Постанова № 32859433, 02.08.2013, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/2440/13-а

02 серпня 2013 року

15год. 04хв.

м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Сало А.Б. за участю секретаря судового засідання Школяр О.І. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник не з'явився

відповідача: представник не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області

до

Приватного підприємства "Елсам"

про стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках та накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться в банку,

ВСТАНОВИВ :

Державна податкова інспекція у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного підприємства "Елсам" про стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках та накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться в банку.

Позивач в судове засідання не прибув, в позовній заяві заявив клопотання про розгляд справи без участі представника податкового органу.

Відповідач заперечень на адміністративний позов не подав, в судове засідання не прибув, причини неприбуття суду не повідомив. Про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін на підставі наявних доказів.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч.6 ст.12, ч.1 ст.41 КАС України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши позовну заяву, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх в сукупності, відповідно до вимог закону, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідач, Приватне підприємство "Елсам" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Рівненської міської ради 13.12.2007 та взяте на облік як платник податків у ДПІ у м. Рівне з 14.12.2007 за №29-23/4495.

Як вбачається із позовної заяви та доданих до неї матеріалів, що станом на момент розгляду спору судом у Приватного підприємства "Елсам" існує заборгованість перед бюджетом у сумі 331631,52 грн., в тому числі з податку на додану вартість у сумі 260880,12 грн. та по єдиному податку в сумі 70751,40 грн.

Заборгованість з податку на додану вартість у сумі 260880,12 виникла на підставі податкової декларації №1300006378 від 09.02.2013, договору про розстрочення податкового боргу від 31.01.2013 №19, податкового повідомлення-рішення №0001911502 від 16.04.2013, податкової декларації №9027326145 від 13.05.2013, податкового повідомлення-рішення №0002671502 від 29.05.2013 та пені в сумі 71,05 грн.

Заборгованість по єдиному податку в сумі 70751,40 грн. виникла на підставі податкового повідомлення-рішення №0020381540 від 06.02.2013, податкової декларації №9087172803 від 09.02.2013, податкової декларації №9087568072 від 19.03.2013, податкової декларації №9087568385 від 19.03.2013, податкової декларації №9026074566 від 07.05.2013.

Сума заборгованості також підтверджується розрахунком виникнення податкової заборгованості та зворотнім боком облікової картки платника (а.с.12, 13-17).

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 та п. 36.1. ст. 36 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку та строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно з п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 57.1. ст. 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В силу положень п. 57.3. ст. 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Оскільки доказів оскарження та скасування податкових повідомлень-рішень №0001911502 від 16.04.2013, №0002671502 від 19.05.2013, №0020381540 від 06.02.2013 не надано, грошове зобов'язання визначене вказаними рішеннями, набуло статусу узгодженого. Проте, вказані податкові зобов'язання платником податків не сплачувались.

Відповідно до вимог пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На підставі зазначених норм Податкового кодексу України позивачем було винесено податкову вимогу № 486 від 22.11.2012 на суму 30711,50 грн., яка вручена під розписку 26.11.2012.

Відповідачем доказів сплати податкової заборгованості в загальній сумі 331631,52 грн. не надано.

Відповідно до п.88.1 ст.88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Згідно з пп.89.1.2 п.89.1 ст.89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Пунктом 89.3 ст.89 Податкового кодексу України встановлено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Судом встановлено, що 22.11.2012 заступником начальника ДПІ у м. Рівному Рівненської області ДПС прийнято рішення №284 про опис майна в податкову заставу (а.с.33).

23.11.2012 податковим керуючим, на підставі рішення №284 від 22.11.2012, складено акт опису майна №182, яким проведено опис майна відповідача на загальну суму 30774,51 грн. (а.с. 34).

Відповідно до абз.3 п.89.2 ст. 89 Податкового кодексу України у разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків.

Враховуючи положення даної статті, податковим керуючим направлено на адресу ПП "Елсам" запит №15431/19-10 від 27.06.2012 з проханням виділити ліквідне майно, яке перебуває у власності підприємства з метою проведення додаткового опису майна (а.с.35).

27.06.2013 на адресу податкового органу надійшов від відповідача лист, яким повідомлено про відсутність іншого ліквідного майна, яке перебуває у власності підприємства, окрім майна описаного згідно акта №182 від 23.11.2012 (а.с.35 - зворотній бік).

Відповідно до пп.20.1.17 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, податковий орган має право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Відповідно до абз.2 пп.94.6.2 п.94.6 ст.94 Податкового кодексу України, арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Згідно статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Оцінивши надані позивачем докази та враховуючи те, що відповідачем податковий борг в розмірі в розмірі 331631,52 грн. не погашений, і у нього відсутнє майно, яке може бути джерелом погашення податкового боргу, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з рахунків у банках обслуговуючих Приватне підприємство "Елсам" (код ЄДРОПУ 35616565) кошти за податковим боргом в сумі 331631 (триста тридцять одна тисяча шістсот тридцять одна) грн. 52 коп.

Накласти арешт на кошти та інші цінності платника податків Приватного підприємства "Елсам" (код ЄДРОПУ 35616565) в межах суми податкового боргу, що знаходяться у банку.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Сало А.Б.