Рішення № 32861773, 31.07.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/8558/13 31.07.13За позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування»

до Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова

компанія»

про стягнення 2 788,61 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники:

від позивача - Гринь Т.В. (представник за довіреністю);

від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» (далі - Позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» (далі - Відповідач) заборгованості з відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, в розмірі 15 731,68 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Відповідач, як страховик винної в ДТП особи, всупереч вимогам Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не відшкодував Позивачу матеріальну шкоди, завдану страхувальником Відповідача внаслідок ДТП.

19.06.2013 Позивачем через відділ діловодства суду подано заяву про зменшення позовних вимог, оскільки після порушенням судом провадження у справі, Відповідачем було сплачено Позивачу частину заявленої до стягнення суми заборгованості в розмірі 12 943,07 грн. згідно платіжного доручення №2843 від 15.05.2013, тому Позивач просить стягнути з Відповідача решту несплаченої заборгованості в розмірі 2 788,61 грн.

Судом заява Позивача прийнята до розгляду, а отже має місце нова ціна позову - 2 788,61 грн., з якої підлягає вирішенню спір у даній справі.

Відповідач подав письмові заперечення проти позову в яких зазначає, що стягнення з нього решти суми боргу в розмірі 2788,61 грн. є фактично стягненням суми ПДВ, та отже є незаконним оскільки Позивачем не надано належного документального обґрунтування для її стягнення.

Представник Відповідача в судове засідання 31.07.21013 не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.

Про поважні причини неявки в судове засідання представника Відповідача суд не повідомлений, клопотань про відкладення розгляду справи від Відповідача не надходило.

Судом враховано, що відповідно до пункту 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір у даному судовому засіданні судом не було встановлено.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

26.07.2012 в м. Києві на вул. Вільямса, 17/11 скоєна ДТП, а саме відбулося зіткнення автомобіля «Джип Гранд Черокі», д.р.н. АА 0068 СТ, яким керував Стретонов С.В., автомобіля «ВАЗ», д.р.н. АА 3265 КН, яким керував Бондарчук С.А. та автомобіля «ГАЗ», д.р.н. АА 3966 АН, яким керував Борисович Я.В. Дана обставина підтверджується первинною та розгорнутою довідками про дорожньо-транспортну пригоду від 26.07.2012 та від 10.08.2012, копії яких містяться у матеріалах справи.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль «ВАЗ», д.р.н. АА 3265 КН (Застрахований автомобіль), який відповідно до залученої до матеріалів справи копії реєстраційного талону належить Бондарчук Т.А. на праві власності, та який був застрахований Позивачем на підставі Договору добровільного страхування № 202.11.2094648 від 25.11.2011 (далі - Договір добровільного страхування); вигодонабувачем за вказаним договором по страхуванню КАСКО є АТ «Астра Банк».

З метою визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику Застрахованого автомобіля в результаті його пошкодження при ДТП, на замовлення Позивача суб'єктом оціночної діяльності - ТОВ «Експертно-асистуюча компанія «Легіон» 06.09.2012 було складено Звіт про оцінку автомобіля (далі - Звіт), з якого вбачається, що вартість матеріального збитку, завданого власнику Застрахованого автомобіля у результаті його пошкодження при ДТП, дорівнює вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників (Сврз) вказаного автомобіля, та складає 22189,62 грн. При цьому, зі Звіту слідує, що коефіцієнт фізичного зносу (Ез) для складових цього автомобіля дорівнює " 0,0000"; Відповідачем не надано доказів протилежного.

Водночас, з рахунку-фактури № 1029786 від 25.08.2012 ремонтного СТО Застрахованого автомобіля (ТОВ «Автомобільний центр Голосіївський») та калькуляції до нього від 28.08.2012, убачається, що фактична вартість відновлювального ремонту Застрахованого автомобіля склала 19 443,64 грн. (з ПДВ).

Наведені у даній калькуляції СТО роботи та замінені деталі знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку з тими пошкодженнями, що зазначені у довідці ВДАІ, що була складена на місці вищевказаної ДТП.

На підставі вищевказаного, за умовами Договору добровільного страхування, враховуючи рахунок-фактуру № 1029786 від 25.08.2012 ремонтного СТО Застрахованого автомобіля (ТОВ «Автомобільний центр Голосіївський»), Позивачем було складено Страховий акт № 3.12.5638-1 від 13.09.2012, відповідно до якого Позивач розрахував та виплатив страхове відшкодування в сумі 16 731,68 грн., що підтверджується залученою до матеріалів справи копією платіжного доручення № 9388 від 19.09.2012 та листом вигодонабувача № 41-3210 від 30.08.2012, які залучені до матеріалів справи.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відтак, Позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув права потерпілої особи в межах здійсненої виплати.

Як вбачається з матеріалів справи, шкоду було заподіяно водієм автомобіля «ГАЗ», д.р.н. АА 3966 АН, Борисовичем Я.В., під час експлуатації вказаного автомобіля.

