Рішення № 32850316, 31.07.2013, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим (м. Сімферополь)

Справа №:106/879/13-цГоловуючий суду першої інстанції:Абзатова Г.Г.№ провадження:22-ц/190/3177/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Берзіньш В. С. ___________________

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" липня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді:Берзіньш В.С. суддів:Кірюхіної М.А. Руснак А.П., при секретарі:Рижих М.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сімферополі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за договором кредиту,

за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 26 березня 2013 року,

в с т а н о в и л а :

08.02.2013р. ПАТ «РОДОВІД БАНК» звернулося до суду з вищезазначеною позовною заявою, мотивуючи тим, що 25.11.2005 року між ВАТ «РОДОВІД БАНК» найменування якого з 17.06.2009 року у відповідності до вимог Закону України «Про акціонерні товариства» було замінено на ПАТ «РОДОВІД БАНК» та ОСОБА_6 був укладений кредитний договір № 28.4/А-456.05.2, згідно якого позичальнику було надано кредит у розмірі 40320 доларів США, терміном по 25 листопада 2010 року (включно) з процентною ставкою 13,2 процентів річних. В забезпечення виконання забовязань за Кредитним договором, між АТ «РОДОВІД БАНК» та ОСОБА_6 було укладено договір застави транспортного засобу № 28.4/А-456.05.2 від 25.11.2005 за реєстраційним номером № 5033. У порушення умов кредитного договору відповідач зобов'язання за договором належним чином не виконав, у зв'язку з чим утворилася заборгованість, яка станом на 23.01.2013 року складає 29583 доларів США 27 центів (236459 грн. 08 коп.) та яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 13436 доларів США 22 цента (107395 грн. 71 коп.) заборгованості за відсотками в сумі 2065 доларів США 29 центів, (16507 грн. 86 коп.), загальної суми нарахованої пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом 12644 доларів США 85 центів (101070 грн. 26 коп.), загальної суми трьох відсотків річних від суми простроченого кредиту 1436 доларів США 91 цент (11485 грн. 26 коп.). Публічне акціонерне товариство «РОДОВІД БАНК» просило суд стягнути з відповідача зазначену грошову суму, а також понесені товариством судові витрати в сумі 2364 грн. 59 коп.

Рішенням Євпаторійського міського суду АРК від 26 березня 2013 року позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» заборгованість за кредитним договором в сумі 21045 (двадцять одна тисяча сорок п'ять ) доларів США 15 (п`ятнадцять) центів, що за курсом НБУ дорівнює 168213 (сто шістдесят вісім тисяч двісті тринадцять) гривень 88 (вісімдесят вісім) копійок.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» витрати по сплаті судового збору в сумі 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп. В задоволені іншої частини вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» заборгованість за кредитним договором в сумі 168213 (сто шістдесят вісім тисяч двісті тринадцять) гривень 88 (вісімдесят вісім) копійок надавши йому розстрочку на 1 (один) рік.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить рішення суду змінити в частині стягненої суми заборгованості по кредитному договору, стягнувши з відповідача суму боргу у розмірі 123903,57 грн. (що в еквіваленті по курсу НБУ складає 15501,51 доларів США). Апелянт посилається на те, що рішення суду в частині розміру стягненої з нього суми

2

заборгованості по кредитному договору та розміру стягнутого судового збору ухвалено з порушенням норм матеріального права. Зазначає, що стягнення трьох процентів річних у даному випадку суперечить положенню ч.2 ст. 265 ЦК України та судом необгрунтовано стягується пеня за порушення умов кредитного договору двічі - 26,4% на підставі п.3.9 кредитного договору і 3% річних; суд вийшов за межі позовних вимог, оскільки сума 3% річних є додатковим видом штрафних санкцій та пеня також не є заборгованістю за кредитним договором, а вимог про стягнення штрафних санкцій і неустойки (пені) позивачем не заявлялось; оскаржуване рішення в частині стягнення 3% річних суперечить положенням ч.4ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» та суд необґрунтовано не застосував до цих вимог строк позовної давності; суд неправомірно стягнув борг в іноземній валюті.

