Постанова № 32855233, 06.08.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2013 року Справа № 5023/7832/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого Овечкіна В.Е.,суддівЧернова Є.В., Цвігун В.Л.за участю представників:позивача -не з'явились,відповідача прокуратури-не з'явились, -Томчук М.О.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника прокурора Харківської областіна постановуХарківського апеляційного господарського суду від 11.06.2013у справі№5023/7832/11за позовомХарківської міжрайонної прокуратури з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Ізюмської міської радидоТОВ "Югран"про відшкодування 1056581,86 грн. шкоди, завданої внаслідок пошкодження об'єктів культурної спадщини встановив:

Рішенням господарського суду Харківської області від 23.04.2013 (суддя Погорєлова О.В.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.06.2013 (судді: Івакіна В.О., Медуниця О.Є., Шепітько І.І.), в позові відмовлено повністю у зв'язку з необґрунтованістю та недоведеністю позовних вимог.

Заступник прокурора Харківської області в поданій касаційній скарзі просить рішення та постанову скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, а саме ст.ст.123,124 Земельного кодексу України, ст.ст.1,14,17 Закону України "Про охорону культурної спадщини", та ст.43 ГПК України. Зокрема, скаржник вказує на доведеність наявними у справі доказами (акт обстеження стану об'єкта культурної спадщини №31 від 24.05.2011, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, викопіювання схеми землекористування-додаток до висновку Управління культури та туризму Харківської облдержадміністрації від 19.04.2007 №08-20/1198, наказ Управління культури та туризму Харківської облдержадміністрації від 02.03.2005 №25 (зі змінами та доповненнями), висновок експерта-оцінювача від 04.10.2012) факту знаходження об'єктів культурної спадщини (7 курганів) на земельних ділянках, які самовільно використовувалися відповідачем в сільськогосподарській діяльності та внаслідок чого відбулося пошкодження вказаних об'єктів. На думку заявника, судами помилково не надано оцінки складеним Харківською облдержземінспекцією актам обстеження земельних ділянок від 22.04.2008 №000528 та №000529, що підтверджують їх самовільне використання товариством на території Ізюмської міської ради.

Колегія суддів, перевіривши фактичні обставини справи на предмет правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення присутнього у засіданні представника прокуратури, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню, а оскаржувана постанова - залишенню без змін з наступних підстав.

Залишаючи без змін первісне рішення про відмову в позові, апеляційний господарський суд виходив з того, що:

В обґрунтування позовних вимог прокурор вказує на те, що в порушення вимог ст.ст.124,125 Земельного кодексу України, без винесення в натуру меж земельної ділянки, встановлення охоронних зон курганів, укладення договору оренди та його державної реєстрації, ТОВ "Югран" у 2007 році розпочало використовувати земельну ділянку на території м.Ізюм шляхом розорювання та вирощування сільськогосподарської продукції. 24.05.2011 року фахівцями управління культури і туризму ХОДА та ДП ОАСУ "Слобідська археологічна служба" проведено обстеження земельної ділянки на території Ізюмської міської ради, яка використовується ТОВ "Югран" без оформлення у встановленому Законом порядку правовстановлюючих документів на землю. В ході вказаного обстеження встановлено факт пошкодження-деформації 7 пам'яток археології (курганів) внаслідок ведення ТОВ "Югран" діяльності по вирощуванню сільськогосподарської продукції. Інститутом археології НАН України 30.05.2011 року проведені археологічні дослідження щодо встановлення майнової шкоди, заподіяної пошкодженням пам'яток археології внаслідок ведення вищевказаної діяльності ТОВ "Югран", яка склала 1056581,86 грн. Розмір заподіяної шкоди ТОВ "Югран" в сумі 1056381,86 грн. також підтверджується висновком судово-економічної експертизи ХНДІСЕ №6992 від 29.06.2011 у кримінальній справі. Доказами вчинення правопорушення відповідачем є пояснення директора ТОВ "Югран" щодо проведення всіх сільськогосподарських робіт лише з його дозволу та відома на підставі попереднього договору про укладання договору оренди земельної ділянки від 12.04.2007 з Ізюмською міською радою, протоколами про вчинення Трачем Я.І. адміністративних правопорушень, передбачених ст.53-1 КУпАП, інформацією Ізюмської міської ради. ТОВ "Югран" протягом 2007-2011 років використовує земельні ділянки на території Ізюмської міської ради Харківської області без правовстановлюючих документів на землю, винесення в натуру меж земельної ділянки, встановлення охоронних зон культурної спадщини до укладання договору оренди земельної ділянки у встановленому законом порядку, тоді як висновком управлінням культури та туризму Харківської обладміністрації №08-20/1198 від 19.04.2007, який міститься в розробленому на замовлення ТОВ "Югран" проекті відведення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, заборонена будь-яка діяльність на території пам'яток археології.

