Рішення № 32857359, 06.08.2013, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" серпня 2013 р. Справа № 918/993/13

Суддя Торчинюк В.Г. розглянувши матеріали справи

за позовом Фізичної особи-підприємця Макарова Владислава Петровича (надалі Позивач - "Постачальник")

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Ніко-Вест" (надалі Відповідач - "Покупець"- Товариство)

про стягнення в сумі 55 886 грн. 00 коп.

В засіданні приймали участь:

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Фізична особа-підприємець Макаров Владислав Петрович звернувся до господарського суду з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ніко-Вест" про стягнення 55 998 грн. 20 коп. заборгованості.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 03 липня 2013 року, порушено провадження у справі № 918/993/13, розгляд якої призначено на 16 липня 2013 року.

11 липня 2013 року на виконання вимог ухвали господарського суду Рівненської області від 03 липня 2013 року, позивач надав суду оригінали витребуваних документів.

Ухвалою суду від 16 липня 2013 року розгляд справи відкладено на 06 серпня 2013 року.

26 липня 2013 року. через відділ канцелярії та документального забезпечення суду, представник позивача подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, а саме просить стягнути з відповідача 55 886 грн. 00 коп. основного боргу.

Вищевказана заява прийнята судом до розгляду.

В судовому засіданні 06 серпня 2013 року представник позивача не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, місце та час судового засідання, що підверджується повідомленням про вручення поштового відравлення (а.с.51), відповідно до якого повноважна особа позивача отримала ухвалу про відкладення розгляду справи від 16 липня 2013 року.

Відповідач не забезпечив явку своого повноважного представника у призначені судові засідання 16 липня 2013 року та 06 серпня 2013 року, витребуваних судом документів не надав, будь-яких обґрунтованих заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи із зазначенням підстав щодо своєї неявки не направив.

Відповідно до статті 64 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Пунктом 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що за змістом цієї норми, зокрема, у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвали суду про порушення провадження у даній справі та про відкладення розгляду справи були надіслані відповідачу за адресою, вказаною у позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а саме: 33009, Рівненська область, місто Рівне, провулок Робітничий, будинок 6. Проте вказані поштові відправлення були повернуті підприємством поштового зв'язку з посиланням на закінчення терміну їх зберігання (а.с. 21, 52).

Отже, за змістом вищезазначеної норми відповідач завчасно та належним чином був повідомлений про місце, дату та час судового засідання, крім того, останньому надавалося достатньо часу для подання відзиву на позовну заяву, письмових пояснень та додаткових документів.

За таких обставин суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними матеріалами без участі представників позивача та відповідача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та його представника, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

11 лютого 2011 року між фізичною особою-підприємцем Макаровим Владиславом Петровичем (надалі - "Постачальник") та Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім "Ніко-Вест" (надалі - "Покупець") було укладено договір поставки № 1102/01 (надалі - Договір; а.с. 9-11), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується в порядку та строки, що встановлені Договором, передати у власність "Покупцю" товар, у кількості, відповідної якості та по узгодженим цінам, а "Покупець" зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених цим Договором.

У відповідності до пункту 2.1. Договору поставка конкретної партії товару відбувається на підставі замовлення "Покупця". Замовлення надаються "Постачальнику" в строк не менше ніж за три (три) доби до запланованої дати поставки за допомогою телефонного факсимільного зв'язку або за допомогою інших засобів зв'язку прийнятих для "Постачальника", що забезпечують фіксування тексту та дати замовлення. Заказ повинен містити наступну інформацію: а) асортимент товару; б) кількість товару; в) дату поставки товару. "Покупець" повинен отримати від "Постачальника" підтвердження про отримання замовлення. Замовлення вважається прийнятим, якщо протягом 24 (двадцяти чотирьох) годин від "Постачальника" не надійшло скасування замовлення.

Пунктом 2.4. Договору визначено, що поставка товару здійснюється на умовах "Інкотермс 2000", за домовленістю сторін силами та засобами "Покупця" або Постачальника".

Пунктом 5.1. Договору встановлено, що ціна на поставлений за цим Договором товар узгоджується "Постачальником" та "Покупцем" на кожну окрему поставку та вказується у накладних. Ціна на товар, що постачається за цим Договором може бути змінена "Постачальником", про що "Постачальник" інформує "Покупця" не менш ніж за 7 (сім) днів до запланованої дати зміни ціни. На вже поставлений товар ціна не може бути змінена.

Згідно пункту 5.3. Договору покупець здійснює повну оплату поставленої партії товару, шляхом безготівкового перерахунку грошових коштів на картковий рахунок "Постачальника" протягом 21 (двадцяти одного) календарного дня з моменту поставки товару.

На виконання умов Договору позивач, згідно видаткових накладних № 1803 від 27 березня 2012 року, № 1972 від 05 квітня 2012 року, № 57 від 09 січня 2013 року (а.с. 14 - 16), поставив відповідачу товар на загальну суму 85 287 грн. 50 коп.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором поставки від 11 лютого 2011 року № 1102/01 також свідчить те, що матеріали справи не містять письмових претензій та повідомлень про порушення продавцем умов даної угоди.

Про те, як вбачається з матеріалів справи Відповідач, в порушення умов Договору, розрахувався з позивачем за поставлений товар лише частково, в сумі 29 401 грн. 50 коп.

Представник позивача вказав, що неодноразово в усній формі звертався до Відповідача з проханням сплатити борг, але Відповідач борг не сплатив, ніяких заперечень проти вимог Позивача не надав, від оплати боргу безпідставно ухилявся, у зв'язку з чим Позивач звернувся до суду.

Після подання позовної заяви до суду 03 липня 2013 року Позивач письмово звернувся до Відповідача із вимогою про оплату поставленого Товару (а.с. 43). На даний час вимога залишена без відповіді.

Відтак судом заявлено, що станом на день розгляду справи заборгованість відповідача за поставлений товар становить 55 886 грн. 00 коп.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В матеріалах справи відсутні та сторонами не подано суду належних і допустимих доказів того, що Договір поставки № 1102/01 від 11 лютого 2011 року визнаний судом недійсними, а тому в силу презумпції правомірності правочину, закріпленої у ст. 204 ЦК України, цей договір є дійсним (правомірним).

Згідно п.п. 1.2. ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 691 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Оскільки сума основного боргу за договором від 11 лютого 2011 року № 1102/01, яка становить 55 886 грн. 00 коп., підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, відповідач на момент прийняття рішення не надав докази, які свідчили б про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога Фізичної особи-підприємця Макарова Владислава Петровича про стягнення з відповідача вказаної суми є законною та обґрунтованою, а відтак підлягає задоволенню.

З огляду на вищевикладене в сукупності вбачається, що вимоги позивача про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ніко-Вест" заборгованості в сумі 55 886 грн. 00 коп. стверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню на підставі ст.ст. 11, 509, 526, 530, 612, 629 Цивільного кодексу України та ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ніко-Вест" (33009, Рівненська область, місто Рівне, провулок Робітничий, буд. 6 , ідентифікаційний код 35056680) на користь Фізичної особи-підприємця Макарова Владислава Петровича (63612, Харківська область, Шевченківський район, село Аркадівка, вулиця Миру, будинок 42, ідентифікаційний код 2769415517) суму основного боргу в розмірі 55 886 (п'ятдесят п'ять тисяч вісімсот вісімдесят шість) грн. 00 коп., а також судовий збір у розмірі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. сплачений згідно квитанції № 54071929 від 26 червня 2013 року.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено "07" серпня 2013 року

Суддя Торчинюк В.Г.