Постанова № 32854977, 31.07.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

31 липня 2013 року № 826/8368/13-а

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі: головуючого судді Патратій О.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Елітфлор»до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів Інспектора відділу тарифів митного поста «Західний» Київської регіональної митниці Симоненка М.О.провизнання незаконним дій та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №100250000/2013/600271/2 від 12.03.2013 р.,-

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Елітфлор» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Елітфлор») з позовом до Київської регіональної митниці (далі по тексту - відповідач, митниця), в якому просить суд визнати незаконними дії інспектора відділу тарифів митного поста «Західний» Київської регіональної митниці Симоненко М.О. щодо прийняття рішення про коригування митної вартості товарів №100250000/2013/600271/2 від 12.03.2013 р. та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №100250000/2013/600271/2 від 12.03.2013 р.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 червня 2013 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Враховуючи вибуття первинного відповідача (Київської регіональної митниці) зі спірних правовідносин на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів» від 20.03.2013 року №229 судом відповідно до статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України протокольною ухвалою від 03.07.2013 року здійснено заміну відповідача на його правонаступника - Київську міжрегіональну митницю Міндоходів.

Позовні вимоги мотивовані тим, що декларантом ТОВ «Елітфлор» було подано митну декларацію за формою МД-2 №100250000/2013/049602 від 07.03.2013 року для митного оформлення товару, поставленого за зовнішньоекономічним контрактом №6/2013 від 05.02.2013 року, з наданням усіх необхідних документів на підтвердження заявленої митної вартості товару за основним (першим) методом.

Відповідачем не було прийнято визначену позивачем митну вартість та витребувані додаткові документи для підтвердження визначеної митної вартості товару.

12 березня 2013 року Інспектором відділу тарифів митного поста «Західний» Київської регіональної митниці Симоненком М.О. було винесено рішення №100250000/2013/600271/2 про коригування митної вартості товарів, за яким відповідачем визначено митну вартість товару у вищому розмірі, ніж була задекларована позивачем та видано картку відмови в прийнятті митної декларації №100250000/2013/00345 від 12.03.2013 року.

З метою прискорення митного оформлення та уникнення простою товару на підставі сплати позивачем різниці між сумами платежів, нарахованими за митною вартістю, визначеною декларантом, і митною вартістю, визначеною митним органом, товари були випущені у вільний обіг під гарантійні зобов'язання сплати митних платежів.

Позивач не погоджується з оскаржуваними діями та рішенням, оскільки вважає, що відповідачу надані всі документи і дотримані всі умови, визначені ст. 53 Митного кодексу України, необхідні для визначення митної вартості за основним методом.

З огляду на викладене, позивач вважає прийняте відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів протиправним та просить його скасувати.

Відповідач-1 - Київська міжрегіональна митниця Міндоходів - проти позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні, у зв'язку з правомірністю прийняття рішення про коригування митної вартості товарів №100250000/2013/600271/2 від 12.03.2013 року та картки відмови в прийнятті митної декларації №100250000/2013/00345 від 12.03.2013 року.

При цьому представник відповідача посилається на те, що під час проведення перевірки документів, поданих декларантом на підтвердження заявленої ним митної вартості товару було виявлено розбіжності у документах. Додатково поданими позивачем документами розбіжності у документах усунуто не було. Враховуючи вказані обставини, митним органом було прийнято рішення про необхідність коригування заявленої декларантом митної вартості товару та було винесено відповідне рішення про коригування митної вартості №100250000/2013/600271/2 від 12.03.2013 року, а також видано картку відмови в прийнятті митної декларації №100250000/2013/00345 від 12.03.2013 року.

З огляду на вищевикладене, відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та просив суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі.

Від відповідача-2 у справі - Інспектора відділу тарифів митного поста «Західний» Київської регіональної митниці Симоненка М.О. - письмових заперечень на позов не надходило.

Представники відповідача-1 та відповідача-2 в судове засідання призначене на 23.07.2013 року не прибули, про дату, час та місце розгляду справи попереджені відповідно до вимог ст.ст. 33, 35 КАС України.

Згідно з частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи неявку в судове засідання представників відповідачів, відсутність потреби заслухати свідків чи експертів, суд вирішив розглянути адміністративну справу №826/8368/13-а в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Елітфлор» є суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності.

05 лютого 2013 року між ТОВ «Елітфлор» (Покупець за договором) та компанією «Vebe Floorcoverings b.v.» (Нідерланди, Продавець за договором) було укладено контракт №6/2013, відповідно до умов якого Продавець зобов'язується поставити на умовах «FCA Genemuiden» (у відповідності з ІНКОТЕРМС-2010): - покриття для підлоги (в подальшому - товар), а Покупець зобов'язується придбати у відповідності з умовами вказаного Контракту; зразки і рекламні матеріали, які поставляються на безоплатній основі (стаття 1 контракту).

07 березня 2013 року, на підставі вказаного контракту, позивачем було ввезено на митну територію України обумовлений контрактом товар - текстильні тафтингові покриття для підлоги в рулонах: покриття типу «штучна трава» з лицьовою поверхнею (ворсом) з поліпропілену зеленого кольору та гумовим фіксуючим шаром: PRES20S400GC 400 Preston 20GC-3708, 80м2. Призначення - для створення штучних газонів, облаштування терас, веранд, патіо, майданчиків для ігор. Торгівельна марка - CONDOR. Виробник - «Vebe Floorcoverings b.v.», країна виробництва: NL.

Позивачем для митного оформлення вказаного товару була подана вантажна митна декларація за формою МД-2 №100250000/2013/049602 від 07.03.2013 року з визначенням вартості за придбаний товар за ціною контракту з використанням основного методу визначення митної вартості, у якій товар був задекларований у митному режимі «імпорт 40» (а.с.91-92).

На підтвердження митної вартості товару митному органу позивачем були надані документи, які передбачені частинами 1 та 2 ст. 53 Митного кодексу України, перелік яких наведений у графі 44 МД №100250000/2013/049602 від 07.03.2013 року (відповідно до класифікатора документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій»), зокрема:

- облікова картка суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності №100/2012/0008105 від 01.03.2013 (код 1602), а.с.18-20;

- міжнародна товарно-транспортна накладна (СМR) №0693885 (код 2730), а.с.31;

- довідка про транспортні витрати №3 від 01.03.2013 р. (код 3007), а.с.101;

- рахунок-фактура (інвойс) №0332577 від 01.03.2013 р. (код 3105), а.с.85;

- пакувальний лист №243409 від 18.07.2012 р. (код 3141);

- рахунок-проформа №0478528 від 05.02.2013 р. (код 3325), а.с.99;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №6/2013 від 05.02.2013 р. (код 4104), а.с.107-109;

- договір (контракт) про перевезення№30/01/2013 від 30.01.2013 року (код 4301), а.с.106;

- довідка про проведення декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами (про відсутність за межами України валютних цінностей та майна) (ДПА України) №26088802 ДПІ Деснянського району №22 від 04.01.2013 р. (код 5090);

- інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару (для товарів і транспортних засобів, що не підлягають екологічному контролю) (наявність на товаросупровідних документах відбитку штампу "Радіологічний контроль ввіз/вивіз дозволено") №2730 від 01.03.2013 р. (код 5504);

- сертифікат про походження товару загальної форми №S100289488 від 01.03.2013 року (код 7011), а.с.97;

- платіжне доручення, що підтверджує сплату митних та інших платежів №б/н від 28.02.2013 року (код 9201), а.с.104;

- копія митної декларації країни відправлення №13NL0599D32D366Е79 від 01.03.2013 року.

Митна вартість товару позивачем була визначена виходячи з ціни контракту, тобто за основним методом, який встановлений ст. 58 Митного кодексу України.

За результатами розгляду Митницею поданих до митного оформлення документів у вказаних документах наявні наступні розбіжності:

- статтею 4 контракту від 05.02.2013 р. №6/2013 та в рахунку від 01.03.2013 року №0332577 вказано, що товар поставляється на умовах поставки FCA Genemuiden, а в рахунку-проформі від 05.02.2013 р. №0478528 на момент митного оформлення було вказано умову поставки EX WORKS;

- відповідно до п. 3.1.2 договору від 30.01.2013 року №30/01/2013 замовник-експедитор зобов'язаний забезпечити завантаження (розвантаження) транспортного засобу, однак в довідці про транспортні витрати від 01.03.2013 р. №3 інформація про завантаження відсутня.