Рішенням Ізюмської міської ради №0016 від 11.05.2006 надано ТОВ "Югран" дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення на умовах оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення орієнтовною площею 200 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Ізюмської міської ради. Зобов'язано ТОВ "Югран" у термін до 1 вересня 2006 року подати на розгляд міської ради проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок (т.1 а.с.79).

З матеріалів справи вбачається, що 12.04.2007р. між Ізюмською міською радою (орендодавець) та ТОВ "Югран" (орендар) укладено попередній договір №16 про укладення договору оренди земельної ділянки площею 189 га, розташованої на території Ізюмської міської ради. Відповідно до п.2 попереднього договору орендар зобов'язався за власні кошти виготовити проектно-технічну документацію, необхідну для укладення договору оренди земельної ділянки (т.1 а.с.72-73).

У судовому засіданні прокурор та представник відповідача зазначили, що для розробки документації із землеустрою директором ТОВ "Югран" Трачем Я.І. був укладений відповідний договір на виконання означених робіт з фізичною особою-підприємцем Тупіком О.Д. При розробленні документації із землеустрою у вересні 2006 року була виконана топографічна зйомка трьох земельних ділянок загальною площею 184,5 га на території Ізюмської міської ради для подальшого укладення договору оренди з ТОВ "Югран", на час проведення якої земельні ділянки ніким не використовувались та були забур'янені. Розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ "Югран" наприкінці 2006р. - на початку 2007р. був поданий для погодження до управління культури та туризму Харківської обласної державної адміністрації. Вказаний проект був повернутий розробнику документації, оскільки на земельній ділянці знаходились пам'ятки археології (кургани), в зв'язку з чим, вони повинні бути вилучені зі землекористування. При повторному складанні фізичною особою-підприємцем Тупіком О.Д. плану відведення земельних ділянок на топографічну зйомку були нанесені пам'ятки археології (кургани).

З висновку Управління культури та туризму Харківської облдержадміністрації №08-20/1198 від 19.04.2007 вбачається, що за результатами розгляду матеріалів погодження проекту відведення земельних ділянок ТОВ "Юрган" для ведення сільськогосподарського виробництва на території Ізюмської міської ради, Управління культури і туризму облдержадміністрації, керуючись розділом IV, ст.ст.18,123 Земельного кодексу України та діючим пам'яткоохоронним законодавством, встановило, що на цих земельних ділянках не виявлені пам'ятки історії та монументального мистецтва, але на них знаходяться 7 пам'яток археології з наземними ознаками - кургани. Загальна площа земель, зайнятих пам'ятками археології на земельних ділянках загальною площею 183,2819га, що відводиться ТОВ "ЮГРАН" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Ізюмської міської ради Харківської області, складає 1,2007га. Згідно зі ст.ст.17,30 Закону України „Про охорону культурної спадщини" пам'ятки археології є державною власністю та не підлягають роздержавленню. На території пам'яток археології забороняється будь-яка діяльність юридичних або фізичних осіб, що створює загрозу пам'яткам. Враховуючи це, управління культури і туризму облдержадміністрації погоджує проект відведення земельних ділянок на вказані цілі ТОВ "ЮГРАН" за умови виключення необхідної площі земель під пам'ятками археології, визначення сервітутів для проїзду та проходу до пам'яток археології. Діяльність зазначеної особи повинна відповідати вимогам чинного пам'яткоохоронного законодавства. (т.1 а.с.12).

З акту обстеження стану об'єкта культурної спадщини №31 від 24.05.2011, складеного фахівцями Управління культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації також вбачається встановлення факту пошкодження-деформації 7 пам'яток археології (курганів) внаслідок ведення ТОВ "Югран" діяльності по вирощуванню сільськогосподарської продукції (т.1 а.с.131).

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20.12.2011 у справі №2а-13712/11/2070, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2013, визнано недійсним висновок Управління культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації №08-20/1198 від 19.04.2007 щодо погодження відведення земель них ділянок відповідачу для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Ізюмської міської ради Харківської області.

