Рішення № 32850743, 06.08.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" серпня 2013 р. Справа № 911/2317/13

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс», м. Київ,

до відповідачів: 1) товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп»,

с. Мархалівка Васильківського району,

2) приватного підприємства «Агрофірма Маяк», с. Старий Яричів Кам'янка-Бузького району Львівської області,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - 1) товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента-Агро», м. Київ

2) фізичної особи - підприємця Грищенка Олександра Миколайовича,

смт. Саврань Одеської області

про стягнення 28 381,51 грн.

Суддя О.В. Конюх;

за участю представників учасників судового процесу:

від позивача: не з'явився;

від відповідача 1: не з'явився; від відповідача 2: не з'явився;

від третьої особи 1: не з'явився; від третьої особи 2: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко - Тайс», м. Київ, звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою від 12.06.2013р. №12-2/06 до відповідачів: 1) товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп», с. Мархалівка Васильківського району Київської області, 2) приватного підприємства «Агрофірма Маяк», с. Старий Яричів Кам'янка-Бузького району Львівської області, в якій просить суд

1) солідарно стягнути із приватного підприємства «Агрофірма Маяк» та товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко - Тайс» 2 771,44 грн. 3% річних згідно договору поруки від 15.02.2013р. №15-02-2013-1 та угоди про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України) від 31.01.2013р. №31/01-13-1, укладеної щодо договору купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 25.03.2008р. №ЗУФ-42/03/08;

2) стягнути із приватного підприємства «Агрофірма Маяк» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко - Тайс» 16 251,07 грн. пені на підставі угоди про заміну кредитора у зобов'язанні від 31.01.2013р. №31/01-13-1, укладеної щодо договору купівлі продажу товару на умовах відстрочення платежу від 25.03.2008р. №ЗУФ-42/03/08;

3) стягнути із приватного підприємства «Агрофірма Маяк» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко - Тайс» 9 359,00 грн. інфляційних втрат на підставі угоди про заміну кредитора у зобов'язанні від 31.01.2013р. №31/01-13-1, укладеної щодо договору купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 25.03.2008р. №ЗУФ-42/03/08;

4) солідарно стягнути із приватного підприємства «Агрофірма Маяк» та товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко - Тайс» адвокатські витрати у розмірі 2 600,00 грн. згідно договору про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 25.03.2013р. №25-17/03.

5) солідарно стягнути із приватного підприємства «Агрофірма Маяк» та товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко - Тайс» витрати, пов'язані зі сплатою судового збору.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що рішенням господарського суду Львівської області від 20.07.2009р. у справі № 12/98 позов товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента-Агро» про стягнення з приватного підприємства «Агрофірма Маяк» суми заборгованості та штрафних санкцій згідно договору купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 25.03.2008р. №ЗУФ-42/03/08 задоволено частково та стягнуто з відповідача основної заборгованості 98515,74 грн., а також курсову різницю, інфляційні втрати, 3% річних , пеню та судові витрати, в тому числі вартість послуг адвоката.

У зв'язку із невиконанням відповідачем основного зобов'язання товариство з обмеженою відповідальністю «Тридента-Агро» повторно звернулось до господарського суду Львівської області про стягнення з приватного підприємства «Агрофірма «Маяк» пені, 3% річних та інфляційних втрат з 01.05.2009р. по 17.02.2010р. Рішенням господарського суду Львівської області від 31.03.2010 року у справі №25/49 позов товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента-Агро» задоволено повністю.

Приватним підприємством «Агрофірма Маяк» заборгованість за договором купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 25.03.2008р. №ЗУФ-42/03/08 перед товариством з обмеженою відповідальністю «Тридента-Агро» погашено лише 27.01.2011р., у зв'язку з чим з приватного підприємства «Агрофірма Маяк» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента-Агро» належали до стягнення пеня, 3% річних та інфляційні втрати, нараховані за період, який не увійшов до розрахунку за рішенням господарського суду Львівської області від 31.03.2010 року у справі №25/49, а саме з 18.02.2010р. по 26.01.2011р., тобто до виконання основного зобов'язання.

Відповідно до угоди про заміну кредитора у зобов'язанні від 26.01.2011р. №201-ТА, первісний кредитор - товариство з обмеженою відповідальністю «Тридента-Агро», відступив фізичній особі - підприємцю Грищенку Олександру Миколайовичу право вимоги виконання зобов'язання приватним підприємством «Агрофірма Маяк» за основним договором купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 25.03.2008р. №ЗУФ-42/03/08, щодо сплати розміру пені, 3% річних, інфляційних витрат.

