Постанова № 32856329, 22.07.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2013 р. Справа № 804/8337/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді - Юхно І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СІ-АЛЬ» до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СІ-АЛЬ» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якій просило скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000631503 від 28.05.2013 року.

Позивач до суду не з'явився. Про дату час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Надав суду клопотання про розгляд справи без участі позивача та його представника.

Відповідач про дату час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Надав суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Згідно з ч.4 ст.122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

В обґрунтування позову зазначено, що податкове повідомлення-рішення №0000631503 від 28.05.2013 року прийняте необґрунтовано з огляду на наступне. 01 листопада 2007 року між ТОВ «СІ-АЛЬ» та ТОВ «Дніпробетон» (надалі - Землекористувач) був укладений договір купівлі-продажу. Згідно з п 1.5.1.1. Договору до Землекористувача перейшло право власності на нерухоме майно а саме: цех з випуску облицювальної гранітної плитки та виробів із граніту розташований земельній ділянці площею 5703,6 кв.м., за адресою вул. Гаванська, 4 в м. Дніпропетровськ, яке відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно видане 19.03.2007 року на підставі рішення Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від № 622 належало ТОВ «СІ-АЛЬ». ТОВ «СІ-АЛЬ» подало до Дніпропетровської міської ради заяви (від 20.11.2007 р. і від 15.04.2009 р.) про добровільну відмову від користування земельною ділянкою на якій було розташоване вищезазначене нерухоме майно. Таким чином позивач вважає, що податкові зобов'язання щодо сплати земельного податку за користування вищезазначеною земельною ділянкою припинилися в ТОВ «СІ-АЛЬ» з 01 листопада 2007 року. 14.11.2012 року Дніпропетровською міською радою було ухвалене Рішення № 178/28в, «Про втрату чинності рішення виконавчого комітету міської ради від 20.08.1998 № 167 «Про надання земельної ділянок по вул. Гаванська, 4 у постійне користування ТОВ «СІ-АЛЬ». Несвоєчасність прийняття колегіальним органом, яким є Дніпропетровська міська рада та несвоєчасне внесення змін до ДЗК України не може бути підставою для матеріальної відповідальності ТОВ «СІ-АЛЬ». Позивач просив позов задовольнити в повному обсязі та скасувати податкове повідомлення - рішення №0000631503 від 28.05.2013.

Відповідач в своїх запереченнях з позовними вимогами не погодився. Зазначив, що працівниками Лівобережної МДПІ було проведено камеральну перевірку своєчасності сплати позивачем земельного податку до бюджету. За результатом проведеної перевірки складено акт від 25.04.2013р. №1888/154/21852167, яким зафіксовано порушення позивачем пп. 16.1.4 п. 16.1 ст.16, п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємству нараховано штрафну санкцію за несвоєчасну сплату самостійно визначеного грошового зобов'язання з земельного податку за період з вересня по грудень 2012 року. Відповідач звернув увагу в своїх запереченнях на те, що Державний акт від 17.09.1998р. ДПД 84 №000853 про право постійного користування ТОВ «СІ-АЛЬ» земельними ділянками під виробничим цехом площею 1,1982 га. та побутовими приміщеннями площею 0,0526 га скасовано 19.12.2012р. на підставі рішення Дніпропетровської міської ради від 14.11.201-р №178/28. Позивач самостійно визначив суму земельного податку за 2012 рік та подав 17.02.2012р. до Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська податкову декларацію з плати за землю №2487 за 2012 рік на загальну суму 55 341,19 грн. із щомісячною сплатою орендної плати у сумі 4 611,77 грн. З заперечень відповідача вбачається, що враховуючи наявність на особовому рахунку підприємства заборгованості у розмірі 4 556,08 грн., зменшення податкових зобов'язань з земельного податку за вересень-грудень 2012 року на підставі уточнюючих декларацій від 25.10.2012р. та 14.02.2013р. було зараховано в першу чергу на сплату вже існуючого податкового боргу у розмірі 4 556,08 грн. згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Враховуючи вищевикладене відповідач вважає, що винесене Лівобережною МДПІ м.Дніпропетровська податкове повідомлення-рішення відповідає вимогам чинного законодавства, тому в задоволенні позовних вимог просив відмовити.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Правовідносини, що випливають з позовних вимог регулюються нормами Податкового кодексу України, Земельного кодексу України, Закону України про «Плату за землю».