В запереченнях на апеляційну скаргу представник ПАТ «РОДОВІД БАНК» вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими, просить рішення суду залишити без змін.

В засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_6 підтримав доводи апеляційної скарги, представник ПАТ «РОДОВІД БАНК» проти доводів апеляційної скарги заперечував.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на них, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст.303ч.1,308,309ч.1п.2,п.3 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованність рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції; апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права; невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення.

Ухвалюючи рішення в оскаржуваній частині - про стягнення пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом в сумі 4106,73 доларів США, що еквівалентно 32825,09грн. та 3% річних у сумі 1436,91доларівСША, що еквівалентно 11485,26грн., суд виходив із необхідності застосування строку позовної давності до вимог щодо стягнення пені та обгрунтованості заявлених вимог в зазначених в рішенні розмірах.

Висновки суду щодо обґрунтованості вимог про стягнення пені, передбаченої кредитним договором, та стягнення 3%річних, передбачених ч.2ст.625 ЦК України узгоджуються з матеріалами справи, положеннями законодавства.

Так, відповідно до положень ст.ст.549-551,1048,1049,1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави; за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти у строк та в порядку, що встановлені в договорі. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання зобов'язання за кожен день прострочення виконання; право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

По справі встановлено, що 25.11.2005 року між ВАТ «РОДОВІД БАНК» та ОСОБА_6 був укладений кредитний договір № 28.4/А-456.05.2 (а.с.5-7), відповідно до п.1.1 та 1.5 якого Банк відкриває Позичальнику відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 40320 доларів США 00 процентів, терміном по 25.11.2010 року включно; процентна ставка за користування кредитами за цим договором встановлюється в розмірі 13,2 процентів річних.

Згідно п. 3.1. Кредитного договору, Позичальник забов`язується починаючи з місяця наступного за звітним, щомісяця до 10 числа (включно) кожного календарного місяця, частково погашати заборгованість за кредитами у сумі 673 долари США на рахунок вказаний у п.1.3 цього Договору, шляхом внесення готівковою чи перераховуючи зі свого поточного рахунку. Пунктом 3.2. зазначеного договору Позичальник забов`язався повернути одержані кошти не пізніше 25 листопада 2010 року. У відповідності до п.3.3 Договору Позичальник

3

зобов`язується сплачувати Банку нараховані проценти за користування кредитами щомісяця до 10 числа (включно)кожного календарного місяця, наступного за звітнім, а також 25 листопада 2010 року або в день повного дострокового погашення заборгованості за кредитами.

Пунктом 3.9. зазначеного договору Позичальник забов`язався за порушення строків повернення кредитів чи сплати процентів сплачувати Банку за кожний день пеню у розмірі подвійної процентної ставки, встановленої у п.1.5 цього договору, від суми простроченого платежу.

У порушення зазначених норм Закону та умов договору відповідач належним чином не виконував своїх зобов'язань, в результаті чого утворилася заборгованість, яка станом на 23.01.2013 року складає 29583 доларів США 27 центів( 236459 грн. 08 коп.), яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 13436 доларів США 22 цента (107395 грн. 71 коп.), заборгованості за відсотками в сумі 2065 доларів США 29 центів,(16507 грн. 86 коп.), загальної суми нарахованої пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом 12644 доларів США 85 центів (101070 грн. 26 коп.), загальної суми трьох відсотків річних від суми простроченого кредиту 1436 доларів США 91 цент(11485 грн. 26 коп.), що підтвержується розрахунком заборгованості станом на 23.01.2013 року наданим позивачем(а.с.12-14).

За заявою відповідача і його представника судом застосовано строк позовної давності до вимог про стягнення пені та стягнено суму пені в межах строку давності в розмірі 4106,73 доларів США.

