Постанова № 32855182, 05.08.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2013 року Справа № 910/425/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: судді:Прокопанич Г.К., Алєєва І.В. (доповідач), Євсіков О.О.за участю представників: від позивача:Чорний О.В., дов. б/н від 22.07.2013р.;від відповідача:Копусь А.А., дов. №195/10 від 01.07.2013р.розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Техком"на постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.04.2013р.у справі господарського суду№910/425/13 міста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Техком"до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Атомкомплект" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"про визнання укладеною додаткову угоду до договору поставки та визнання продовженим строк дій акредитивівВ С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду міста Києва від 19.02.2013р. (складене 27.02.2013р.) у справі №910/425/13 позовні вимоги задоволені у повному обсязі. Вирішено вважати укладеною додаткову угоду №2 до договору поставки №1116111310 від 01.08.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Техком" та Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Атомкомплект" в редакції, запропонованій позивачем.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.04.2013р. у справі №910/425/13 зазначене судове рішення скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Техком", з прийнятою постановою апеляційної інстанції не погодився та звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.04.2013р. у справі №910/425/13 - скасувати, а рішення господарського суду міста Києва від 19.02.2013р. (складене 27.02.2013р.) у справі №910/425/13 - залишити без змін.

Обґрунтовуючи підстави звернення до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального права.

У зв'язку з відпусткою судді Чернова Є.В. було проведено повторний автоматичний розподіл справи №910/425/13 відповідно до розпорядження керівника апарату Вищого господарського суду України від 12.07.2013р. № 08.03-04/767.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 18.07.2013р. зазначена касаційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду у новому складі колегії суддів: головуючий суддя - Прокопанич Г.К., судді - Алєєва І.В. (доповідач), Владимиренко С.В.

Розпорядженням секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 25.07.2013р. №02-05/619 у зв'язку з виходом з відпустки судді Євсікова О.О. та відпусткою судді Владимиренко С.В. для розгляду справи №910/425/13 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Прокопанич Г.К., судді - Алєєва І.В. (доповідач), Євсіков О.О.

Ухвалою від 29.07.2013р. Вищий господарський суд України в порядку приписів ст.ст. 77, 1115 ГПК України відклав розгляд касаційної скарги.

У письмовому відзиві на касаційну скаргу відповідач просив залишити оскаржувану постанову апеляційної інстанції без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

В призначене судове засідання касаційної інстанції 05.08.2013р. з'явились представники позивача, який підтримав вимоги касаційної скарги та представник відповідача, який заперечував проти її задоволення.

Перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм процесуального та матеріального права, проаналізувавши доводи з цього приводу, викладені в касаційній скарзі, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Техком" підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як було встановлено місцевим господарським судом та апеляційною інстанцією, 01.08.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Техком" (постачальник, позивач) та Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Атомкомплект" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (замовник, відповідач) укладено договір поставки №1116111310, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався в порядку і на умовах, визначених договором, поставити відповідачу електродвигуни ВАЗ-215/109-6АМО5, виробництва ЗАТ "Энергомаш (Сысерть) - Уралгидромаш" Росія, для ВП "Южно-Українська АЕС" ДП НАЕК "Енергоатом", а покупець зобов'язався в порядку і на умовах, визначених договором, прийняти і оплатити зазначену продукцію.

Пунктом 5.1 договору сторони обумовили, що строк поставки продукції, зазначається у специфікаціях.

Відповідно до специфікацій №1, №2 до договору, позивач повинен поставити електродвигуни ВАЗ-215/109-6АМО5 в кількості 2 шт. за ціною 17 991 000грн. (в т. ч. ПДВ 2998500грн.) до 01.10 2012р.

На виконання вимог договору позивачем було надано відповідачу страховий сертифікат №1032092, виданий ПАТ "Європейський страховий альянс".

Оплата авансу за договором була здійснена відповідачем частинами, а саме: 5397300грн. - 14.09.2011р., 300 000грн. - 20.09.2011р., 5097300грн. - 03.10.2011р.

Також господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що акредитиви були відкриті відповідачем з порушенням договірних термінів, а саме: акредитив за специфікацією № 1 - 14.12.2011р., акредитив за специфікацією № 2 - 07.02.2012р.

Листами №118/4-1 від 31.08.2012р., №123/3 від 20.09.2012р. та №136/3 від 30.11.2012р. позивач звертався до відповідача з пропозицією продовжити термін дії договору, а також термін поставки продукції, зазначений у Специфікаціях №1 та №2 про що укласти відповідну додаткову угоду до договору, посилаючись на те, що порушення термінів оплати продукції за договором з боку відповідача створило перешкоди для виконання договору позивачем.

