Постанова № 32849743, 30.07.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2013 року м. ПолтаваСправа №816/3785/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Петрової Л.М.,

при секретарі - Сировні Я.А.,

за участю:

представника позивача - Чурсіної І.В.,

представника відповідача - Педченко М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчук Житлобуд" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

21 червня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Кременчук Житлобуд" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15 травня 2013 року №0003112202/885.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач порушив права та інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин через безпідставне визначення податкового зобов'язання.

Підставою прийняття оспорюваного у справі податкового повідомлення-рішення став Акт перевірки від 12 квітня 2013 року №3181/22.2-11/0127413, складений на підставі проведеної Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією планової виїзної документальної перевірки по питанню дотримання вимог податкового , валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2012 року. За результатами перевірки, відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Позивач не погоджується з висновками податкової інспекції викладеними в Акті перевірки, оскільки податкові органи не наділені повноваженнями щодо встановлення недійсності правочинів, а також не мають повноважень щодо встановлення вини особи. Вказував, що правові взаємовідносини позивача з ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4, ТОВ "Полум'я Кремінь" , ПП "Креміньбуд", ПП "ТФ "Валекс-снаб" мали реальний характер, підтверджені документами бухгалтерського обліку. Зміст договорів, укладених з ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4, ТОВ "Полум'я Кремінь" , ПП "Креміньбуд", ПП "ТФ "Валекс-снаб" не суперечить актам цивільного законодавства України, фактичне виконання умов договору підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку, які досліджувалися перевіряючим під час проведення перевірки. Контрагенти позивача ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4, ТОВ "Полум'я Кремінь" , ПП "Креміньбуд", ПП "ТФ "Валекс-снаб" на момент укладення договорів та складання накладних були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

З огляду на викладене, позивач вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення, прийняте на підставі Акту перевірки від 12 квітня 2013 року №3181/22.2-11/0127413, підлягає скасуванню, як таке, що не відповідає чинному законодавству, оскільки прийняте на підставі хибних висновків, до яких прийшов відповідач в ході проведення перевірки.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд скасувати спірні податкові повідомлення-рішення.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

У своїх письмових заперечення зазначав, що у ході перевірки встановлено взаємовідносини позивача у періоді, що перевірявся, з платниками податків, реальність проведених господарських операцій з якими підтвердити не було можливості. Посилався на Акти перевірок ФОП ОСОБА_3 від 23 листопада 2012 року та 28 листопада 2012 року. У ході перевірок не було підтверджено придбання позивачем товарів у ТОВ "Полум'я Кремінь" та ПП "ТФ "Валекс-снаб", не підтверджено факт придбання у ТОВ "Кремінбуд", ТОВ "Полум'я Кремінь" послуг та їх реалізацію позивачем на адресу Замовників. Зазначене, на думку відповідача, ставить під сумнів реальність господарських операцій, у зв'язку з чим за результатами перевірки позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 1050592,00 грн., у тому числі 1020160,00 грн. за основним платежем, 432,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ТОВ "Кременчук Житлобуд" зареєстроване як юридична особа 17 вересня 1992 року Виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області, код ЄДРПОУ 01274136, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії ААВ №556950, копія якої наявна у матеріалах справи /том І, а.с. 39/.

Позивач перебуває на обліку у Кременчуцькій ОДПІ та є платником податку на додану вартість, що підтверджується матеріалами справи.

У період з 11 березня 2013 року по 05 квітня 2013 року Кременчуцькою ОДПІ проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ "Кременчук Житлобуд" (код ЄДРПОУ 01274136) по питанню дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2012 року.

Правомірність підстав та порядку проведення перевірки позивачем не оспорюється.

За результатами перевірки складено Акт від 12 квітня 2013 року №3181/22.2-11/0127413 /том І, а.с. 11-34/, у якому, крім іншого, зафіксовано порушення пункту 5.1, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5, підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та підпункту 14.1.36, 14.1.228 пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1 статті 44, статтею 134, підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пункту 138.2 статті 138, статті 139 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податок на прибуток у періоді, що перевірявся, на загальну суму 1020160,00 грн., у тому числі за І квартал 2011 року - 402137,00 грн., за ІІ квартал 2011 року - 125646,00 грн., за ІІІ квартал 2011 року 348811,00 грн., за ІV квартал 2011 року - 142704,00 грн., за ІІІ квартал 2012 року 862,00 грн.

На підставі Акту перевірки Кременчуцькою державною податковою інспекцією винесено податкове повідомлення-рішення від 15 травня 2013 року №0003112202/885, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 1020592,00 грн., у тому числі 1020160,00 грн. - за основним платежем, 432,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) /том І, а.с. 10/.

