Рішення № 32864071, 08.08.2013, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/6798/13-ц

Провадження № 2/234/2638/13

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2013 року місто Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області

в складі головуючого судді Чернобай А.О.,

при секретарі Омельченко К.А.,

за участю прокурора Лавриненко Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом органу опіки та піклування Краматорської міської ради, який дії в інтересах малолітнього ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - адміністрація комунальної установи охорони здоров'я «Краматорський будинок дитини «Антошка» про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

29.05.2013 року орган опіки та піклування Краматорської міської ради, який дії в інтересах малолітнього ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - адміністрація комунальної установи охорони здоров'я «Краматорський будинок дитини «Антошка» про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

Із позову вбачається, що ОСОБА_2 має малолітнього сина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1. Відомості про батька дитини в свідоцтво про народження внесені відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України. Органом опіки та піклування вивчалися умови утримання та виховання малолітнього ОСОБА_1, в результаті чого встановлено, що його мати вихованням та утриманням свого сина не займається. ОСОБА_2 ніде не працює, веде асоціальний та аморальний спосіб життя, не має постійного місця проживання, бродяжить. 21.11.2011 року ОСОБА_2 написала заяву про тимчасове влаштування сина до комунальної установи охорони здоров'я «Краматорський будинок дитини «Антошка» строком на 6 місяців. Згідно рішення виконкому Краматорської міської ради від 07.12.2011 року № 1067 з 13.12.2010 року малолітній ОСОБА_1 виховується в комунальній установі охорони здоров'я «Краматорський будинок дитини «Антошка». Після закінчення строку тимчасового перебування ОСОБА_1 в державному закладі мати сина не забрала, не створила належні умови для його проживання та виховання. За весь час перебування дитини в дитячому державному закладі мати сина відвідувала лише один раз, матеріально утримувати не допомагала. На даний час необхідно вирішити питання визначення соціального статусу дитини. Позивач просить суд ухвалити рішення про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, у відношенні її малолітнього сина, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та стягнути з ОСОБА_2 аліменти у розмірі ? частки усіх видів заробітку, але не менш ніж 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку на особовий рахунок ОСОБА_1 - НОМЕР_1 у філії № 2865/034 Краматорського відділення № 2865 ВАТ «Державний ощадний банк України».

Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує, не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, заперечення до позовної заяви суду не надав.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

У судовому засіданні прокурор просить позовні вимоги задовольнити, оскільки вважає, що мати не виконує своїх обов'язків по вихованню та утриманню дитини та ухилилася від виконання своїх обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України, у разi неявки в судове засiдання вiдповідача, який належним чином повiдомлений i вiд якого не надiйшло повiдомлення про причини неявки, або якщо зазначенi ним причини визнанi неповажними, суд може ухвалити заочне рiшення на пiдставi наявних у справi доказiв, якщо позивач не заперечує проти такого вирiшення справи.

На підставі ст. 224 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних матеріалів, ухваливши заочне рішення. Позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному , повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Вислухавши думку прокурора, дослідивши у сукупності зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Відповідно до статті 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Крім того, статтею 9 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки не піклуються про дитину.

Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

У відповідності до пунктів 15, 16 роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» (зі змінами) позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і грунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Згідно ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:

1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;

2) ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини;

3) жорстоко поводяться з дитиною;

4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;

5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;

6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Із змісту зазначеної норми випливає, що ухилення від виконання юридичного обов'язку по вихованню дитини завжди акт свідомої поведінки, оскільки особа має реальну можливість виконати його, але не вчиняє відповідних дій.

Згідно ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов'язків щодо її виховання та інше, але ж не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.

Згідно роз'яснень Верховного Суду України, викладених в п.16 Постанови Пленуму ВСУ № 3 від 30.03.2007 року (з послідуючими змінами та доповненнями) «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», - хронічний алкоголізм батьків і захворювання їх на наркоманію мають бути підтверджені відповідним медичним висновком.

Згідно статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку. При цьому, виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. Саме батьки несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, згідно з законами України і на кожного з них покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Вимоги ст. 12 ч.6 Закону України «Про охорону дитинства» передбачають, що батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.

Згідно вимог ст.ст. 150, 155 Сімейного Кодексу України, батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток.

Виходячи із змісту ст.ст. 164, 165 Сімейного Кодексу України, мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Судом встановлено, що згідно копії свідоцтва про народження відповідач ОСОБА_2 є матер'ю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 8).