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Ніко-Тайс» отримав від фізичної особи - підприємця Грищенка О.М. за угодою про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України) від 31.01.2013р. № 31/01-13-1 право вимоги виконання зобов'язання приватним підприємством «Агрофірма Маяк» за основним договором купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 25.03.2008р. №ЗУФ-42/03/08, щодо сплати розміру пені, 3% річних, інфляційних витрат.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за угодою про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України) від 31.01.2013р. № 31/01-13-1, 15.02.2013р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Ніко-Тайс» та товариством з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп» було укладено договір поруки №15-02-2013-1, за умовами якого поручитель поручається перед кредитором за виконання обов'язку приватним підприємством «Агрофірма Маяк» щодо виконання грошового зобов'язання щодо сплати 3% річних в сумі 2771,44 грн.

Оскільки боржник та поручитель своїх зобов'язань належним чином не виконали, коштів новому кредитору не сплатили, позивач просить суд солідарно стягнути з відповідачів 3% річних у сумі 2 771,44 грн. та адвокатські витрати у розмірі 2 600,00 грн., а також стягнути з відповідача 2 інфляційні витрати у розмірі 9 359,00 грн. та пеню у розмірі 16 251,07 грн. та солідарно покласти на відповідачів витрати зі сплати судового збору.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.06.2013р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, та призначено справу до розгляду на 02.07.2013р.

09.07.2013р. до господарського суду Київської області від відповідача 1 надійшов відзив на позов б/н, б/д, в якому відповідач 1 повідомляє, що визнає вимоги в частині, що стосуються відповідача 1, проте задовольнити вимоги позивача не в змозі у зв'язку зі скрутним фінансовим становищем та просить суд розглянути справу без участі представника відповідача 1.

Представники відповідачів та третьої особи 1 в судові засідання від 02.07.2013р., 16.07.2013р. та від 06.08.2013р. не з'явились, витребувані документи суду не подали.

Відповідно до пункту 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час та місце розгляду справи у разі виконання судом вимог частини першої ст. ст. 87, 64 ГПК України.

Враховуючи те, що всі особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлялися про дату, час та місце судового розгляду, те, що матеріалів справи достатньо для вирішення спору по суті, відповідно до права суду, наданого його ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши позов товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко - Тайс», м. Київ (далі по тексту - ТОВ «Компанія «Ніко - Тайс»), до відповідачів: 1) товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп», с. Мархалівка Васильківського району Київської області (далі по тексту - ТОВ «ПК Трейдсервісгруп»), 2) приватного підприємства «Агрофірма Маяк», с. Старий Яричів Кам'янка-Бузького району Львівської області (далі по тексту - ПП «Агрофірма Маяк»), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 1) товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента-Агро», м. Київ (далі по тексту - ТОВ «Тридента-Агро») та фізичної особи - підприємця Грищенка Олександра Миколайовича, смт. Саврань Одеської області (далі по тексту ФОП Грищенко О.М.), вислухавши пояснення присутніх представників учасників судового процесу, всебічно та повно вивчивши зібрані у справі докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

І. Поставка (основний договір)

Відповідно до частини першої ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів.

25.03.2008р. між ТОВ «Тридента Агро» (продавець) та ПП «Агрофірма Маяк» (покупець) було укладено договір купівлі - продажу товару на умовах відстрочення платежу від 25.03.2008р. №ЗУФ-42/03/08 (далі по тексту - Основний договір), згідно якого продавець зобов'язується поставити покупцю засоби захисту рослин (товар), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити поставлений товар на умовах даного Договору. Відповідно до умов Основного договору:

- асортимент товару, кількість, ціна визначаються в додатках до договору які є його невід'ємною частиною, та/або в накладних документах відпуску товару, що є невід'ємною частиною цього договору (п. 2.1 Основного договору).

- Підписання видаткових накладних, що виписані в період дії договору, засвідчує факт передачі разом з товаром всієї необхідної документації, що його стосується, в тому числі сертифікату якості, інструкції щодо використання та застосування даного товару (п. 2.4 Основного договору).

- Приймання товару по кількості та якості проводиться покупцем в момент його передачі від продавця. (пункт 4.1 Основного договору).

- Оплата товару проводиться наступним чином: 20% від вартості товару оплачується покупцем в строк до 04.04.2008р. 80% від загальної вартості товару оплачується покупцем в строк до 01.12.2008р. (пункт 5.3 Основного договору).

- За прострочення виконання зобов'язання покупець зобов'язаний сплатити на користь продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення. Сторони, відповідно до ст. 259 ЦК України, домовились про те, що нарахування штрафних санкцій збільшується до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним договором. Крім цього сторони, відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, домовились про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань за цим договором, здійснюється без обмеження строку (пункти 8.2., 8.3. Основного договору).

Додатками №1, №2 до Основного договору сторони погодили асортимент, кількість та вартість товару, який підлягає до поставки покупцю.

Укладений між сторонами договір за правовою природою є договором поставки. Згідно положень статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Рішенням господарського суду Львівської області від 20.07.2009р. у справі № 12/98, стягнуто з ПП «Агрофірма Маяк» на користь ТОВ «Тридента-Агро» заборгованість за договором купівлі - продажу товару на умовах відстрочення платежу від 25.03.2008р. №ЗУФ-42/03/08 у розмірі 154 810,98 грн., з яких: 98 515,74 грн. основного боргу, 35 504,69 грн. курсової різниці, 7 979,78 грн. інфляційних втрат, 1 220,08 грн. 3% річних, 6 775,36 грн. пені, 3 000,00 грн. витрат на послуги адвоката та 1 529,95 грн. державного мита та 285,38 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Зазначеним рішенням встановлено факт наявності простроченої заборгованості ПП «Агрофірма Маяк» перед ТОВ «Тридента-Агро» в сумі 98 515,74 грн., та відповідно обов'язок боржника у зв'язку із простроченням грошового зобов'язання сплатити кредитору борг з урахуванням трьох процентів річних та інфляційних втрат, а також сплатити передбачені договором пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ та курсову різницю.

У зв'язку із невиконанням основного зобов'язання в тому числі за рішенням суду, ТОВ «Тридента-Агро» звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з ПП «АФ Маяк» пені, річних та інфляційних втрат. Рішенням господарського суду Львівської області від 31.03.2010р. у справі №25/49 стягнуто з ПП «Агрофірма Маяк» на користь ТОВ «Тридента-Агро» заборгованість у розмірі 25 814,26 грн., з яких: пеня за період з 01.05.2009р. по 17.02.2010р. у розмірі 16 591,12 грн., 3% річних за період з 01.05.2009р. по 17.02.2010р. у розмірі 2 327,04 грн. та інфляційні втрати за період з 01.05.2009р. по 17.02.2010р. у розмірі 6 896,10 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Суд багаторазово, ухвалами від 14.06.2013, від 02.07.2013р. та від 16.07.2013р. зобов'язував відповідачів подати докази погашення заборгованості за рішенням господарського суду Львівської області первісному кредитору ТОВ «Тридента-Агро» або новим кредиторам - ФОП Грищенку О.М. та ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» та інші наявні документи та докази, що стосуються предмету спору та попереджав відповідачів про право суду розглядати справу за наявними матеріалами. Відповідачі доказів погашення заборгованості не подали, доводи позивача не спростували. Так, від відповідача 2 ПП «Агрофірма Маяк» 18.07.2013р. надійшло клопотання від 12.07.2013р. № 03-12/07/13, в якому відповідач 2 просив розгляд справи відкласти та зазначав, що всі витребувані судом документи будуть надані в наступному судовому засіданні, що свідчить про обізнаність відповідача 2 про розгляд справи та вимоги суду, викладені в ухвалах. Однак, відповідач 2 в судове засідання 06.08.2013р. також не з'явився, відзив на позов та витребувані документи не подав, доводи позивача не спростував.

Поряд з цим, позивачем подано лист відділу Державної виконавчої служби Кам'янка-Бузкього районного управління юстиції Головного управління юстиції у Львівській області від 24.07.2013р. №09-10/3002 з доданими до нього копіями платіжних доручень від 27.05.2011р. №1027 на суму 106952,81 грн., від 11.03.2011р. №410 на суму 37844,00, від 24.01.2011р. №46 на суму 10014,17 грн. та від 24.01.2011р. №45 на суму 18933,86 грн..

