Рішення № 32851958, 19.07.2013, Голосіївський районний суд міста Києва

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

Справа № 752/3950/13-ц

Провадження № 2/752/2085/13

19.07.2013 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Фролова М.О., при секретарі Чупак А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом Заступника Прокурора міста Києва до Київської міської ради, ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання незаконним рішення, визнання недійсним державних актів на право власності на земельну ділянку, договору купівлі-продажу, відновлення становища, яке існувало до порушення, -

встановив:

в березні 2013 року Заступника Прокурора міста Києва звернувся в Голосіївський районний суд міста Києва з позовом до Київської міської ради, ОСОБА_1, ОСОБА_2, про визнання незаконним рішення, визнання недійсним державних актів на право власності на земельну ділянку, договору купівлі-продажу, відновлення становища, яке існувало до порушення, при цьому пояснив наступне.

Київською міською радою було прийнято 29.10.2009 р. рішення № 648/2717 «Про передачу громадянину ОСОБА_1 у приватну власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1».

Вищезазначеним рішенням було затверджено проект землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки ОСОБА_1

При цьому, згідно вищезазначеного рішення, за умови виконання ОСОБА_1вимог п. 3 цього рішення, йому передавалася у приватну власність земельна ділянка площею 0,10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і спорудна АДРЕСА_1за рахунок міських земель, не переданих у власність чи користування.

В наступному, на підставі рішення Київської міської ради від 29.10.2009 р. за № 648/2717було видано ОСОБА_1держаний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,1000 га, розташованої на АДРЕСА_1, за кадастровим номером8000000000:90:371:0063, зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 22.12.2009 р. за № 07-7-05139.

У подальшому, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено 30.12.2009 року договір купівлі-продажу земельної ділянки, за яким відчужено на користь ОСОБА_2 вищезазначену земельну ділянку площею 0,1000 га, розташовану на АДРЕСА_1, за кадастровим номером8000000000:90:371:0063. Земельну ділянку було відчужено за 267000 (двісті шістдесят сім тисяч) грн. 00 коп.

При цьому, ОСОБА_2 було отримано щодо спірної земельної ділянки держаний акт на право приватної власності на земельнуділянку від 22.06.2010 року за № 07-07-05587.

В свою чергу, проведеною прокуратурою міста Києва перевіркою було встановлено, що рішення Київської міської ради від 29.10.2009 р. за № 648/2717прийнято та державний акт на право власності на земельну ділянку від 22.12.2009 р. за № 07-7-05139видано з порушенням вимог чинного законодавства України, у зв'язку з чим вищезазначені рішення має бути визнано незаконним і скасовано та державний акт на право власності визнано недійсним. До того ж, як наслідокмають бути визнані недійсними договір купівлі-продажу земельної ділянки від 30.12.2009 року та держаний акт на право приватної власності на земельну від 22.06.2010 року за № 07-07-05587.

Позивач зазначив, що відповідно до Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.02 за № 370/1804,та згідно Програми розвитку зеленої зони м. Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень у центральній частині міста, затвердженої рішенням Київради від 19.07.2005 за № 806/3381, спірна земельна ділянкавідноситьсядо зони зелених насаджень загального користування і території лугів, лугопарків та належить до земель рекреаційного призначення, а не до земель із запасу житлової та громадської забудови. При цьому жодного разу не вносилися зміни до Програми розвитку зеленої зони м. Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень у центральній частині міста, затвердженої рішенням Київради від 19.07.2005 за № 806/3381 та не змінювалося призначення спірної земельної ділянки.

Крім того, позивач зазначив, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.03.2012 року по справі № 2а-18834/10/2670було визнано протиправним та скасовано рішення Київської міської ради від 17.09.2009 року за № 214/2283, яким спірну земельну ділянку було незаконно переведено, без внесення необхідних змін до документів якими визначено її призначення, із земель загального користування і території лугів, лугопарків (земель рекреаційного призначення) до земель житлової та громадської забудови.

У зв'язку із наведеним, позивач зазначив, що спірна земельна ділянка з порушенням вимог чинного законодавства України була передана ОСОБА_1 та використовується ОСОБА_2 для здійснення зазначеними особами будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд як земля із запасу житлової та громадської забудови.

