Постанова № 32862145, 06.08.2013, Луганський окружний адміністративний суд

5.1.2

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 серпня 2013 року Справа № 812/6742/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Качуріної Л.С.,

при секретарі: Колесніковій Я.А.

в присутності сторін:

від позивача: не прибув,

від відповідача: не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську адміністративний позов Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про підтвердження обґрунтованості вжиття заходів реагування,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом в порядку статті 183-6 КАС України в якому просив:

- підтвердити обґрунтованість прийнятого Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Луганській області рішення № 000141/2 від 01.08.2013 року в частині тимчасової заборони розповсюдження пральної машини LG c/n МТL 67243932, виробник «ЛГ Електронікс РУС», Росія, імпортер: ПП«ЛГ Електронікс Україна», 01004, м. Київ, вул. Басейна, 4 тел. 044 201 43 73.

Позивачем 30 липня 2013 року було проведено планову виїзну перевірку суб'єкта господарювання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, предмет перевірки - торгівля побутовою технікою відповідно до графіку перевірок, затвердженого наказом № 53 від 29 липня 2013 року та направлення від 29 липня 2013 року №000141.

У ході перевірки встановлено, пральна машина LG, с/№ МТL 67243932, виробник «ЛГ Електронікс РУС», Росія, імпортер: ПП«ЛГ Електронікс Україна», 01004, м. Київ, вул. Басейна, 4 тел. 044 201 43 73, не відповідає вимогам п. 6,9 Технічного регламенту енергетичного маркування електрообладнання побутового призначення, затвердженого постановою КМУ № 5 від 06.01.2010 року, а саме: на пральній машині LG відсутня енергетична етикетка.

Крім того, на вимогу органу ринкового нагляду відповідачем не було надано документації, яка дає змогу ідентифікувати будь-який суб'єкт господарювання, який поставив відповідну продукцію, що є порушенням пункту 1 частини 5 статті 8 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції".

За результатами перевірки складений акт перевірки характеристик продукції від 30 липня 2013 року № 000141, підписаний відповідачем без зауважень.

Ухвалою суду від 02 серпня 2013 провадження у справі було відкрито, призначено справу до розгляду на 06.08.2013 року об 11-00, покладено на позивача обов'язок щодо повідомлення відповідача про дату та час розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не прибув, про час, дату та місце судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.

У відповідності до ч. 6 ст. 183-6 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття в судове засідання осіб, яким належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Представник позивача у судове засідання не прибув, надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутністю.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Відповідно до графіку перевірок, затвердженого наказом № 53 від 29 липня 2013 року (а.с. 13) та направлення від 29 липня 2013 року №000141 (а.с. 14) позивачем 30 липня 2013 року було проведено планову виїзну перевірку суб'єкта господарювання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, предмет перевірки - торгівля побутовою технікою.

У ході перевірки встановлено, пральна машина LG, с/№ МТL 67243932, виробник «ЛГ Електронікс РУС», Росія, імпортер: ПП«ЛГ Електронікс Україна», 01004, м. Київ, вул. Басейна, 4 тел. 044 201 43 73, не відповідає вимогам п. 6,9 Технічного регламенту енергетичного маркування електрообладнання побутового призначення, затвердженого постановою КМУ № 5 від 06.01.2010 року, а саме: на пральній машині LG відсутня енергетична етикетка.

Крім того, на вимогу органу ринкового нагляду відповідачем не було надано документації, яка дає змогу ідентифікувати будь-який суб'єкт господарювання, який поставив відповідну продукцію, що є порушенням пункту 1 частини 5 статті 8 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції".

За результатами перевірки складений акт перевірки характеристик продукції від 30 липня 2013 року № 000141, підписаний відповідачем без зауважень (а. с. 5-6).

Цієї ж дати позивачем було вручено відповідачу проекти рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів на підставі акту перевірки № 000141 від 30 липня 2013 року, про що свідчать підписи відповідача про отримання на проектах рішень (а.с. 15-16).

01 серпня 2013 року позивачем з посиланням на норми статей 22, 28-32 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", статті 12 Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" прийняті рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних заходів) № 000141/1, яким застосовано відносно продукції -пральна машина LG, с/№ МТL 67243932, виробник «ЛГ Електронікс РУС», Росія, імпортер: ПП«ЛГ Електронікс Україна», 01004, м. Київ, вул. Басейна, 4 тел. 044 201 43 73 обмежувальний захід - обмеження надання продукції на ринку шляхом приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами (а.с. 19), № 000141/2, яким відносно продукції застосовано - обмеження надання продукції на ринку шляхом тимчасової заборони надання продукції на ринку (а.с. 18).