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «СІ-АЛЬ» (код ЄДРПОУ 21852167) перебуває на обліку Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, як платник податків та зборів, у тому числі (у період, що розглядається) земельного податку.

Посадовими особами Лівобережної МДПІ відповідно до положень п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 , п.75 1 ст. 75 Податкового кодексу України було проведено камеральну перевірку своєчасності сплати Позивачем земельного податку до бюджету.

За результатом проведеної перевірки складено акт від 25.04.2013р. №1888/154/21852167, яким зафіксовано порушення позивачем пп. 16.1.4 п.16.1 ст.16, п.287.3 ст. 287 Податкового кодексу України.

Вищевикладене порушення стало підставою для винесення Лівобережною МДПІ податкового повідомлення-рішення від 28.05.2013р. №0000631503, яким нараховано штрафну санкцію за несвоєчасну сплату самостійно визначеного грошового зобов'язання з земельного податку в сумі 1 833,58 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним, є об'єктом плати за землю є земельна ділянка.

Відповідно до вимог підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянці державної і комунальної власності.

Статтями 269, 270 Податкового кодексу України передбачено, що об'єктом плати за землю є земельна ділянка, яка перебуває у власності або користуванні, а суб'єктом (платником) - власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач.

Відповідно до вимог пункту 287.1 статті 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або право користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Статтею 125 Земельного кодексу України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до вимог статті 126 Земельного кодексу України, документи, що посвідчують право на земельну ділянку є: - право власності на земельну ділянку посвячується державну актом: - право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актами право постійного користування земельною ділянкою; - право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі.

Згідно листа Управління Держкомзему у м.Дніпропетровську Дніпропетровської області від 13.02.2013р. №11/11-68 Державний акт від 17.09.1998р. ДПД 84 №000853 про право постійного користування ТОВ «СІ-АЛЬ» земельними ділянками під виробничим цехом площею 1,1982 га. та побутовими приміщеннями площею 0,0526 га скасовано 19.12.2012р. на підставі рішення Дніпропетровської міської ради від 14.11.201-р №178/28.

Відповідно до п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної сумі рівними частками за місяцями.

Згідно з п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Позивач самостійно визначив суму земельного податку за 2012 рік та 17.02.2012р. подав до Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська податкову декларацію з плати за землю №2487 за 2012 рік на загальну суму 55 341,19 грн. із щомісячною сплатою орендної плати у сумі 4 611,77 грн.

25.10.2012р. та 14.02.2013р. ТОВ «СІ-АЛЬ» до Лівобережної МДПІ м.Дніпропетровська засобами електронного зв'язку були подані уточнюючі податкові декларації з плати за землю за 2012 рік, якими позивач зменшив податкові зобов'язання з плати за землю з вересня по грудень 2012 року та за серпень 2012 року відповідно.

Відповідно до п. 87.9 ст. 87 Податковою кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Враховуючи наявність на особовому рахунку підприємства заборгованості у розмірі 4 556,08 грн., зменшення податкових зобов'язань з земельного податку за вересень-грудень 2012 року на підставі уточнюючих декларацій від 25.10.2012р. та 14.02.2013р. податковим органом правомірно було зараховано в першу чергу на сплату вже існуючого податкового боргу у розмірі 4 556,08 грн. згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Відповідно до п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Таким чином, суд приходить до висновку, що винесене Лівобережною МДПІ м.Дніпропетровська податкове повідомлення-рішення відповідає вимогам чинного законодавства.

За змістом частин 4, 5 ст. 11 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Приймаючи до уваги викладене суд вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати по справі з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 69,71, 94, 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «СІ-АЛЬ» до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, зазначені в ст.186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України.

Суддя (підпис) З оригіналом згідно. Постанова не набрала законної сили станом на 22.07.2013 року Суддя І.В. Юхно І.В.Юхно