Вину Борисовича Я.В. у вчиненні ДТП та скоєнні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП встановлено постановою від 17.08.2012 Голосіївського районного суду міста Києва по справі № 2601/15602/12.

На час скоєння вищевказаної ДТП цивільно-правова відповідальність будь-яких осіб, які експлуатують автомобіль «ГАЗ», д.р.н. АА 3966 АН на законних підставах, була застрахована Відповідачем на підставі договору (полісу) № АВ/1218516 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вказаним договором (полісом) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50000 грн., франшиза - 1000 грн.

Доказів того, що Борисович Я.В. перебував у автомобілі «ГАЗ», д.р.н. АА 3966 АН на момент скоєння спірної ДТП не на законних підставах матеріали справи не містять, і Відповідачем не доведено доказів протилежного.

Отже, Відповідач є особою, на яку полісом № АВ/1218516 покладено обов'язок з відшкодування шкоди, завданої під час експлуатації автомобіля «ГАЗ», д.р.н. АА 3966 АН, на час спірної ДТП.

При дослідженні наданих Позивачем доказів на підтвердження вартості витрат, пов'язаних із відновлювальним ремонтом Застрахованого автомобіля з урахуванням зносу, судом було враховано, що відповідно до абзацу третього пункту 3 частини 1 статті 988 ЦК України та частини 17 статті 9 Закону України «Про страхування» страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. А згідно з абзацом другим частини 1 статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Отже, документами, які підтверджують дійсний розмір витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом Застрахованого автомобіля, є рахунок-фактура № 1029786 від 25.08.2012 ремонтного СТО Застрахованого автомобіля (ТОВ «Автомобільний центр Голосіївський») та платіжне доручення № 9388 від 19.09.2012 про оплату вказаного рахунку.

Відтак, реальний розмір витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом Застрахованого автомобіля склав 16 731,68 грн.

Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування (стаття 9 Закону України «Про страхування»).

Враховуючи вищезазначені, умови полісу № АВ/1218516 та положення статей 9, 27 Закону України «Про страхування», статей 993, 1191, 1192 ЦК України, Відповідач повинен відшкодувати Позивачу шкоду в межах ліміту його відповідальності за спірним страховим випадком, виходячи із розміру реально завданих збитків, і в межах суми, що перейшла до Позивача у порядку регресу, та за мінусом встановленої франшизи, тобто у сумі 15731,68 грн.

Матеріалами справи підтверджується, що після порушенням судом провадження у даній справі, Відповідачем було сплачену Позивачу частину заявленої до стягнення суми заборгованості в розмірі 12 943,07 грн. згідно платіжного доручення №2843 від 15.05.2013, в зв'язку з чим Позивачем було зменшено суму заявлених позовних вимог та він просить стягнути з Відповідача решту боргу в розмірі 2788,61 грн.

Щодо заперечень Відповідача, що стягнення з нього решти суми боргу в розмірі 2788,61 грн. є фактично стягненням суми ПДВ, та отже є незаконним оскільки Позивачем не надано належного документального обґрунтування для її стягнення, то судом дані заперечення Відповідача відхиляються, оскільки в обґрунтування порядку та умов відшкодування або не відшкодування сум ПДВ Відповідач посилається на редакцію частини 1 пункту 36.2 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», яка набирає чинності лише з 05.02.2013, тоді як Страховий акт № 3.12.5638-1 було складено 13.09.2012, і страхове відшкодування за платіжним дорученням № 9388 було виплачено 19.09.2012.

При цьому вказана норма, на яку посилається Відповідач, станом на час прийняття Позивачем рішення про виплату страхового відшкодування, та станом на час виплати, звучала наступним чином: « 36.2. Страховик… зобов'язаний, у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі заподіяної шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ).».

Як вбачається з наданого Позивачем рахунку-фактури № 1029786 від 25.08.2012 ремонтного СТО Застрахованого автомобіля ТОВ «Автомобільний центр Голосіївський», його виставлено з врахуванням ПДВ, і тому оплачено з врахуванням ПДВ.

А тому, з врахуванням розподілу між сторонами обов'язку доказування, встановленого ст. 33 ГПК України, саме Відповідач, як особа, що посилається на певні обставини, повинен був довести суду, що ТОВ «Автомобільний центр Голосіївський» не є платником ПДВ, та що Застрахований автомобіль не було відновлено після проведеної оплати його ремонту, чого Відповідачем доведено не було, тому судом ці заперечення Відповідача відхиляються.

З огляду на наведене, суд визнає за законні та обґрунтовані вимоги Позивача про стягнення 2788,61 грн. боргу, а отже позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судовий збір відповідно до положень статті 49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» (м. Київ, вул. Борщагівська, 145; ідентифікаційний код 23734213) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» (м. Київ, вул. Червоноармійська, 15/2; ідентифікаційний код 36086124) 2788 (дві тисячі сімсот вісімдесят вісім) грн. 61 коп. відшкодування матеріальної шкоди (виплати страхового відшкодування), а також 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 05.08.2013

Суддя Сташків Р.Б.