Постанова № 32862180, 06.08.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"06" серпня 2013 р. № 820/5302/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Шляхова О.М.,

за участі секретаря - Браварець К.В.,

за участі : представників позивача - Кириченко О.С. (довіреність б/н від 10.01.13р.), Сорокового О.В. (наказ №12-К від 08.02.11р.),

представника відповідача - Джиджавадзе Р.А. (довіреність №88/9/20-34-10-21 від 26.07.2013р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бастіон-Сервіс" до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд :

-скасувати податкові повідомлення - рішення ДПІ у Московському районі міста Харкова Харківської області №0000032210 від 27.02.2013 року, №0000022210 від 27.02.2013 року, №0001302210 від 13.05.2013 року та №0001312210 від 13.05.2013 року;

-визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова Харківської області ДПС щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «БАСТІОН-СЕРВІС» за результатами якої було складено Акт №593/2210/32236010 від 19 лютого 2013 року «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «БАСТІОН-СЕРВІС» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року ;

- стягнути з відповідача судові витрати .

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що перевірка позивача, за результатами якої складено акт №593/2210/32236010 від 19 лютого 2013 року, проведена без дотримання вимог Податкового кодексу України , а спірні податкові повідомлення - рішення прийняті без врахування всіх обставин та наданих документів, які повністю спростовують висновки акту та були в наявності у відповідача під час перевірки. Посилаючись на вказані обставини, позивач у судовому засіданні підтримав позов та просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Протокольно ухвалою суду було замінено первинного відповідача - Державну податкову інспекцію у Московському районі міста Харкова Харківської області ДПС на належного відповідача - Державну податкову інспекцію у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області у зв"язку з ліквідацією первинного відповідача та правонаступництвом до нового відповідача.

Відповідач у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на доводи та обґрунтування, які зазначені у письмових запереченнях на адміністративний позов.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та обґрунтування представників позивача та відповідача, встановив наступне

Товариство з обмеженою відповідальністю «БАСТІОН-СЕРВІС» зареєстровано виконавчим комітетом Харківської міської ради 17.10.2002 року, про що зроблений запис № 1 480 107 0006 019662. На податковому обліку ТОВ «БАСТІОН-СЕРВІС» перебуває у Державній податковій інспекції у Московському районі міста Харкова Харківської області ДПС з 28.10.2002 року за номером 272. Товариство з обмеженою відповідальністю «БАСТІОН-СЕРВІС» є платником податку на додану вартість на підставі свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №100260650 від 26.12.2009 року, індивідуальний податковий номер 322360120346.

Основним напрямком діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «БАСТІОН-СЕРВІС» є надання послуг, пов'язаних з охороною державної та іншої власності та надання послуг з охорони громадян відповідно до Ліцензії серії АВ номер 540479, виданої Міністерством внутрішніх справ України 22 вересня 2010 року.

В період з 06 лютого 2013 року по 12 лютого 2013 року проводилась документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «БАСТІОН-СЕРВІС» (далі - ТОВ «БАСТІОН-СЕРВІС») з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року. За результатами даної перевірки складено Акт №593/2210/32236010 від 19 лютого 2013 року(а.с.15-57) .

Суд зазначає, що з акту перевірки №593/2210/32236010 від 19 лютого 2013 року вбачається, що перевірка проведена згідно п.78.2 ст. 78 ПКУ та відповідно до затвердженого плану перевірок.

Суд зазначає, що ст. 78 ПКУ передбачає виключний перелік підстав для проведення документальних позапланових перевірок , в якому відсутні такі підстави, як затверджено план перевірки або з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року.

Відповідно до п. 78.2 ст. 78 ПКУ обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Кодексом, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків, або перевірки, що проводяться у межах кримінального провадження.

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Суд зазначає, що відповідачем не надано доказів на підтвердження наявності обставин, зазначених у п. 78.2 ст. 78 ПКУ. Під час судового засідання представник відповідача не зміг пояснити, з яких підстав було проведено перевірку позивача, не надав суду наказ та направлення на перевірку та доказів їх вручення позивачу, через що вимога позивача про визнання неправомірними дій Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова Харківської області ДПС щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «БАСТІОН-СЕРВІС» за результатами якої було складено Акт №593/2210/32236010 від 19 лютого 2013 року - підлягає задоволенню .

