Рішення № 32865292, 31.07.2013, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

31.07.2013 Справа №2/2011/6391/12

2011/15875/12

дзержинський районний суд міста Харкова

РІШЕННЯ

Іменем України

м. Харків

Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді: КУПІНОЇ М.А.,

при секретарі: САЄНКО С.Г., ОЛІЙНИК О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (далі - ТОВ «ОТП Факторинг Україна») до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення боргу та звернення стягнення на предмет іпотеки та за зустрічним позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП факторинг Україна», Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» про зміну кредитного договору у зв'язку з суттєвою зміною обставин, -

встановив:

Позивач ТОВ «ОТП факторинг Україна» звернувся до суд з вищевказаним позовом. При цьому посилався на наступне.

04 квітня 2008 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № ML-701/234/2008, відповідно до умов якого ЗАТ «ОТП Банк» було надано ОСОБА_1 кредит в розмірі 66617,50 (шістдесят шість тисяч шістсот сімнадцять,50) доларів США зі сплатою процентів у порядку та в розмірах, обумовлених Кредитним договором. Датою остаточного повернення кредиту визначено 04 квітня 2022 року.

Крім того, між ОСОБА_2 та ЗАТ «ОТП Банк» 04 квітня 2008 року був укладений договір іпотеки № PML-701/234/2008 (майнової поруки), відповідно до п.п. 1.1, 2.1 якого для забезпечення повного і своєчасного виконання ОСОБА_1 зобов'язань перед позивачем по кредитному договору ОСОБА_2 надала іпотеко держателю, в особі ТОВ ЗАТ «ОТП Банк», нерухоме майно, чим взяла на себе зобов'язання щодо сплати ОСОБА_1 всіх платіжних зобов'язань за кредитним договором.

ОСОБА_1 свої зобов'язання перед банком не виконує, внаслідок чого загальна сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № МL-701/234/2008 станом на 26.09.2012 р. складає 2873445,92 (в гривнях за офіційним курсом НБУ 7,993 гри. за 1 долар США):

- основний борг у розмірі 65532,26 доларів США, що за офіційним курсом НБУ (7,993 грн. за 1 долар США) становить 523799,35 грн.;

- відсотків у розмірі 30639,24 доларів США, що за офіційним курсом НБУ становить 244899,44 грн.;

- пені у розмірі 263323,80 доларів США, що за офіційним курсом НБУ

становить 2104747,13 грн..

Згідно умов договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 29 червня 2010 року Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» (яке є правонаступником ЗАТ «ОТП Банк») відступило, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняло право вимоги, в т.ч. за кредитним договором № ML-701/234/2008 від 04 квітня 2008 року, укладеного між АТ «ОТП Банк» і ОСОБА_1

Таким чином, до ТОВ «ОТП Факторинг Україна» перейшли всі права ПАТ «ОТП Банк» щодо права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № ML-701/234/2008 від 04 квітня 2008 року та до ОСОБА_2 за договором іпотеки № PML-701/234/2008 від 01 квітня 2008 року.

Посилаючись на наведене, представник позивача просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» 2873445,92 грн.. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором позивач просив звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру АДРЕСА_1 шляхом продажу предмета іпотеки органами Державної виконавчої служби України за ціною, визначеною на підставі оцінки майна, проведеного суб'єктом оціночної діяльності для задоволення вимог ТОВ «ОТП Факторинг України».

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду із зустрічним позовом до ТОВ «ОТП факторинг Україна», ПАТ «ОТП Банк» про зміну кредитного договору у зв'язку з суттєвою зміною обставин, в якому просили суд змінити кредитний договір № ML-701/234/2008 від 04 квітня 2008 року, укладений між ОСОБА_1 та ПАТ «ОТП Банк», виключивши з тексту договору п. 1.9 про дострокове виконання договірних зобов'язань з ініціативи банку. При цьому посилались на те, що на момент укладання кредитного договору 1 долар США дорівнював 5,05 грн., виходячи з даного курсу та доходів в національній валюті, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мали у встановлений кредитним договором строк реальну можливість виконати всі взяті на себе зобов'язання у валюті кредиту.

У зв'язку з різким збільшенням курсу долару до гривні на початку 2009 року, а саме у лютому 2009 року 1 долар США дорівнював 9,305 грн., при незмінних своїх доходах в національній валюті - втратили з не залежних від них причин та обставин можливість виконувати кредитні зобов'язання.

Крім того зазначали, що при укладені кредитного договору вони в обов'язковому порядку не були попереджені представниками банку про те, що у випадку надання кредиту в іноземній валюті - валютні ризики під час виконання зобов'язань несе позичальник, тому вважають, що мають право вимагати змін у кредитному договорі, а саме - п. 1.9 про дострокове виконання договірних зобов'язань з ініціативи банку.

ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заперечував проти зустрічної позовної заяви ОСОБА_1, та ОСОБА_2, вважав, що усі зобов'язання банком за договором були виконані, в даному випадку відсутні сукупні умови для внесення змін до спірної угоди за рішенням суду, а суду не надано жодних доказів в підтвердження їх існування.

Представник позивача за первісним позовом ТОВ «ОТП Факторинг Україна», який також представляв інтереси відповідача за зустрічним позовом ПАТ «ОТП Банк», первісний позов підтримував в повному обсязі, просив суд його задовольнити, проти зустрічного позову заперечував, просив суд відмовити в його задоволенні.

Відповідачі та їх представники проти задоволення первісного позову заперечували, зустрічний позов підтримували, просили зустрічний позов задовольнити.

Суд, заслухавши пояснення сторін та їх представників, вивчивши матеріали справи, дійшов наступного.

Матеріалами справи встановлено, що відповідно до укладеного кредитного договору № ML-701/234/2008 від 04.04.2008 року ОСОБА_1 отримав кредит в розмірі 66617,50 доларів США на строк до 04 квітня 2022 року включно зі сплатою процентів у порядку та в розмірах, обумовлених Кредитним договором (а.с. 7-15).

До даного договору між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 в подальшому було укладено додаткові договори від 29 січня 2009 року та 04 червня 2009 року (а.с. 119-123).

Додатковим договором від 29 січня 2009 рику викладено графік платежів в новій редакції, додатковим договором від 04 червня 2009 року змінена процентна ставка за користування кредитом та викладено графік платежів в новій редакції.

Відповідно до ст. ст. 629, 628 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Взяті на себе зобов'язання по кредитному договору № ML-701/234/2008 від 04.04.2008 року позивач виконав своєчасно і повністю, надавши ОСОБА_1 кредитні кошти, про що не заперечувалось і відповідачами в судовому засіданні.

Згідно статей 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений термін відповідно до умов договору.

Відповідно до частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України наслідком порушення Позичальником зобов'язання щодо повернення чергової суми кредиту є право Банку достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Згідно умов договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 29 червня 2010 року Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» відступило, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняло право вимоги, в т.ч. за кредитним договором № ML-701/234/2008 від 04 квітня 2008 року, укладеного між АТ «ОТП Банк» і ОСОБА_1

Таким чином, до ТОВ «ОТП Факторинг Україна» перейшли всі права ПАТ «ОТП Банк» щодо права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № ML-701/234/2008 від 04 квітня 2008 року та до ОСОБА_2 за договором іпотеки № PML-701/234/2008 від 01 квітня 2008 року.

Таким чином, суд констатує, що у ОСОБА_1 на даний момент існує заборгованість перед позивачем за кредитним договором № ML-701/234/2008 від 04 квітня 2008 року в розмірі 2873445,92 грн., яка складається з:

- основного боргу у розмірі 65532,26 доларів США, що за офіційним курсом НБУ (7,993 грн. за 1 долар США) становить 523799,35 грн.;

- відсотків у розмірі 30639,24 доларів США, що за офіційним курсом НБУ становить 244899,44 грн.;

- пені у розмірі 263323,80 доларів США, що за офіційним курсом НБУ

становить 2104747,13 грн..

Також суд констатує, що відповідачем ОСОБА_1 було допущене порушення зобов'язання щодо повернення чергової суми кредиту, а відтак у позивача є право достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Зобов'язання ОСОБА_1 за кредитним договором забезпечено укладеним між ОСОБА_2 та ЗАТ «ОТП Банк» 04 квітня 2008 року договором іпотеки № PML-701/234/2008, відповідно до умов якого ОСОБА_2 передала в іпотеку належну їй на праві власності відповідно до договору дарування від 22.05.2001 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстровим № 1-1435, що зареєстрований у Комунальному підприємстві «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» 28 травня 2001 року за реєстровим № 59588, квартиру АДРЕСА_1.

Договір іпотеки посвідчений 04 квітня 2008 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрованим у реєстрі за № 1303 (а.с. 16-18).

Згідно ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Відповідно до ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про іпотеку", іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Стаття 7 Закону України закріплює перелік вимог, які забезпечуються іпотекою. Так, за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Якщо вимога за основним зобов'язанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобов'язання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов'язання.

Якщо інше не встановлено законом або іпотечним договором, іпотекою також забезпечуються вимоги іпотекодержателя щодо відшкодування:

-витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги за основним зобов'язанням і зверненням стягнення на предмет іпотеки;

-витрат на утримання і збереження предмета іпотеки;

-витрат на страхування предмета іпотеки;

-збитків, завданих порушенням основного зобов'язання чи умов іпотечного договору.

Згідно ст. 33 Закону України "Про іпотеку", у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Приписами ст.. 6 Закону України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати» встановлено, що іпотекодержатель має право організувати продаж предмета іпотеки шляхом укладення договору купівлі-продажу між іпотекодавцем та покупцем або продати від свого імені, якщо це передбачено іпотечним договором або іпотекодержатель та іпотекодавець досягли відповідної згоди шляхом укладення договору про задоволення вимог іпотекодержателя, який підлягає нотаріальному посвідченню. При цьому кошти за придбану нерухомість покупець сплачує на банківські рахунки іпотекодержателя.

