Постанова № 32857138, 30.07.2013, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/1464/13-а

30 липня 2013 року 10год. 30хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дудар О.М., за участю секретаря судового засідання Сисун Н.В., сторін та інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник ОСОБА_1,

відповідача: представник ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Дубенської об`єднаної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3.) звернулася з адміністративним позовом до Дубенської об'єднаної Державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби (далі - Дубенська ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.12.2012 №8887481740 про зобов'язання сплатити штраф у сумі 4060,42грн.

Позов обґрунтований тим, що прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення, є неправомірним та таким, що суперечить законодавству України і фактичним обставинам.

Представник позивача у судовому засіданні суду пояснила, що оспорюване податкове повідомлення-рішення було прийнято податковим органом за несвоєчасну сплату позивачем плати за землю фізичних осіб. Це суперечить податковому законодавству України, оскільки, згідно з п.286.5 ст.286 Податкового кодексу України, нарахування фізичним особам сум податку проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку. При цьому, відповідно до п.287.5 ст.287 Податкового кодексу України, вказаний податок сплачується фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення. Вказала, що позивачем податкові повідомлення-рішення, за несвоєчасну сплату яких і було прийняте оспорюване у цій справі податкове повідомлення-рішення, отримані не були, тому сплатити плату за землю платник податків не могла. Зазначила, що податкове повідомлення-рішення від 30.05.2011 №0000561740, яким було нараховано податок за землю за 2011 рік було визнано Рівненським окружним адміністративним судом протиправним у справі №817/418/13-а, постанова суду набула законної сили. Просила позов задовольнити повністю.

Дубенська ОДПІ позовні вимоги не визнала повністю з підстав, викладених у письмових запереченнях.

У судовому засіданні представник відповідача надав пояснення, які співпадають з позицією, викладеною у запереченнях. Зазначив, що Дубенською ОДПІ було правомірно, відповідно до п.126.1 ст.126, п.287.5 ст.287 Податкового кодексу України нараховано штрафні санкції позивачу за несвоєчасну сплату плати за землю. Вказав на те, що податкові повідомлення-рішення, якими позивачу визначено суму плати за землю були надані платнику податків своєчасно. Просив відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення повністю з огляду на наступне.

Судом встановлено, що Дубенською ОДПІ була проведена перевірка своєчасності сплати платежів до бюджету ОСОБА_3, за результатами якої складено акт від 10.12.2012 №1957 (а.с.29).

У акті перевірки від 10.12.2012 №1957 зафіксовано наступне: по платі за землю, що вноситься фізичними особами терміном сплати 29.08.2012 було сплачено суму боргу у розмірі 20302,10грн. 26.11.2012, із затримкою 416 днів, чим порушено п.126.1 ст.126, Податкового кодексу України. Розмір нарахованого штрафу складає 20% несплаченої в термін суми узгодженого податкового зобов'язання - сума штрафу дорівнює 4060,42грн.

На підставі акта перевірки від 10.12.2012 №1957 Дубенською ОДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення від 13.12.2012 №8887481740, яким, із посиланнями на абз.3 п.126.1 ст.126, п.287.5 ст.287 Податкового кодексу України було зобов'язано позивача сплатити штраф, у розмірі 20% від грошового зобов'язання з плати за землю фізичних осіб, за затримку на 416 календарних днів сплати, у сумі 4060,42 грн. (а.с.5).

Позивач скористалася правом на адміністративне оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення. Рішенням про результати розгляду повторної скарги Міністерства доходів і зборів України від 08.04.2013 №137/Ф/99-99/10-15 скаргу залишено без задоволення (а.а.с.7-9).

Як встановлено в ході судового розгляду, ОСОБА_3 зареєстрована як фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Рівненської міської ради 23.01.2006 (а.с.6).

08.10.2008 між Дубенською міською радою (продавцем) та приватним підприємцем ОСОБА_3 (покупцем), було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,2718га, яка розташована в місті Дубно Рівненської області, по вулиці Шевченка, 53. Відповідно до п.п.1.2 п.1 вказаного договору, земельна ділянка призначена для комерційного призначення (а.а.с.41-43).

Право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії АБ № 094225 (а.с.44).

Дубенською ОДПІ було прийняте податкове повідомлення-рішення від 30.05.2011 №0000561740 про визначення позивачу податкового зобов'язання з земельного податку з фізичних осіб в сумі 5822,23грн. за 2011 рік та податкове повідомлення-рішення від 20.06.2012 №0042671740 про визначення позивачу податкового зобов'язання з земельного податку з фізичних осіб в сумі 14479,87грн. за 2012 рік.

Оспорюване податкове повідомлення-рішення від 13.2012 №8887481740 було прийнято відповідачем за порушення позивачем термінів сплати плати за землю фізичних осіб.

Як вбачається з пояснень представників сторін та з матеріалів справи, сплата податкових зобов'язань за земельним податком з фізичних осіб за 2011 рік та 2012 рік відбулася позивачем після відкриття 22.11.2012 провадження у справі №2а/1770/4453/2012 за позовом Дубенської об`єднаної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби до фізичної особи ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

Судом встановлено, що в ФОП ОСОБА_3 отримала копію позову Дубенської ОДПІ, в якому були зазначені реквізити для сплати плати за землю (щодо стягнення якої був сформований позов про стягнення заборгованості). ФОП ОСОБА_3 сплатила плату за землю згідно з податковим повідомленням-рішенням від 30.05.2011 №0000561740 в сумі 5822,23грн. платіжним дорученням від 26.11.2012 №22 та згідно з податковим повідомленням-рішенням від 20.06.2012 №0042671740 в сумі 14479,87грн. - платіжним дорученням від 26.11.2012 №23 (а.а.с.37-38).

У зв'язку із вказаними обставинами, до початку судового розгляду справи позивачем (у справі №2а/1770/4453/2012 - Дубенською ОДПІ) було подано заяву про відкликання позовної заяви та залишення її без розгляду у зв'язку зі сплатою відповідачем (ФОП ОСОБА_3.) суми, щодо якої виник спір. Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 03.12.2012 у справі №2а/1770/4453/2012 позовну заяву Дубенської ОДПІ об`єднаної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби до ФОП ОСОБА_3 про стягнення заборгованості було залишено без розгляду.

Як пояснила представник позивача, відповідно до п.п.9 п.3 ст.49 КАС України, ФОП ОСОБА_3 було отримано копії корінців податкових повідомлень-рішень від 30.05.2011 №0000561740 та від 20.06.2012 №0042671740, надані Дубенською ОДПІ разом із позовною заявою у справі №2а/1770/4453/2012.

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_3 зверталася до Дубенської ОДПІ із заявами від 28.11.2011 (а.с.32) та від 19.10.2012 (а.с.33) щодо надання податкових повідомлень-рішень про нарахування їй плати за землю за 2011 рік та 2012 рік. Позивач отримала від відповідача відповідь від 08.11.2012 №104331/17-08 (а.с.34), якою першу повідомлено про прийняття податкових повідомлень-рішень від 30.05.2011 №0000561740 та від 20.06.2012 №0042671740, будь-яких документів або їх копій до листа додано не було.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень сторін, позивач звернулася зі скаргою на дії та бездіяльність посадових осіб Дубенської ОДПІ до Відділу внутрішньої безпеки Державної податкової служби у Рівненській області, що підтверджується скаргою від 06.12.2012 (а.с.35).

На вказану скаргу ФОП ОСОБА_3 надійшла відповідь від 03.01.2013 №2/0/140-13/08-014, згідно з якою в діях посадових осіб Дубенської ОДПІ вбачаються ознаки службових злочинів, а зібрані матеріали перевірки направлено в прокуратуру Рівненської області (а.с.36).

Досліджуючи копії корінців податкових повідомлень-рішень від 30.05.2011 №0000561740 та від 20.06.2012 №0042671740 (а.с.31), суд встановив наступне. У корінці до податкового повідомлення-рішення від 30.05.2011 №0000561740 не вказана дата вручення, або дата, зазначена в поштовому повідомленні про вручення, із зазначенням причини невручення. У корінці до податкового повідомлення-рішення від 20.06.2012 №0042671740 не вказане прізвище та ініціали особи, яка отримала це податкове повідомлення-рішення, відтак ідентифікувати отримувача можливість відсутня.

Крім того, як пояснила представник позивача, вчинений на корінці підпис не є підписом ОСОБА_3, підтвердженням чого є також листи Відділу внутрішньої безпеки Державної податкової служби у Рівненській області від 03.01.2013 №2/0/140-13/08-014 та від 21.03.2013 №167/14/08-017-14 (а.а.с.36, 83) про наявність у діях службових осіб Дубенської ОДПІ ознак службових злочинів.

Зокрема, у листі Відділу внутрішньої безпеки Державної податкової служби у Рівненській області від 21.03.2013 №167/14/08-017-14 вказується на те, що матеріали перевірки скарги ОСОБА_3 скеровано в Дубенську міжрайонну прокуратуру для врахування при розслідуванні зареєстрованих кримінальних проваджень за правовою кваліфікацією ч.1 ст.365 КК України та ч.1 ст.366 КК України.

Процедура направлення (вручення) органом державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків у 2011 році та у 2012 році була врегульована Порядком направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 №985, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2010 за №1440/18735 (далі - Порядок №985).

Підпунктом 3.8 пункту 3 Порядку №985 передбачено, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків - фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження з повідомленням про вручення.

Згідно з пп.3.9 п.3 Порядку №985, дата відправлення (вручення) проставляється на корінці податкового повідомлення-рішення:

а) посадовою особою платника податків - юридичної особи (фізичною особою - платником податків) або її законним представником - у разі вручення податкового повідомлення-рішення під розписку;

б) працівником структурного підрозділу, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, або відповідальною особою, визначеною керівником органу державної податкової служби для виконання таких функцій, у разі надіслання листом з повідомленням про вручення. При цьому повідомлення про вручення прикріплюється до корінця податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пп.3.10 п.3 Порядку №985, якщо пошта (поштова служба) не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

З корінців податкових повідомлень-рішень від 30.05.2011 №0000561740 та від 20.06.2012 №0042671740 не можливо достовірно дослідити ким, коли, яким чином (засобами поштового зв'язку або особисто) були отримані податкові повідомлення-рішення від 30.05.2011 №0000561740 та від 20.06.2012 №0042671740.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що Дубенською ОДПІ не було надано належних доказів на підтвердження факту вручення (надіслання) платнику податків податкових повідомлень-рішень від 30.05.2011 №0000561740 та від 20.06.2012 №0042671740.

Відповідно до ч.1 п.286.5 ст.286 Податкового кодексу України, нарахування фізичним особам сум податку проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 п.287.5 ст.287 Податкового кодексу України, податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Зі змісту наведених норм законодавства вбачається, що фізична особа повинна сплатити плату за землю у розмірах, визначених податковим органом, на підставі отриманого податкового повідомлення-рішення. Самостійно визначати суми плати за землю та отримувача такої плати, платник податків - фізична особа не уповноважена.

Отже, існує наступний причинно-наслідковий зв'язок: спочатку податковий орган формує податкове повідомлення-рішення, де визначає розмір плати за землю для платника податків - фізичної особи, із зазначенням рахунків, на які цей податок слід перерахувати, та вручає (надсилає) такому платнику податків. Отримавши таке податкове повідомлення-рішення, платник податків - фізична особа зобов'язаний сплатити визначену податковим органом суму плати за землю. Законодавцем не надано платникам податків - фізичним особам права самостійно визначати розмір плати за землю та визначати отримувача таких коштів. Отже, дія податкового органу щодо формування та вручення (надсилання) податкового повідомлення-рішення, для платника податків є подією - тобто юридичним фактом, що не залежить від волі такого платника податків.

З пояснень сторін та матеріалів справи судом встановлено, що позивач податкових повідомлень-рішень від 30.05.2011 №0000561740 та від 20.06.2012 №0042671740 не отримувала, а про визначені суми зобов'язань та рахунки, на які необхідно перерахувати плату за землю, дізналася після відкриття 22.11.2012 провадження у справі №2а/1770/4453/2012.

Отже, суд прийшов до висновку, що позивачем, відповідно до вимог ч.1 п.287.5 ст.287 Податкового кодексу України, податок (плата за землю) була сплачена протягом 60 днів з дня вручення (отримання) податкового повідомлення-рішення (26.11.2012).

Крім того, що позивач оспорила податкове повідомлення-рішення від 30.05.2011 №0000561740 у Рівненському окружному адміністративному суді. Постановою суду від 04.03.2013 у справі №817/418/13-а позов задоволено повністю - податкове повідомлення-рішення від 30.05.2011 №0000561740 визнано протиправним та скасовано повністю. Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2013 у справі №817/418/13-а постанову суду першої інстанції від 04.03.2013 залишено без змін (а.а.с.45-52).

Відповідно до п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України, у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності, зокрема, при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно з п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Частиною 1 статті 72 КАС України встановлено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відтак, у даній справі не підлягають доказуванню обставини щодо правомірності формування податкового повідомлення-рішення від 30.05.2011 №0000561740.

За таких обставин, податкове повідомлення-рішення від 13.12.2012 №8887481740 не може бути правомірним у частині нарахування 20% штрафу від суми податкового повідомлення-рішення від 30.05.2011 №0000561740 (що становить: 5822,23грн. х 20% = 1164,45грн.) ще й з тих підстав, що грошове зобов'язання, за несплату якого позивачу нараховано штраф, визначено податковим органом неправомірно.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що Дубенською ОДПІ не доведено правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення від 13.12.2012 №8887481740, а відтак адміністративний позов належить задовольнити

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Дубенської об`єднаної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби форми "Ш" від 13.12.2012 №8887481740 про зобов'язання сплатити штраф за порушення граничного строку сплати грошового зобов'язання із плати за землю в сумі 4060,42грн.

Присудити на користь позивача фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 із Державного бюджету України судовий збір у сумі 114,70грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Дудар О.М.