Приймаючи до уваги, що висновок Управління культури і туризму Харківської об ласної державної адміністрації №08-20/1198 від 19.04.2007, яким встанов лено розташування 7 пам'яток археології на вказаних земельних ділянках, визнано рішенням суду недійсним, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що прокурор не може зазначати цей доказ в обґрунтування підстав позовних вимог.

В уточненій позовній заяві прокурором фактично змінений об'єкт позову, а саме пошкодження-деформацію 7 пам'яток археології було змінено на пошкодження-деформацію об'єктів культурної спадщини.

При цьому, уточнені позовні вимоги та позов в первісній редакції обґрунтовані одними і тими ж самими доказами, а саме: висновком Управління культури та туризму Харківської обласної державної адміністрації №08-20/1198 від 19.04.2007, розрахунком, який виконаний Інститутом археології Національної академії наук України, висновком спеціаліста-оцінювача Монохонової Т.Г. від 17.06.2011 та експертним висновком ХНДІСЕ ім. М.С. Бокаріуса від 29.06.2011.

Але надані прокурором вказані документи не можуть бути доказами заподіяння відповідачем державі збитки у розмірі 1056581,86 грн. шляхом пошкодження-деформації об'єктів культурної спадщини, оскільки в зазначених документах міститься інформація про пошкодження-деформацію саме 7 пам'яток археології, а не щойно виявлених об'єктів культурної спадщини, та подальші розрахунки збитків здійснювалися як пошкодження-деформація пам'яток археології.

Також в уточненій позовній заяві прокурором не зазначено, які саме об'єкти культурної спадщини і чи визнані вони відповідно до чинного законодавства об'єктами культурної спадщини, (чи визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини або інше) та яким чином були пошкоджені або деформовані, скільки са ме було деформовано або пошкоджено об'єктів культурної спадщини.

Крім того, апеляційна інстанція звернула увагу на те, що з Додатку №1 "Перелік щойно виявлених археологічних об'єктів культурної спадщини" до наказу управління культури Харківської об ласної державної адміністрації від 02.03.2005 №25 "Про затвердження переліку щойно виявлених археологічних, історичних об'єктів та об'єктів мо нументального мистецтва" вбачається, що курганна група (п.217 Додатку) у кількості 6 курганів знаходиться на землях Бригадирівської сільської ради Ізюмського району Харківської області на захід та на північний захід від села Бабенкове. При цьому, у вказаному додатку до наказу не міститься жодних відомостей про виявлення чи наявність курганів на території міста Ізюм чи Ізюмської міської ради. Крім того, у п.217 Додатку №1 до наказу містяться відомості про наявність 6 курганів замість 7 (т.1 а.с.153-155).

Прокурор всупереч положенням ст.ст.33,34 ГПК України не довів ті обставини, на які посилався як на підставу своїх вимог, а саме, що відповідачем було пошкоджено - деформовано 7 пам'яток археології (об'єктів куль турної спадщини), внаслідок чого державі було заподіяно збитки у розмірі 1056581,86 грн., а також взагалі не доведено наявність пам'яток археології або об'єктів культурної спадщини на земельних ділянках, які оброблялися відповідачем.

Колегія погоджується з висновками судів про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на таке.

Відповідно до ч.4 ст.17 та ч.ч.1,2 ст.30 Закону України "Про охорону культурної спадщини" землі, на яких розташовані пам'ятки археології, перебувають у державній власності або вилучаються (викуповуються) у державну власність в установленому законом порядку, за винятком земельних ділянок, на яких розташовуються пам'ятки археології - поля давніх битв. Органи охорони культурної спадщини зобов'язані заборонити будь-яку діяльність юридичних або фізичних осіб, що створює загрозу пам'ятці або порушує законодавство, державні стандарти, норми і правила у сфері охорони культурної спадщини. Приписи органів охорони культурної спадщини є обов'язковими для виконання всіма юридичними та фізичними особами.

Проте, з матеріалів справи не вбачається, судами не встановлено та прокуратурою не доведено винесення компетентним органом приписів про усунення товариством порушень у сфері охорони культурної спадщини.

Згідно з ч.3 ст.37 Закону України "Про охорону культурної спадщини" (в редакції від від 16.12.2004р., чинній на момент видачі висновку №08-20/1198 від 19.04.2007) передбачено, що з метою захисту об'єктів археології, в тому числі тих, що можуть бути виявлені, надання земельних ділянок здійснюється за погодженням відповідних органів охорони культурної спадщини згідно із законом.