Відповідачем у зв'язку з виявленими розбіжностями щодо митної вартості товару відповідно до вимог ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України було запропоновано декларанту надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товару, а саме:

- виписку з бухгалтерської документації;

- прайс-лист виробника товару;

- висновок про вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.

Перелік витребуваних документів був зазначений відповідачем на зворотному боці декларації митної вартості №100250000/2013/049602 від 07.03.2013 року, а.с.94-95.

Декларантом були надані витребувані митним орган додаткові документи, з аналізу яких відповідачем було встановлено, що прайс-лист виробника продукції від 05.02.2013 року №б/н наданий на умовах поставки EX WORKS. Проте, ціна товару, вказана в даному прайс-листі співпадає з ціною, вказаною в рахунку (інвойсі) від 01.03.2013 року №0332577 (умови поставки FCA). Крім того, митний орган вказав, що згідно з експертним висновком державного підприємства «Укрпромзовнішекспертиза» від 12.03.2013 р. №982 експерт здійснює вартісний аналіз товару на підставі наданих до митного оформлення документів, а не на кон'юнктурі ринку в цілому. Експертом не здійснено аналіз цін на ідентичні та подібні (аналогічні) товари. Тому даний експертний висновок взято відповідачем до уваги, але не прийнято як такий, що підтверджує заявлену митну вартість.

Судом встановлено, що позивачем до прийняття рішення про коригування митної вартості товарів №100250000/2013/600271/2 від 12.03.2013 р. було подано митному органу рахунок-проформу від 28.02.2013 р. №0478528 на умовах поставки FCA Genemuiden (раніше позивачем було надано рахунок-проформу від 05.02.2013 р. №0478528 на умовах поставки EX WORKS). Митний орган зазначив, що розбіжність в документах стосовно умов поставки товару, які відповідно впливають на його ціну, не були усунуті ТОВ «Елітфлор» поданням рахунку-проформи від 28.02.2013 р. №0478528, оскільки в платіжному дорученні, який здійснювалася оплата за імпортований товар, вказується як підстава для здійснення платежу - рахунок-проформа від 05.02.2013 р. №0478528.

12 березня 2013 року митним постом «Західний» Київської регіональної митниці було прийнято рішення про коригування митної вартості товару №100250000/2013/600271/2, яким було скориговано митну вартість товару - текстильні тафтингові покриття для підлоги в рулонах: покриття типу «штучна трава» з лицьовою поверхнею (ворсом) з поліпропілену зеленого кольору та гумовим фіксуючим шаром: PRES20S400GC 400 Preston 20GC-3708, 80м2. Призначення - для створення штучних газонів, облаштування терас, веранд, патіо, майданчиків для ігор . Торгівельна марка - CONDOR. Виробник - «Vebe Floorcoverings b.v.», країна виробництва: NL, з 2,027 EUR за м2 до 3,2780 EUR за м2 (а.с.110).

Митницею було визначено митну вартість товару за резервним методом визначення митної вартості товару, який ґрунтується на раніше визначених митними органами митних вартостях.

У тексті вказаного рішення зазначено, що митна вартість товару не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) у зв'язку з тим, що документи, надані декларантом для підтвердження митної вартості відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України, містять розбіжності.

Також відповідно до п. 6 ст. 54 та ст. 256 Митного кодексу України в зв'язку із прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів №100250000/2013/600271/2 від 12 березня 2013 року митним органом було видано позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №№100250000/2013/00345 від 12.03.2013 року (а.с.10).

Позивачем у відповідності до вимог ч. 7 ст. 55 Митного кодексу України було сплачено різницю між сумами платежів, нарахованих згідно з митною вартістю, визначеною Декларантом, та митною вартістю, визначеною митним органом, сплата якої забезпечується шляхом надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України і товар був випущений у вільний обіг під сплату гарантійних зобов'язань.

