скористався правами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка вказаного учаснику судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив:

За змістом ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

За змістом ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.09.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Прім'єр-Пластік» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вінербергер» (покупець) було укладено договір №2709/11.

За твердженнями позивача, які з боку відповідача не спростовані, будь-яких інших договірних відносин з постачання поліетилену між сторонами не існує, окрім визначених зазначеним договором.

За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонам договір від 20.09.2011р. є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Згідно з п.1.1 договору №2709/11 від 20.09.2011р. сторони домовились, що постачальник постачає продукцію з поліетилену (товар), перелік, кількість, узгоджена сторонами ціна, загальна вартість та терміни поставки якої вказані у специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього договору, а покупець купує товар та сплачує за нього узгоджену грошову суму на умовах, викладених у цьому договорі.

За змістом специфікації, яка викладена в додатку №1 до договору, покупець замовляє і сплачує, а продавець бере на себе відповідальність по виготовленню товару, а саме пакетів з поліетилену високого тиску, загальною вартістю 12 200 грн.

Відповідно до п.3.1 укладеного договору поставка товару здійснюється на умовах DDP Україна у термін згідно з попереднім замовленням покупця. Строк поставки товару не повинен перебільшувати 14 робочих днів з моменту отримання постачальником передплати в розмірі 50% від суми рахунку.

Датою отримання товару вважається дата підписання видаткової накладної покупцем або його уповноваженим представником (п.3.3 договору).

Як вказує позивач, на підставі замовлення Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінербергер», 28.10.2011р. відповідачем було виставлено позивачу рахунок-фактуру №СФ-0272 на загальну суму 12 200 грн.

На виконання п.3.1 договору №2709/11 від 20.09.2011р. позивачем було перераховано відповідачу передоплату в розмірі 6 100 грн., яка складає 50% від суми рахунку, що підтверджується платіжним дорученням №23754 від 31.10.2011р. та випискою від 11.07.2013р. з банківського рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінербергер» станом на 31.10.2011р.

Проте, відповідачем у строк, що передбачений п.3.1 договору від 20.09.2011р., поставку замовленого товару здійснено не було. Доказів повернення попередньої оплати матеріали справи не містять.

14.01.2013р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Вінербергер» було направлено на адресу відповідача претензію про повернення сплаченої передоплати в сумі 6 100 грн., на підтвердження чого позивачем надано суду фіскальний чек №1114 від 14.01.2013р. та опис вкладення у цінний лист від 14.01.2013р. з відповідним поштовим штемпелем. Товариством з обмеженою відповідальністю «Прім'єр-Пластік» зазначену претензію позивача було залишено без розгляду та задоволення.

Статтями 525, 615 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Згідно із ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України).

Частиною 2 ст.693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Отже, непередання продавцем, який одержав суму попередньої оплати, товару у встановлений строк, надає покупцеві право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Строк виконання обов'язку продавця передати товар встановлено ст.663 Цивільного кодексу України, відповідно до якої продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст.530 цього Кодексу.

Як зазначалось судом, строк виконання обов'язку продавця передати товар покупцю було передбачено сторонами у п.3.1 договору №2709/11 від 20.09.2011р, відповідно до якого строк поставки товару не повинен перебільшувати 14 робочих днів з моменту отримання постачальником передплати в розмірі 50% від суми рахунку.

Ухвалами господарського суду міста Києва від 01.07.2013р. та від 17.07.2013р. відповідача було зобов'язано надати докази виконання ним своїх зобов'язань щодо поставки товару (видаткові та податкові накладні тощо) із зазначенням періоду виконання зобов'язань.

Проте, відповідач в судове засідання не з'явився та будь-яких доказів передачі товару покупцю не надав.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що позивач зобов'язання за договором №2709/11 від 20.09.2011р. щодо сплати передплати в розмірі 50% від суми рахунку виконав належним чином, враховуючи, що відповідачем не був спростований факт порушення взятих на себе за вказаним договором обов'язків щодо поставки товару у визначений строк, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Прім'єр-Пластік» на користь позивача передоплати в сумі 6 100 грн. підлягають задоволенню.

Згідно із ст.49 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи висновки суду про задоволення позовних вимог, судовий збір в сумі 1720,50 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.22, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінербергер», м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Прім'єр-Пластік», м.Київ про стягнення 6 100 грн. - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Прім'єр-Пластік» (02140, м.Київ, Дарницький район, пр.М.Бажана, буд.14 оф.3, ЄДРПОУ 32823279) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінербергер» (02660, м.Київ, Деснянський район, вул.Крайня, буд.1-В, ЄДРПОУ 33632915) грошові кошти в сумі 6 100 грн., а також судовий збір в розмірі 1720,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 31.07.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 05.08.2013р.

Суддя М.О. Любченко