Як вбачається з копій платіжних доручень від 24.01.2011р. №46, від 11.03.2011р. №410, від 27.05.2011р. №1027, відповідач частковими платежами лише 27.05.2011р. погасив у повному обсязі суму заборгованості за рішенням господарського суду Львівської області від 20.07.2009р. у справі № 12/98, в тому числі основний борг за договором купівлі - продажу товару на умовах відстрочення платежу від 25.03.2008р. №ЗУФ-42/03/08 у розмірі 98 515,74 грн.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі статтею 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється в письмовій формі.

Як вбачається з пунктів 8.2., 8.3. Основного договору, за прострочення виконання зобов'язання покупець зобов'язаний сплатити на користь продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення. Сторони, відповідно до ст. 259 ЦК України, домовились про те, що нарахування штрафних санкцій збільшується до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним договором. Крім цього сторони, відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, домовились про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань за цим договором, здійснюється без обмеження строку.

Частиною 1 статті 598 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зокрема, стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з постановленням судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження щодо його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків. Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін вказаного договору та не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання.

Зазначену позицію також підтримує і Верховний Суд України (постанова від 23.01.2012р. у справі № 37/64). Відповідно до ст. 11128 ГПК України рішення ВСУ, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного суду України.

Згідно з приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних не є штрафними санкціями, а є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (виплати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Зазначену позицію також підтримує і Верховний Суд України (постанова від 23.01.2012р. у справі № 37/64).

У листі Верховного Суду України «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ» від 03.04.1997р. №62-97р. зазначено, що оскільки індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки. Сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція). Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у Інформаційному листі «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» від 17.07.2012 № 01-06/928/2012.

За таких обставин суд встановив факт наявності права кредитора - ТОВ «Тридента-Агро» нараховувати та стягувати з боржника три проценти річних, інфляційні втрати та пеню, передбачені Основним договором, до належного виконання боржником свого зобов'язання, в тому числі за період після прийняття судового рішення про стягнення боргу, до його повного виконання.

Враховуючи неналежне виконання відповідачем 2 свого зобов'язання за Основним договором з оплати отриманого товару у розмірі 98 515,74 грн., наявність рішення господарського суду Львівської області від 31.03.2010р. № 25/49 про стягнення з ПП «Агрофірма Маяк» пені, інфляційних та річних за період 01.05.2009р. по 17.02.2010р. оприлюднені індекси інфляції за відповідний період, встановлені Постановами правління НБУ розміри облікової ставки НБУ за відповідні періоди, перевіривши правильність розрахунків, наданих позивачем, виходячи з наступного розрахунку:

ДокументСума основного боргу, грн.Фактично сплачено, грн.Основний борг, грн.Період простроченнятри проценти річних, грн.Пеня, грн.Інфляційне збільшення суми боргу, грн.Рішення господарського суду Львівської області від 20.07.2009р. у справі №12/9898 515,74-98 515,7418.02.10 - 23.01.112 753,0416 125,546 107,98Платіжне доручення від 24.01.2011р. №46 10 014,1788 501,5724.01.11 - 26.01.1121,82112,750,00всього 2 774,8616 238,296 107,98судом встановлено, що за період з 18.02.2010р. по 26.01.2011р. належні до стягнення з відповідача 2 збитки, завдані інфляційними процесами становлять 6 107,98 грн., три проценти річних становлять 2 774,86 грн. та пеня становить 16 238,29 грн.

ІІ. Уступка права вимоги (угоди про заміну кредитора в зобов'язанні)

Між ТОВ «Тридента-Агро» (первісний кредитор) та третьою особою 2 - ФОП Грищенком О.М. (новий кредитор) 26.01.2011р. укладено угоду про заміну кредитора у зобов'язанні від 26.01.2011р. №201-ТА, згідно якої первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги до ПП «Агрофірма Маяк» за основним купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 25.03.2008р. №ЗУФ-42/03/08. За умовами вказаної угоди:

- вартість зобов'язання, що відступається за даною угодою становить 28 381,51 грн., яка є загальною сумою штрафних санкцій (пені, 3% річних, інфляційних втрат, штрафу), котрі нараховані відповідно до умов договору та норм чинного законодавства України за період з 18.02.2010р. по 26.01.2011р. (пункти 2.1, 2.2 угоди);

- Первісний кредитор відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої вимоги, але не відповідає за невиконання цієї вимоги Боржником (пункт 3.1 угоди);

- Первісний кредитор зобов'язаний передати новому кредитору оригінали та/або копії документів, що підтверджують права вимоги виконання зобов'язання боржником новому кредитору (пункт 4.1 угоди);

- Первісний кредитор зобов'язаний сповістити боржника про уступку права вимоги за цією угодою (пункт 4.3 угоди);

- Угода набуває чинності з моменту її підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цією угодою (пункт 6.1 угоди).