Також позивач зазначив, щоОСОБА_1 не було виконано вимоги п.п. 3.4 п. 3 рішення Київської міської ради від 29.10.2009 р. за № 648/2717, у зв'язку з чим земельна ділянка була передана та державний акт на право власності на земельну ділянку від 22.12.2009 р. за № 07-7-05139 було видано їй незаконно. Зокрема ОСОБА_1 не виконано вимоги, які було зазначено у відповідних висновках (листах) погодження Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища, Головного управління екології та охорони природних ресурсів, Головного управління охорони культурної спадщини, Головного управління земельних ресурсів, як необхідної умови для зміни призначення спірної земельної ділянки та її відведення ОСОБА_1

Позивач зазначив, що згідно ч. 2 ст. 45 ЦПК України, він звернувся із позовом за захистом і поновленням інтересів та прав держави і територіальної громади м. Києва, з дотриманням строку позовної давності, оскільки вищезазначені порушення було виявлено в ході перевірки у листопаді 2010 року.

На підставі вищевикладеного, позивач просив суд визнати незаконним та скасувати рішення Київської міської ради від 29.10.2009 р. № 648/2717; визнати недійсним виданий ОСОБА_1 державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 922787, зареєстрований 22.12.2009 року Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за № 07-7-05139; визнати недійсним укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 договір купівлі продажу земельної ділянки площею 0,10 га (кадастровий номер 8000000000:90:371:0063), вартістю 329007,70 грн., посвідчений 30.12.2009 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі за № 18981; визнати недійсним виданий ОСОБА_2 державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 794067, зареєстрований 22.12.2010 року Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за № 07-7-05587; відновити становище, яке існувало до порушення, шляхом визнання права власності на земельну ділянку на АДРЕСА_1, кадастровий номер 8000000000:90:371:0063, вартістю 329007,70 грн., за територіальною громадою міста Києва в особі Київської міської ради.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Київська міська рада у судове засідання не направила представника, про час і місце судового засідання повідомлялася в порядку ст. 76 ЦПК України. Про причини неявки у судове засідання та їх поважність не повідомила суд.

ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлявся в порядку ст. 76 ЦПК України. Про причини неявки у судове засідання та їх поважність не повідомив суд.

Представник ОСОБА_2 у судовому засіданні та наданих письмових запереченнях позовні вимоги не визнав, заперечував проти їх задоволення з тих підстав, що позивачем пропущено строк позовної давності, у позивача відсутні повноваження звертатися в порядку ч. 2 ст. 45 ЦПК України, в усі необхідні документи було внесено зміни щодо призначення спірної земельної ділянки, позивачем не доведено недійсність оспорюваного рішення Київської міської ради.

Врахувавши надані сторонами пояснення, на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд робить висновок про необхідність задовольнити позовні вимоги повністю, виходячи з наступного.

29.10.2009 року Київською міською радою прийнято рішення № 648/2717«Про передачу громадянину ОСОБА_1 у приватну власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1» (а.с. 10).

При цьому, положеннями п. 4 Рішення від 29.10.2009 р. за № 648/2717було визначено, внести зміни до пункту 5 рішення Київської міської ради від 17.09.2009 № 214/2283 "Про передачу земельних ділянок товариству з обмеженою відповідальністю "МЕГАТРАНС" для будівництва, експлуатації та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення (з комплексним інженерно-транспортним облаштуванням та благоустроєм території) та для житлової забудови на АДРЕСА_2" з урахуванням пункту 2 цього рішення.

В свою чергу, вищезазначеним рішенням Київської міської ради від 17.09.2009 № 214/2283було зазначену територію вилучено із зони зелених насаджень загального користування і території лугів та лугопарків та переведено до території громадських будівель та споруд.

22.12.2009р.ОСОБА_1 отримано держаний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,1000 га, розташованої на АДРЕСА_1, за кадастровим номером8000000000:90:371:0063, зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). за № 07-7-05130 (а.с. 12).

30.12.2009 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, за яким ОСОБА_1 відчужено на користь ОСОБА_2 земельну ділянкуплощею 0,1000 га, розташовану на АДРЕСА_1, за кадастровим номером8000000000:90:371:0063(а.с.14).

22.06.2010 року ОСОБА_2 отримано держаний акт на право приватної власності на земельну ділянкуплощею 0,1000 га, розташовану на АДРЕСА_1, за кадастровим номером8000000000:90:371:0063, зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за № № 07-07-05587(а.с.16).