Згідно витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян про реєстрацію народження відповідно до ст..ст. 126, 133, 135 СК України відомості про батька дитини в свідоцтво про народження внесені відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України (а.с. 9)

Відповідно до заяви про тимчасове влаштування дитини в будинок дитини 21.11.2011 року ОСОБА_2 написала заяву про тимчасове влаштування сина до комунальної установи охорони здоров'я «Краматорський будинок дитини «Антошка» строком на 6 місяців. (а.с. 10)

Згідно рішення виконавчого комітету Краматорської міської ради від 07.12.2011 року № 1067 ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, влаштовано тимчасово до державного закладу на повне державне забезпечення (а.с. 11)

Згідно акту адміністрації комунальної установи охорони здоров'я «Краматорський будинок дитини «Антошка» за час перебування дитини в будинку дитини мати навідалась лише один раз, матеріальної допомоги не надавала, ніяких заходів для повернення дитини до родини не здійснювала (а.с. 4)

Згідно заочного рішення Краматорського міського суду Донецької області від 10.10.2008 року ОСОБА_2 позбавлена батьківських прав у відношенні її неповнолітніх дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 7). Рішення набрало законної чинності 21 жовтня 2008 року.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає справу у межах заявлених вимог та на підставі наданих сторонами документів та доказів.

Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами, які приймають участь у розгляді справи. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі щодо яких у сторін, які беруть участь у розгляді справи виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обставини ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов'язків, суд вважає доведеними у судовому засіданні, оскільки відповідач ОСОБА_2 самоусунулася від підготування малолітньої дитини до самостійного життя, не спілкується з нею в необхідному обсязі, не створює умов для її усестороннього розвитку, не проявляє інтересу до її життя, потребам, здоров'ю, не надає їй матеріальної допомоги. Дійсно, така поведінка відповідача не відповідає вимогам Закону.

Враховуючи інтереси дитини, суд вважає, що відповідач свідомо ухиляється від своїх батьківських обов'язків, самоусунувся від виховання та утримання дитини, долею доньки, життям та здоров'ям не цікавиться, не турбується про її майбутнє, матеріальної допомоги та моральної підтримки не надає, чим наносить шкоду психічному та фізичному здоров'ю дитини, у зв'язку з чим позовні вимоги про позбавлення батьківських прав, слід задовольнити.

Позовні вимоги позивача про стягнення аліментів підлягають задоволенню з наступних підстав.

Обов'язок батьків по утримуванню дітей до досягнення ними повноліття закріплений в ч. 2 ст. 51 Конституції України й ст. 180 Сімейного кодексу України.

Відповідно до ст. 180 Сімейного Кодексу України, батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей.

Відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених ст. 184 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

При таких обставинах, суд вважає, що вимоги позивачки про стягнення аліментів на утримання дитини у розмірі 1/4 частини усіх видів доходу відповідача, щомісяця, але не менш ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, є законними і підлягають задоволенню.

Керуючись ст.10, 60, 213-215 ЦПК України, ст. ст. 164, 166, 180, 182, 191 СК України, Конвенцією про права дитини, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги органу опіки та піклування Краматорської міської ради, який дії в інтересах малолітнього ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - адміністрація комунальної установи охорони здоров'я «Краматорський будинок дитини «Антошка» про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженки м. Краматорська, у відношенні її малолітнього сина, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, який народився у м. Краматорську, Донецької області, актовий запис № 306 від 02.11.2010 року.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженки м. Краматорську Донецької області, аліменти на утримання дитини - сина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частки усіх видів доходу щомісяця, але не менш ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 29.05.2013 року і до повноліття дитини на особовий рахунок ОСОБА_1 - НОМЕР_1 у філії № 2865/034 Краматорського відділення № 2865 ВАТ «Державний ощадний банк України».

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь місцевого бюджету м. Краматорська (р/р 31214206700059, код платежу 22030001, МФО 834016, ЄДРПОУ суду 02895656, ЄДРПОУ банку 34686652, банк отримувача ГУ ДКС України у Донецькій області) в сумі 214,60 грн.

Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Краматорського міського суду Донецької області протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення Краматорського міського суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається в Апеляційний суд Донецької області через Краматорський міський суд.

Суддя:

Рішення ухвалене й надруковано у нарадчий кімнаті у єдиному екземплярі.

Суддя: