Ухвала суду № 32847694, 07.08.2013, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

07 серпня 2013 р. Справа № 902/1110/13

Провадження № 7/902/21(02-2а)/13

Суддя господарського суду Вінницької області Банасько О.О., розглянувши матеріали

за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, смт.Володарка Київська область

до: Приватного акціонерного товариства "Калинівський агрохім", .Калинівка Вінницька область

про стягнення 192 159,70 грн..

ВСТАНОВИВ :

До господарського суду Вінницької області 06.08.2013 року надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, смт.Володарка Київська область до Приватного акціонерного товариства "Калинівський агрохім", .Калинівка Вінницька область про стягнення 192 159,70 грн., з яких 82 375,00 грн. боргу, 2 179,33 грн. 3 % річних, 329,75 грн. інфляційних нарахувань, 107 275,62 грн. пені в зв'язку з неналежним виконання відповідачем умов договору № 5 від 07.11.2012 року.

Розглянувши позовну заяву, суд дійшов висновку, що вона підлягає поверненню виходячи з наступного.

Основні вимоги, що пред'являються до форми та змісту позовної заяви, а також вимоги щодо надання разом з нею певних доказів визначені ст.ст.54, 56, 57 ГПК України. Невиконання більшості з вимог зазначених норм тягне за собою в якості негативного наслідку повернення позовної заяви без розгляду.

Відповідно до ст.57 ГПК України встановлено перелік документів, що додаються до позовної заяви, серед яких документи, які підтверджують зокрема сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі тощо.

Позивачем в порушення наведених вище законодавчих приписів не надано належних доказів сплати судового збору у встановленому розмірі.

Так, 01.11.2011 року набрав чинності Закон України вiд 08.07.2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" (надалі Закон), у відповідності до ч.1 ст.3 якого одним із об'єктів справляння судового збору є позовна заява, що подається до суду.

Згідно ч.1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Розмір судового збору, який справляється з позовної заяви, визначений Законом в залежності від виду спору.

Виходячи з підпунктів 2.1, 2.2 ч.2 ст.4 Закону за подання до господарського суду позовних заяв майнового характеру ставка судового збору становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, а за подання позовних заяв немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

В п.3 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 25.08.2011 року № 01-06/1175/2011 вказано, що розмір ставки судового збору (станом на 1 січня календарного року) у кожному конкретному випадку визначається виходячи з того розміру МЗП, який було встановлено законом на момент сплати судового збору (станом на 1 січня календарного року).

Відповідно до ст.8 Закону України "Про державний бюджет України на 2013 рік" від 06.12.2012 року № 5515-VІ встановлено з 1 січня 2013 року розмір мінімальної заробітної плати 1 147,00 гривня, з 1 грудня 2013 року - 1 218,00 гривні на місяць.

Як вбачається з позовної заяви, позивачем заявлено позов майнового характеру про стягнення 192 159,70 грн..

Пунктом 2.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" звернуто увагу на те, що статтею 55 ГПК передбачено визначення ціни позову у позовах про стягнення грошей і про витребування майна. Відповідні позовні заяви мають майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за приписом підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону. Що ж до позовних заяв немайнового характеру, то до них відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Подання до господарського суду таких заяв оплачується судовим збором згідно з підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону.

З урахуванням наведеного розмір судового збору який мав бути сплачений позивачем при поданні даного позову повинен складати 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, а саме (3 843,19 грн.).

При цьому суд зазначає, що на першому аркуші, а також в п.6 прохальної частини позовної заяви позивачем вказано суму судового збору у розмірі 3 843,20 грн..

Натомість позивачем додано до позовної заяви квитанцію № 41 від 02.08.2013 року, яка підтверджує сплату 3 843,18 грн. судового збору відповідно.

Окрім того в доданій до позовної заяви квитанції № 41 від 02.08.2013 року в графі "Призначення платежу" зазначено:"Судовий збір, за позовом ОСОБА_2. Господарський суд Вінницької області, код ЄДРПОУ 02844558".

При цьому в п.2.21 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" вказано, що платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.

Таким чином, графа "Призначення платежу" вказаної квитанції не містить відомостей про те, по якій саме справі сплачений судовий збір.

З огляду на викладене вище, додану до позовної заяви б/н від 02.08.2013 року квитанцію № 41 від 02.08.2013 року не можна вважати належним доказом сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

В абзаці 1 п.3.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вказано, що недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.

На підставі викладеного вище позовна заява та додані до неї документи підлягають поверненню без розгляду.

При цьому слід зауважити, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення обставин, що зумовили її повернення (сплати судового збору у встановленому Законом розмірі).

Повертаючи позовну заяву без розгляду суд також вважає необхідним повернути позивачу сплачений ним за подання позовної заяви судовий збір в сумі 3 843,18 грн. згідно квитанції № 41 від 02.08.2013 року відповідно приписів п.2 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" № 3674-VI вiд 08.07.2011 року.

Керуючись ст.ст.3, 4 Закону України "Про судовий збір", п.4 ч.1 ст.63, ст.ст.86, 87, 115 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ :

1. Позовну заяву б/н від 02.08.2013 року на 7-и аркушах разом з матеріалами 17 аркушах та конверт повернути позивачу.

2. У відповідності з п.2 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI судовий збір у сумі 3 843,18 грн., перерахований за квитанцією № 41 від 02.08.2013 року підлягає поверненню.

3. Копію позовної заяви, квитанції № 41 від 02.08.2013 року долучити до примірника ухвали, який залишається в суді.

4. Ухвалу надіслати позивачу, копію ухвали відповідачу рекомендованим листом.

Суддя Банасько О.О.

віддрук. 4 прим.:

1 - до справи

2,3 - позивачу - АДРЕСА_2; АДРЕСА_1

4 - відповідачу - вул.Чкалова, 1-А, м.Калинівка Вінницька область, 22400.