На підставі Акту, ДПІ у Московському районі м. Харкова Харківської області ДПС були винесені податкові повідомлення-рішення: №0000032210 від 27.02.2013 року , в якому за порушення позивачем п.п.5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" , п. 138.1 ст. 138 ПКУ визначено податкове зобов'язання у розмірі 219 590,00 гривень - за основним платежем, та одна гривня - за штрафними (фінансовими) санкціями та №0000022210 від 27.02.2013 року , в якому в якому за порушення позивачем п. 198.1, п.198.4, п. 198.6 ст. 198 ПКУ визначено податкове зобов'язання у розмірі 190 349,00 гривень - за основним платежем, та 44 337,00 гривень - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погодившись з рішенням ДПІ у Московському районі міста Харкова Харківської області ДПС Товариство з обмеженою відповідальністю «БАСТІОН-СЕРВІС» відповідно до пункту 56.2. статті 56 Податкового Кодексу України подало скаргу на податкові повідомлення - рішення ДПІ у Московському районі м. Харкова Харківської області ДПС №0000032210 від 27.02.2013 року, №0000022210 від 27.02.2013 року до Державної податкової служби у Харківській області , що підтверджується скаргою №72 від 11.03.2013 року.

01 квітня 2013 року Державною податковою службою у Харківській області прийнято рішення про призначення позапланової перевірки позивача №1761/10/10.2-17 (№4638/7/10.2-17) від 01 квітня 2013 року, яким було зобов'язано ДПІ у Московському районі міста Харкова Харківської області ДПС провести позапланову перевірку ТОВ «БАСТІОН-СЕРВІС» з питання дотримання вимог податкового законодавства за 2011 рік, в ході якої дослідити взаємовідносини ТОВ «БАСТІОН-СЕРВІС» з ФОП ОСОБА_4, ТОВ «ТК «ГЕОС ЛТД», ТОВ «Южспецатоменергомонтаж», ПП «ХАРМАРТ» та ТОВ «МЕТАЛУРГ-2010» з питань, що не були відображені в матеріалах акта від 19.02.2013 року №593/2210/32236010.

У період з 03 квітня 2013 року по 04 квітня 2013 року відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «БАСТІОН-СЕРВІС» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині взаємовідносин з ФОП ОСОБА_4, ТОВ «ГЕОС ЛТД», ТОВ «Южспецатоменергомонтаж», ПП «ХАРМАРТ» та ТОВ «МЕТАЛУРГ-2010» за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року за результатами якої було складено акт №1455/22.2-05/3223600 від 11 квітня 2013 року(а.с.77-96). У акті №1455/22.2-05/3223600 від 11 квітня 2013 року встановлено, що взаємовідносини між позивачем та ТОВ «Южспецатоменергомонтаж» за період травень-червень 2011 року, ПП «ХАРМАРТ» за період липень-серпень 2011 року та ТОВ «МЕТАЛУРГ-2010» за період грудень 2011 року - підтверджено, але по взаємовідносинам між позивачем та ФОП ОСОБА_4 за період січень-лютий 2011 року, ТОВ «ГЕОС ЛТД» за період вересень 2011 року та ТОВ «Юсаем» за період липень- серпень 2011 року - не підтверджено взаємовідносини.

Державною податковою службою у Харківській баласті прийнято рішення про результати розгляду скарги №2380/10/10.2-17 від 30 квітня 2013 року , яким було скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Московському районі м. Харкова від 27.02.2013 року №0000022210 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 41 502,00 гривень (основний платіж - 27 666,00 гривень, штрафні (фінансові) санкції - 13 836,00 гривень), №0000032210 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 50 960,00 гривень (основний платіж), в інших частинах вказані рішення залишені без змін, а скарга ТОВ «БАСТІОН-СЕРВІС» від 11 березня 2013 року (вихідний №72) - без задоволення.