Для випуску товарів у вільний обіг 20.03.2013 року позивач оформив вантажну митну декларацію №100250000/2013/050140 за формою МД-2, виходячи з митної вартості товару, визначеної митним органом (а.с.83-84).

Позивач не погоджується із діями інспектора щодо прийняття рішення про коригування митної вартості товарів та із самим рішенням про коригування митної вартості товарів, посилаючись на ті обставини, що ним було до прийняття відповідного рішення надано рахунок-проформу від 28.02.2013 р. №0478528 на умовах поставки FCA Genemuiden, інших розбіжностей в поданих ним документах немає, й тому, на думку позивача, Митниця необґрунтовано збільшила митну вартість імпортованих товарів.

Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.

Митна справа в Україні регулюється Митним кодексом України від 13 березня 2012 року № 4495-VI, що набрав чинності 01 червня 2012 року.

Статтею 7 Митного кодексу України визначено, що державну митну справу становлять встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять.

Державна митна справа здійснюється з додержанням прийнятих у міжнародній практиці форм декларування товарів, методів визначення митної вартості товарів, систем класифікації та кодування товарів та системи митної статистики, інших загальновизнаних у світі норм і стандартів.

Правове регулювання митної вартості товарів та методів її визначення здійснюється розділом ІІІ Митного кодексу України.

Відповідно до ст. ст. 49-50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Частиною 2 ст. 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 «Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, та порядок їх застосування» Митного кодексу України.

За правилами ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до частин 1-3 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до частин 2-7 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (ч. 2).

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (ч. 3).

Таким чином, при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару, заявленої декларантом, необхідність перевірки її дійсності, віднесена до обов'язків митного органу.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу (ч. 4).

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю (ч. 5).

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (ч. 6).

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (ч. 7).

За правилами частин 1 - 2 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до частини 5 ст. 55 Митного кодексу України декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

Частинами 7 та 8 ст. 55 Митного кодексу України встановлено, що у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

З аналізу наведених норм законодавства з питань митної справи вбачається, що у разі виявлення розбіжностей у поданих декларантом документах, виявлення ознак підробки або наявності чи відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, митний орган має право вимагати від декларанта надання додаткових документів, перелік яких визначено законодавцем.

Інших способів, ніж витребування додаткових документів, надання часу для підтвердження заявленої митної вартості товару, проведення консультацій у митного органу щодо узгодження митної вартості товару із декларантом вказаними законодавчими нормами не передбачено.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі п.4 статті 54 Митного кодексу України посадовими особами Київської регіональної митниці було проведено перевірку числових значень заявленого декларантом рівня митної вартості товару, наявності в поданих декларантом документах всіх відомостей, які підтверджують числові значення складових митної вартості та відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена за імпортовані товари.

Так, митна вартість імпортованих товарів не могла бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, оскільки Митницею, під час здійснення контролю наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей, використаних при обчисленні митної вартості, було встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості містили розбіжності, а саме:

- відповідно до статті 4 контракту від 05.02.2013 р. №6/2013 та рахунку від 01.03.2013 року №0332577 товар поставляється на умовах поставки FCA Genemuiden, а в рахунку-проформі від 05.02.2013 р. №0478528 на момент митного оформлення було вказано умови поставки EX WORKS;

- відповідно до п. 3.1.2 договору від 30.01.2013 року №30/01/2013 замовник-експедитор зобов'язаний забезпечити завантаження (розвантаження) транспортного засобу, однак в довідці про транспортні витрати від 01.03.2013 р. №3 інформація про завантаження відсутня.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи та пояснення позивача, оцінюючи встановлені митним органом розбіжності суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, відповідно до ст. 4 контракту від 05.02.2013 р. №6/2013 (а.с.107) та в рахунку від 01.03.2013 року №0332577 (а.с.85) вказано, що товар поставляється на умовах поставки FCA Genemuiden, а в рахунку-проформі від 05.02.2013 р. №0478528 (а.с.99) вказано умови поставки EX WORKS, що свідчить про наявність розбіжностей в документах та відповідно право митного органу на витребування додаткових документів.