Як правильно зазначено судами попередніх інстанцій, в обґрунтування позовних вимог прокуратура посилається передусім на висновок Управління культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації №08-20/1198 від 19.04.2007 щодо погодження відведення земель них ділянок відповідачу для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Ізюмської міської ради Харківської області, яким встанов лено розташування 7 пам'яток археології (курганів) на вказаних земельних ділянках.

Проте, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20.12.2011 у справі №2а-13712/11/2070, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2013, визнано недійсним висновок Управління культури і туризму Харківської об ласної державної адміністрації №08-20/1198 від 19.04.2007, а тому він не може вважатися належним доказом на підтвердження наведених у ньому обставин. З цих же підстав, не заслуговують на увагу посилання заявника в обґрунтування своїх доводів на викопіювання схеми землекористування, який будучи додатком до висновку Управління культури та туризму Харківської облдержадміністрації від 19.04.2007 №08-20/1198, також не породжує жодних юридичних наслідків щодо спірних правовідносин.

Судами попередніх інстанцій на підставі ретельної правової оцінки наявних у справі доказів в їх сукупності з достовірністю встановлено, а скаржником не спростовано недоведеність знаходження об'єктів культурної спадщини (7 курганів) на земельних ділянках, які самовільно використовувалися відповідачем в сільськогосподарській діяльності, та обумовлену цим недоведеність пошкодження ним вказаних об'єктів та завдання шкоди державі в сумі, заявленій до стягнення.

Касаційна інстанція відхиляє твердження прокуратури про те, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки є доказом знаходження об'єктів культурної спадщини (7 курганів) на використовуваних товариством земельних ділянках, оскільки, з врахуванням приписів ч.10 ст.123 Земельного кодексу України, непогоджений та незатверджений у встановленому порядку проект землеустрою не створює правових наслідків та не може вважатися належним доказом у спірних правовідносинах відшкодування шкоди.

Апеляційним судом також правомірно відхилено посилання прокуратури на наказ Управління культури та туризму Харківської облдержадміністрації від 02.03.2005 №25 (зі змінами та доповненнями) в обґрунтування включення курганної групи №217 (6 курганів) в якості щойно виявлених об'єктів культурної спадщини до території Ізюмської міської ради, оскільки з Додатку №1 "Перелік щойно виявлених археологічних об'єктів культурної спадщини" до наказу управління культури Харківської об ласної державної адміністрації від 02.03.2005 №25 "Про затвердження переліку щойно виявлених археологічних, історичних об'єктів та об'єктів мо нументального мистецтва" вбачається, що курганна група (п.217 Додатку) у кількості 6 курганів знаходиться на землях Бригадирівської сільської ради Ізюмського району Харківської області на захід та на північний захід від села Бабенкове. При цьому, у вказаному додатку до наказу не міститься жодних відомостей про виявлення чи наявність курганів на території міста Ізюм чи Ізюмської міської ради (т.1 а.с.153-155).

Водночас, в межах предмета даного спору колегія не може прийняти до уваги передчасні твердження заявника про доведеність самовільного зайняття та використання відповідачем земельних ділянок загальною площею 183,2819га з відповідними посиланнями на складені Харківською облдержземінспекцією акти обстеження земельних ділянок від 22.04.2008 №000528 та №000529, оскільки вказані обставини можуть бути підставою для нарахування збитків згідно з Методикою визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок не за цільовим призначенням, ґрунтового покрову (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженою постановою КМ України від 25.07.2007 №963. Отже, порушені з цього приводу питання можуть бути лише предметом іншого позовного провадження.

Наявні заперечення скаржника зводяться передусім до посилань на неналежну оцінку судами доказів по справі (викопіювання схеми землекористування-додаток до висновку Управління культури та туризму Харківської облдержадміністрації від 19.04.2007 №08-20/1198, наказ Управління культури та туризму Харківської облдержадміністрації від 02.03.2005 №25) та до намагань надати перевагу певним доказам (акт обстеження стану об'єкта культурної спадщини №31 від 24.05.2011, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, висновок експерта-оцінювача від 04.10.2012 тощо), проте, згідно імперативних приписів ч.2 ст.1117 ГПК України касаційна інстанція не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Зважаючи на вищенаведене, колегія не вбачає підстав для скасування постанови.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.1115,1117-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.06.2013 у справі №5023/7832/11 залишити без змін, а касаційну скаргу заступника прокурора Харківської області - без задоволення.

Головуючий, суддя В.Овечкін

Судді: Є.Чернов

В.Цвігун