ДПІ у Московському районі м. Харкова Харківської області ДПС прийнято додатково податкові повідомлення-рішення: №0001302210 від 13.05.2013 року , в якому за порушення позивачем п.п.5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п. 138.1 ст. 138 ПКУ визначено податкове зобов'язання у розмірі 168 630,00 гривень - за основним платежем, та одна гривня - за штрафними (фінансовими) санкціями та №0001312210 від 13.05.2013 року , в якому за порушення позивачем п. 198.1 , п.198.4, п. 198.6 ст. 198 ПКУ визначено податкове зобов'язання у розмірі 162 683,00 гривень - за основним платежем, та 30 501,00 гривень - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погодившись з рішенням ДПІ у Московському районі міста Харкова Харківської області ДПС та рішенням Державної податкової служби у Харківській області про результати розгляду скарги Товариство з обмеженою відповідальністю «БАСТІОН-СЕРВІС» подало скаргу до Міністерства доходів і зборів України, №136 від 21 травня 2013 року відповідно до пункту 56.2. статті 56 Податкового Кодексу України подало скаргу на податкові повідомлення - рішення ДПІ у Московському районі м. Харкова Харківської області ДПС №0000022210 від 27.02.2013 року, №0000032210 від 27.02.2013 року . 21 червня 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «БАСТІОН-СЕРВІС» отримало рішення Міністерства доходів і зборів України про залишення скарги без задоволення №4710/6/99-99-10-01-15 від 12 червня 2013 року.

У акті №1455/22.2-05/3223600 від 11 квітня 2013 року встановлено, що взаємовідносини між позивачем та ТОВ «Южспецатоменергомонтаж» за період травень-червень 2011 року, ПП «ХАРМАРТ» за період липень-серпень 2011 року та ТОВ «МЕТАЛУРГ-2010» за період грудень 2011 року - підтверджено.

Як з'ясовано судом, фактичною підставою для винесення спірних рішень слугувало відображене в зазначених вище актах перевірок встановлення неможливості реального здійснення фінансово - господарських операцій та нікчемність угод по взаємовідносинам позивача з ТОВ "Авто-транспортна компанія "Дніпро - Авто" за період квітень-липень 2011р., ПП "Євробуд-Грант" за січень 2011р., ФОП ОСОБА_4 за період січень-лютий 2011 року, ТОВ Фірма "Ліон" за березень-квітень 2011р. , ТОВ «ГЕОС ЛТД» за період вересень 2011 року та ТОВ «Юсаем» за період липень- серпень 2011 року.

Що стосується господарських відносин між позивачем та ТОВ «АТК «Дніпро-Авто», судом встановлено наступне.

Як пояснив представник позивача під час судового засідання 28 грудня 2011 року Товариством з обмеженою відповідальністю «БАСТІОН-СЕРВІС» була отримана письмова вимога від Московського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківської області про надання оригіналів документів про фінансово-господарську діяльність ТОВ «БАСТІОН-СЕРВІС» за період з 2009 року по 2011 рік включно на підставі статті 97 КПК України. 29 грудня 2011 року Товариством з обмеженою відповідальністю «БАСТІОН-СЕРВІС» були надані документи до Московського РВ ХМУ ГУМВС України в харківській області за описом на 11 (одинадцяти) аркушах разом із супровідним листом від 29 грудня 2011 року вихідний №147.

Позивачем надано лист , який звернено до начальника Московського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківської області з проханням повернути документи по ТОВ «АТК «Дніпро-Авто» для пред"явлення до ДПІ у Московському районі м.Харкова Харківської області ДПС. Зазначений лист містить відмітку про отримання Московським РВ ХМУ ГУМВС України в Харківської області

Представник позивача також пояснив , що документи Московським РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області повертались ТОВ «БАСТІОН-СЕРВІС» частинами. Після повернення документів ТОВ «БАСТІОН-СЕРВІС» повідомило про це відповідача, на підставі чого ним було проведено позапланову документальну перевірку ТОВ «БАСТІОН-СЕРВІС» по взаємовідносинам із ТОВ «АТК «Дніпро-Авто» та оформлено окремим актом.

Що стосується господарських відносин між позивачем та ПП "Євробуд-Грант", судом встановлено наступне.

У січні місяці 2011 року ПП «ЄВРОБУД ГРАНТ» відповідно до умов договору №04/11 поставки спецодягу від 04 січня 2011 року було поставлено ТОВ «БАСТІОН-СЕРВІС» наступний товар: Бушлати - 106 штук; чоботи - 106 пар; камуфляж - 106 штук; натільна білизна - 106 комплектів; шапки зимові - 106 штук; портупеї - 106 штук; валянки - 106 пар; рукавиці - 106 пар; ватні штани ватні - 106 штук. Загалом було поставлено спецодягу на загальну суму 111 300,00

гривень, у тому числі ПДВ - 18 550,00 гривень.

Факт поставки вказаного спецодягу підтверджений актом прийому-передачі товарів від 31 січня 2011 року на загальну суму 111 300,00 гривень.

На зазначену в акті прийому-передачі товарів суму, ПП «ЄВРОБУД ГРАНТ» була виписана податкова накладна №310117 від 31.01.2011р. у сумі 111 300,00грн., яка віднесена до реєстру отриманих податкових накладних у січні 2011 року.

Зазначений товар був оплачений ТОВ «БАСТІОН-СЕРВІС», що підтверджується платіжним дорученням №54 від 16.02.2011р. у сумі 111 300,00 грн.

Також, у січні місяці 2011 року ПП «ЄВРОБУД ГРАНТ» відповідно до умов договору №05/11 поставки спецзасобів від 05 січня 2011 року було поставлено ТОВ «БАСТІОН-СЕРВІС» наступний товар: Радіостанції - 12 штук; акумулятори - 12 штук; ліхтарі - 60 штук; гумові палиці - 100 штук; газові балончики - 100 штук. Загалом було поставлено спецзасобів на загальну суму 36 400,00гривень, у тому числі ПДВ - 6 066,67 гривень.

Факт поставки вказаних спецзасобів підтверджений актом прийому- передачі товарів від 31 січня 2011 року на загальну суму 36 400,00 гривень.

На зазначену в акті прийому-передачі товарів суму, ПП «ЄВРОБУД ГРАНТ» була виписана податкова накладна №310139 від 31.01.2011р. у сумі 36 400,00грн., яка віднесена до реєстру отриманих податкових накладних у січні 2011 року.

Зазначений товар був оплачений ТОВ «БАСТІОН-СЕРВІС», що підтверджується платіжним дорученням №55 від 16.02.2011р. у сумі 36 400,00 грн.

Стосовно подальшої реалізації товару позивачем пояснено наступне. Враховуючи малогабаритність поставляємого товару, він поставлявся контрагентом невеликими партіями за адресою офісного приміщення ТОВ «БАСТІОН-СЕРВІС», де комплектувався та видавався співробітникам ТОВ «БАСТІОН-СЕРВІС».

Що стосується господарських відносин між позивачем та ФОП ОСОБА_4, судом встановлено наступне.

У січні та лютому 2011 року ФОП ОСОБА_4 відповідно до умов договору №01/10 про надання послуг прання від 01 жовтня 2010 року було надано ТОВ «БАСТІОН-СЕРВІС» послуги прання.

Загалом було надано послуг прання на загальну суму 50 000,00

гривень, у тому числі за січень 2011 року - 20 000,00 гривень та за лютий 2011 року - 30 000,00 року.

Факт надання послуг прання у січні 2011 року та лютому 2011 року підтверджено актами прийому-передачі робіт (наданих послуг) від 31 січня 2011 року на загальну суму 20 000,00 гривень та від 28 лютого 2011 року на загальну суму 30 000,00 гривень.

На зазначені в актах прийому-передачі робіт (наданих послуг) суми, ФОП ОСОБА_4 були виписані податкові накладні №5 від 31.01.2011р. у сумі 20 000,00 грн. та №6 від 28.02.2011 року у сумі 30 000,00 грн., які віднесено до реєстру отриманих податкових накладних у січні 2011 року та у лютому 2011 року.

Надані послуги прання були оплачені ТОВ «БАСТІОН-СЕРВІС» на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_4, що підтверджується платіжними дорученнями №50 від 16.02.2011р. у сумі 20 000,00 грн. та №32 від 15.03. 2011 року у сумі 30 000,00 гривень.

Крім того, з ФОП ОСОБА_4 було укладено Договір суборенди автотранспорту №02/10 від 03.10.2010 року. За договором суборенди ТОВ «БАСТІОН-СЕРВІС» прийняло у користування три автомобіля, з метою використання їх у подальшому для здійснення контролю за постами охорони та негайного реагування.

У січні та лютому 2011 року ФОП ОСОБА_4 відповідно до умов договору №02/10 суборенди автотранспорту від 03 жовтня 2010 року було надано ТОВ «БАСТІОН-СЕРВІС» у користування три автомобіля.

Факт надання у користування автотранспорту у січні 2011 року та

лютому 2011 року підтверджено актами прийому-передачі робіт (наданих послуг) від 31 січня 2011 року на загальну суму 52 200,00 гривень та від 28 лютого 2011 року на загальну суму 52 200,00 гривень.

На зазначені в актах прийому-передачі робіт (наданих послуг) суми,

ФОП ОСОБА_4 були виписані податкові накладні №6 від 31.01.2011р. у сумі 52 200,00 грн. та №5 від 28.02.2011 року у сумі 52 200,00 грн., які віднесені до реєстру отриманих податкових накладних у січні 2011 року та у лютому 2011 року.

Оплата за користування автотранспортом була сплачена ТОВ

«БАСТІОН-СЕРВІС» на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_4, що підтверджується платіжними дорученнями №549 від 16.02.2011р. у сумі 52 200,00 грн. та №31 від 15.03.2011 року у сумі 52 200,00 гривень.

Судом встановлено, що договори , укладені з ФОП ОСОБА_4 та ПП ЄВРОБУД ГРАНТ» у зв"язку з тим, що "ТОВ «БАСТІОН-СЕРВІС» має у штаті значну кількість охоронників, тому виникає постійна необхідність у закупівлі форми як літньої так і зимової, а також необхідність у підтримці її належного зовнішнього вигляду, а саме хімчистки та пранні.

Що стосується господарських відносин між позивачем та ТОВ Фірма "Ліон", судом встановлено наступне.

У березні та квітні 2011 року ТОВ фірма «ЛІОН» відповідно до умов договору №03/01 оренди нежитлового приміщення від 01 березня 2011 року було надано ТОВ «БАСТІОН-СЕРВІС» нежитлове приміщення. Нежитлове приміщення було передано ТОВ «БАСТІОН-СЕРВІС» на підставі акту прийому-передачі приміщення до договору оренди від 02.03.2011 року.

Як пояснив представник позивача у судовому засіданні дія Договору оренди нежитлового приміщення була припинена з 29.04.2011 року на підставі протоколу розірвання у зв'язку із зміною Орендодавця. Приміщення було повернуто, що було оформлено актом прийому-передачі нежитлового приміщення до Договору оренди від 29.04.2011 року.

Факт надання у користування нежитлового приміщення у березні 2011 року та квітні 2011 року підтверджено актами прийому-передачі робіт (наданих послуг) від 31 березня 2011 року на загальну суму 120 000,00 гривень та від 29 квітня 2011 року на загальну суму 120 000,00 гривень.

На зазначені в актах прийому-передачі робіт (наданих послуг) суми, ТОВ фірма «ЛІОН» були виписані податкові накладні №508 від 31.03.2011р. у сумі 120 200,00 грн. та №260 від 29.04.2011 року у сумі 120 000,00 грн., які віднесено до реєстру отриманих податкових накладних у березні 2011 року та у квітні 2011 року.

Оплата за користування нежитлового приміщення була сплачена ТОВ «БАСТІОН-СЕРВІС» на розрахунковий рахунок ТОВ фірма «ЛІОН», що підтверджується платіжними дорученнями №120 від 19.04.2011р. у сумі 120 000,00 грн. та №120 від 17.05.2011 року у сумі 120 000,00 гривень.

Що стосується господарських взаємовідносин між позивачем та ТОВ «Южспецатоменергомонтаж» (ТОВ "Юсаем"), судом встановлено наступне.

У липні та серпні 2011 року ТОВ «Южспецатоменергомонтаж» відповідно до умов договору №04/05 оренди нежитлового приміщення від 04 травня 2011 року було надано ТОВ «БАСТІОН-СЕРВІС» нежитлове приміщення. Нежитлове приміщення було передано ТОВ «БАСТІОН-СЕРВІС» на підставі акту прийому-передачі приміщення до договору оренди від 04.05.2011 року.

Як пояснив представник позивача під час судового засідання дія Договору оренди нежитлового приміщення була припинена з 31.08.2011 року на підставі протоколу розірвання. Приміщення було повернуто, що було оформлено актом прийому-передачі нежитлового приміщення до Договору оренди від 31.08.2011 року.

Факт надання у користування нежитлового приміщення у липні 2011 року та серпні 2011 року підтверджено актами прийому-передачі робіт (наданих послуг) №0000016 від 29 липня 2011 року на загальну суму 120 000,00 гривень та №0000016 від 31 серпня 2011 року на загальну суму 120 000,00 гривень.

На зазначені в актах прийому-передачі робіт (наданих послуг) суми, ТОВ «Южспецатоменергомонтаж» виписано податкові накладні №293 від 29.07.2011р. у сумі 120 200,00 грн. та №337 від 31.08.2011 року у сумі 120 000,00 грн., які віднесено до реєстру отриманих податкових накладних у липні 2011 року та у серпні 2011 року.

Оплата за користування нежитлового приміщення була сплачена ТОВ «БАСТІОН-СЕРВІС» на розрахунковий рахунок ТОВ «Южспецатоменергомонтаж», що підтверджується платіжними дорученнями №189 від 17.08.2011р. у сумі 120 000,00 грн. та №204 від 12.09.2011 року у сумі 120 000,00 гривень.

Що стосується господарських відносин між позивачем та ТОВ «ГЕОС ЛТД», судом встановлено наступне.

У вересні 2011 року ТОВ «ТК «ГЕОС ЛТД» відповідно до умов договору оренди меблів від 01 вересня 2011 року було надано ТОВ «БАСТІОН-СЕРВІС» у користування меблі на підставі акту прийому-передачі від 02.09.2011 року відповідно до переліку визначеного у додатку №1 до Договору.

Факт надання у меблів у вересні 2011 року підтверджено актом

прийому-передачі робіт (наданих послуг) №87 від 30.09.2011 року на загальну суму 61 000,00 гривень.

На зазначену в акті прийому-передачі робіт (наданих послуг) суму, ТОВ «ТК «ГЕОС ЛТД» була виписана податкова накладна №87 від 30.09.2011р. у сумі 61 000,00 грн., яка віднесена до реєстру отриманих податкових накладних у вересні 2011 року.

Оплата за користування меблями була сплачена ТОВ «БАСТІОН-СЕРВІС» на розрахунковий рахунок ТОВ «ТК «ГЕОС ЛТД», що підтверджується платіжним дорученням №270 від 20.10.2011р. у сумі 61 000,00 грн.

Із змісту акту №593/2210/32236010 від 19 лютого 2013 року вбачається, що перевіряючі ДПІ у Московському районі міста Харкова Харківської області ДПС використовували інформацію, отриману від ДПІ у місті Кіровограді, а саме акт №399/1520/37709132 від 15.06.2012 року про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Торгова компанія «Геос ЛТД» щодо документального підтвердження господарських відносин, їх реальності та повноти відображення в обліку за вересень 2012 року.

За результатами зустрічної звірки, викладених у акті №399/1520/37709132 від 15.06.2012 року про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Торгова компанія «Геос ЛТД», зроблені висновки, що «ТОВ «Торгова компанія «Геос ЛТД» не відноситься до категорії ризикових суб'єктів господарювання, а фінансово-господарська діяльність ТОВ «Торгова компанія «Геос ЛТД» в вересні 2011 року направлена на реальне настання правових та господарських наслідків.

Відповідно даних АІС «Бест-Звіт» та АРМу «Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПА України» суми податку на додану вартість зазначеними податковими накладними включено до податкових зобов'язань відповідного періоду, які відповідають даним додатку 5 податкової декларації з ПДВ, даним декларації з ПДВ за вересень 2011 року. Звіркою ТОВ «Торгова компанія «Геос ЛТД» документально підтверджено реальність здійснення господарських відносин, їх вид, обсяг та розрахунки за вересень 2011 року».

Під час судового засідання представник відповідача не зміг пояснити суду в чому полягає порушення позивача по взаємовідносинам з ТОВ «Торгова компанія «Геос ЛТД» та яким чином встановлено неможливість реального здійснення господарської операції з зазначеним контрагентом .

Судом встановлено, що копії долучених до матеріалів справи податкових накладних та інших первинних документів не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

У зв"язку з чим , оцінивши перелічені вище документи за правилами ст.86 КАС України, суд не знаходить підстав для невизнання первинних документів належними і допустимими доказами фактичного проведення господарських операцій .

Суд не приймає до уваги посилання відповідача в акті перевірки стосовно відсутності контрагентів позивача -ФОП "ОСОБА_4, ТОВ "Юсаем" за місцезнаходженням , оскільки відповідачем не надано належних доказів на підтвердження цього , а саме: не надано доказів наявності запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб на момент виписування зазначеним контрагентом накладних та інших первинних документів та на момент проведення перевірки позивача. Також відповідачем не надано належного доказу, який підтверджує скасування свідоцтва як платника ПДВ у контрагента позивача - ТОВ «Торгова компанія «Геос ЛТД», на момент виписування накладних та інших первинних документів, на що посилається відповідач в акті перевірки №593/2210/32236010 від 19 лютого 2013 року .

Спір по справі виник з приводу формування платником податків податкового кредиту з ПДВ, а тому суд при розгляді справи вважає за необхідне керуватись п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України , згідно якої право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (п.п."а"п.198.1 ст.198).

Згідно з п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За правилами п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

-придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

-придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.4 ст. 198 ПКУ якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Пунктом п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Суми ПДВ по вищезазначеним податковим накладним включені до податкового кредиту , відображені у реєстрі отриманих податкових накладних та відповідають даним податкової декларації з податку на додану вартість за відповідний період.

Що стосується порядку формування валових витрат , суд вважає за необхідне керуватись нормами ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та ст. 138, 139 ПКУ в залежності від чинності законодавства, яке діяло на момент виникнення спірних відносин.

Відповідно до п.5.1. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 вказаного Закону до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Згідно ч. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Стаття 138 Податкового Кодексу України, який набув чинності з 01.01.2011р., містить у собі склад витрат та порядок їх визнання, так, відповідно п.138.1 витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктами 138.5, 138.10-138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно п. 138.2 ст.138 Податкового Кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Позивачем до матеріалів справи було надано належним чином складені договори, накладні та інші первинні документи, які підтверджують виконання договору .

Що стосується посилань відповідача на нікчемність угод в зазначених вище актах перевірок позивача, суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Проаналізувавши положення чинного законодавства, суд зазначає, що належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення платником податків в податковому обліку показників господарських операцій, котрі в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст.207, 208, 250 КАС України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб позивача або його контрагента, або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

В силу висновків Верховного Суду України, вміщених в у п.6 Постанови N 3 "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" до угод, укладених з метою, суперечною інтересам держави і суспільства, зокрема, належать угоди, спрямовані на приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування доходів, тощо. Угода може бути визнана недійсною лише з підстав та з наслідками, передбаченими законом. Тому в кожному конкретному випадку при визнанні угоди недійсною суди повинні встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.

Зміст спірних угод не суперечить актам цивільного законодавства. Судом не встановлено фактів, які свідчили б про те, що зміст угод не відповідав дійсним намірам сторін і, що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначених договорів, також вказаних доказів у відповідності до вимог ст. 71 КАС України не надано на вимогу суду і відповідачем.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що ТОВ "Індра Компані" та ТОВ "Шелані" не задекларовано податкових зобов"язань та податкового кредиту за січень, жовтень 2011р. по взаємовідносинам з позивачем, виходячи з наступного.

Суд зазначає, що чинним законодавством України на учасників цивільно-правових відносин, які є платниками податків, не покладено обов'язку та не визначено право перевірки відповідності законодавству статусу контрагентів, в т.ч. перебування за місцезнаходженням, та дотримання ними вимог податкового законодавства. Кожен платник податку несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Статтею 198 ПК України не встановлено обмежень по включенню до складу податкового кредиту сум ПДВ по товарах, послугах отриманих від продавця, в разі порушення ним умов податкового законодавства, за умови, що такий продавець зареєстрований платником податку на додану вартість, за наявності належним чином оформлених податкових накладних, та за наявності фактичного здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг).

У зв"язку з зазначеним, суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що ТОВ "Індра Компані" та ТОВ "Шелані" не задекларовано податкових зобов"язань та податкового кредиту за січень, жовтень 2011р. по взаємовідносинам з позивачем.

Таким чином, висновок податкового органу про порушення позивачем норм Податкового кодексу України та Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не відповідає встановленим обставинам по справі, через що, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині скасування спірних податкових повідомлень - рішень обґрунтовані та підлягають задоволенню .

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 72, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Бастіон-Сервіс" до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень -задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення - рішення №0000032210 від 27.02.2013 року, №0000022210 від 27.02.2013 року, №0001302210 від 13.05.2013 року та №0001312210 від 13.05.2013 року.

Визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «БАСТІОН-СЕРВІС», за результатами якої складено Акт перевірки №593/2210/32236010 від 19 лютого 2013 року.

Стягнути з Державного бюджету (УДКСУ у Червонозаводському районі міста Харкова Харківської області, код 37999628, МФО: 851011, Банк: ГУДКСУ у Харківській області, р/р: 31217206784011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бастіон-Сервіс" (адреса: м.Харків, вул. Уборевіча, буд. 8-А, кв.88 ; код ЄДРПОУ 32236010 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2328.41 грн. (дві тисячі триста двадцять вісім гривень сорок одна копійка).

Постанова може бути оскаржена.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 08 серпня 2013 року.

Суддя Шляхова О.М.