В свою чергу, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.03.2012 року по справі № 2а-18834/10/2670 було визнано протиправним та скасовано рішення Київської міської ради від 17.09.2009 року № 214/2283 «Про передачу земельних ділянок товариству з обмеженою відповідальністю «Мегатранс» для будівництва, експлуатації та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення (з комплексом інженерно-транспортним облаштуванням та благоустроем території) та для житлової забудови на АДРЕСА_2» (а.с.23). Вищезазначену постанову було залишено в силі ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2012 року по справі № 2а-18834/10/2670 (а.с. 27).

Таким чином, вищезазначеними судовими рішеннями було скасовано рішення Київської міської ради від 17.09.2009 року № 214/2283, яким протиправно було переведено спірну земельну ділянку із земель зони зелених насаджень загального користування і території лугів, лугопарків та належить (земель рекреаційного призначення) до земель із запасу житлової та громадської забудови.

Крім того, безпосередньо Генеральним планом міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженим рішенням Київської міської ради від 28.03.02 за № 370/1804,та Програмою розвитку зеленої зони м. Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень у центральній частині міста, затвердженою рішенням Київради від 19.07.2005 за № 806/3381, було закріплено спірну земельну ділянку разом з іншими землями до зони зелених насаджень загального користування і території лугів, лугопарків, тобто віднесено до земель рекреаційного призначення.

При цьому, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.03.2012 року по справі № 2а-18834/10/2670 було встановлено, що зміни до рішення Київської міської ради від 19.07.2005 року № 806/3381 «Про затвердження Програми розвитку зеленої зони м. Києва до 2010 року» та до Генерального плану розвитку м. Києва до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.02 року № 370/1804, ні на стадії погодження землевпорядної документації ні на стадії прийняття оспорюваного рішення внесені не були.

До того ж, відповідачами не було надано суду докази на підтвердження обставин щодо внесення змін до рішення Київської міської ради від 19.07.2005 року № 806/3381 «Про затвердження Програми розвитку зеленої зони м. Києва до 2010 року», стосовно переведення спірної земельної ділянки із земель рекреаційного призначення до земель житлової та громадської забудови. У зв'язку із зазначеним, під час судового розгляду справи не знайшли підтвердження доводи ОСОБА_2, щодо внесення змін до всіх необхідних документів для законності віднесення спірної земельної ділянки до земель житлової та громадської забудови.

Таким чином, спірна земельна ділянка належала до земель рекреаційного призначення на моментвчення щодо неї оспорюваних дій, як і належить до такої категорії земель на даний час.

В свою чергу, ст. 14 Конституції України та ст. 1 ст. 51 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) встановлено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

При цьому, ЗК України встановлено, що до земель рекреаційного призначення належать, зокрема, земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів.

Крім того, вимогами ч. 2 ст. 52 ЗК України передбачено, що на землях рекреаційного призначення забороняється діяльність, що перешкоджає або може перешкоджати використанню їх за призначенням, а також негативно впливає або може вплинути на природний стан цих земель.

Згідно п. 5 Програми розвитку зеленої зони м. Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень у центральній частині міста, затвердженою рішенням Київради від 19.07.2005 за № 806/3381, земельні зелених насаджень загального користування, також як ї землі природно-заповідного, іншого природно-охоронного призначення та лісового фонду, підлягають комплексній охороні відповідно до законодавства та встановлених режимів їх використання.

Відповідно до п.10.4 ДБН 360-92** розміщення будівель, споруд та комунікацій не допускається на землях природних національних парків та на землях зелених зон міст, якщо запроектовані об'єкти не призначені для відпочинку, спорту та обслуговування приміського лісового господарства.

Згідно з п. 6.1 та п. 4.2 ДСП №173-96 «Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів» будівництво та реконструкція об'єктів житлово-громадського призначення за рахунок території парків та скверів, зелених зон загального користування забороняється.

При цьому, п. 2.1.1 Правил забудови міста Києва, затверджених рішенням Київради від 27.01.05 № 11/2587, встановлено, що планування, забудова, реконструкція, інше використання територій та окремих земельних ділянок в місті здійснюються відповідно до законодавства та Генерального плану розвитку міста, а також іншої затвердженої містобудівної та проектно-кошторисної документації з дотриманням державних норм, стандартів та правил.

