Рішення № 32858016, 31.07.2013, Березнегуватський районний суд Миколаївської області

Провадження № 2/470/113/13

Справа № 470/272/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2013 року смт. Березнегувате

Березнегуватський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Лусти С.А.

при секретарі Білій О.А.,

за участю відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання малолітньої дитини,

ВСТАНОВИВ:

18 березня 2013 року позивачка звернулася до Березнегуватського районного суду Миколаївської області з позовом до відповідача про розірвання шлюбу та стягнення аліментів.

В позові зазначила, що з відповідачем по справі перебуває в шлюбі з 11 вересня 2009 року, який зареєстровано відділом реєстрації актів цивільного стану Березнегуватського районного управління юстиції Миколаївської області. Від шлюбу мають малолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Подружнє життя з відповідачем не склалося через несумісність характерів, шлюбні стосунки між ними припинені з березня 2011 року, зберегти сім'ю вважала неможливим. Після припинення шлюбних відносин дитина залишилася проживати з нею, відповідач матеріальної допомоги на її утримання не надає. Просила суд розірвати шлюб з відповідачем, малолітню доньку залишити проживати з нею та стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини в розмірі 1 200,00 грн. щомісячно в зв'язку з тим, що він має нерегулярний дохід.

19 квітня 2013 року відповідач звернувся до Березнегуватського районного суду із зустрічним позовом до позивачки про визначення місця проживання дитини.

В позові зазначив, що після припинення шлюбних відносин позивачка покинула дитину на нього та поїхала на проживання до м. Херсон. З березня 2011 року по вересень 2012 року дитина проживала з ним, а позивачка періодично приїздила до неї. На даний час позивачка разом з дитиною проживає в м. Херсоні, ніде не працює, власного житла не має та ознайомитися з умовами проживання дитини не дозволяє. Просив суд визначити місце проживання дитини разом з ним, оскільки він має постійну роботу, стабільний дохід та краще виховуватиме дитину, ніж позивачка.

Ухвалою суду від 22 квітня 2013 року зустрічний позов відповідача об'єднано в одне провадження з позовом позивачки.

Позивачка в судове засідання не з'явилася, надіслала заяву про розгляд справи в її відсутність, на задоволенні позовних вимог наполягала. Крім того направила заперечення проти зустрічного позову, в яких зазначила що дитина більше року проживає з нею в м. Херсоні, відвідує дитсадок, вона створила для неї всі умови для проживання та виховання. На даний час вона має іншого чоловіка, очікує на другу дитину, проживає в квартирі, яка належить йому, а тому просила відмовити відповідачу в задоволенні зустрічного позову.

Відповідач у судовому засіданні проти позовних вимог позивачки про розірвання шлюбу не заперечував, вважав, що їх сім'ю зберегти не можливо. Позовні вимоги про стягнення аліментів та залишення дитини на проживання матері не визнав, пояснив, що після припинення шлюбних відносин позивачка на чотири місяці залишила дитину на нього, оскільки влаштовувала власне життя. До дитини вона відноситься погано, часто сварить її, а він зможе виховати дитину краще, ніж вона. На даний час він працює, має постійний дохід, є співвласником будинку, в якому проживає, а позивачка не працює, проживає в квартирі іншого чоловіка, від якого матиме дитину. Після того, як дитина стала проживати з позивачкою, він щомісячно надавав їй кошти на утримання дитини. Позивачка в період їх шлюбу поводила себе нормально, алкогольні напої та наркотичні засоби не вживала, однак постійно скаржилася на умови проживання в сільській місцевості та бажала виїхати до міста. Зустрічний позов підтримав, просив суд його задовольнити.

Суд, заслухавши пояснення відповідача та дослідивши докази у справі, прийшов до наступного.

11 вересня 2009 року позивачка та відповідач уклали шлюб, який зареєстровано відділом реєстрації актів цивільного стану Березнегуватського районного управління юстиції Миколаївської області, актовий запис № 34 Книги реєстрації шлюбів (а.с.6).

Від шлюбу мають малолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Березнегуватського районного управління юстиції Миколаївської області, актовий запис № 100 Книги реєстрації народжень (а.с.5).

Через несумісність характерів сторони припинили сумісне проживання. Вважають, що їхню сім'ю зберегти не можливо, так як це суперечить їх інтересам.

Після припинення шлюбних відносин дитина деякий час проживала з відповідачем, однак на даний час проживає з позивачкою. Відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини не надає.

В даний час відповідач працює в філії ПАТ «Миколаївобленерго» Березнегуватського району та має постійний дохід, про що свідчить довідка за вих. № 01-09/780 від 11 квітня 2013 року (а.с.16).

Позивачка проживає в м. Херсоні, має іншого чоловіка та очікує на народження другої дитини (а.с.20). Дані факти відповідачем по справі не оспорюються.

Як позивачка так і відповідач є гарними батьками, дбайливо ставляться до своєї дитини, доглядають за нею та дбають про її побут. Дані факти підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7

Згідно ч. 2 ст.104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Частина 3 ст.105 зазначеного Кодексу передбачає припинення шлюбу внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

У відповідності до ч.2 ст.112 Кодексу суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо встановлено, що подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно ст.180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч.3 ст.181 вищевказаного Кодексу, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Частина 2 ст.182 Кодексу передбачає, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Крім того, у відповідності до ч.1 ст.160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Частина 1 ст.161 зазначеного Кодексу передбачає, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача про щомісячну сплату позивачці коштів на утримання дитини, оскільки вони нічим не підтверджуються.

З огляду на викладене, враховуючи, що збереження сім'ї між позивачкою та відповідачем суперечить їх інтересам, з урахуванням ставлення сторін до виконання батьківських обов'язків та вік дитини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачки щодо розірвання шлюбу є обґрунтованим та підлягають задоволенню із залишенням дитини проживати з матір'ю.

Вимоги позивачки щодо стягнення аліментів підлягають задоволенню в частці від доходу відповідача (1/4 частина), оскільки він працює, отримує стабільний дохід та ним порушені її права на отримання матеріальної допомоги на утримання дитини.

Зустрічний позов відповідача про визначення місця проживання дитини разом з ним задоволенню не підлягає, оскільки протиправної поведінки позивачки, як-то грубого поводження з дитиною, привиття їй поганих звичок, відсутність догляду за дитиною, зловживання алкоголем чи наркотичними засоби, позивачем доведено не було. Ставлення позивачки до відповідача та його рідних, її прагнення жити в місті та тимчасове залишення дитини на відповідача до влаштування на новому місці, не є підставою для зміни місця проживання дитини.

На підставі зазначеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212 - 215, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану Березнегуватського районного управління юстиції Миколаївської області 11 вересня 2009 року, актовий запис № 34 Книги реєстрації шлюбів.

Малолітню дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, залишити проживати з матір'ю ОСОБА_2.

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с. Висунськ Березнегуватського району Миколаївської області, що проживає по АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менш 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 18 березня 2013 року і до досягнення дитиною повноліття.

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання малолітньої дитини, відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Березнегуватський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів, з дня його проголошення.

Суддя С. А. Луста