Рішення № 32863333, 05.08.2013, Юзівський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Ворошиловський районний суд м. Донецька)

255/8723/13-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем УКРАЇНИ

05 серпня 2013 року Ворошиловський районний суд м. Донецька у складі:

головуючого - судді Орєхова О.І.

при секретарі - Лещенко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Донецьку цивільну справу за позовною заявою публічного акціонерного товариства «Фідобанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач публічне акціонерне товариство «Фідобанк» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення, посилаючись на наступні обставини.

15.10.2008 між Акціонерним банком «Факторіал-Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство „ФІДОБАНК ", та ОСОБА_1 був укладений договір кредиту №114-В/75, за умовами якого позивач зобов'язався надати позичальнику кредит на поточні потреби у розмірі 45000,00 доларів США, зі сплатою 10,5 % річних та кінцевим терміном погашення до 14.10.2015 року.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між Позивачем та Відповідачем, був укладений іпотечний договір №127 посвідчений 15.10.2008 приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України „Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до п. 4.3. Іпотечного догвору, ч. З ст. 33 Закону України «Про іпотеку», звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суд, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

З огляду на наведене, у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань по поверненню кредиту та сплаті процентів за його використання, позивач має право одержати задоволення своїх вимог по кредитному договору за рахунок предмета іпотеки.

Статтею 40 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що звернення стягнення на пердані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів його сімї.

Після прийняття рішення про звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють цей будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду (ст. 109 ЖК України).

Відповідно до Довідки КП абонентської служби від 17.03.2011 №395, за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані такі особи: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

Умовами п. 1.6. іпотечного договору від 15.10.2008 №127 визначено, що іпотекодавець засвідчує, що предмет іпотеки вільний від зобов'язань, крім тих, що передбачені дійсним договором. Згідно з п.3.1.5. іпотечного договору, іпотекодавець зобов'язався не відчужувати предмет іпотеки у будь-який спосіб та не обтяжувати його з боку третіх осіб, не виступати поручителем за третіх осіб без отримання попередньої згогди на це від іпотекодержателя.

На виконання ст. 109 ЖК України, ст. 40 Закону України «Про іпотеку», ст. 7 Закону України «Про пересування та вільний вибір місця проживання», іпотекодателю ОСОБА_1 була надіслана вимога від 03.07.2012 №2-10/312 про добровільне виселення з вказаного предмету іпотеки. Одночасно і всім мешканцям предмету іпотеки було запропоновано добровільно звільнити приміщення. Вказана вимога була отримана ОСОБА_1, пор що свідчить її підпис на поштовому повідомленні.

З огляду нан наведене, Банк здійснив всі необхідні заходи для попередження іпотекодавця про намір звернути стягнення та про свою вимогу про виселення з предмету іпотеки з повним дотриманням вимог діючого законодавства.

Предметом іпотеки за вищевказаним іпотечним договором є нерухоме майно, а саме: двокімнатна квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 42,3 кв.м., житловою площею 24,4 кв.м., що належить іпотекодавцю (Відповідачу) на підставі свідоцтва про право власності на підставі договору купівлі-продажу квартири від 03.02.2007. посвідченого ПН ДМНО ОСОБА_5, зареєстровано в реєстрі за №446 та зареєстрованого Комунальним підприємством Бюро технічної інвентаризації м. Донецька за номером запису 109, в книзі 8/53дк-91 за реєстраційним номером 2745849, згідно витягу №13458170 від 05.02.2007.

15.10.2008 позивачем на виконання своїх зобов'язань за кредитним договором був наданий, а відповідачем був отриманий у тимчасове та платне користування кредит, що підтверджується меморіальним валютним ордером від 15.10.2008 №57539476 в сумі 45000,00 доларів США.

Зі свого боку Відповідач за договором кредиту зобов'язався починаючи з жовтня 2008 року, щомісячно сплачувати позивачу кредит рівними частками, а саме, по 535,71 доларів США 00 центів та проценти за його використання з розрахунку 10,5% річних (Додаток №1 до кредитного договору).

У зв'язку з невиконанням позичальником свого обов'язку за кредитним договором, позивачем було надіслано письмову вимогу позичальнику про усунення порушення (лист № 2-10/312 від 03.07.2012) із попередженням про звернення стягнення на предмет іпотеки, у разі невиконання протягом тридцяти днів.

За розрахунком заборгованості по кредитному договору загальний розмір невиконаних зобов'язань позичальника перед позивачем станом на 10.06.2013 становить 466872,44 гривні, що складається з: 216635,8 грн. - прострочена заборгованість по кредиту; 30738,28 грн. - прострочена заборгованість по відсоткам; 90452,18 грн. -заборгованість по пені за несвоєчасну сплату кредиту та несвоєчасну сплату процентів.

Відповідно до п.п. 3.3.2. Іпотечного договору №127 від 15.10.2008, ст. 7 Закону України „Про іпотеку", у випадку невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем зобов'язань за договором кредиту, іпотекодержатель може звернути стягнення на предмет іпотеки та за рахунок вартості предмету іпотеки, переважно перд іншими кредиторами, задовольнити в повному обсязі свої вимоги, що визначені на момент фактичного задоволення за договором кредиту, включаючи суму кредиту, сплату процентів за користування кредитом, комісій, неустойку, відшкодування збитків, завдвних неналежним виконанням зобов'язань за договором кредиту, необхідних витрат на утримання предмету іпотеки, а також витрат, повязаних з реалізацією предмета іпотеки.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, а за правилами ч. 1 ст. 610 ЦК України.

Просили суд звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором №127 від 15.10.2008, посвідченим 15.10.2008 приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєситрованим в реєстрі для реєстрації ноитаріальних дій за №4620, а саме: двокімнатную квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 42,3 кв.м., житловою площею 24,4 кв.м., що належить іпотекодавцю (Відповідачу) на підставі свідоцтва про право власності на підставі договору купівлі-продажу квартири від 03.02.2007, посвідченого ПН ДМНО ОСОБА_5, зареєстровано в реєстрі за №446 та зареєстрованого Комунальним підприємством Бюро технічної інвентаризації м. Донецька за номером запису 109, в книзі 8/53дк-91 за реєстраційним номером 2745849, згідно витягу №13458170 від 05.02.2007 з метою погашення заборгованості ОСОБА_1 перед ПУАТ «ФІДОБАНК» за договором кредиту від 15.10.2008 №114-В/75 в розмірі 466 872,44 гривні (чотириста шістдесят шість тисяч вісімсот сімдесят дві гривні 44 копійок), шляхом продажу вищевказаного нерухомого майна ПУАТ «ФІДОБАНК» від свого імені будь-якій особі-покупцеві на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому згідно ст. 38 Закону України "Про іпотеку" із початковою ціною продажу, встановленою незалежним експертом на час продажу, виселити з предмету іпотеки: двокімнатної квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 всіх осіб, а саме: ОСОБА_1, 1976 року народження, ОСОБА_2, 1974 року народження, ОСОБА_3, 2000 року народження, ОСОБА_4, 2002 року народження без надання іншого житлового приміщення, витрати зі сплати судового збору покласти на відповідача.

Представник позивача Манжур Т.В., яка діє на підставі довіреності в судове засідання не з'явилася, однак надала до суду заяву, в якій просила розгянути справу у її відсутність, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в судове засідання не з»явилися, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином, про що в матеріалах справи свідчать поштові повідомлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 1048 частина 1 ЦК України передбачає право позикодавця на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір та порядок одержання яких встановлюється договором.

Позичальник зобов'язаний, відповідно до ст. 1049 ЦК України, повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За кредитним договором, відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання позичальником основного зобов'язання, іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Судом встановлені наступні обставини.

15.10.2008 між акціонерним банком «Факторіал-Банк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство „Фідобанк", та ОСОБА_1 був укладений договір кредиту №114-В/75, за умовами якого позивач зобов'язався надати позичальнику кредит на поточні потреби у розмірі 45 000,00 доларів США, зі сплатою 10,5 % річних та кінцевим терміном погашення до 14.10.2015 року.

Зі свого боку Відповідач за договором кредиту зобов'язався починаючи з жовтня 2008 року, щомісячно сплачувати позивачу кредит рівними частками, а саме, по 535,71 доларів США 00 центів та проценти за його використання з розрахунку 10,5% річних (Додаток №1 до кредитного договору).

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між Позивачем та Відповідачем, був укладений іпотечний договір №127 посвідчений 15.10.2008 приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу.

Предметом іпотеки за вищевказаним іпотечним договором є нерухоме майно, а саме: двокімнатна квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 42,3 кв.м., житловою площею 24,4 кв.м., що належить іпотекодавцю (Відповідачу) на підставі свідоцтва про право власності на підставі договору купівлі-продажу квартири від 03.02.2007 р. посвідченого ПН ДМНО ОСОБА_5, зареєстровано в реєстрі за №446 та зареєстрованого Комунальним підприємством Бюро технічної інвентаризації м. Донецька за номером запису 109, в книзі 8/53дк-91 за реєстраційним номером 2745849, згідно витягу №13458170 від 05.02.2007.

Умовами п. 1.6. іпотечного договору від 15.10.2008 №127 визначено, що іпотекодавець засвідчує, що предмет іпотеки вільний від зобов'язань, крім тих, що передбачені дійсним договором.

Згідно з п.3.1.5. іпотечного договору, іпотекодавець зобов'язався не відчужувати предмет іпотеки у будь-який спосіб та не обтяжувати його з боку третіх осіб, не виступати поручителем за третіх осіб без отримання попередньої згогди на це від іпотекодержателя.

Відповідно до п.п. 3.3.2. Іпотечного договору №127 від 15.10.2008, ст. 7 Закону України „Про іпотеку", у випадку невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем зобов'язань за договором кредиту, іпотекодержатель може звернути стягнення на предмет іпотеки та за рахунок вартості предмету іпотеки, переважно перд іншими кредиторами, задовольнити в повному обсязі свої вимоги, що визначені на момент фактичного задоволення за договором кредиту, включаючи суму кредиту, сплату процентів за користування кредитом, комісій, неустойку, відшкодування збитків, завдвних неналежним виконанням зобов'язань за договором кредиту, необхідних витрат на утримання предмету іпотеки, а також витрат, повязаних з реалізацією предмета іпотеки.

Відповідно до п. 4.3. Іпотечного догвору, ч. З ст. 33 Закону України «Про іпотеку», звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суд, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Встановлено, що за розрахунком заборгованості по кредитному договору загальний розмір невиконаних зобов'язань позичальника перед позивачем станом на 10.06.2013 становить 466872,44 гривні, що складається з: 216635,8 грн. - прострочена заборгованість по кредиту; 30738,28 грн. - прострочена заборгованість по відсоткам; 90452,18 грн. -заборгованість по пені за несвоєчасну сплату кредиту та несвоєчасну сплату процентів, що підтверджується доданим до матеріалів справи позивачем розрахунком заборгованості.

Отже, у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань по поверненню кредиту та сплаті процентів за його використання, позивач має право одержати задоволення своїх вимог по кредитному договору за рахунок предмета іпотеки.

У зв'язку з невиконанням позичальником свого обов'язку за кредитним договором, позивачем було надіслано письмову вимогу позичальнику про усунення порушення (лист № 2-10/312 від 03.07.2012) із попередженням про звернення стягнення на предмет іпотеки, у разі невиконання протягом тридцяти днів та про добровільне виселення з вказаного предмету іпотеки. Одночасно і всім мешканцям предмету іпотеки було запропоновано добровільно звільнити приміщення. Вказана вимога була отримана ОСОБА_1, про що свідчить її підпис на поштовому повідомленні.

Згідно ст. 37 ч. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов'язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90% вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.

Стаття 40 Закону України «Про іпотеку» передбачає, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців.

Відповідно до договору іпотеки № 127 від 15.10.2008 року, укладеного між АБ «Факторіал-Банк» та ОСОБА_1, п. 1.1 передбачає, що цей Договір забезпечує виконання Іпотекодавцем - ОСОБА_1 зобов»язань в повному обсязі перед Іпотекодержателем, що випливають з Договору кредиту № 114-В/75 від 15.10.2008 року.

Згідно п. 1.2.1 предметом іпотеки є нерухоме майно: двокімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 42,3 кв.м, житловою 24,4 кв.м.

Згідно п. 1.4 вказаного договору іпотеки, сторони предмет іпотеки оцінюють у загальну суму 509 775 гривнень.

Відповідно до п. 1.6.1 цього договору, предмет іпотеки є власністю Іпотекодавця ОСОБА_1, на момент укладання прав щодо нього у третіх осіб немає.

Відповідно до п.п. 3.3.2. Іпотечного договору №127 від 15.10.2008 року у випадку невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем зобов'язань за договором кредиту, іпотекодержатель може звернути стягнення на предмет іпотеки та за рахунок вартості предмету іпотеки, переважно перд іншими кредиторами, задовольнити в повному обсязі свої вимоги, що визначені на момент фактичного задоволення за договором кредиту, включаючи суму кредиту, сплату процентів за користування кредитом, комісій, неустойку, відшкодування збитків, завдвних неналежним виконанням зобов'язань за договором кредиту, необхідних витрат на утримання предмету іпотеки, а також витрат, повязаних з реалізацією предмета іпотеки.

