Постанова № 32853478, 16.07.2013, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2013 року справа № 823/2213/13-а

м. Черкаси

15 год. 52 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гараня С.М.,

при секретарі - Рахліній В.В.,

за участю:

представника позивача сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро» Плаза О.М. - за довіреністю,

представника відповідача Державної екологічної інспекції у Черкаській області Ушанова О.В. - за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро» до Державної екологічної інспекції у Черкаській області, про визнання нечинним та скасування припису,

ВСТАНОВИВ:

19 червня 2013 року сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпро» звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати нечинним та скасувати пункт 2 припису державної екологічної інспекції у Черкаській області від 12.04.2013р. №63, яким зобов'язано позивача отримати спеціальний дозвіл на користування надрами (підземними водами).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем без належних на те підстав 12 квітня 2013 року був винесений припис №63, в якому зафіксовані допущені позивачем порушення, а саме, відсутність у позивача спеціального дозволу (ліцензії) на право користування надрами (підземними водами). Позивач зазначає, що стаття 23 Кодексу України про надра дозволяє видобувати підземні води для власних господарсько-побутових потреб, якщо продуктивність водозабору не перевищує 300 кубічних метрів на добу. Відтак, вважає припис від 12.04.2013р. № 63 державної екологічної інспекції у Черкаській області в частині зобов'язання сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро» одержати спеціальний дозвіл на користування надрами (підземними водами) нечинним, та таким, що підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача свої позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, подавши такі заперечення у письмовому вигляді, та зазначив, що державною екологічною інспекцією у Черкаській області правомірно направлено позивачеві припис про усунення порушень, які виявлені при проведенні перевірки, а тому порушень чинного законодавства в діях відповідача немає.

Розглянувши поданий адміністративний позов та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного.

Державною екологічною інспекцією у Черкаській області було проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства позивача в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, про що складено акт від 09.04.2013р. (а.с. 24).

У процесі перевірки виявлено ряд порушень вимог законодавчих та нормативно-правових актів України у сфері охорони навколишнього природного середовища, а саме, позивачем здійснюється господарська діяльність без спеціального дозволу на користування надрами (підземними водами), чим порушено вимоги ст. 16, ст.19, ст.21 та ст. 23 Кодексу України про надра.

З метою усунення виявлених недоліків винесено припис від 12.04.2013р. № 63 щодо усунень виявлених порушень, яким зобов'язано позивача в термін до 01.09.2013р. отримати спеціальний дозвіл на користування надрами (підземними водами) (а.с. 25).

Не погоджуючись з вищевказаним приписом та актом планової перевірки, позивач звернувся до суду за їх оскарженням.

Як вбачається із договору оренди землі від 10.07.2007р., строком дії до 10.07.2017р., зареєстрованому у Чорнобаївському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП «Центр ДКЗ» 30.07.2007р. за номером 040779700034 та від 03.10.2009р. строком дії до 03.10.2029, зареєстрованому у Чорнобаївському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП «Центр ДКЗ» 16.02.2010р. за номером 041079700001 - СТОВ «Дніпро» є землекористувачем земельних ділянок, на яких розміщені водозабори, всі свердловини для забору води обладнанні відповідними лічильниками.

Статтею 16 Кодексу України про надра встановлено, що користування надрами здійснюється на підставі спеціальних дозволів. Спеціальні дозволи на користування надрами надаються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 19 Кодексу України про надра визначено, що надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу. При укладенні угод про розподіл продукції надра надаються в користування на підставі угоди про розподіл продукції з оформленням спеціального дозволу на користування надрами та акта про надання гірничого відводу. Користування надрами здійснюється без надання гірничого відводу чи спеціального дозволу у випадках, передбачених цим Кодексом.

Як вбачається із матеріалів справи, 06.09.2011р. Державним управлінням охорони навколишнього середовища в Черкаській області позивачу виданий дозвіл на спеціальне водокористування з терміном дії до 31.12.2015р. з лімітом забору води з підземних джерел 262,1 м3/добу з водозабірних споруд у кількості 11 свердловин та шахтного колодязя з загальним лімітом забору води 261 кубічних метрів на добу (а.с. 26-30).

Судом також встановлено, що позивачем систематично подавалися звіти про використання води за 2012 рік та перший квартал 2013 року, відповідно до яких загальний ліміт використання води не перевищував дозволений. Вказаний факт підтверджується також актом первірки відповідача.

Відповідно до вимог статті 23 Кодексу України про надра, встановлено, що землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, підземні води для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, за умови що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу, та використовувати надра для господарських і побутових потреб.

Також, при вирішенні спору суд враховує, що відповідно до вимог статті 48 Водного кодексу України, спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Таким чином, позивач здійснює використання підземних вод для власних господарських потреб та в обсязі не більше 300 м3/добу, на підставі дозволу на спеціальне водокористування, що з врахуванням приписів ч.3 ст.19 та ч.1 ст.23 Кодексу України про надра звільняє водокористувача від обов'язку одержання іншого спеціального дозволу на користування ділянкою надр.

Тому суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 14, 94, 160-163, 167, 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати нечинним та скасувати пункт 2 припису Державної екологічної інспекції у Черкаській області № 63 від 12.04.2013 р. щодо зобов`язання сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро», ідентифікаційний код 03793573, отримання спеціального дозволу на користування надрами (підземними водами).

Стягнути з Державного бюджету на користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро», суму сплаченого судового збору у розмірі 34 (тридцять чотири) грн. 41 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги яка подається до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя С.М. Гарань

Повний текст постанови виготовлений 22 липня 2013 року.