На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку, що оскаржувані документи суперечать вимогам чинного законодавства України щодо порядку використання спірної земельної ділянки як земель рекреаційного призначення.

Крім того суд, вважає, що рішення Київської міської радивід 29.10.2009 р. за № 648/2717 та затверджений ним проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку на спірній земельній ділянці суперечать вимогам чинного законодавства України, у зв'язку з наступними.

Відповідно до п. 1 рішення Київської міської радивід 29.10.2009 р. за № 648/2717, затверджено проект землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки ОСОБА_1

Положеннями п. 2 Рішення від 29.10.2009 р. за № 653/2722 визначено передати громадянину ОСОБА_1 спірну земельну ділянку за умови виконання ним пункту 3 цього рішення.

Згідно положень п.п. 3.4. п. 3 Рішення від 29.10.2009 р. за № 653/2737, громадянинОСОБА_1 маввиконати вимоги, викладені у листах Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища від 07.08.2009 р. № 19-7919 та від 25.09.2009 р. № 09-9750, Київської міської санепідстанції від 21.09.2009 р. № 5992, Головного управління екології та охорони природних ресурсів від 09.10.2009 № 071/04-4-22/5294, Головного управління охорони культурної спадщини від 20.08.2009 № 5065, Головного управління земельних ресурсів від 12.10.2009 № 05-5176.

При цьому,у вищезазначених висновках (листах) контролюючих органів вказано, що земельна ділянка може бути надана ОСОБА_1 виключно за умови прийняття рішення про внесення відповідних змін до Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженим рішенням Київської міської ради від 28.03.02 за № 370/1804,та Програми розвитку зеленої зони м. Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень у центральній частині міста, затвердженої рішенням Київради від 19.07.2005 за № 806/3381. У зазначених висновках було вказано, що вони втрачають свою силу і проект землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки узгодженню не підлягає, в разі невиконання зазначених у них вимог.

В свою чергу, у зв'язку із не внесенням змін у вищезазначені документи, висновки контролюючих органів втратили свою силу і проект землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки ОСОБА_1 узгодженню не підлягав.

Також не було проведено обов'язкову державну експертизу землевпорядної документації з метою перевірка та оцінка проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки ОСОБА_1на предмет його відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам.

Відповідно до ст. 20 ЗК України, зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється в порядку, встановленому законом. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Згідно вимог ч. 1 ст. 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» від 17 червня 2004 року N 1808-IV, та ст. 118 ЗК України, обов'язковій державній експертизі підлягають проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

Крім того, згідно ст. 118 ЗК України, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 186-1 ЗК України, проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин.

Згідно вимог п. 10 Тимчасового порядку передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві, затвердженого рішеннямКиївської міської ради від 28.02.2013 № 63/9120, розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з дотриманням вимог законів України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" та "Про адміністративні послуги" погоджується в порядку та органами, встановленими статтею 1861 Земельного кодексу України. У разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов'язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект з дотриманням вимог законів України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" та "Про адміністративні послуги" подається зацікавленою особою або розробником документації із землеустрою до Державного агентства земельних ресурсів України або його територіального органу в місті Києві для здійснення такої експертизи.

На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку, що відбулися з порушенням вимог чинного законодавства України зміна цільового призначення спірної земельної ділянки та її відведення рішенням Київської міської радивід 29.10.2009 р. за № 648/2717 про передання ОСОБА_1 у приватну власність спірну земельну ділянку для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Що в свою чергу, призводить до не легітимності виданого ОСОБА_3 держаного акту на право приватної власності на земельну ділянку від 22.12.2009 року № 07-7-05139; укладеного щодо спірної земельної ділянки договору-купівлі продажу від 30.12.2009 року; виданого ОСОБА_2 держання акту на право приватної власності на земельну ділянку від 22.06.2010 року № 07-07-05587 для забудови.

В свою чергу, згідно вимог ст. 19 Конституції України, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 9 ЗК України, п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 року280/97-ВР, Київська міська рада здійснює передачу у власність або надання у користування земельних ділянок виключно відповідно до та в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.