Згідно з пунктом 1 частини 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до частини 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові, в даному випадку - це проста письмова форма.

На виконання ст. 517 ЦК України, первісний кредитор - ТОВ «Тридента-Агро» передав новому кредитору - ФОП Грищенку О.М. документи на підтвердження зобов'язань боржника ПП «Агрофірма Маяк» за основним договором купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 25.03.2008р. №ЗУФ-42/03/08, про що свідчить залучена до матеріалів справи копія акту прийому-передачі документів від 26.01.2011р.

Згідно ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Однак, відповідно до частини другої ст. 516 ЦК України, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Як вбачається з доданих до матеріалів справи копії опису вкладення в цінний лист від 07.05.2013р. та фіскального чеку «Укрпошти» від 07.05.2013р. № 9312, ТОВ «Тридента-Агро» належним чином направив боржнику - ПП «Агрофірма Маяк» повідомлення про заміну кредитора в зобов'язанні та докази прав нового кредитора (оригінал повідомлення про заміну кредитора у зобов'язанні від 26.01.2011р., копію угоди про заміну кредитора від 26.01.2011р. №201-ТА та копію акту прийому-передачі документів від 26.01.2011р.) цінним листом з описом вкладення.

Крім того, між ФОП Грищенком О.М. (первісний кредитор) та ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» (новий кредитор) 31.01.2013р. укладено угоду про заміну кредитора у зобов'язанні від 31.01.2013р. № 31/01-13-1, згідно якої первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги до ПП «Агрофірма Маяк» за договором купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 25.03.2008р. №ЗУФ-42/03/08 та угодою про заміну кредитора у зобов'язанні від 26.01.2011р. №201-ТА. За умовами вказаної угоди:

- вартість зобов'язання, що відступається становить 28 381,51 грн. і складається з 16 251,07 грн. пені, 2 771,44 грн. 3% річних, 9 359,00 грн. інфляційних втрат за період з 18.02.2010р. по 26.01.2011р., нарахованих у зв'язку з несвоєчасною несплатою основного боргу в сумі 98 515,74 грн. за основним договором (пункти 1.1, 2.1, 2.2, 2.3 угоди);

- Первісний кредитор відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої вимоги (пункт 3.1 угоди).

- Первісний кредитор зобов'язаний передати новому кредитору оригінали та/або копії документів, що підтверджують права вимоги виконання зобов'язання боржником новому кредитору. Передача оригіналів документів оформлюється актом приймання-передачі (пункт 4.1 угоди).

- Первісний кредитор зобов'язаний сповістити боржника про уступку права вимоги (пункт 4.3 угоди).

- Угода набирає чинності з моменту її підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цією угодою (п. 6.1 угоди).

Згідно з пунктом 1 частини 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до частини 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові, в даному випадку - це проста письмова форма.

На виконання ст. 517 ЦК України первісний кредитор - ФОП Грищенко О.М. передав новому кредитору - ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» документи на підтвердження зобов'язань боржника ПП «Агрофірма Маяк» за основним договором купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 25.03.2008р. №ЗУФ-42/03/08, про що свідчить залучена до матеріалів справи копія акту прийому-передачі документів від 31.01.2013р.

Згідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Однак, відповідно до частини другої ст. 516 ЦК України, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Як вбачається з доданих до матеріалів справи копії опису вкладення в цінний лист від 07.06.2013р. та фіскального чеку «Укрпошти» від 07.06.2013р. № 2230, ФОП Грищенко О.М. належним чином направив боржнику - ПП «Агрофірма Маяк» повідомлення про заміну кредитора в зобов'язанні та докази прав нового кредитора (оригінал повідомлення про заміну кредитора у зобов'язанні від 31.01.2013р., копію угоди про заміну кредитора від 31.01.2013р. 331/01-13-1 та копію акту прийому-передачі документів від 31.01.2013р.) цінним листом з описом вкладення.