Доводи апелянта про те, що стягнення трьох процентів річних у даному випадку суперечить положенню ч.2 ст. 265 ЦК України та судом необгрунтовано стягується пеня за порушення умов кредитного договору двічі - 26,4% на підставі п.3.9 кредитного договору і 3% річних - неспроможні, оскільки аналіз ст. 625 ЦК України вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.

Із аналізу правових норм, зокрема ст.ст.536,552,549,ч.2ст.625 ЦК України слідує, що проценти та неустойка є різними правовими інститутами, обмеження можливості одночасного застосування яких законом не встановлено. На зазначене звернув увагу Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в постанові №5 від 30.03.2012р. «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин».

Положеннями ч.4ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів», на які посилається апелянт, правовідносини щодо стягнення 3% річних, передбачених ч.2ст.625 ЦК України, не регулюються.

Посилання апелянта на те, що суд вийшов за межі позовних вимог, оскільки сума 3% річних є додатковим видом штрафних санкцій та пеня також не є заборгованістю за кредитним договором, а вимог про стягнення штрафних санкцій і неустойки (пені) позивачем не заявлялось - спростовуються матеріалами справи, зокрема змістом позовної заяви, розрахунком (а.с.2-4,12-14).

Неспроможні і доводи апелянта щодо незаконності стягнення заборгованості за кредитом в іноземній валюті, виходячи з наступного. Так ст.99 Конституції України встановлено, що грошовою одиницею України є гривня; при цьому Основний закон не встановлює заборони щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав. Відповідно до статті 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Тобто відповідно до законодавства гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, однак обіг іноземної валюти

4

обумовлений вимогами спеціального законодавства України. Основним законодавчим актом, який регулює правовідносини у сфері валютного регулювання та валютного контролю, є Декрет Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю".

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

При цьому статтею 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" установлено, що кошти - це гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент. Статті 47 та 49 цього Закону визначають операції банків із розміщення залучення коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції незалежно від виду валюти, яка використовується. Вказані операції здійснюються на підставі банківської ліцензії.

Відповідно до статті 5 Декрету КМУ операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій НБУ. Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральна ліцензія) на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до пункту 2 статті 5 цього ж Декрету.

До заперечень на апеляційну скаргу ПАТ «РОДОВІД БАНК» надав копії ліцензій на право здійснення операцій з валютними цінностями (а.с.114-116); кредитний договір між ПАТ «РОДОВІД БАНК» і ОСОБА_6 укладено щодо іноземної валюти; позовні вимоги про визнання правочину - кредитного договору, укладеного між позивачем та відповідачем, недійсним в цій справі не заявлялись та не розглядались.

Наряду з викладеним, колегія вважає, що доводи апелянта щодо необгрунтованості незастосування судом строку позовної давності до вимог в частині стягнення 3% річних та неправильного визначення розміру судових витрат, які підлягають стягненню з відповідача, заслуговують на увагу.

Так, згідно ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. У відповідності до частини 4 ст.267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

З розрахунку наданого позивачем, убачається, що позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з ОСОБА_6 сум, в тому числі і 3% річних, за період з 11.02.2006 року по 01.01.2013 року, лише 8 лютого 2013 року, тобто з пропуском строку позовної давності встановленої Законом. Оскільки позов подано в лютому 2013р., то за три роки починаючи з лютого 2010р. і в межах позовних вимог - до 01.01.2013р. сума 3% річних складає 191,10 доларів США (а.с.13-14: 3,49+4,49+4,30+4,81+5,53+5,36+6,50+6,07+6,64+3,51+16,09+8,02+

13,93+36,50+61,96+3,90=191,10), що за курсом НБУ складає 1527грн. 46коп. (191,10х7,993=1527,4623).