Позивач не погодився із зазначеним податковим повідомленням-рішенням та оскаржив його до суду.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню від 15 травня 2013 року №0003112202/885, суд виходить з наступного.

Приймаючи оскаржуване рішення, відповідач посилався як на правову підставу його винесення встановлені ним у Акті перевірки порушення позивачем пункту 5.1, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5, підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та підпункту 14.1.36, 14.1.228 пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1 статті 44, статтею 134, підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пункту 138.2 статті 138, статті 139 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податок на прибуток у періоді, що перевірявся, на загальну суму 1020160,00 грн.

Згідно підпункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що до складу валових витрат відносяться, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Згідно підпункту 5.2.1 пункту 5.2. статті 5 цього ж Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

У відповідності до підпункту 5.3.9. пункту 5.3. статті 5 зазначеного Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати не підтвердженні відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У взаємозв'язку з вищенаведеним, суд також зазначає, що підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

За приписами пункту 138.2. статті 138 цього ж Кодексу витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України визначено, що не включається до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Судом встановлені фактичні обставини справи щодо господарських операцій, при оподаткуванні яких, на думку відповідача, платником були порушені наведені норми закону.

У ході перевірки Кременчуцькою ОДПІ встановлено у періоді, що перевірявся, факт укладення між позивачем (Покупець) та ФОП ОСОБА_3 , ПП "ТФ "Валекс - снаб", ТОВ "Полум'я Кремінь", ФОП ОСОБА_4 (Продавці) договорів купівлі - продажу від 04 січня 2011 року №04/01/11-1, від 01 березня 2012 року №39, №37/П-04-11 від 11 квітня 2011 року, від 01 січня 2011 року №19 відповідно, за умовами яких Продавець зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець - прийняти і оплатити товар, кількість, найменування, асортимент якого визначається відповідними накладними та специфікаціями, що є невід'ємними частинами заначених договорів /том І, а.с. 112-113, 136-139, 143-145, 153-154/.

Крім того, у ході перевірки було встановлено факт укладення між позивачем (Генпідрядник) та ПП "Кремінбуд" (Субпідрядник) договору субпідряду №1/10-2011 від 15 жовтня 2011 року, за умовами якого Генпідрядник доручає, а Субпідрядник забезпечує відповідно до умов договору виконання загально - будівельних внутрішніх робіт на Об'єкті - адміністративна будівля ПАТ "Кременчуцький Міськмолокозавод", що знаходиться за адресою вул. 40 років Жовтня 14/69, м. Кременчук, Полтавська область та у приміщеннях охорони /том І, а.с. 118-119/.

Укладення аналогічного договору було встановлено між позивачем (Генпідрядник) та ТОВ "Полум"я Кремінь " (Субпідрядник) №51/П-06-10 від 01 липня 2010 року, за умовами якого субпідрядник зобов'язується виконати монтаж трубопроводів холодного та гарячого водопостачання, побутової каналізації, трубопроводів опалення, монтаж внутрішнього газопостачання в односекційному 9-ти поверховому житловому будинку в районі житлового будинку по вул. Жовтневій, 19 , м. Кременчук. Вказаним договором та додатковою угодою до нього визначено вид, вартість робіт, строки виконання та їх ціна. ТОВ "Полум"я Кремінь" залучалось позивачем з метою виконання договору Генерального підряду №2 від 16.01.2008 року на замовлення ТОВ " Житлоінвест" /том ІІ, а.с. 4-5/

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

На підтвердження дійсності укладення та реального виконання даних угод представником позивача надано суду податкові накладні, прибуткові ордери, прибуткові накладні, накладні, платіжні доручення, виписки з банківських установ стосовно руху коштів на рахунках позивача, Акти приймання виконаних будівельних робіт, підписані між сторонами без заперечень, довідки про вартість виконаних будівельних робіт, рахунки, технічні паспорти якості купленого бетону, що дає можливість його ідентифікувати, реєстри виписаних довіреностей за відповідний звітний період, оборотно - сальдові відомості щодо бухгалтерського обліку купленого товару у відповідних контрагентів, картки рахунку №201 за відповідний спірний період, ліцензію на будівництво ПП "Креміньбуд" /том І, а.с. 112-166; том ІІ, а.с. 1-35, 42-120/.

Крім того представником позивача надано пояснення щодо перевезення куплених у ФОП ОСОБА_3 залізобетонних виробів, зокрема було зазначено, що товар транспортувався власним транспортом позивача МАЗ (д.н.з. НОМЕР_1) та МАЗ (д.н.з. НОМЕР_2), на підтвердження чого було надано копії свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів та подорожні листи /том ІІ, а.с. 62-92/.

На підтвердження використання у власній господарській діяльності купленого товару та отриманих послуг, зокрема виконання замовлення ПАТ "Кременчуцький Міськмолокозавод" та ТОВ "Житлоінвест" за відповідними договорами, позивачем було надано договори, довідки про вартість виконаних робіт, витяги з Актів форми КБ-3, акти списання товарів /том І, а.с. 203-250; том ІІ, а.с. 1-3/.

Під час дослідження зазначених документів судом не встановлено жодних порушень щодо їх оформлення, крім того належне оформлення первинних бухгалтерських документів не заперечувалось і самим податковим органом.

Суд вважає необгрунтованими посилання податкового органу як на правову підставу збільшення позивачу грошових зобов'язань на той факт, що у ході перевірки встановлено відсутність підтвердження господарських операцій позивача з ФОП ОСОБА_3, ТОВ "Полум'я Кремінь", ПП "Креміньбуд", ПП "ТФ"Валекс-снаб", ФОП ОСОБА_4 що стали об'єктом оподаткування у відповідному звітному періоді, та посилання на висновки Актів відповідних перевірок контрагентів щодо непідтвердження факту реалізації товарів та надання послуг позивачу. Наявність таких висновків не може бути беззаперечним доказом того, що позивачем оподатковані послуги та товари в реальності не придбавались.

ТОВ "Кременчук Житлобуд" було надано всі необхідні первинні документи бухгалтерського обліку, чим підтверджено реальність господарських операцій, що слугували основою для формування валових витрат у спірному звітному періоді. У той час як податковим органом не було підтверджено жодними доказами, як на його думку, безтоварність спірних господарських відносин.

З урахуванням зазначеного, позивачем сформовано витрати за господарськими операціями, фактичне виконання яких підтверджено доказами; послуги, використані у господарській діяльності позивача і отримані від контрагентів , що зареєстровані на дату вчинення господарських операцій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців /том ІІ, а.с. 130-157/.

Документи, що підтверджують фактичне здійснення господарських операцій по придбанню послуг та товарів у ФОП ОСОБА_3, ТОВ "Полум'я Кремінь", ПП "Креміньбуд", ПП "ТФ "Валекс-снаб", ФОП ОСОБА_4, подальше використання в господарській діяльності позивача на виконання замовлень ПАТ "Кременчуцький Міськмолокозавод" та ТОВ "Житлоінвест" оформлені у відповідності до вимог Податкового кодексу України, Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Таким чином, суд вважає необґрунтованими твердження податкового органу про відсутність у позивача права на формування витрат за відповідний звітний період із зазначеними контрагентами, оскільки вони ґрунтуються лише на суб'єктивних доводах відповідача.

Суд зазначає про індивідуальний характер юридичної відповідальності платників податку. ТОВ "Кременчук Житлобуд" не може нести відповідальність за можливе порушення податкового та валютного законодавства його контрагентами, отже, вищевказане ніяким чином не може стосуватись позивача та впливати на його податкові зобов'язання.

Таким чином, проаналізувавши фактичні обставини та матеріали справи, оцінивши докази, надані сторонами, суд не знаходить у діях платника податків (позивача) порушень тих норм закону, на які посилається відповідач, та приходить до висновку, що твердження податкового органу про наявність таких порушень ґрунтуються на припущеннях та належним чином не доведені, доводи відповідача протирічать вимогам закону та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

Тому суд вважає, що позивачем правомірно віднесено до складу витрат за відповідний період кошти, спрямовані на оплату послуг та товарів, отриманих від ФОП ОСОБА_3, ТОВ "Полум'я Кремінь", ПП "Креміньбуд", ПП "ТФ"Валекс-снаб", ФОП ОСОБА_4 .

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про необґрунтованість та безпідставність донарахування Кременчуцькою ОДПІ суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 1020160,00 грн., застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 432,00 грн. і, відповідно, про протиправність податкового повідомлення - рішення від 15 травня 2013 року №0003112202/885.

Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірних повідомлень-рішень покладено на податковий орган.

У даному випадку відповідач не довів правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України, а згідно частини третьої цієї ж статті, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчук Житлобуд" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби від 15 травня 2013 року №0003112202/885.

Стягнути з Державного бюджету України в особі Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчук Житлобуд" (код ЄДРПОУ 01274136) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2294,00 грн. /дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні 00 копійок/.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 05 серпня 2013 року.

Суддя Л.М. Петрова