Постанова № 32856373, 30.05.2013, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" травня 2013 р. Справа № 809/1160/13-a

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Боброва Ю.О.,

за участю секретаря судового засідання Дмитрашко О.М.,

розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом приватного підприємства «Галнафтогазмонтаж»

до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Полтавській області

про визнання протиправними дій, скасування постанов про відкриття виконавчого провадження від 06.02.2013 року №36357343 та від 06.03.2013 року про стягнення з боржника виконавчого збору і стягнення витрат на проведення виконавчих дій у виконавчому провадженні №36357343,-

ВСТАНОВИВ:

11.04.2013 року приватне підприємство «Галнафтогазмонтаж» (надалі - позивач) звернулося з адміністративним позовом до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Полтавській області (надалі - відповідач) про визнання протиправними дій, скасування постанов про відкриття виконавчого провадження від 06.02.2013 року №36357343 та від 06.03.2013 року про стягнення з боржника виконавчого збору і стягнення витрат на проведення виконавчих дій у виконавчому провадженні №36357343.

Ухвалою суду від 12.04.2013 року за цим позовом відкрито провадження в справі №809/1160/13-а та призначено її до судового розгляду.

Позовні вимоги, з урахуванням заяви від 08.05.2013 року про їх зміну, мотивовані наступними обставинами. Відповідно до постанови від 06.02.2013 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області відкрито виконавче провадження №36357343. Підставою для відкриття провадження став виконавчий напис, виданий приватним нотаріусом у 2008 році. Відповідно до статті 22 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи пред'являються до виконання протягом одного року. Таким чином, законних підстав для відкриття виконавчого провадження не було. Крім того, державним виконавцем при відкритті виконавчого провадження порушено норми закону щодо пред'явлення до виконання виконавчого документа за належним місцем виконання рішення. Окрім того, на території Івано-Франківської області відкрито виконавче провадження на підставі рішення господарського суду щодо вилучення того ж майна, стосовно якого відкрито оскаржуване виконавче провадження. Тобто, стосовно одного й того ж боржника з того ж предмету відкрито два виконавчих провадження.

Постанови від 06.03.2013 року про стягнення з боржника виконавчого збору і стягнення витрат на проведення виконавчих дій у виконавчому провадженні №36357343 винесені з порушенням норм Закону «Про виконавче провадження». Оскільки, розмір виконавчого збору складає 10% від суми боргу та враховуючи, що вартість бульдозера, який є предметом стягнення, складає 1568202,72 грн., розмір виконавчого збору не може бути 310000,00 грн. Будь-яких виконавчих дій відповідачем не провадилося, тому безпідставною є постанова про стягнення витрат на їх проведення.

Позивач чи його представник у судове засідання, призначене на 9:15 год. 30.05.2013 року не з'явилися. На адресу суду позивач надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з'явився. На адресу суду надіслав клопотання про розгляд справи без участі його представника. Проти позову заперечує з підстав, викладених у письмових запереченнях, долучених до матеріалів адміністративної справи. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

За таких обставин, відповідно до норм частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу в письмовому провадженні.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і оцінивши докази, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приватне підприємство «Галнафтогазмонтаж» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 32604960) зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради 25.07.2003 року за адресою: вул. Короля Данила, буд. 16 «б», кв. 10, м. Івано-Франківськ, 76010 (а.с. 49).

29.01.2013 року ТОВ «Катерпіллар Файненшл Україна», яке зареєстроване в м. Києві за адресою: вул. Васильківська, буд. 34 скерувало до управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Полтавській області (надалі - Управління ДВС) заяву про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого напису нотаріуса №3021 про повернення об'єкта фінансового лізингу - бульдозера марки Caterpillar, моделі D6T, серійний номер НОМЕР_1, вартістю 3100000,00 грн., що був переданий в користування на підставі договору фінансового лізингу №UA43L-08-01 від 13.08.2008 року. В заяві зазначено, що стягувану відомо місце знаходження бульдозера - Полтавська обл., м. Гадяч, вул. Карла Лібкнехта, 49. Однак, будь-яких доказів на підтвердження цього місця в заяві не наведено та до неї не додано. При цьому, в заяві вказано адресу боржника: м. Івано-Франківськ, вул. Короля Данила, буд. 16 «б», кв. 10 (а.с. 65-66).