Листом №8986 від 24.09.2012р. відповідач звертався до Відокремленого підрозділу "Южно-Українська АЕС" ДП "НАЕК "Енергоатом" із запитом про узгодження дати поставки продукції за Договором - електродвигунів ВАЗ-215/109-6АМ05, в кількості 2 одиниць.

Листом №07/15452 від 28.09.2012р. ВП "Южно-Українська АЕС" ДП "НАЕК "Енергоатом " узгодило поставку вказаної продукції у строк не пізніше 05.07.2013 року.

Листом №0330/1473-1 від 29.11.2012р. ЗАТ "Энергомаш (Сысерть)-Уралгидромаш" підтверджується факт розміщення замовлення на виготовлення продукції за Договором та її готовність до відвантаження у червні 2013р., а також пояснюється причина затримки поставки продукції у зв'язку із затримкою оплати.; копія Договору застави майнових прав грошової вимоги № 18-08/2КЮ від 21.12.2011р., укладеного між ТОВ "Техком" та ПАТ "Легбанк", згідно з яким акредитив у розмірі 12 593 700грн. за специфікацією до Договору виступає заставою за кредитним договором.

Листом №11585/41 від 07.12.2012р. відповідач запропонував позивачу надати новий гарантійний документ повернення авансового платежу на суму 10 794 600грн. з ПДВ, зі строком дії не менше ніж термін фактичної поставки електродвигунів плюс 45 робочих днів.

Таким чином, місцевий господарський суд з урахуванням вищезазначеного, встановивши, що ані позивач, ані відповідач не відмовляються від виконання своїх зобов'язань за договором, а також із системного аналізу приписів ст. 188 ГК України та ст. 651 ЦК України, на відміну від апеляційної інстанції, правомірно зазначив, що відповідач листом №11585/41 від 07.12.2012р. надав згоду на продовження терміну дії договору, що в свою чергу свідчить про фактичний акцепт на пропозицію укласти додаткову угоду.

Відповідно до п. 9.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" від 23.03.2012р. №6 у рішенні щодо укладення договору господарські суди повинні зазначати умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект цього договору, наприклад: "Вважати договір (найменування договору) укладеним на умовах поданого (найменування позивача) проекту цього договору", а в разі необхідності - з викладенням у рішенні умов (пунктів) договору повністю або в певній частині. Якщо ж умови (пункти) поданого позивачем проекту договору судом прийнято лише в певній частині, то решта умов (пунктів), до яких вносяться зміни порівняно з проектом, викладається в резолютивній частині судового рішення.

Господарський суд відповідно до приписів ст. 43 ГПК України оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Наведена норма зобов'язує суд у кожному конкретному випадку оцінювати наявні докази в їх сукупності, з урахуванням повноти встановлення всіх обставин справи, які необхідні для правильного вирішення спору, на основі вичерпних та достеменно підтверджених висновків.

З урахуванням встановленого місцевим господарським судом порушення позивачем взятих на себе зобов'язань щодо відкриття акредитивів, які були відкриті для виконання зобов'язання по оплаті продукції, що послугувало до несвоєчасної її оплати, і як наслідок призвело до затримки поставки продукції, місцевий господарський суд, на відміну від апеляційної інстанції, дійшов до вірного та обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ст. 1115 ГПК України у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням.

Касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Приписами ст. 1117 ГПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що постанова Київського апеляційного господарського суду від 08.04.2013р. у справі №910/425/13 підлягає скасуванню, а рішення господарського суду міста Києва від 19.02.2013р. (складене 27.02.2013р.) у справі №910/425/13 - залишенню без змін.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку, передбаченому ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Техком" - задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.04.2013р. у справі №910/425/13 - скасувати.

Рішення господарського суду міста Києва від 19.02.2013р. (складене 27.02.2013р.) у справі №910/425/13 - залишити без змін.

Стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Атомкомплект" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Вєтрова, буд. 3, код ЄДРПОУ 24584661) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Техком" (04074, м. Київ, вул. Новозабарська, буд. 2/6, офіс 302, код ЄДРПОУ 23154935) - 2408,70грн. витрат зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Господарському суду міста Києва доручити видати відповідний наказ.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич Суддя (доповідач) І.В. Алєєва Суддя О.О. Євсіков