Крім того, ст. 21 ЦК України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно з частиною 10 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 року280/97-ВР, акти органів місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або Законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

У зв'язку із зазначеним, суд вважає, що рішення Київської міської ради від 29.10.2009 р. за № 648/2717не відповідає вищевикладеним вимогам законодавства України, що є підставою для визнання його у судовому порядку незаконним та скасування.

Верховний суд України в своїй ухвалі від 08 червня 2011 року, зазначає, що та обставина, що державний акт на право власності на земельну ділянку є правовстановлюючим документом, який видається на підставі рішення відповідного органу місцевого самоврядування, тому вимога про скасування державного акта на право приватної власності на земельну ділянку є похідною й залежить від доведеності незаконності рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого виданий оспорюваний державний акт.

При цьому, згідно вимог ст. 21 ЗК України, порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для: визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам; визнання недійсними угод щодо земельних ділянок; відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною.

На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку, що держаний акт на право приватної власності на земельну ділянку від 22.12.2009 року № 07-7-05139, виданий ОСОБА_1, підлягає визнанню недійсним на підставі ст. ст. 118, 155 Земельного кодексу України, пункту 1.4 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договір оренди землі, яка була затверджена наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.05.1999 р. № 43, а також згідно форми державного акта на право власності на земельну ділянку, яка була затверджена постановою КМУ від 02.04.2002 р. № 449.

В свою чергу, відповідно до відповідно до ч. 1 і 2 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Згідно ч. 1 с. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

При цьому відповідно до вимог ст. 210 Земельного кодексу України Угоди, укладені із порушенням встановленого законом порядку купівлі-продажу, ренти, дарування, застави, обміну земельних ділянок, визнаються недійсними за рішенням суду.

Згідно ч. 3 ст. 215 ЗК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 378 ЦК України,право власності особи на земельну ділянку може бути припинене за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку, що підлягають визнанню недійсними укладений стосовно спірної земельної ділянки договір-купівлі продажу від 30.12.2009 року; виданий ОСОБА_2 державний акту на право приватної власності на земельну ділянку від 22.06.2010 року № 07-07-05587.

Оскаржуваним рішенням, державними актами та договором купівлі-продажу спірної земельної ділянки було порушено право власності територіальної громади міста Києва на землю.

Зазначене прав підлягає захисту у спосіб, визначений п. 4 ч. 2 ст. 16 ЦК України, - відновлення становища, яке існувало до порушення. Застосування саме такого способу захисту забезпечить досягнення мети захисту порушених прав та інтересів - збереження у власності територіальної громади міста Києва земельної ділянки.

На підставі вищевикладеного, для захисту порушеного права необхідно відновити становище, яке існує до порушення, шляхом визнання права власності на спірну земельну дзвінку за територіальною громадою міста Києва в особі Київської міською радою на підставі ст. 392 ЦК України і ст. 152 ЗК України.

Положеннями ч. 1.ст. 11 ЦПК України, визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 211 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Керуючись ст. ст. 1-5, 8, 10, 11, 26, 27, 30, 60, 109, 118, 119, 208-209, 212-215ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в :

Позов Заступника Прокурора міста Києва до Київської міської ради, ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання незаконним рішення, визнання недійсним державних актів на право власності на земельну ділянку, договору купівлі-продажу, відновлення становища, яке існувало до порушення - задовольнити повністю.

Визнати незаконним та скасувати рішення Київської міської ради від 29.10.09 № 648/2717 "Про передачу громадянину ОСОБА_1 у приватну власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1".

Визнати недійсним виданий ОСОБА_1 державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 922787, зареєстрований 22.12.2009 Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за № 07-7-05139.

Визнати недійсним укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,1 га (кадастровий номер 8000000000:90:371:0063), вартістю 329007,70 гривень, посвідчений 30.12.2009 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі за № 18981.

Визнати недійсним виданий ОСОБА_2 державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 794067, зареєстрований 22.06.2010 року Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за № 07-7-05587.

Визнати право власності на земельну ділянку на АДРЕСА_1, кадастровий номер 8000000000:90:371:0063, вартістю 329007,70 гривень за територіальною громадою міста Києва в особі Київської міської ради.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення, а рішення яке було ухвалено без участі особи, яка її оскаржує протягом десяти днів з дня отримання копії рішення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду міста Києва через Голосіївський районний суд міста Києва.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя