Постанова № 32848276, 25.07.2013, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 липня 2013 р. Справа №818/3911/13-a

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Прилипчука О.А.,

за участю секретаря судового засідання - Кіптенко Н.Г.

представника позивача -Шевцов П.В.

представника відповідача - Соколенко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №818/3911/13-a

за позовом Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром"

до Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах

про скасування вимоги,-

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Сумихімпром" (далі - позивач, ПАТ "Сумихімпром") звернулось до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах (далі - відповідач, УПФ України в м. Сумах), в якому просить суд:

- визнати протиправною і скасувати вимогу Управління Пенсійного фонду України в м.Сумах № Ю-13 від 04.04.2013 р. про сплату фінансових санкцій та пені у сумі 10577145,62 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що за даними бухгалтерського обліку позивача заборгованість згідно вимоги № Ю-14 від 10.05.2013 року нарахована за несплату страхових внесків за період до 24.10.2011року, а саме: по рішенню № 188 від 21.04.2011 року сума фінансових санкцій - 290 311,55 грн. пені - 653 166,82 грн.; по рішенню № 606 від 15.12.2010 року сума фінансових санкцій - 18 173,23 грн., пені - 35 491,38 грн.; по рішенню № 450 від 09.06.2009 року сума фінансових санкцій - 1 955 626,48 грн. пені - 612 935,51 грн.; по рішенню № 186 від 19.04.2010 року сума фінансових санкцій - 328 283,32 грн., пені - 900 388,72 грн.; по рішенню № 469 від 18.06.2009 року сума фінансових санкцій - 1 429 199,50 грн. по рішенню № 538 від 02.11.2010 року сума фінансових санкцій - 261 591,27 грн., пені - 737 687,38 грн.; по рішенню № 605 від 15.12.2010 року сума фінансових санкцій - 296 349,15 грн., пені - 678 724,63 грн.; по рішенню № 289 від 27.09.2011 року сума фінансових санкцій - 293 335,60 грн., пеня - 1 008 315,49 грн.; по рішенню № 670 від 22.09.2009 року сума фінансових санкцій - 345 542, 23 грн., пеня - 732 023, 36 грн.

Позивач вважає вимогу протиправною з тих підстав, що за більшістю з вищевказаних рішень вже існують судові рішення про стягнення коштів, що унеможливлює прийняття нової вимоги про їх сплату, оскільки це суперечить законодавству та практиці Вищого адміністративного суду України. За деякими рішеннями прийнято судові рішення про відмову у стягненні коштів.

Крім того, позивач вважає ці вимоги погашеними у зв'язку з не за явленням їх відповідачем до реєстру вимог кредиторів у рамках справи про банкрутство позивача, що розглядається господарським судом Сумської області.

Таким чином, позивач вважає, що фінансові санкції та пеня зазначені в вимозі № Ю 13 від 04.04.2013 р. вважаються погашеними та не можуть бути стягнуті з ПАТ „Сумихімпром".

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав і просив їх задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача надав письмові заперечення проти позову, в яких вважає позовні вимоги необґрунтованими, оскільки позивач не звертався із заявою про узгодження вимоги до управління.

Зазначає, що формування управлінням вимоги про сплату боргу та винесення судом рішень про стягнення заборгованості не може призвести до подвійного стягнення заборгованості, оскільки відповідно до пп. ґ п.8.6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2001 р. № 21-1, зареєстрованої в міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за №64/8663, із змінами та доповненнями (далі - Інструкція) вимога вважається відкликаною, якщо: є рішення суду на стягнення відповідних сум боргу, то зазначені у вимозі. У випадку, зазначеному в підпункті "ґ", вимога вважається відкликаною у день надходження виконавчих документів до органів державної виконавчої служби. Проте підстави вважати вимогу відкликаною не є підставами вважати її протиправною та такою що належить до скасування.

При цьому ні Інструкцією, ні Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не передбачено черговість звернення до суду з позовами про стягнення недоїмки та формування вимоги, а лише визначено право органів Пенсійного фонду як на звернення до суду з позовами про стягнення недоїмки так і на формування вимоги про сплату боргу.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

04 квітня 2013 року відповідачем винесено вимогу № Ю-13 про сплату боргу, згідно з якою станом на 01 квітня 2013 року заборгованість позивача зі сплати фінансових санкцій і пені становить 10577145,62 грн., у т.ч.: фінансових санкцій -5218412,33 грн., пеня -5358733,29 грн. (а. с. 6).

Судом встановлено, що до вимоги від 04 квітня 2013 року № Ю-13 увійшли суми фінансових санкцій та пені, визначені рішеннями відповідача: № 606 від 15.12.2010 року, № 188 від 21.04.2011року, № 450 від 09.06.2009року, № 186 від 19.04.2010року, № 469 від 18.06.2009року, № 538 від 02.11.2010року, № 605 від 15.12.2010 року, № 289 від 27.09.2011року, № 670 від 22.09.2009 року.

Задовольняючи позовні вимоги, що скасування вимоги № Ю-13 від 04 квітня 2013 року в частині включення фінансових санкції у розмірі 4 628 727,58 грн. та пені у розмірі 3 671 693,17 грн., суд виходить з наступного.

Рішенням Управління пенсійного фонду України в Зарічному районі м. Суми № 606 від 15 грудня 2010 р. до позивача застосовано штраф в розмірі 18 173, 23 грн. та нарахована пеня в розмірі 35491, 38 грн. (а. с. 46)

З метою стягнення зазначеної заборгованості Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах звернувся з позовом до Сумського окружного адміністративного суду.

Постановою суду від 02.03.2012 р. по справі № 2а-1870/1149/12 за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах до Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" про стягнення заборгованості по сплаті фінансових санкцій та пені, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2012 р., позов Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах задоволено. Стягнуто з ПАТ "Сумихімпром" штраф в розмірі 18 173, 23 грн. та пеню в розмірі 35 491, 38 грн. (а. с. 47-49).

Рішенням відповідача № 469 від 18 червня 2009 р. до Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" застосовано штраф в розмірі 1 429 199, 50 грн.

З метою стягнення заборгованості, визначеної рішенням № 469 від 18.06.2009 р., відповідач звернувся з позовом до суду. Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 01.10.2012 р. по справі № 2а-1870/6869/12 за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах до Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" про стягнення заборгованості, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2012 р. (а.с. 33-34), позов Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах задоволено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" фінансові санкції в сумі 1429199,50 грн. (а. с. 58).

Рішенням відповідача № 186 від 19 квітня 2010 р. до ПАТ "Сумихімпром" застосовано штраф у розмірі 328283, 32 грн. та нарахована пеня в розмірі 900388,72 грн. (а.с. 65).

З метою стягнення зазначеної заборгованості, Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах звернувся з позовом до суду.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 12.09.2012 р. по справі № 2а-1870/6460/12 за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах до Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" про стягнення заборгованості, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.11.2012 р., позов Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах задоволено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах заборгованість зі сплати штрафних санкцій та пені у загальному розмірі 1 228 672 грн.04 коп. (а. с. 68-71).

Проаналізувавши спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги, щодо скасування оскаржуваної вимоги в частині включення фінансових санкції та пені по зазначеним рішенням підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі по тексту - Закон № 1058) позивач був зареєстрований як платник страхових внесків в УПФУ в Зарічному районі м. Суми (правонаступником якого є відповідач).

Відповідно до ч. 13 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.

Суми пені та штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

Оскарження рішення виконавчого органу Пенсійного фонду про нарахування пені та накладання штрафів зупиняє строки їх сплати до винесення вищим органом Пенсійного фонду або судом рішення у справі. Строки сплати фінансових санкцій також призупиняються до винесення судом рішення в разі оскарження страхувальником вимоги про сплату недоїмки, якщо накладення фінансових санкцій пов'язано з її виникненням або несвоєчасною сплатою.

Виходячи з положень вказаних норм, страхувальник має право протягом десяти днів з моменту отримання рішення про сплату фінансових санкцій та пені оскаржити його в судовому порядку, повідомивши про це орган Пенсійного фонду, який прийняв оскаржуване рішення. При цьому строк сплати визначених рішенням фінансових санкцій та пені, настає після закінчення встановленого десятиденного строку для подання позову до суду про його оскарження або після набрання законної сили судовим рішенням за наслідками оскарження.

Згідно з частиною 3 статті 106 Закону, територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.

Про оскарження вимоги територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки до виконавчої дирекції Пенсійного фонду або в судовому порядку страхувальник зобов'язаний письмово повідомити відповідний територіальний орган Пенсійного фонду протягом трьох робочих днів із дня звернення до виконавчої дирекції Пенсійного фонду чи суду.

Узгодження вимоги територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки здійснюється на підставі заяви страхувальника, яка розглядається територіальним органом Пенсійного фонду протягом трьох робочих днів після її отримання, та поданих страхувальником документів, що свідчать про неправильність обчислення сум недоїмки, зазначених у вимозі.

У разі узгодження страхувальником вимоги про сплату недоїмки з територіальним органом Пенсійного фонду цей орган зобов'язаний у строк, визначений для розгляду заяви страхувальника про узгодження вимоги, надіслати йому узгоджену вимогу про сплату недоїмки, а страхувальник зобов'язаний сплатити узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги.

У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до господарського суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.

Таким чином, Законом встановлено порядок стягнення заборгованості, в якому направлення вимоги передує зверненню до суду з відповідним позовом. Вчинення дій у зворотному порядку не передбачено.

Отже, оскільки вимога Управління Пенсійного фонду про сплату боргу є виконавчим документом, то наявність рішення суду про стягнення суми цього боргу, яке також може бути звернене до виконання, породжує ситуацію, за якої одна і та ж заборгованість може бути стягнута два рази, що є неприпустимим.

Викладена позиція щодо неможливості співіснування вимоги про сплату боргу та рішення суду про його стягнення кореспондується з пунктом 8.6. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1 (далі - Інструкція).

Відповідно до положень цієї норми, вимога вважається відкликаною, якщо є рішення суду на стягнення відповідних сум боргу, що зазначені у вимозі.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач не мав правових підстав для направлення позивачеві вимоги про сплату заборгованості, рішення про стягнення сум якої вже прийнято судом.

Зазначене стосується рішень відповідача, заборгованість по яких включено до оскаржуваної вимоги: № 606 від 15.12.2010 р., № 469 від 18.06.2009 р., № 186 від 19.04.2010 р., оскільки по цих рішеннях станом на дату прийняття вимоги від 06.12.2012 р. були такі, що набрали законної сили, судові рішення про стягнення боргу.

Вищевказані висновки суду узгоджується з правовою позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в постанові від 24 листопада 2011 року у справі № К/9991/67042/11 (а. с. 76-77)..

Таким чином, оскаржувана вимога в частині сплати заборгованості з фінансових санкцій та пені, що виникла на підставі рішень № 606 від 15.12.2010 р., № 469 від 18.06.2009 р., № 186 від 19.04.2010 р., є необґрунтованою і підлягає скасуванню.

Щодо вимоги про сплату фінансових санкцій та пені, які виникли на підставі рішень відповідача № 450 від 09.06.2009 р., № 538 від 02.11.2010 р. та № 188 від 21.04.2011 р., суд зазначає наступне.

Рішенням відповідача № 450 від 09 червня 2009 р. до ПАТ "Сумихімпром" застосовано штраф в розмірі 1 955 626,48 грн. та нарахована пеня в розмірі 612 935, 51 грн. (а. с. 51).

З метою стягнення зазначеної заборгованості Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах звернувся з позовом до суду.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 14.06.2012 р. по справі № 2а-1870/4337/12 за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах до Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" про стягнення заборгованості, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.07.2012 р., позов Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах задоволено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" заборгованість в сумі 2 568 561 грн. (а.с. 53-55).

Постановою Вищого адміністративного суду України від 17 квітня 2013 року касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" задоволено, постанову Сумського окружного адміністративного суду від 14.06.2012 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.07.2012 скасовано, в задоволенні позову відмовлено (а. с. 56-57).

Так, рішенням відповідача № 188 від 21 квітня 2011 р. до ПАТ "Сумихімпром" застосовано штраф в розмірі 290 311,55 грн. та нарахована пеня в розмірі 653 166,82 грн. (а. с. 40)

З метою стягнення заборгованості за зазначеним рішенням, Управління пенсійного фонду України в м. Сумах звернулось із позовом до Сумського окружного адміністративного суду. 19.04.2012 року постановою Сумського окружного адміністративного суду від 19.04.2012 р. по справі № 2а-1870/1652/12 за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах до Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" про стягнення заборгованості по сплаті фінансових санкцій та пені позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" заборгованість по сплаті фінансових санкцій та пені в сумі 943478,37 грн. (а. с. 42).

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.10.2012 року по справі № 2а-1870/1652/12 постанову Сумського окружного адміністративного суду від 19.04.2012 року скасовано, в задоволенні позову Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах про стягнення з ПАТ "Сумихімпром" боргу на підставі рішення № 188 від 21.04.2011 р. відмовлено (а. с. 43).

Рішенням Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах № 538 від 02 листопада 2010 р. до позивача застосовано штраф в розмірі 261591,27 грн. та нарахована пеня в розмірі 737687, 38 грн. (а.с. 108).

З метою стягнення зазначеної заборгованості Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах звернувся з позовом до суду. Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 24.10.2012 р. по справі № 2а-1870/7981/12 за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах до Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" про стягнення заборгованості, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2013 р., в задоволенні позову Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах відмовлено (а. с. 109-112).

Відповідно до приписів частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість оскаржуваної вимоги в частині сплати заборгованості з фінансових санкцій та пені, що виникла на підставі рішень № 188 від 21.04.2011 р. та № 538 від 02.11.2010 р., № 450 від 09.06.2009 р.

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позову щодо скасування вимоги № Ю-13 від 04.04.2013 р. в частині заборгованості, що виникла на підставі рішень № 606 від 15.12.2010 року, № 188 від 21.04.2011 року, № 450 від 09.06.2009 року, № 186 від 19.04.2010 року, № 459 від 18.06.2009 року, № 538 від 02.11.2010 року.

Задовольняючи позовні вимоги, щодо скасування оскаржуваної вимоги в частині включення рішення №670 про нарахування фінансових санкцій - 345 542, 23 грн. та пені - 732 023, 36 грн., суд виходить з наступного.

З матеріалів справи встановлено, що 22.09.2009 року відповідачем прийнято рішення №670 про нарахування фінансових санкцій - 345 542, 23 грн. та пені - 732 023, 36 грн.

Позивач, не погодившись зі змістом зазначеного рішення звернувся з позовом до суду.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 21.01.2010 р. по справі № 2-а-330/10/1870 за позовом Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" до Управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі м. Суми про стягнення заборгованості, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.08.2013 р., в задоволенні позову відмовлено.

Згідно з ч. 2 ст. 106 Закону № 1058, суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною 3 статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Частиною 13 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.

Суми пені та штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

Згідно п. 2 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника, або визнання його банкрутом" вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Як встановлено з матеріалів справи, строк сплати нарахованих рішенням № 670 від 02.09.2009 р. фінансових санкцій у вигляді штрафу та пені настав у серпні 2010 року (набрання законної сили ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.08.2010 р. по справі № 2а-330/10/1870).

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 24.10.2011 по справі №5021/2506/2011 порушено провадження у справі про банкрутство ПАТ "Сумихімпром" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

УПФУ в м. Сумах 22 березня 2012 року подало до Господарського суду Сумської області заяву про визнання та включення до реєстру вимог кредиторів по справі про банкрутство ПАТ "Сумихімпром". Із копії вказаної заяви встановлено, що заборгованість по фінансовим санкціям та пені, застосованих згідно з рішеннями № 670 від 22.09.2009, не заявлена відповідачем до реєстру вимог кредиторів.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заборгованість по фінансових санкціях та пені, застосованих згаданими рішеннями, виникла до порушення провадження у справі про банкрутство, не була включена до реєстру вимог кредиторів, а тому вона вважається погашеною.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необґрунтованість оскаржуваної вимоги в частині сплати заборгованості з фінансових санкцій та пені, що виникла на підставі рішень № 670 від 22.09.2009 року.

Оцінюючи правомірність включення до оскаржуваної вимоги суми заборгованості, що виникла на підставі рішення № 605 від 15.12.2010 р., суд виходить з наступного.

З матеріалів справи встановлено, що 15.12.2010року Управління пенсійного фонду України в Зарічному районі м. Суми прийнято рішення, яким до Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" застосовано штраф у розмірі 296349,15 грн. та пені 6781724,63 грн. (а.с. 72).

З матеріалів справи встановлено, що ухвалою господарського суду Сумської області від 24.10.2011 по справі № 5021/2506/2011 порушено провадження по справі про банкрутство ПАТ "Сумихімпром" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (а.с. 78).

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Оголошення про порушення справи про банкрутство ПАТ "Сумихімпром" опубліковано в газеті "Голос України" № 33 від 21.02.2012 року (а. с. 79).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що конкурсними кредиторами є кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника.

Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

22 березня 2012 року Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах подало до господарського суду Сумської області заяву про визнання та включення до реєстру вимог кредиторів по справі про банкрутство ПАТ "Сумихімпром". Із копії вказаної заяви (встановлено, що заборгованість по фінансовим санкціям та пені, застосованих згідно з рішенням № 605 від 15.12.2010 р., не заявлена до реєстру вимог кредиторів (а.с. 80-85).

Згідно п. 2 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

З матеріалів справи встановлено, що рішення № 605 від 15.12.2010 р. було оскаржене відповідачем у судовому порядку, та постановою Сумського окружного адміністративного суду від 07.02.2011 року по справі 2а-1870/114/11 в задоволенні позову ПАТ "Сумихімпром" до УПФУ в Зарічному районі м. Суми (правонаступником якого є Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах) про визнання протиправним та скасування рішення № 605 від 15.12.2010 р. було відмовлено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2011 р. апеляційну скаргу ПАТ "Сумихімпром" залишено без задоволення, а постанову Сумського окружного адміністративного суду від 07.02.2011р. у справі № 2а-1870/114/11 залишено без змін.

Відповідно до ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Таким чином, приймаючи до уваги оскарження в судовому порядку рішення № 605 від 15.12.2010 р. та враховуючи приписи ч. 13 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ", обов'язок щодо сплати фінансових санкцій та пені за рішенням № 605 від 15.12.2010 р. у ПАТ "Сумихімпром" виник через п'ять днів після направлення ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2011 р. (а.с. 93).

Позивач в обґрунтування своєї позиції посилається на те, що відносно ПАТ "Сумихімпром" 24.10.2011 р. було порушено провадження у справі про банкрутство, а тому вимоги позивача є конкурсними і на них поширюється дія мораторію, а оскільки заборгованість по фінансовим санкціям та пені, застосованих рішенням № 605 від 15.12.2010 року, не заявлена до реєстру вимог кредиторів, вони є погашеними.

Проте, суд не приймає до уваги зазначені твердження, оскільки відповідно до абз. 24 ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником, стосовно якого порушено справу про банкрутство, грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Згідно абз. 6 ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що конкурсними кредиторами є кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Натомість, судом встановлено, що на час прийняття ухвали господарського суду Сумської області від 24.10.2011 р. про порушення провадження у справі про банкрутство позивача, рішення УПФУ в Зарічному районі м. Суми (правонаступником якого є відповідач) № 605 від 15.12.2010 р. про стягнення фінансових санкцій перебувало у процесі оскарження, тобто було таким, що не набрало законної сили, і відповідач не набув права вимоги до ПАТ "Сумихімпром" щодо сплати за вказаним рішенням фінансових санкцій та пені, а у позивача станом на 24.10.2011 р. ще не виникло обов'язку їх сплачувати, так як ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду у справі № 2а-1870/114/11 була прийнята лише 17.11.2011 р., тобто після порушення провадження у справі про банкрутство, а набрала законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимоги Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах щодо сплати фінансових санкцій та пені за рішенням № 605 від 15.12.2010 р. є поточними і підлягають сплаті відповідачем у встановлений строк.

Також, суд зазначає, що на даний час відсутнє судове рішення, що набрало законної сили, про стягнення боргу на підставі рішення № 605 від 15.12.2010 р., оскільки постанова Сумського окружного адміністративного суду від 18.01.2013 р. у справі № 2а-1870/9428/12 про стягнення боргу на підставі зазначеного рішення на даний час не набрала законної сили.

Отже, включення відповідачем до оскаржуваної вимоги заборгованості, що виникла на підставі рішення № 605 від 15.12.2010 р., є обґрунтованим, у зв'язку з чим позов щодо скасування вимоги № Ю-13 від 04.04.2013 р. в цій частині задоволенню не підлягає.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, щодо скасування вимоги від 04 квітня 2013 року № Ю-1/3 про включення до вимоги рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах № 289 від 27.09.2011 року (фінансові санкції - 293 335,60 грн., пеня - 1 008 315,49 грн.) , суд виходить з наступного.

З матеріалів справи встановлено, що 27.09.2011 року відповідачем прийнято рішення №289 про нарахування фінансових санкцій - 293 335,60 грн. та пені - 1 008 315,49 грн.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, позивач оскаржив його до суду.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 14.12.2011 року по справі № 2а-1870/7275/11 в задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" до Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах про скасування рішення № 289 від 27.09.2011 року відмовлено

За таких обставин, на час прийняття ухвали господарського суду Сумської області від 24.10.2011 р. про порушення провадження у справі про банкрутство позивача, рішення Управління пенсійного фонду України в Зарічному районі м. Суми (правонаступником якого є відповідач) № 289 від 27.09.2011 р. про стягнення фінансових санкцій перебувало у процесі оскарження, тобто було таким, що не набрало законної сили, і відповідач не набув права вимоги до ПАТ "Сумихімпром" щодо сплати за вказаним рішенням фінансових санкцій та пені, а у позивача станом на 24.10.2011 р. ще не виникло обов'язку їх сплачувати.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимоги УПФУ в м. Сумах щодо сплати фінансових санкцій та пені за рішенням № 289 від 27.09.2011 року є поточними і підлягають сплаті відповідачем у встановлений строк.

Також, суд зазначає, що на даний час відсутнє судове рішення, що набрало законної сили, про стягнення боргу на підставі рішення № 289 від 27.09.2011року, оскільки постанова Сумського окружного адміністративного суду від 14.03.2013 року по справі № 2а-1870/9815/12 про стягнення боргу на підставі зазначеного рішення на час прийняття оскаржуваної вимоги не набрала законної сили.

Отже, включення відповідачем до оскаржуваної вимоги заборгованості, що виникла на підставі рішення № 289 від 27.09.2011 року, є обґрунтованим, у зв'язку з чим позов щодо скасування вимоги № Ю-13 від 04.04.2013 року в цій частині задоволенню не підлягає.

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позову щодо скасування вимоги № Ю-13 від 04.04.2013 року в частині заборгованості, що виникла на підставі рішень № 606 від 15.12.2010 року, № 188 від 21.04.2011 року, № 450 від 09.06.2009 року, № 186 від 19.04.2010 року, № 459 від 18.06.2009 року, № 538 від 02.11.2010 року, № 670 від 22.09.2009 року на загальну суму фінансових санкцій 4 628 727,58 грн. та пені у розмірі 3671693, 17 грн., усього в сумі 8 300 420,75 грн.

Відповідно до ч.3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Оскільки, оскаржувана вимога скасована в частині фінансових санкцій 8300420,75 грн., суд вважає за необхідне (8300420,75 грн. Х 2294)/ 10577145,62=1800,22 грн.

Отже, позивачу відшкодовується із Державного бюджету сума судового збору в розмірі 1800,22 грн.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" до Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах про скасування вимоги - задовольнити частково.

Визнати протиправною і скасувати вимогу Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах від 04.04.2013 р. № Ю-13 в частині сплати фінансових санкцій в розмірі 4283185 грн. 35 коп. та пені в розмірі 2939669 грн. 81 коп.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" (40003, м. Суми, вул. Харківська, п/в 12, код ЄДРПОУ 05766356, р/р 26001935387000 в ПАТ КБ "Надра", МФО 380764) судовий збір у розмірі 1559 (одна тисяча п'ятсот п'ятдесят дев'ять) грн. 92 коп.

В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя (підпис) О.А. Прилипчук

З оригіналом згідно

Суддя О.А. Прилипчук

Повний текст постанови складено 30.07.2013 року.