Постанова № 32861076, 08.08.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2013 р. Справа № 804/6073/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЗлатіна Станіслава Вікторовича при секретаріЛісна А.М. за участю: представника позивача представника відповідача Сергєєва М.Ш. Рибоченко Ю.Ю, розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтегрітас" до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

29.04.2013 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби, у якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби № 0000302201 та № 0000312201 від 17.04.2013 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач передчасно виніс оскаржувані податкові повідомлення-рішення, оскільки перевірка позивача провадилась на підставі постанови слідчого у кримінальній справі згідно п.п.78.1.11 ст. 78 ПК України, а тому у відповідності до п.86.9 ст. 86 ПК України відповідач не в праві виносити податкове повідомлення - рішення до прийняття судом рішення по кримінальній справі за якою провадилась перевірка.

Також позивач наголосив на тому, що правочин укладений між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю «Матадор» є реальним, факт його виконання підтверджується актами виконаних робіт, товарно-транспортними накладними, податковими накладними.

Позивач надав суду копію договору про надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом між ТОВ "Матадор» та ТОВ «Кафепродакшн» № 21/02 від 21.02.2011 року, копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу за ТОВ «Кафепродакшн», письмові пояснення водія, який здійснював перевезення вантажів та який вказаний у товарно-транспортних накладних.

Ухвалою суду від 30.04.2013 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою суду від 08.08.2013 року замінено відповідача його правонаступником - Нікопольськькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Позивач у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та повідомив суд про те, що не здійснення ТОВ «Матадор» реєстрації транспортних засобів у ДАЇ не свідчить про відсутність таких транспортних засобів у ТОВ «Матадор» на праві власності або на праві користування. Позивач також надав суду письмові пояснення від своїх контрагентів: ПП «АНД-МАРК», ТОВ «Алекс-2000», ТОВ «Мега-Трейд», ТОВ «Віза-Ві», ТОВ «Шик і Блиск», ПП ОСОБА_5, ТОВ «Чиста планета» та ТОВ «Санпласт», з яких вбачається, що вони отримали товарно-матеріальні цінності від позивача, перевезення яких здійснював ТОВ «Матадор».

Відповідач у судовому засіданні заперечував проти задовлення позовних вимог, зазначаючи про нереальність правочину укладеного позивачем з ТОВ «Матадор», з наступних причин:

- ТОВ «Матадор» не має трудових ресурсів, транспортних засобів необхідних для надання послуг з перевезення вантажу для позивача.

Окрім того, відповідач повідомив суд про те, що перевірка позивача проведена на підставі п.78.1.1. ст. 78 ПК України, а не на підставі п.п.78.1.11 ст. 78 ПК України, тобто на підставі отриманої інформації, яка свідчить про можливі порушення платником податків податкового законодавства, а не на підставі постанови слідчого про проведення перевірки, що винесена в рамках кримінальної справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд встановив наступне.

З 12.03.2013 року по 18.03.2013 року відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства пор взаємовідносинам з ТОВ «Матадор».

За наслідками вищевказаної перевірки складно Акт № 2912/221/37055591 від 25.03.2013 року.

У вищевказаному акті відповідачем зроблено висновок про порушення позивачем п.134.1 ст. 134, п.138.2 ст. 138, п.139.1.9 ст. 139 ПК України в результаті чого занижено податок на прибуток у суму 5 708,00 грн.; та п.198.3, 198.6 ст. 198, ст.201 ПК України в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 4 963,00 грн.

Висновок відповідача обгрунтовується тим, правочин, який укладено позивачем з ТОВ «Матадор» не спрямовано на настання правових наслідків, оскільки ТОВ «Матадор» не має трудових ресурсів, транспортних засобів необхідних для надання послуг з перевезення вантажу для позивача.

На підставі вищевказаного акту перевірки відповідачем прийнято та направлено позивачу податкові повідомлення-рішення форми «Р» № 0000302201 від 17.04.2013 року на суму 5708,00 грн. та № 0000312201 від 17.04.2013 року на суму 7444,50 грн., в т.ч. і штрафні (фінансові) санкції 2481,50 грн.

Суд не погоджується з висновками відповідача зробленим у Акті № 2912/221/37055591 від 25.03.2013 року щодо не спрямованості правочину, який укладений позивачем з ТОВ «Матадор», на настання правових наслідків, у зв'язку з наступним.

У відповідності до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 року № 1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи:

1. встановлення факт здійснення господарської операції. При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення, приміщень для зберігання товарів тощо; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

2. встановлення спеціальної правосуб'єктності учасників господарської операції. Особа, яка видає податкову накладну , повинна бути зареєстрована як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.

3. встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.

4. встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість

5. встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

Аналогічна позиція викладена також у листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11, у якому зазначено з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо

Отже, судом підлягає дослідженню факт реальності господарської операції між позивачем та ТОВ «Матадор».

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Матадор» укладено Договір про надання послуг перевезення вантажу № 220711 від 22.07.2011 року, у відповідності до умов якого ТОВ «Матадор» зобов'язувалось організувати перевезення вантажу позивачу власним транспортом або транспортом третьої сторони (на власних розсуд), а позивач зобов'язувався оплатити послуги.

На виконання вказаного договору сторонами складено Акти виконаних робіт та товарно-транспортні накладні, копії яких знаходяться у матеріалах справи.

У вказаних документах в якості автопідприємства вказано ТОВ «Матадор», автомобіль Daimler-Chrysler 313, державний номер АЕ 29-90 СХ.

Судом під час розгляду справи встановлено, що вказані документи відповідають вимогам частини 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Судом також встановлено, що ТОВ «Матадор» виписало позивачу податкові накладні.

Позивач розрахувався з ТОВ «Матадор» за надані послуги у повному обсязі, про що зазначено у Акті № 2912/221/37055591 від 25.03.2013 року.

У відповідності до відомостей з офіційного сайту Державної податкової служби України свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Матадор» анульовано 25.12.2012 року.

Тобто на момент виписки податкових накладних, перелік яких знаходиться у матеріалах справи, ТОВ «Матадор» був платником ПДВ та вправі був виписувати податкові накладні.

З сайту інформаційно-ресурсного центру (www.irc.gov.ua ) судом встановлено, що ТОВ «Матадор» припинено як юридичну особу 23.01.2013 року.

Тобто на момент здійснення господарських операцій з позивачем ТОВ «Матадор» було юридичною особою.

У відповідності до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 1936/11/13-11 від 01.11.2011 року «Щодо підтвердження даних податкового обліку» документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Із листів УДАЇ ГУМВС України в Запорізькій області від 20.05.2013 року № 10/4-2143в та УДАЇ ГУМВС України у Дніпропетровській області від 17.05.2013 року № 14/3536 судом встановлено, що ТОВ «Матадор» у 2010 - 2012 роках не мав транспортних засобів на праві власності або на праві користування.

Про те, у матеріалах справи знаходиться копія Договору про надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом між ТОВ "Матадор» та ТОВ «Кафепродакшн» № 21/02 від 21.02.2011 року, у відповідності до умов якого ТОВ «Кафепродакшн» зобов'язувалось доставити автомобільним транспортом ввірений йому вантаж ТОВ «Матадор» до пункту призначення, а ТОВ «Матадор» зобов'язувалось оплатити надані послуги. Термін дії договору до 31.12.2011 року.

Транспортний засіб, який вказаний у всіх товарно-транспортних накладних, копії яких знаходяться у матеріалах справи, є Daimler-Chrysler 313, державний номер АЕ 2990 СХ.

У відповідності до інформації отриманої з листа Центру безпеки дорожнього руху та автоматизованих систем МВС України від 08.07.2013 року № 45/3073 вбачається, що транспортний засіб Daimler-Chrysler 313, державний номер АЕ 2990 СХ, належав на праві власності ТОВ «Кафепродакшн» у період з 19.02.2011 року по 17.02.2012 року.

У матеріалах справи знаходяться також пояснення ТОВ «Кофепродакшн» та водія, щодо перевезення товарно-матеріальних цінностей та взаємовідносин з ТОВ «Матадор».

Враховуючи те, що ТОВ «Матадор» не мало на праві власності або праві користування транспортні засоби, але використало для надання послуг перевезення вантажу за договором транспортний засіб, який належить іншій особі - ТОВ «Кафепродакшн», яке мало можливість перевозити товарно-матеріальні цінності, оскільки мало транспортний засіб та водія, то ТОВ «Матадор» мало можливість надати позивачу послуги з перевезення товарно-матеріальних цінностей.

Одночасно суд зазначає, що у матеріалах справи знаходяться письмові пояснення контрагентів позивача ПП «АНД-МАРК», ТОВ «Алекс-2000», ТОВ «Мега-Трейд», ТОВ «Віза-Ві», ТОВ «Шик і Блиск», ПП «ОСОБА_5, ТОВ «Чиста планета» та ТОВ «Санпласт», з яких вбачається, що вони отримали товарно-матеріальні цінності від позивача, перевезення яких здійснював ТОВ «Матадор».

На підставі викладеного судом встановлено реальність господарської операції між позивачем та ТОВ «Матадор».

Судом відхиляються твердження позивача стосовно того, що відповідачем порушено п.86.9 ст. 86 ПК України з наступних причин.

Судом встановлено, що наказ на проведення перевірки позивача № 328 видано 12.03.2013 року на підставі п.п.78.1.1 ст. 78 ПК України та постанови слідчого від 31.01.2013 року про призначення позапланової документальної перевірки».

Згідно пункту 86.9 ст. 86 ПК України (в редакції Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо перегляду ставок деяких податків і зборів» від 20.11.2012 року № 5503-VI, який набрав чинності 01.01.2013 року) у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким податковим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим податковим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.

Матеріали такої перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються органу, що призначив перевірку.

Таким чином, диспозиція п. 86.9 ст. 86 ПК України з 01.01.2013 року здійснює розмежування вказаних постанов слідчого по об'єктивному та суб'єктивному складу.

Отже, з 01.01.2013 року органи державної податкової служби не мають права приймати податкові повідомлення - рішення стосовно посадових осіб юридичної особи або фізичної особи-підприємця відносно, яких розслідується кримінальне правопорушення, предметом якого є податки та/або збори, та відносно яких проведена перевірка податкових органом, до рішення суду по кримінальній справі.

Щодо будь-яких інших осіб, то податковий орган з 01.01.2013 року вправі після проведення перевірки приймати податкове повідомлення - рішення не чикаючи рішення судову по кримінальній справі.

На підставі викладеного, оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 17.04.2013 року № 0000302201 та № 0000312201 є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа)

Керуючись статтями 11, 50, 70, 71, 72, 86, 159-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби від 17.04.2013 року № 0000302201 та № 0000312201.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтегрітас» судовий збір у розмірі 131,52 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 08 серпня 2013 року

Суддя (підпис) З оригіналом згідно Постанова не набрала законної сили станом на 08.08.2013 року СуддяС.В. Златін С.В. Златін