Разом із тим, судом встановлено, що розрахунок сум пені, річних та інфляційних втрат за період з 18.02.2010р. по 26.01.2011р., здійснений сторонами, виконаний невірно. Так, за угодами про заміну кредитора в зобов'язанні спочатку від ТОВ «Тридента Агро» до ФОП Грищенка О.М., а потім від ФОП Грищенка О.М. передано право вимоги ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» (за період з 18.02.2010р. по 26.01.2011р.):

пені в сумі 16 251,07 грн.,

3% річних в сумі 2 771,44 грн. та

інфляційних втрат в сумі 9 359,00 грн.,

тоді як дійсна вимога, яка могла бути передана первісним кредитором новим кредиторам згідно розрахунку, здійсненого судом, становить:

16 238,29 грн. пені;

2 774,86 грн. трьох процентів річних та

6 107,98 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, тобто основне зобов'язання не змінюється, лише змінюється сторона в даному зобов'язанні. За таких обставин первісний кредитор був вправі передати вимоги по пені та інфляційним втратам в сумі меншій, ніж дійсна вимога, однак передача вимоги зі сплати пені в сумі 16 251,07 грн. та по інфляційним втратам в сумі 9 359,00 грн., тобто в розмірі, більшому, ніж розмір дійсної вимоги 16 238,29 грн. пені та 6 107,98 грн. інфляційних, не відповідає чинному законодавству.

За таких обставин судом встановлено факт заміни в основному зобов'язанні первісного кредитора - ТОВ «Тридента-Агро» спочатку на ФОП Грищенко О.М., а потім на нового кредитора - ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс», яке здійснено шляхом укладення в належній формі, з погодженням всіх необхідних умов угоди про заміну кредитора у зобов'язанні від 26.01.2011р. №201-ТА та угоди про заміну кредитора у зобов'язанні від 31.01.2013р. № 31/01-13-1, про які боржник - ПП «Агрофірма Маяк» був належним чином повідомлений цінним листом з описом, з наданням доказів прав нового кредитора.

В результаті новий кредитор - ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» отримав право вимоги виконання зобов'язання щодо сплати визначених основним договором купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 25.03.2008р. №ЗУФ-42/03/08 пені, 3% річних та інфляційних втрат за період за період з 18.02.2010р. по 26.01.2011р. від боржника - ПП «Агрофірма Маяк» в тій самій мірі, що і первісний кредитор - ТОВ «Тридента-Агро».

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Згідно з ч. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Суд неодноразово, ухвалами від 14.06.2013, від 02.07.2013р. та від 16.07.2013р. зобов'язував зокрема відповідача 2 подати докази погашення заборгованості за рішенням господарського суду Львівської області первісному кредитору ТОВ «Тридента-Агро» або новим кредиторам - ФОП Грищенку О.М. та ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» та інші наявні документи та докази, що стосуються предмету спору та попереджав відповідачів про право суду розглядати справу за наявними матеріалами. Відповідач 2 доказів погашення заборгованості не подав, доводи позивача не спростував.

За таких обставин, судом встановлено факт наявності простроченого грошового зобов'язання ПП «Агрофірма Маяк» перед ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» в сумі 25 117,71 грн., що складається з інфляційних втрат у розмірі 6 107,98 грн., трьох процентів річних у розмірі 2 771,44 грн. грн. та пені у розмірі 16 238,29 грн. за період з 18.02.2010р. по 26.01.2011р., нарахованих у зв'язку з несвоєчасною сплатою основного боргу в сумі 98 515,74 грн. за договором купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 25.03.2008р. №ЗУФ-42/03/08.

ІІІ. Порука

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі статтею 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється в письмовій формі.

Відповідно до статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

15.02.2013р. між ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» (кредитор), та ТОВ «ПК Трейдсервісгруп» (поручитель) укладено Договір поруки від 15.02.2013р. №15-02-2013-1 (далі - Договір поруки), згідно якого поручитель поручається перед кредитором за виконання обов'язку ПП «Агрофірма Маяк» (боржник) щодо виконання грошового зобов'язання щодо сплати розміру інфляційних витрат у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання за договором купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 25.03.2008р. №ЗУФ-42/03/08 та угодою про заміну кредитора у зобов'язанні від 31.01.2013р.

Відповідно до умов Договору поруки:

- у разі порушення боржником обов'язку за основним договором Боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (пункт 1.2 Договору поруки);

- відповідальність поручителя перед кредитором обмежується сплатою розміру 3% річних у сумі 2 771,44 грн. (пункт 3.1 Договору поруки);

- у разі порушення боржником обов'язку за основною угодою, кредитор вправі звернутися із вимогою про виконання як до боржника, так і до поручителя, які несуть солідарну відповідальність перед кредитором (пункт 4.1 Договору поруки);

- порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності (пункт 6.2 Договору поруки).