Виконавчий напис №3021 вчинений приватним нотаріусом 11.12.2012 року на підставі договору фінансового лізингу №UA43L-08-01 від 13.08.2008 року. Вартість об'єкта фінансового лізингу - вказаного вище бульдозера марки Caterpillar з суми 2587129,88 грн. виправлена на 3100000,00 грн. та на момент його вчинення з дати укладення договору минув трирічний строк (а.с. 67).

Постановою від 06.02.2013 року старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень ОСОБА_1 на підставі виконавчого напису від 13.08.2008 року №3021, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, було відкрито виконавче провадження №36357343 про зобов'язання ПП «Галнафтогазмонтаж» повернути на користь ТОВ «Катерпіллар Файненшл Україна» об'єкт фінансового лізингу - бульдозер марки Caterpillar, моделі D6T, серійний номер НОМЕР_1, вартістю 3100000,00 грн., що був переданий в користування на підставі договору фінансового лізингу №UA43L-08-01 від 13.08.2008 року та підлягав поверненню за невиплачені лізингові платежі (а.с. 69-70).

Постановами від 06.03.2012 року про стягнення з боржника виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій, які винесені у вказаному вище виконавчому провадженні, державним виконавцем прийнято рішення стягнути з позивача 3100000,00 грн. виконавчого збору та 52,80 грн. витрат на проведення виконавчих дій (а.с. 78, 79).

Згідно дослідженого в судовому засіданні договору фінансового лізингу від 13.08.2008 року за №UA43L-08-01 вартість об'єкта лізингу на день підписання договору становить 1568202,72 грн., в тому числі ПДВ (а.с. 23-24).

На момент розгляду даної адміністративної справи позивачем відшкодовано вартість предмета лізингу на суму 1277374,65 грн. (а.с. 34-35).

Постановою головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції від 06.06.2012 року на підставі наказу господарського суду Івано-Франківської області за №535 від 14.05.2012 року відкрито виконавче провадження №32892372 про зобов'язання ПП «Галнафтогазмонтаж» передати ТОВ «Катерпіллар Файненшл Україна» бульдозер марки Caterpillar, моделі D6T, серійний номер НОМЕР_1 (а.с. 37).

Крім того, постановою цього ж відділу ДВС від 25.06.2012 року на підставі наказу господарського суду Івано-Франківської області за №534 від 14.05.2012 року відкрито виконавче провадження №33116651 про стягнення на користь ТОВ «Катерпіллар Файненшл Україна» 377121,86 грн. боргу, 21386,03 грн. пені 3% річних в сумі 4266,82 грн., 4027,74 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення (а.с. 36).

Таким чином, з одного і того ж предмету відділом ДВС Івано-Франківського міського управління юстиції та відділом примусового виконання рішень управління ДВС головного управління юстиції у Полтавській області відкрито два виконавчих провадження: №36357343 та №32892372. При цьому, оскаржуване в даній адміністративній справі виконавче провадження відкрито не за місцем та не за підвідомчістю виконання рішення.

Враховуючи вказані порушення норм Закону постановою від 18.04.2012 року виконавче провадження №36357343 закінчено (а.с. 81-82).

Закон України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року за №606-XIV, із змінами та доповненнями в редакції від 04.11.2010 року №2677-VI (надалі - Закон) визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до статті 11 Закону державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Статтею 17 Закону встановлено, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Частиною 2 цієї ж статті визначено, що відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи: 1) виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті; 2) ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; 3) судові накази; 4) виконавчі написи нотаріусів; 5) посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; 6) постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; 7) постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу; 8) рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу; 9) рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Статтею 18 Закону встановлені вимоги до виконавчого документа. Так, зокрема, у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові за наявності) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які

ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо; 4) резолютивна частина рішення; 5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; 6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Виконавчий документ повинен бути підписаний уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплений печаткою. Скріплення виконавчого документа гербовою печаткою є обов'язковим у разі, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, за законом зобов'язаний мати печатку із зображенням Державного Герба України.

