Рішення № 32857942, 08.08.2013, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/1953/13-ц

Провадження №2/541/846/2013

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

08 серпня 2013 року Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Сидоренко Ю.В.

при секретарі Кійченко Т.Г.

розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миргороді справу за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України» «Миргороднафтогазрозвідка» про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку по заробітній платі та моральної шкоди,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до Миргородського міськрайонного суду з позовною заявою до Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України» «Миргороднафтогазрозвідка» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди за несвоєчасно виплачену заробітну плату, в позові посилався на те, що з 21 листопада 2011 року по 3 липня 2013 року працював у відповідача на посаді слюсаря-ремонтника з обслуговування бурових установок 4 розряду. При звільненні відповідач не провів з ним повного розрахунку по заробітній платі, приблизний розмір заборгованої заробітної плати складає 20000 грн. Неодноразові звернення до відповідача щодо отримання коштів та довідки про заборгованість були безрезультатними, у зв'язку з чим позивач змушений звернутися до суду. Крім того, просив стягти з відповідача моральну шкоду, якої йому було завдано несвоєчасною виплатою заробітної плати, яку позивач оцінив у 10000 грн., та середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 2700 грн.

В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав повністю, просив стягти з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі в сумі 20000 грн., 2700 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку та 10000 грн. моральної шкоди, по суті позову пояснив, що в зв'язку із постійними затримками у виплаті заробітної плати він вирішив не переукладати трудовий договір з відповідачем та звільнитись. 3 липня 2013 року у нього закінчилась вахта і він звернувся до керівництва з вимогою про розрахунок, на що йому повідомили, що звільнять його після закінчення його вихідних, тобто через тиждень. Коли він прийшов на підприємство 10.07.2013р. його повідомили що він звільнений 03.07.2013 року та видали трудову книжку. При цьому розрахунок з ним проведений не був, як не проведений він і до цього часу. В зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати він вимушений докладати додаткові зусилля для організації свого життя, позичати кошти на утримання себе та неповнолітньої дитини, чим йому завдано моральну шкоду.

Відповідач свого представника у судове засідання не направив, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.10), у направленому до суду письмовому запереченні на позовну заяву позовні вимоги визнав частково, просив задовольнити позов в частині стягнення заборгованості по заробітній платі в сумі 17301 грн. 50 коп. а в іншій частині у позові відмовити в зв'язку з необгрунтованістю. Про розгляд справи за відсутності його представника не заявляв (а.с.11).

Позивач не заперечував проти заочного розгляду справи.

Суд, відповідно до ст.224 ЦПК України вважає за можливе розглянути дану справу на підставі доказів, що є в матеріалах справи, постановивши заочне рішення.

Заслухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, суд встановив, що позивач працював у відповідача з 21.11.2011 року по 28.03.2012 року на посаді слюсаря-ремонтника по 4-му розряду, а з 28.03.2012 року по 03.07.2013 року включно на посаді слюсаря з обслуговування бурових по 4 розряду, що підтверджується копією трудової книжки (а.с. 4-5).

Відповідно до ч.1 ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Доказів того, що позивач у день звільнення не працював або про наявність спору про розмір належних до виплати сум відповідачем відповідно до ст.60 ЦПК України не надано, отже відповідач повинен був провести повний розрахунок з позивачем у день звільнення - 03 липня 2013 року. Цього відповідачем зроблено не було, у зв'язку з чим відповідач заборгував позивачу 17301 грн.50 коп., що підтверджується довідкою відповідача (а.с.12) та ним визнається. Доказів про більший розмір заборгованості позивачем відповідно до ст. 60 ЦПК України не надано, клопотань про витребування таких доказів судом він не заявляв. Отже визнана відповідачем вимога про стягнення заборгованості по заробітній платі підлягає до задоволення в сумі 17301 грн. 50 коп.