Приписами статті 541 ЦК України встановлено, що солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, визначених договором або законом.

Згідно положень ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Пунктами 1.2, 3.1, 4.1 Договору поруки встановлено, що боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники в межах обсягу відповідальності поручителя в розмірі сплати трьох процентів річних у сумі 2 771,44 грн.

Відповідно до частини 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Суду не подано одних доказів того, що сторонами спірних відносин укладалися угоди щодо зміни спірних зобов'язань, в результаті яких збільшилась відповідальність поручителя.

За таких обставин у суду відсутні правові підстави вважати припиненим зобов'язання поручителя солідарно відповідати перед кредитором за своєчасне та повне виконання боржником зобов'язання в межах обсягу відповідальності поручителя в вигляді трьох процентів річних у сумі 2 771,44 грн., тобто судом встановлено факт наявності солідарного боргу ТОВ «ПК Трейдсервісгруп» (поручителя) та ПП «Агрофірма Маяк» (боржника) перед ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» в сумі 2 771,44 грн.

Частиною першою ст. 543 ЦК України передбачено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене та встановлення судом факту солідарного обов'язку ТОВ «ПК Трейдсервісгруп» та ПП «Агрофірма Маяк» перед ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс», вимоги позивача про солідарне стягнення з відповідача 1 та відповідача 2 трьох процентів річних за період з 18.02.2010р. по 26.01.2011р. за договором купівлі - продажу товару на умовах відстрочення платежу від 25.03.2008р. №ЗУФ-42/03/08 та угод про заміну кредитора у зобов'язанні від 31.01.2013р. № 31/01-13-1 та від 26.01.2011р. №201-ТА в сумі 2 771,44 грн. є обґрунтованими, законними, матеріалами справи підтверджуються та підлягають задоволенню повністю.

Судом встановлено факт наявності заборгованості ПП «Агрофірма Маяк» перед ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» на загальну суму 25 117,71 грн. Частина цього боргу в розмірі 2 771,44 грн. є солідарним боргом ТОВ «ПК Трейдсервісгруп» та ПП «Агрофірма Маяк» і підлягає стягненню з боржників солідарно. Залишок заборгованості поза межами обсягу відповідальності поручителя в сумі 25 117,71 грн. - 2 771,44 грн. = 22 346,27 грн., яка складається з інфляційних втрат у розмірі 6 107,98 грн. та пені у розмірі 16 238,29 грн. за період невиконання основного зобов'язання з 18.02.2010р. по 26.01.2011р. не є солідарним і підлягає стягненню з відповідача 2 - ПП «Агрофірма Маяк».

Су звертає увагу на те, що повне погашення основної заборгованості відбулось 27.05.2011р. (ст. 599 ЦК України) З припиненням основного зобов'язання припиняється зобов'язання щодо сплати штрафних санкцій та починає перебіг позовна давність. Відповідно до ст. 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги. Згідно до ст. 262 ЦК України заміна сторін в зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності. Відповідно до частини 1 ст. 254 ЦК України строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку. Таким чином строк, у межах якого позивач міг звернутися до суду з позовом сплив 28.05.2013р., тоді як позивачем до суду подано позов 13.06.2013р. Однак, відповідно до частини 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони, зробленої до винесення ним рішення. Відповідачі, належним чином повідомлені про розгляд справи судом, мали можливість подати зазначену заяву про застосування у справі позовної давності, однак цього не зробили, відповідно у суду відсутні правові підстави для застосування у справі позовної давності.