Законом можуть бути встановлені також інші додаткові вимоги до виконавчих документів.

Згідно статті 18 Закону державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, серед іншого, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення та в інших передбачених законом випадках.

Відповідно до статті 20 Закону виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. У разі якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу. Виконання рішення, яке зобов'язує боржника вчинити певні дії, здійснюється державним виконавцем за місцем проведення таких дій.

Частиною 2 статті 21 Закону встановлено, що на відділ примусового виконання рішень управлінь державної виконавчої служби головного управління юстиції в області, покладається виконання рішень, за якими сума зобов'язання становить від трьох до десяти мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.

Відповідно до норм статті 25 Закону державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Постанова про відкриття виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами у десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Частиною 1 статті 26 Закону встановлено, що державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання (пункт 1); пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення (пункт 4); невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону (пункт 6); наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження (пункт 8).

Відповідно до частини 1 статті 28 Закону у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно частини 3 цієї статті постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю. При наступних пред'явленнях до виконання виконавчого документа державному виконавцеві виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута при попередньому виконанні.

Таким чином, у судовому засіданні встановлено, що оскаржувані постанови від 06.02.2012 року про відкриття виконавчого провадження №36357343, від 06.03.2012 року про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 3100000,00 грн. та витрат на проведення виконавчих дій в сумі 52,80 грн., винесені всупереч зазначених вище вимог Закону України «Про виконавче провадження», тому їх слід визнати протиправними та скасувати. З тих же підстав, слід визнати протиправними дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень ОСОБА_1 при прийнятті вказаних рішень у виконавчому провадженні №36357343.

Відповідно до вимог частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем у судовому засіданні не спростовані доводи позивача про те, що оскаржувані постанови винесена всупереч вимог Закону України «Про виконавче провадження» та безпідставно.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно частини 3 цієї ж статті КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб про захист яких вони просять.

Таким чином, враховуючи встановлені у судовому засіданні вказані вище фактичні обставини даної справи та норми закону, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов переконання про те, що постанови відділу примусового виконання рішень управління ДВС від 06.02.2012 року про відкриття виконавчого провадження №36357343, від 06.03.2012 року про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 3100000,00 грн. та витрат на проведення виконавчих дій в сумі 52,80 грн. винесені безпідставно, всупереч вимог закону, тому їх слід визнати протиправними та скасувати. Крім того, слід визнати протиправними дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС головного управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_1 при прийнятті вказаних рішень у виконавчому провадженні №36357343.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що позов правомірний і обґрунтований, тому підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Таким чином, необхідно стягнути з Державного бюджету України на користь позивача сплачений ним судовий збір в сумі 34,41 грн.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 11, 158-163, 167, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень ОСОБА_1 при винесенні постанов: від 06.02.2012 року про відкриття виконавчого провадження №36357343; від 06.03.2012 року про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 3100000,00 грн. та від 06.03.2012 року про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій в сумі 52,80 грн., які винесені у виконавчому провадженні №36357343.

Визнати протиправними та скасувати постанови відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного управління юстиції у Полтавській області від 06.02.2012 року про відкриття виконавчого провадження №36357343; від 06.03.2012 року про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 3100000,00 грн. та від 06.03.2012 року про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій в сумі 52,80 грн., які винесені у виконавчому провадженні №36357343.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «Галнафтогазмонтаж» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 32604960) судовий збір в сумі 34 (тридцять чотири) грн. 11 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: /підпис/ Ю.О. Бобров

Постанова в повному обсязі складена о 10:55 год. 30.05.2013 року.