Згідно ч.1 ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999р. № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Враховуючи викладене, вимога про стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час затримки розрахунку на підставі ч.1 ст.117 КЗпП України також підлягає до часткового задоволення. Згідно Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995р. № 100 (із змінами і доповненнями) для визначення середнього заробітку за час затримки розрахунку середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за два останні місяці роботи. Згідно довідки відповідача виплати позивачу за два останні місяці (травень-червень 2013р.) склали 4608,83 грн. (а.с.13). Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів. Кількість відпрацьованих позивачем робочих днів у цих місяцях (згідно довідки відповідача) - 49, отже середньоденний заробіток позивача складає: 4608,83 : 49 = 94,06 грн. У відповідності з п.8 вказаного Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів які мають бути оплачені за середнім заробітком. Кількість робочих днів з дня звільнення до дня ухвалення цього рішення - 25, отже за весь час затримки середній заробіток позивача склав: 94,06 грн. ? 25 р.д. = 2351,50 грн., що підлягає стягненню з відповідача.

Оскільки у зв'язку з несвоєчасним розрахунком позивач змушений був докладати додаткові зусилля для організації свого життя, тому що відчував нестачу коштів на щоденні потреби для себе та малолітньої дитини (а.с.15), в зв'язку з чим переносив моральні страждання, тому, відповідно до ст. 2371 КЗпП України, вимога про стягнення моральної (немайнової) шкоди підлягає до задоволення.

При вирішенні питання про розмір відшкодування моральної шкоди позивачу, завданої діянням відповідача, суд приймає до уваги характер та обставини заподіяння такої шкоди, тривалість і наслідки порушення права позивача, характер та тривалість моральних страждань позивача у зв'язку із порушенням його права та викликаної цим необхідності докладати додаткових зусиль до організації свого життя, а також враховує вимоги розумності і справедливості. З цих підстав суд вважає, що заявлена вимога ОСОБА_1 підлягає до часткового задоволення в сумі 1000 грн.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача в доход держави.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць. Згідно довідки відповідача середньомісячна заробітна плата позивача складає 1740,07 грн., отже негайному виконанню підлягає рішення про стягнення саме цієї суми.

Керуючись ст.ст. 88, 213-215, 224- 233, 294, 367 ЦПК України, cт. 116, 117, 2371 КЗпП України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України» «Миргороднафтогазрозвідка», що знаходиться за адресою: 37600, м. Миргород, вул. Нафтовиків, 1, код ЄДРПОУ 01431676, р/р 26004440847000 в ПАТ «УкрСиббанк» МФО 351005, на користь ОСОБА_1 17301,50 грн. (Сімнадцять тисяч триста одну гривню 50 коп.) заборгованості по заробітній платі, 2351,50 грн. (Дві тисячі триста п'ятдесят одну гривню 50 коп.) середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати і 1000 (Одну тисячу гривень 00 коп.) у відшкодування моральної шкоди.

Всього стягнути з Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України» «Миргороднафтогазрозвідка» на користь ОСОБА_1 20653,00 грн. (Двадцять тисяч шістсот п'ятдесят три гривні 00 коп.)

Стягти з Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України» «Миргороднафтогазрозвідка» на користь держави судовий збір в сумі 229,40 грн. (Двісті двадцять дев'ять гривень 00 коп.) на рахунок 31210206700012; код класифікації доходів бюджету 22030001, отримувач коштів - УДКС України у Миргородському районі, код отримувача за ЄДРПОУ 37845125, банк отримувача ГУДКС України в Полтавській області, МФО 831019, призначення платежу: « 22030001 Судовий збір; 26436309 (п.1.1.)»

Рішення в частині стягнення заборгованості по заробітній платі в сумі 1740,07 грн. (Одна тисяча сімсот сорок гривень 07 коп.) допустити до негайного виконання.

Відповідач може подати заяву про перегляд заочного рішення протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з часу проголошення через Миргородський міськрайонний суд до Апеляційного суду Полтавської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано.

Суддя: Ю. В. Сидоренко