Вказані умови поставки передбачають різний обсяг обов'язків та відповідальності постачальника товару, що, відповідно, впливає на митну вартість товару, тому суд вважає виявлені Митницею розбіжності істотними.

При цьому суд не погоджується з твердженням відповідача-1 щодо наявності розбіжностей в п.3.1.2 договору перевезення від 30.01.2013 року №30/01/2013 та довідці про транспортні витрати від 01.03.2013 р. №3 (відсутність інформації про завантаження товару), оскільки згідно умов договору перевезення від 30.01.2013 року №30/01/2013 перевізник не здійснює завантаження (розвантаження) транспортного засобу, тож включення вартості таких послуг до довідки про транспортні витрати здійснюватись не повинно.

В той же час розбіжності щодо умов поставки, виявлені в поданих документах, були істотними, що саме по собі давало підстави для витребування від декларанта додаткових документів.

Митним органом зв'язку з виявленими розбіжностями щодо митної вартості товару відповідно до вимог ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України було запропоновано декларанту надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товару, а саме виписку з бухгалтерської документації; прайс-лист виробника товару; висновок про вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.

Декларантом були надані витребувані митним орган додаткові документи, які не були взяті Митницею до уваги.

Проаналізувавши надані позивачем додаткові документи суд погоджується з висновком митного органу, що ними не були усунуті наявні розбіжності в раніше поданих ТОВ «Елітфлор» документах.

Так, поданий позивачем прайс-лист виробника продукції від 05.02.2013 року (а.с.100) наданий на умовах поставки EX WORKS. Ціна товару, вказана в даному прайс-листі (умови поставки EX WORKS) (1,95 за м2) співпадає з ціною, вказаною в рахунку (інвойсі) від 01.03.2013 року №0332577 (а.с.85) на умовах поставки FCA.

Наданий позивачем митному органу до прийняття рішення про коригування митної вартості товарів №100250000/2013/600271/2 від 12.03.2013 р. рахунок-проформа від 28.02.2013 р. №0478528 на умовах поставки FCA Genemuiden (а.с.86) замість рахунку-проформи від 05.02.2013 р. №0478528 (а.с.99) на умовах поставки EX WORKS не усунув розбіжностей в поданих документах, оскільки в платіжному дорученні, яким здійснювалася оплата за імпортований товар (а.с.104), вказується як підстава для здійснення платежу - рахунок-проформа від 05.02.2013 р. №0478528 (умови поставки EX WORKS).

Так, умова поставки EX WORKS "франко-завод" згідно Правил використання внутрішніх та міжнародних торгових термінів Інкотермс 2010 (далі - Інкотермс 2010) передбачає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання щодо поставки, в момент, коли він надав товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці (наприклад, на заводі, фабриці, складі і т. ін.), без здійснення митного очищення товару для експорту та завантаження його на будь-який приймаючий транспортний засіб.

Умова поставки FCA "франко-перевізник" означає, що продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці. Слід зазначити, що вибір місця поставки впливає на зобов'язання щодо завантаження й розвантаження товару у такому місці. Якщо поставка здійснюється на площах продавця, продавець відповідає за завантаження. Якщо ж поставка здійснюється в іншому місці, продавець не несе відповідальності за розвантаження товару.

Таким чином, здійснення поставки товару на умовах EXW або FCA згідно Інкотермс-2010 впливає на розподіл витрат між продавцем та покупцем, що впливає на митну вартість товару.

Тож виявлення митним органом у поданих документах розбіжностей стосовно умов поставки, які не були усунуті шляхом надання додаткових документів, не давало можливості прийняти митну вартість, визначену декларантом.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про дотримання відповідачем вимог чинного законодавства при прийнятті рішення про коригування митної вартості товару №100250000/2013/600271/2 від 12.03.2013 р. за резервним методом, й тому підстави для його скасування і визнання незаконними дій інспектора відділу тарифів митного поста «Західний» Київської регіональної митниці Симоненко М.О. щодо прийняття даного рішення відсутні.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Вирішуючи спір по суті, суд приходить до висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, повністю довів правомірність прийнятого ним рішення.

Таким чином, дослідивши наявні у справі докази та проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.В. Патратій