Позивач просить суд включити до складу судових витрат по справі витрати позивача на послуги адвоката в сумі 2 600,00 грн. На підтвердження зазначених витрат до позову додано копію договору про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 25.03.2013р. №25-17/03, укладеного між ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» та адвокатом Грищенком О.М., згідно п. 1.1. якого адвокат Грищенко О.М. (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю від 29.10.2009р. № 3888, копія якого залучена до матеріалів справи) зобов'язується надати ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» правову допомогу щодо аналізу правовідносин між ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» та ПП «Агрофірма Маяк»та ТОВ «ПК Трейдсервісгруп», які виникли на підставі договору купівлі - продажу товару на умовах відстрочення платежу від 25.03.2008р. №ЗУФ-42/03/08, угоди про заміну кредитора у зобов'язанні від 31.01.2013р. № 31/01-13-1 та на підставі договору поруки від 15.02.2013р. №15-02-2013-1, надання консультацій з приводу можливого та законодавчо доцільного стягнення із боржника обрахованого, відповідно до норм чинного законодавства України, розміру пені, 3% річних, інфляційних витрат, у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржниками перед замовником зобов'язання щодо договору купівлі - продажу товару на умовах відстрочення платежу від 25.03.2008р. №ЗУФ-42/03/08, угоди про заміну кредитора у зобов'язанні від 31.01.2013р. № 31/01-13-1 та на підставі договору поруки від 15.02.2013р. №15-02-2013-1, консультації з питань практичного застосування норм, цивільного, господарського та господарсько-процесуального законодавства із врахуванням останніх змін та доповнень, що стосуються зазначених правовідносин та підстав їх виникнення, підготовки та написання від імені замовника до господарського суду відповідної позовної заяви, представництві інтересів замовника у суді під час розгляду судової справи за поданим позовом, здійснення інших процесуальних заходів направлених на виконання умов та обов'язків виконавця за даним договором. Крім того, позивачем суду надано: копію акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 12.06.2013р., згідно п. 2 якого, загальна вартість послуг склала 2 600,00 грн.; оригінал платіжного доручення від 29.03.2013р. № 227, згідно якого позивачем перераховано на рахунок фізичної особи-підприємця Грищенка О.М. грошові кошти у розмірі 2 600,00 грн. Щодо зазначених вимог суд зазначає таке.

Склад судових витрат визначений ст. 44 ГПК України і складається з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до пункту 29 Листа Вищого господарського суду України, від 18.03.2008р. № 01-8/164 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році» витрати, понесені стороною у зв'язку з реалізацією процесуальних прав у розгляді справи в господарському суді, відносяться до судових витрат, то вони відшкодовуються згідно зі статтею 49 ГПК, і їх не може бути стягнуто за позовною вимогою про відшкодування збитків.

Судові витрати за участь адвоката у розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, а їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами. Статтею 44 ГПК України передбачено відшкодування зазначених витрат за послуги, надані лише адвокатом, а не будь-яким представником. Така ж позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 01.10.2002 р. у справі № 30/63.

Відповідно до частини п'ятої ст. 49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем при розгляді даної справи понесено витрати з оплати послуг адвоката Грищенка О.М. згідно договору про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 25.03.2013р. №25-17/03 у розмірі 2 600,00 грн., які відносяться до складу судових витрат, і мають бути віднесені за рахунок сторін у справі пропорційно задоволеним вимогам відповідно до ст. 49 ГПК України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 11, пунктом 1 частини 1 ст. 512, ст.ст. 513, 516, 517, 525, 526, 541, 543, 546, 547, 553, 554, частиною 1 ст. 559, частиною 1 ст. 598, ст. 599, 610, частиною 1 ст. 612, частиною 2 ст. 614, ст.ст. 625, 629, частинами 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 22, 33, 34, 44, 48, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп» (08633, Київська обл., Васильківський район, с. Мархалівка, вул. Комсомольська 22, код ЄДРПОУ 38267861)

та з приватного підприємства «Агрофірма Маяк» (80463, Львівська обл., Кам'янка-Бузький район, село Старий Яричів, вул. Заводська, буд. 2, код ЄДРПОУ 23948019)

на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» (03187, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, буд. 38, офіс 23, код ЄДРПОУ 38039872)

2 771,44 грн. (дві тисячі сімсот сімдесят одна гривня сорок чотири копійки) трьох процентів річних,

1 549,20 грн. (одна тисяча п'ятсот сорок дев'ять гривень двадцять копійок) судового збору,

2 301,01 грн. (дві тисячі триста одна гривня одна копійка) витрат на оплату послуг адвоката.

3. Стягнути з приватного підприємства «Агрофірма Маяк» (80463, Львівська обл., Кам'янка-Бузький район, село Старий Яричів, вул. Заводська, буд. 2, код ЄДРПОУ 23948019)

на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» (03187, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, буд. 38, кв. 23, код ЄДРПОУ 38039872)

6 107,98 грн. (шість тисяч сто сім гривень дев'яносто вісім копійок) інфляційних втрат,

16 238,29 грн. (шістнадцять тисяч двісті тридцять вісім гривень двадцять дев'ять копійок) пені.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя Конюх О.В.

Повний текст рішення підписано 07.08.2013р.