Ухвала суду № 32864684, 05.08.2013, Вінницький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

м.Вінниця

05 серпня 2013 р. Справа № 802/3144/13-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Дончика Віталія Володимировича,

за участю:

секретаря судового засідання: Кошевого Богдана Анатолійовича,

представника позивача: Попової О.В.,

представника відповідача: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Гайсинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області (далі - Гайсинська ОДПІ) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3) про стягнення податкового боргу

в с т а н о в и в :

10 липня 2013 року Гайсинська ОДПІ звернулась в суд з позовом до ФОП ОСОБА_3. про стягнення податкового боргу.

Ухвалою судді від 12.07.13 року відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні представник відповідача заявив клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, в зв'язку з пропуском строків звернення до адміністративного суду. Зазначав, що штрафні (фінансові) санкцій, застосовані рішенням Гайсинської МДПІ № 0000012308 від 8.10.2010 року є різновидом адміністративно-господарських санкцій та не відносяться до податкових зобов'язань, з огляду на що на них не розповсюджується вимоги Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та цільовими фондами», в частині обов'язку їх узгодження. Посилаючись на те, що борг відповідача виник на підставі рішення від 8.10.2010 року, в той час як позовна заява про його стягнення подана лише в липні 2013 року, тобто з пропуском, визначеного ч. 2 ст. 99 КАС України, строком звернення до суду, просив задовольнити клопотання.

Представник позивача заперечувала проти заявленого клопотання. Зазначила, що ФОП ОСОБА_3 оскаржив рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій. Рішенням Вищого адміністративного суду України від 21.02.2013 року постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 26.01.2011 року, якою в задоволені позову було відмовлено, залишено без мін. Тобто, лише після рішення суду касаційної інстанції застосовані штрафні (фінансові) санкції набули статусу податкового боргу, а у податкового органу виникло право на його стягнення в судовому порядку.

Вислухавши клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, позицію представника позивача, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню, а позов слід залишити без розгляду, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 8.10.2010 року Гайсинською МДПІ прийнято рішення № 0000012308, яким до ФОП ОСОБА_3, за порушення п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління Національного банку України № 637 від 15.12.2004 року, застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 127068,35 грн.

Не погодившись з вказаним рішенням ФОП ОСОБА_3 оскаржив його в судовому порядку.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 8.12.2010 року в задоволені позову відмовлено.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26.01.2011 року рішення суду першої інстанції скасовано, та прийнято нове, яким позов задоволено, рішення Гайсинської МДПІ № 0000012308 від 8.10.2010 року визнано протиправним та скасовано.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.02.2013 року постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26.01.2011 року скасовано, постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 8.12.2010 року залишено в силі.

10 липня 2013 року Гайсинська ОДПІ, у відповідності до п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, звернулась в суд з позовом про стягнення з ФОП ОСОБА_3 боргу по штрафним санкціям в дохід Державного бюджету України.

Визначаючись щодо заявленого клопотання суд виходив з наступного.

Відповідно до частини третьої статті 6 КАС України, суб'єкти владних повноважень мають право звернутись до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.

Пунктом 3.7 Прикінцевих положень Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" було внесено зміни до статті 99 КАС України, які набули чинності з 30 липня 2010 року.

Згідно із зазначеними змінами загальний строк звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, визначений частиною другою статті 99 КАС України, зменшено з одного року до шести місяців.

Водночас 1 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України (пункт 1 розділу XIX "Прикінцеві положення" цього Кодексу).

Статтею 102 Податкового кодексу України врегульовано питання застосування строків давності визначення податкових зобов'язань, які становлять 1095 днів.

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Як випливає з Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1/99-рп, частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Відповідно зміст суб'єктивного права особи, у тому числі права особи на звернення до суду, слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент виникнення відповідного права.

Водночас неприпустимість зворотної дії нормативно-правового акта полягає в тому, що запроваджені ним нові норми не можуть застосовуватися до правовідносин, які існували до набрання ним чинності. Отже, приписи нового нормативно-правового акта не можуть змінити обсяг прав, який було встановлено попередніми нормативно-правовими актами.

З огляду на викладене тривалість і правила обчислення строку звернення особи до суду визначаються за тими правилами, які були чинними на момент початку перебігу відповідного строку.

Таким чином, тривалість строку звернення до суду не змінюється в разі подальших змін законодавства, яке регулює відповідні відносини. Тому строк звернення до суду розпочинається і закінчується з урахуванням тієї тривалості, яка передбачалася на момент початку перебігу відповідного строку.

При цьому тривалість строку звернення до суду не змінюється залежно від того, коли було реалізоване право на позов. Відповідно тривалість строку звернення до адміністративного суду не залежить від того, коли було фактично пред'явлено позов.

З огляду на викладене, з метою правильного обчислення строків звернення до суду визначальним є встановлення часу виникнення права на звернення до суду.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та цільовими фондами» (чинний на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до визначення наведеному в пункті 1.2 статті 1 цього Закону податкове зобов'язання це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Як вже було наголошено судом, до ФОП ОСОБА_3 застосовані штрафні (фінансові) санкції, за порушення п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління Національного банку України № 637 від 15.12.2004 року, відповідно до Указу Президента України № 436/95 від 12.06.1995 року «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»

Таким чином, застосовані до відповідача штрафні (фінансові) санкції є різновидом адміністративно-господарських санкцій, з огляду на що, заперечення представника відповідача щодо неузгодження суми боргу не беруться судом до уваги, оскільки процедура узгодження розповсюджується виключно на податкові зобов'язання.

З урахуванням вищевикладеного, позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду з позовом про стягнення з відповідача штрафних (фінансових) санкцій, застосованих відповідно до рішення Гайсинської МДПІ № 0000012308 від 8.10.2010 року.

Відповідно до ст. 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

На підставі викладеного та керуючись статтею 100 КАС України, суд -

у х в а л и в :

Клопотання представника відповідача - задовольнити.

Адміністративний позов Гайсинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення податкового боргу - залишити без розгляду.

Роз'яснити позивачу щодо можливості на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення позовної заяви без розгляду.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Дончик Віталій Володимирович