Відповідно до ч. 1 ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна.

Відповідно до ч. 6 ст. 3 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких не передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги.

Як встановлено вище, позивач у зв'язку з невиконанням позичальником свого обов'язку за кредитним договором направляв письмову вимогу позичальнику про усунення порушення (лист № 2-10/312 від 03.07.2012) із попередженням про звернення стягнення на предмет іпотеки, у разі невиконання протягом тридцяти днів та про добровільне виселення з вказаного предмету іпотеки. Одночасно і всім мешканцям предмету іпотеки було запропоновано добровільно звільнити приміщення. Вказана вимога була отримана ОСОБА_1, про що свідчить її підпис на поштовому повідомленні, але до теперішнього часу, вимога відповідачами залишена позаувагою.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, одним із способів захисту судом цивільних прав та інтересів є примусове виконання зобов'язання в натурі. Примусове виконання зобов'язання в натурі, - це спосіб захисту, який випливає з загального принципу повного і належного виконання зобов'язання та полягає в зобов'язанні здійснити дію, або утриматися від її здійснення, незалежно від застосування до боржника інших заходів впливу.

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин вчиняється у формі, встановленій законом, має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно зі ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином і в строк, встановлений договором, відповідно до умов договору. Одностороння відмова від зобов»язання або одностороння зміна його умов не допускається.

В силу ст. 599 ЦК України зазначено, що зобов»язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не припустив до виконання зобов»язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

При цьому, згідно ст. 627 ЦК України та відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визнані умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до виконання.

На підставі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Вказаний договір кредиту та договір іпотеки був прочитаний та підписаний сторонами.

Таким чином, своїми підписами сторони письмово підтвердили та закріпили те, що вони діяли свідомо, були вільні в укладенні договору, вільні у виборі контрагента та умов договору.

Суд вважає, що, враховуючи невиконання відповідачами зобов'язання за Договором кредиту № 114-В/75 від 15.10.2008 року перед ПАТ «Фідобанк», звернення стягнення на предмет іпотеки є доцільним, оскільки це задовольнить вимоги ПАТ «Фідобанк».

Тому, з урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Фідобанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 4 668,72 гривень.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 3, 33, 35, 37, 40 Закону України «Про іпотеку» , ст.ст. 16, 203, 525, 526, 530, 575, 599, 610, 612, 625, 626, 627, 628, 629, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України та керуючись ст.ст. 3, 5, 10, 15, 30, 60, 62, 88, 202, 212-215, 224 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Фідобанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення, - задовольнити.

Звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором №127 від 15.10.2008, посвідченим 15.10.2008 приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєситрованим в реєстрі для реєстрації ноитаріальних дій за №4620, а саме: двокімнатную квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 42,3 кв.м., житловою площею 24,4 кв.м., що належить іпотекодавцю відповідачу ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності на підставі договору купівлі-продажу квартири від 03.02.2007 року, посвідченого ПН ДМНО ОСОБА_5, зареєстровано в реєстрі за №446 та зареєстрованого Комунальним підприємством Бюро технічної інвентаризації м. Донецька за номером запису 109, в книзі 8/53дк-91 за реєстраційним номером 2745849, згідно витягу №13458170 від 05.02.2007 з метою погашення заборгованості ОСОБА_1 перед ПАТ «ФІДОБАНК» за договором кредиту від 15.10.2008 №114-В/75 в розмірі 466 872,44 гривні (чотириста шістдесят шість тисяч вісімсот сімдесят дві гривні 44 копійок), шляхом продажу вищевказаного нерухомого майна ПАТ «Фідобанк» від свого імені будь-якій особі-покупцеві на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому згідно ст. 38 Закону України "Про іпотеку" із початковою ціною продажу, встановленою незалежним експертом на час продажу.

Виселити з предмету іпотеки: двокімнатної квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 всіх осіб, а саме: ОСОБА_1, 1976 року народження, ОСОБА_2, 1974 року народження, ОСОБА_3, 2000 року народження, ОСОБА_4, 2002 року народження.

Стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь позивача публічного акціонерного товариства «Фідобанк» судовий збір у сумі 4 668,72 гривень ( чотири тисячі шістсот шістдесят вісім гривень сімдесят дві копійки ).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленному цим Кодексом.

Рішення надруковане у нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя Ворошиловського районного

суду м. Донецька О.І. Орєхов