Посилаючись на норми Законів України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» позивач звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з даним позовом відповідно до приписів статті 183-6 КАС України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначають Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" №877-V від 05.04.2007 (далі Закон №877).

Відповідно до частини 5 статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.

Якщо законом передбачено, що обґрунтованість вжиття органом державного нагляду (контролю) заходів реагування має бути підтверджена судом, орган державного нагляду (контролю) звертається до адміністративного суду з адміністративним позовом не пізніше наступного робочого дня з дня видання (прийняття) відповідного розпорядчого документа.

Особливості провадження у справах щодо підтвердження обґрунтованості вжиття суб'єктами владних повноважень заходів реагування під час здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, визначені статтею 183-6 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої провадження у справах щодо підтвердження обґрунтованості вжиття суб'єктами владних повноважень заходів реагування на виявлені під час здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності порушення вимог законодавства у разі, якщо необхідність такого підтвердження передбачена законом, здійснюється на підставі адміністративного позову суб'єкта владних повноважень, яким ужито відповідних заходів реагування.

Таким чином, як Закон № 877, так і КАС України передбачають, що підтвердження обґрунтованості вжиття заходів реагування під час здійснення державного нагляду відбувається у разі, якщо необхідність такого підтвердження передбачена законом.

Тобто, підтвердженню в судовому порядку підлягають не всі рішення контролюючих органів про вжиття заходів реагування, а лише ті, щодо яких необхідність такого підтвердження прямо встановлена законом.

З аналізу змісту Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" на підставі статей 29, 30 якого було прийнято рішення, про підтвердження обґрунтованості якого заявлено вимоги в даному позові. Крім того, судом проаналізовано зміст Законів України "Про загальну безпечність нехарчової продукції", "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", а також права та обов'язки позивача відповідно до Положення про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів (затв. Указом Президента №465/2011 від 13.04.2011), Положення про інспекції з питань захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (затв. наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №206 від 09.11.2011) вбачається, що нормами цих законів не передбачено необхідності підтвердження адміністративним судом обґрунтованості прийнятого позивачем рішення про вжиття заходів реагування.

В даному випадку прийняте позивачем рішення про вжиття заходів реагування не потребує підтвердження його обґрунтованості судом.

За таких обставин, зважаючи на відсутність встановленого законом обов'язку щодо підтвердження обґрунтованості прийнятого рішення - відсутні підстави для задоволення позову.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2013 року відстрочено Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області сплату судового збору до винесення судового рішення по суті.

У відповідності до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» - судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору у відповідних розмірах встановлюються - за найменування документа і дії, за яку справляється судовий збір.

Так, п.п. 1 п. 3 частини 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору становить 1 відсоток розміру майнових вимог, але не менше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 2 розмірів мінімальних заробітних плат, а за подання адміністративного позову немайнового характеру - 0,03 розміру мінімальної заробітної плати.

Враховуючи, що питання про сплату позивачем судового збору, було відстрочено ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2013 року до винесення судового рішення по справі, суд дійшов висновку про стягнення з Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області на користь Державного бюджету України судового збору за подання позову немайнового характеру в розмірі 34, 41 грн.

Керуючись ст. ст. 17, 18, 94, 158-163, 167, 183-6, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про підтвердження обґрунтованості вжиття заходів реагування, - відмовити повністю.

Стягнути з Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області (адреса: 91021, м. Луганськ, вул. Тімірязєва, 50, код ЄДРПОУ - 37991168) на користь Державного бюджету України судовий збір за подання позову немайнового характеру у сумі в розмірі 34, 41 грн. (тридцять чотири гривні сорок одна копійка) шляхом перерахування коштів УДКСУ у м. Луганську на р/р 31213206784006, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37991503, банк отримувача ГУДКСУ у Луганській області, код банку отримувача (МФО) 804013, код класифікації доходів бюджету 22030001.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до частини 11 статті 183-6 КАС України апеляційні скарги на судові рішення суду першої інстанції подаються протягом трьох днів з дня їх ухвалення.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

В судовому засіданні проголошено повний текст постанови.

Постанову складено та підписано 06 серпня 2013 року.

Суддя Л.С. Качуріна