Згідно зі ст. 6.2 укладеного договору іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити із вартості предмета іпотеки всі фактичні вимоги негайно після несплати іпотекодавцем іпотекодержателю будь-якої суми у такому розмірі, у такій валюті, у такий строк і в такому порядку, як встановлено в кредитному договорі.

Відповідно до ст.. 34 Закону України «Про іпотеку» після прийняття рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки і з метою отримання продукції, плодів та доходів, забезпечення належного господарського використання переданого в іпотеку нерухомого майна згідно з його цільовим призначенням предмет іпотеки на підставі договору між іпотекодавцем і іпотекодержателем або рішення суду може бути переданий іпотекодержателю або іншій особі в управління на період до його реалізації у порядку, встановленому цим Законом.

Управління майном здійснюється відповідно до законодавства та умов, визначених договором чи рішенням суду.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України - кожна сторона зобов'язана довести ті обставини ,на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечення.

Відповідачами не було надано суду ніяких доказів в підтвердження того, що ними належним чином виконувалися зобов'язання по поверненню та погашенню кредиту, натомість суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими та підтвердженими належними та допустимими доказами.

Щодо посилання відповідачів в зустрічній позовній заяві на різке збільшення курсу долару до гривні на початку 2009 року при незмінних доходах відповідачів в національній валюті як суттєву зміну обставин, суд зазначає, що саме по собі зростання/коливання курсу іноземної валюти не є достатньою підставою для зміни кредитного договору на підставі статті 652 ЦК, оскільки зазначене стосується обох сторін договору й позичальник при належній завбачливості міг, виходячи з динаміки зміни курсів валют із моменту введення в обіг національної валюти та її девальвації, передбачити в момент укладення договору можливість зміни курсу гривні України до іноземної валюти, а також можливість отримання кредиту в національній валюті.

Крім того, пунктом 3.7.1 додаткового договору № 1 від 04 червня 2009 року до кредитного договору МL-701/234/2008 від 04 квітня 2008 р. від 04 квітня 2008 року передбачено, що позичальник приймає на себе ризик виконання умов цього Додаткового договору та Кредитного договору при істотній зміні обставин, якими керувалися сторони при укладанні цього Додаткового договору та/чи Кредитного договору.

Відповідачі не заперечували при розгляді справи, що зазначені договори були ними підписані добровільно та з огляду на домовленість щодо всіх істотних умов.

Таким чином, суд вважає, що ЗАТ «ОТП Банк» виконало положення Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 травня 2007 року № 541/13808 (щодо договорів, укладених після набрання постановою чинності), де передбачено обов'язок банків у разі надання кредиту в іноземній валюті під час укладення кредитного договору попередити споживача, що валютні ризики під час виконання зобов'язань за цим договором несе споживач.

Таким чином суд приходить до висновку, про задоволення позовних вимог за первісним позовом та відмову в задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом.

Згідно ст. 39 Закону України "Про іпотеку", у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються:

-загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки;

-опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя;

-заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні;

-спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону;

-пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки;

-початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

В зв'язку із задоволенням позовних вимог позивача, на підставі вимог ст. 79, 88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача також необхідно стягнути суму сплаченого судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (03680, м. Київ, вул. Фізкультури, 28-Д, код ЄДРПОУ 36789421, п/р № 26507002333333 в АТ «ОТП Банк» в м. Київ, МФО 300528) суму заборгованості за кредитним договором № МL-701/234/2008 від 04 квітня 2008 р. в розмірі 2873445 (два мільйона вісімсот сімдесят три тисячі чотириста сорок п'ять) грн. 92 коп.

В рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором № МL-701/234/2008 від 04 квітня 2008 року в розмірі 2873445 (два мільйона вісімсот сімдесят три тисячі чотириста сорок п'ять) грн. 92 коп., яка складається з основної суми боргу в розмірі 523799 (п'ятсот двадцять три тисячі сімсот дев'яносто дев'ять) грн. 35 коп., відсотків в розмірі 244899 (двісті сорок чотири тисячі вісімсот дев'яносто дев'ять) грн. 44 коп., пені в розмірі 2104747 (два мільйона сто чотири тисячі сімсот сорок сім) грн. 13 коп., звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_2 на праві власності відповідно до договору дарування від 22.05.2001 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстровим № 1-1435, що зареєстрований у Комунальному підприємстві «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» 28 травня 2001 року за реєстровим № 59588, шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмету іпотеки за ціною, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, визначеною на підставі оцінки майна, проведеної суб'єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

В задоволенні зустрічного позову - відмовити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» витрати по сплаті судового збору в розмірі 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» витрати по сплаті судового збору в розмірі 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення складено 02 серпня 2013 року.

Суддя: