Рішення № 32847698, 05.08.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.08.2013 р. Справа № 914/2554/13

За позовом: заступника прокурора міста Львова в інтересах держави в особі: Львівської міської ради

позивач: Львівське комунальне підприємство "Львівтеплоенерго", м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-експлуатаційна дільниця "Карпатбудсервіс", м. Львів

про стягнення боргу за договором про постачання теплової енергії в гарячій воді.

Суддя Коссак С.М.

при секретарі Довгополов А.О.

Представники:

Від прокуратури: Леонтьєва Н.Т. - посвідчення № 005508 від 24.09.2012р.;

Від позивача: Грицак Г.І. - представник за довіреністю від 23.01.2013р.;

Від відповідача: не з`явився.

На розгляд господарського суду Львівської області першим заступником прокурора міста Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради, позивач: Львівське комунальне підприємство "Львівтеплоенерго" подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-експлуатаційна дільниця "Карпатбудсервіс" про стягнення боргу в сумі 97 709,76 грн. за договором про постачання теплової енергії в гарячій воді.

Ухвалою суду від 01.07.2013р. порушено провадження у справі та призначено судовий розгляд справи на 15.07.2013р. З підстав викладених в ухвалі від 15.07.2013р. розгляд справи відкладено на 29.07.2013р., а 29.07.2013р. на 05.08.2013р.

В судовому засіданні 05.08.2013р. представник прокуратури позовні вимоги підтримує повністю з підстав викладених у позовній заяві та з врахуванням заяви про уточнення (зменшення) позовних вимог (вх. 30390/13 від 30.07.2013р.), просить їх задоволити.

В судовому засіданні 05.08.2013р. представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав зазначених в позовній заяві, просить позовні вимоги задоволити повністю, з урахуванням заяви (вх. 30390/13 від 30.07.2013р.) про уточнення (зменшення) позовних вимог, та стягнути з відповідача заборгованість за договором № 4339/Л від 26.11.2008р. про постачання теплової енергії в гарячій воді за період з 01.05.2012р. по 25.05.2013р. 58 080,43 грн., а саме 55 865, 97 грн. основного боргу, 1 677, 61 грн. - 3% річних та 536,85 грн. інфляційних втрат. Та подав супровідним листом (вх. 30398/13 від 30.07.2013р.) рахунки, що виставлялись на оплату за теплову енергію, акт звірки взаєморозрахунків та копію банківських виписок про часткову оплату суми боргу відповідачем.

В судове засідання 05.08.2013р. відповідач явки повноважного представника не забезпечив, про причини не прибуття суд не повідомив, будь-яких пояснень на вимогу суду по суті заявлених позовних вимог не надав, позовні вимоги по суті не оспорив, вимоги ухвали суду не виконав.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. З врахуванням належного повідомлення про час та місце проведення судового розгляду обох сторін, судом забезпечено сторонам рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, з врахуванням наведеного, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті.

Справа розглядається з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог (вх. 30390/13 від 30.07.2013р.).

У судовому засіданні 05.08.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокуратури та позивача, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши обставини в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах докази судом встановлено таке.

Між сторонами у справі укладено договір про постачання теплової енергії у гарячій воді № 4339/Л від 26.11.2008р. (надалі - Договір).

За цим договором теплопостачальна організація (ЛКП «Львівтеплоенерго», позивач у справі) бере на себе зобов'язання постачати споживачу (відповідач у справі) теплову енергію для опалення та здійснювати гаряче водопостачання в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується отримувати та оплачувати одержану теплову енергію для опалення та гарячого водопостачання за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором (п. 1 Договору).

Умови і порядок постачання теплової енергії передбачено розділом 2 Договору.

Відповідно до п. 2.1. Договору, теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком № 1 до цього договору у вигляді гарячої води.

25.12.2012р. сторонами було укладено додаткову угоду до договору № 4339/Л від 26.11.2008р., згідно якої обсяги споживання теплової енергії було уточнено шляхом погодження додатків № 1 та 2 у новій редакції. Інші умови договору залишились незмінними.

Так, зокрема, п. 3.2.2. Договору передбачено, що споживач зобов'язувався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Пунктом 6.2. Договору передбачено, що розрахунковим періодом є календарний місяць.

Відповідно до пункту 6.3. Договору споживач до 25-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, сплачує теплопостачальній організації вартість гарячого водопостачання, фактично спожитої теплової енергії для опалення та щомісячну величину плати за приєднане теплове навантаження.

Факт включення відповідачу системи теплоспоживання в опалювальному сезоні 2011/2012 рр. підтверджується актом від 22.10.2011р. та на опалювальний сезон 2012/2013рр. актом від 01.11.2012р.

Відповідачу виставлялись рахунки про оплату вартості спожитої теплової енергії за період з 01.05.2012р. по 25.05.2013р. (оригінали в матеріалах справи).

Внаслідок несплати відповідачем вартості теплової енергії за період з 01.05.2012р. по 25.05.2013р. виникла заборгованість у сумі 95 495, 30 грн. основного боргу.

За неналежне виконання умов Договору позивач просить стягнути 1 677,61 грн. - 3% річних та 536,85 грн. інфляційних втрат (розрахунок в матеріалах справи).

Відповідач частково оплатив заборгованості, яка була перед позивачем, що підтверджується банківськими виписками (копії в матеріалах справи, оригінали оглянуто в судовому засіданні): на загальну суму 39 629,33 грн.

Як вбачається з матеріалів справи станом на момент прийняття рішення 05.08.2013р. основна заборгованість відповідача перед позивачем за договором складає 55 865,97 грн.

Доказів погашення заборгованості та штрафних санкцій станом на день розгляду справи сторонами до суду не надано.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави (ч.3 ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру»).

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі № 1-1/99 з урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносин. Державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави можуть збігатись повністю, частково або не збігатись зовсім з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді.

Відтак, оскільки ЛКП «Львівтеплоенерго» створене Львівською міською радою та підпорядковане управлінню інженерного господарства Львівської міської ради, яке є представником власника - територіальної громади міста Львова і є органом, до сфери управління якого входить підприємство, невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором завдає істотної шкоди інтересам держави в особі органу місцевого самоврядування - Львівської міської ради.

Також, підтвердженням того, що позов заявлено в інтересах держави, є те, що виробництво, транспортування, реалізація теплової енергії є однією з пріоритетних і найважливіших галузей народного господарства в Україні і покликана задовольняти потреби населення та юридичних осіб в тепловій енергії.

В силу положень статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу інших актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Між сторонами у справі виникли зобов'язання на підставі договору надання послуг теплопостачання в силу пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України.

Згідно з пунктом 5.1. Договору облік споживання гарячого водопостачання і теплової енергії для опалення проводиться за приладами обліку при їх наявності, а при їх відсутності - розрахунковим способом.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, оскільки відповідач не виконав обов'язку з оплати у строки, визначені пунктом 6.3. Договору, вимоги позивача про стягнення 55 865,97 грн. основного боргу, в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд здійснивши перерахунок 3% річних (з врахуванням ч. 5 ст. 254 ЦК України, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день та п.6.3.Договору), дійшов висновку, що стягненню підлягає 1 664, 97 грн. - 3% річних. В частині стягнення 12,64 грн. 3% річних слід відмовити.

Щодо нарахування інфляційних втрат, то, відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. №01-06/928/2012р. «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція). При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця.

Суд, здійснюючи перерахунок інфляційних втрат, встановив що стягненню підлягає 171,94 грн. В частині стягнення 364,91 грн. слід відмовити.

Згідно з статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно статті 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до п. 2 ч.2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково (в сумі 57 702, 88) судові витрати в розмірі 1 709,32 грн. стягуються з відповідача в дохід Державного бюджету України. Решта суми у розмірі 11,18 грн. стягується з позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру», ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 254, 526, 530, 549, 625, 629 Цивільного кодексу України, та ст.ст. 22, 29, 33, 34, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов (уточнений) задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-експлуатаційна дільниця "Карпатбудсервіс" (79071, м. Львів, вул. Щирецька, 5; ідентифікаційний код 30994120) на користь Львівського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» (79040, м. Львів, вул. Д.Апостола, 1; ідентифікаційний код 05506460) 55 865,97 грн. - основного боргу, 1 664, 97 грн. - 3% річних та 171,94 грн. грн. - інфляційних втрат.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-експлуатаційна дільниця "Карпатбудсервіс" (79071, м. Львів, вул. Щирецька, 5; ідентифікаційний код 30994120) в дохід Державного бюджету України (отримувач коштів: ГУ ДКСУ у Личаківському районі м.Львова; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38007620; Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Львівській області; Код банку отримувача (МФО): 825014; Рахунок отримувача: 31215206783006; Код класифікації доходів бюджету: 22030001; Код ЄДРПОУ суду: 03499974) 1 709,32 грн. судового збору.

5. Стягнути з Львівського комунального підприємства "Львівтеплоенерго" (79040, м. Львів, вул. Д.Апостола, 1; ідентифікаційний код 05506460) в дохід Державного бюджету України (отримувач коштів: ГУ ДКСУ у Личаківському районі м.Львова; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38007620; Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Львівській області; Код банку отримувача (МФО): 825014; Рахунок отримувача: 31215206783006; Код класифікації доходів бюджету: 22030001; Код ЄДРПОУ суду: 03499974) 11,18 грн. судового збору.

6. Накази видати відповідно до статті 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 07.08.2013 року.

Суддя Коссак С.М.