Рішення суду в цій частині підлягає зміні із зменшенням розміру 3% річних, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, до 191,10 доларів США, що за курсом НБУ складає 1527грн. 46коп.

З урахуванням зміни рішення суду в частині суми стягнення 3% річних, загальна сума стягнення складає 19 799 (дев'ятнадцять тисяч сімсот дев'яносто дев'ять) доларів США 34 (тридцять чотири) цента, що за курсом НБУ дорівнює 158 256 (сто п'ятдесят вісім тисяч двісті п'ятдесят шість) гривень 12 (дванадцять) копійок, в тому числі: заборгованість за тілом кредиту у сумі 13436,22 долара США, що еквівалентно 107395,71грн.; заборгованість за відсотками у сумі 2065,29 доларів США, що еквівалентно 16507,86грн.; 4106,73 доларів США пені, що еквівалентно 32825,09грн. та 3% річних у сумі 191,10доларівСША, що еквівалентно 1527,46грн.

Частиною 5 ст. 267 ЦК України передбачено, що якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

5

Поважних причини пропуску позивачем встановленого законом строку позовної давності при звернені до суду з вимогою про стягнення з відповідача 3% річних, представником позивача в судовому засіданні не наведено та не надано доказів на підтвердження зазначеного питання.

Також, відповідно до положень ч.1ст.88 ЦПК України, у разі якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених вимог.

Проте суд, в порушення вимог зазначеної норми процесуального закону, стягнувши з відповідача на користь позивача суму, що еквівалентна 168 213,88грн., стягнув з відповідача витрати по оплаті судового збору у сумі 2000грн.

Враховуючи зазначене та те, що загальна сума стягнення, визначена апеляційним судом, становить 158 256,12грн., рішення суду в частині розміру судових витрат підлягає зміні і з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1582,56грн. судового збору.

У зв'язку із зміною розміру суми заборгованості за кредитним договором, яка стягнена з відповідача на користь позивача, необхідності виключення трактування подвійного стягнення цієї заборгованості, підлягає зміні з викладенням в новій редакції і резолютивна частина рішення в частині надання ОСОБА_6 розстрочки виконання рішення суду.

Відповідно до положень ч.1ст.303 ЦПК України законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в неоскарженій частині апеляційним судом не перевірялась.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.303,307,308,309 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 26 березня 2013 року в частині стягнення з ОСОБА_6 сум заборгованості та судового збору, надання розстрочки виконання рішення змінити, виклавши другий, третій та п'ятий абзаци резолютивної частини рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 26 березня 2013 року в наступній редакції:

«Стягнути з ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» заборгованість за кредитним договором в сумі 19 799 (дев'ятнадцять тисяч сімсот дев'яносто дев'ять) доларів США 34 (тридцять чотири) цента, що за курсом НБУ дорівнює 158 256 (сто п'ятдесят вісім тисяч двісті п'ятдесят шість) гривень 12 (дванадцять) копійок, в тому числі: заборгованість за тілом кредиту у сумі 13436,22 долара США, що еквівалентно 107395,71грн.; заборгованість за відсотками у сумі 2065,29 доларів США, що еквівалентно 16507,86грн.; 4106,73 доларів США пені, що еквівалентно 32825,09грн. та 3% річних у сумі 191,10доларівСША, що еквівалентно 1527,46грн.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» витрати по сплаті судового збору в сумі 1 582 (одна тисяча п'ятсот вісімдесят дві) грн. 56 (п'ятдесят шість) коп.

Надати ОСОБА_6 розстрочку у виконанні рішення суду в частині стягнення з нього на користь Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» заборгованості за кредитним договором в сумі 158 256 (сто п'ятдесят вісім тисяч двісті п'ятдесят шість) гривень 12 (дванадцять) копійок строком на 1 (один) рік.»

В іншій частині рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 26 березня 2013 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі двадцяти днів.

Судді: Берзіньш В.С. Кірюхіна М.А. Руснак А.П.

Судді