Постанова № 32847684, 29.07.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 липня 2013 року 11:29 № 826/4855/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., при секретарі судового засідання Самаренко Х.С., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Будлайн Груп»до третя особаДержавної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва ДПС Публічне акціонерне товариство «Банк Богуслав»провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.01.2013 р. № 0000372230,за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: Марчук Л.А., яка діє на підставі довіреності від 31.05.2013 р. № 25/45/9/10-006,

третя особа: Гордієць С.С., яка діє на підставі довіреності від 21.12.2011 р. № 33,

Маркова О.П., яка діє на підставі довіреності від 15.07.2013 р. № 37.

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 29 липня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України. Під час проголошення вступної та резолютивної частин постанови сторонам роз'яснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексту постанови, визначеного статтею 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Будлайн Груп» звернулась з позовом до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва ДПС, третя особа - Публічне акціонерне товариство «Банк Богуслав» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.01.2013 р. № 0000372230.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Державною податковою інспекцією у Оболонському районі м. Києва ДПС неправомірно, в порушення вимог чинного законодавства, на підставі необґрунтованих висновків акту перевірки податкової звітності від 28.12.2012 р. № 1120/22-3/33544164 прийнято податкове повідомлення - рішення від 28.01.2013 р. № 0000372230, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 227 824,00 грн.

Представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити в повному обсязі. На обґрунтування заявлених позовних вимог, представник позивача зазначив, що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки та відповіді на заперечення, не містять посилання на жодний первинний документ у розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», а тому відповідачем не дотримано правомірності та обґрунтованості при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Представник відповідача, відповідно до наданих заперечень, зазначив, що під час проведення перевірки було встановлено, що позивачем допущено ряд порушень чинного законодавства, що призвело до недонарахування податку на додану вартість до бюджету, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.05.2013 р. суд залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ПАТ «Банк Богуслав».

Представник третьої особи просив залишити позовні вимоги позивача без задоволення в повному обсязі з огляду на наступне. Позивачем не виконано взяті на себе зобов'язання за кредитним договором в установлений строк, а тому у третьої особи, відповідно до договору іпотеки, були наявні всі правові підстави для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом договору іпотеки. З моменту виникнення права власності на об'єкт нерухомості ПАТ «Банк Богуслав» включив до податкового кредиту суму податку на додану вартість за договором іпотеки в розмірі 220 000,00 грн., що відображено в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних. Натомість позивач відмовився надавати податкову накладну, а тому третя особа подала до податкового органу, разом з податковою декларацією, скаргу на позивача про відмову надати податкову накладну, що в свою чергу призвело до проведення податковим органом перевірки позивача. Таким чином, представник третьої особи вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене відповідачем правомірно.

Враховуючи надані сторонами пояснення, зібрані докази та той факт, що прийняте рішення може вплинути на права та обов'язки третьої особи - ПАТ «Банк Богуслав», суд дійшов висновку про розгляд справи без участі позивача.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Оболонському районі м. Києва ДПС проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Компанія «Будлайн Груп» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ПАТ «Банк Богуслав» їх реальності та повноти відображення в обліку за період серпень 2012 р.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Компанія «Будлайн-Груп»:

1. п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість , що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет на суму 182 259,00 грн. за серпень 2012 р.

2. п. 153.6 ст. 153 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на суму 200 373,00 грн. за 3 квартали 2012 р.

На підставі проведеної перевірки складено акт від 28.12.2012 р.№ 1120/22-3/33544164 та винесено податкове повідомлення-рішення від 28.01.2013 р. № 0000372230, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 227 824,00 грн., в тому числі за основним платежем -182 259,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -45 565,00 грн.

За наслідками розгляду заперечення на акт перевірки від 28.12.2012 р.№ 1120/22-3/33544164, Державною податковою інспекцією у Оболонському районі м. Києва ДПС надано відповідь від 23.01.2013 р. № 1479/10/22-309, згідно якої заперечення ТОВ «Компанія «Будлайн Груп» задоволено частково, висновки акту перевірки викладено в наступній редакції:

В порушення : п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України встановлено заниження податку на додану вартість та підлягає нарахуванню до сплати в бюджет на суму 182 259,00 грн. за серпень 2012 р.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Вищезазначеними правовими нормами визначено перелік операцій платниками податків, які є об'єктами оподаткування в розумінні Податкового кодексу України та дата виникнення податкових зобов'язань. Отже, в розумінні ст. 185 Податкового кодексу України, підлягають оподаткуванню операції, зокрема з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), а відповідно датою виникнення податкового зобов'язання є дата оформлення відповідного документа.

Матеріалами справи встановлено, що між ПАТ «Банк Богуслав» та ТОВ «Компанія «Будлайн Груп» 04.06.2008 р. укладено кредитний договір № 15/01-КР-19/2008 про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії в національній валюті, згідно умов якого позивач отримав від третьої особи кредитні кошти в розмірі 1 500 000,00 грн. та укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим № 4696, відповідно до умов якого третя особа прийняла в іпотеку належне позивачу на праві власності нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення загальною площею -912,9 кв.м., що розташовані в АДРЕСА_1, а саме: склад (за планом земельної ділянки літ. Л-1) площею -818,2 кв. м., адмінбудівля (за планом земельної ділянки літ. М-2) площею -94,7 кв.м., реєстраційний номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно -14519759.

Позивач не виконав свої зобов'язання за Кредитним договором в установлений строк, і своїм листом від 29.03.2012 р. за вихідним № 62/290312 повідомив третю особу про неможливість виконання своїх зобов'язань за Кредитним договором та запропонував звернути стягнення на предмет іпотеки згідно договору іпотеки.

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи, третя особа обрала спосіб та порядок звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання в порядку, встановленому Законом України «Про іпотеку».

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про іпотеку» визначено, що у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

На виконання п. 6.8 Договору іпотеки, у відповідності до положень чинного законодавства, третя особа звернулась до позивача з письмовою вимогою про усунення порушень щодо сплати в 30-денний строк з дати отримання вимоги про усунення порушень простроченої заборгованості за Кредитним договором в сумі - 1 326 409,17 грн., в порядку, визначеному Кредитним договором та з попередженням про звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі Договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, в рахунок виконання зобов'язань ТОВ «Компанія «Будлайн Груп» за Кредитним договором.

Позивачем отримано письмову вимогу від третьої особи про усунення порушень, що підтверджується матеріалами справи.

Однак, після спливу 30-денного строку, що зазначений у письмовій вимозі про усунення порушень, а саме -17 травня 2012 р., позивач не здійснив погашення заборгованості за Кредитним договором, відповідно у ПАТ «Банк Богуслав» виникло право на звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме - набуття права власності на предмет іпотеки на підставі відповідного застереження, що зазначене в ст. 7 Договору № 3 про внесення змін до Договору іпотеки від 08.07.2010 р., яке за своїми правовими наслідками прирівнюється до договору про задоволення вимог іпотекодержателя та передбачає передачу третій особі права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання та є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки.

Комунальним підприємством «Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» за ПАТ «Банк Богуслав» було зареєстровано право власності на нерухоме майно, а саме: нежитлові будівлі, загальною площею - 912,9 кв.м., що розташовані в АДРЕСА_1, а саме: склад (за планом земельної ділянки літ. Л-1) площею - 818,2 кв. м., адмінбудівля (за планом земельної ділянки літ. М-2) площею - 94,7 кв.м. на підставі Договору іпотеки та видано Витяг про державну реєстрацію прав від 09.08.2012 р. за № 35118696.

Відповідно до ч. 3 ст. 37 Закону України «Про іпотеку» визначено, що іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов'язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.

Таким чином, предмет іпотеки набувається у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.

У відповідності до наведеної правової норми третьою особою була замовлена експертна оцінка, яка була проведена незалежним оцінювачем - суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_6, про що складено Звіт про оцінку ринкової вартості нежитлових будівель станом на 12.06.2012 р.

Отже, ПАТ «Банк Богуслав» як іпотекодержатель, набув предмет іпотеки у власність за вартістю - 1 320 000, 00 грн., у відповідності до Звіту про оцінку ринкової вартості нежитлових будівель.

З матеріалів справи вбачається, що позивач, не погоджуючись з вищезазначеним, звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Комунального підприємства «Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» про визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень, анулювання запису та зобов'язання вчинити певні дії. За результатами розгляду, 26.09.2012 р. Черкаським окружним адміністративним судом прийнято рішення у справі № 2а/2370/3385/2012, яким у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2012 р. апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, а Постанову Черкаського окружного адміністративного суду по справі № 2а/2370/3385/2012 від 26.09.2012 р. залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.03.2013 р. по справі К/800/3478/13 позивачу відмовлено у відкритті касаційного провадження.

З урахуванням викладеного та відповідно до приписів чинного законодавства, якщо згідно з умовами договору та/або закону відчужується об'єкт іпотеки у власність заставоутримувача в рахунок погашення боргових зобов'язань (предмет іпотеки оприбутковується на баланс заставоутримувача) і таке відчуження прирівнюється до купівлі заставоутримувачем такого об'єкта іпотеки в податковий період такого відчуження. Отже в момент відчуження об'єкта іпотеки виникають податкові зобов'язання у застоводавця.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Третьою особою направлено позивачу 10.08.2012 р. вимогу про видачу податкової накладної № 151/16, в якій повідомлено позивача про набуття третьою особою права власності на предмет іпотеки вартістю 1 320 000,00 грн., з урахуванням ПДВ, та необхідністю, у зв'язку з відчуженням майна, надати ПАТ «Банк Богуслав» та зареєструвати в єдиному реєстрі податкових накладних у строк до 23.08.2012 р. податкову накладну. Позивачем 20.08.2012 р. було отримано зазначену вимогу, що підтверджується матеріалами справи. Проте, податкової накладної позивачем не було надано.

Третя особа, 19.09.2012 р. разом з податковою декларацією з податку на додану вартість подала до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва ДПС скаргу на позивача, про відмову постачальником надати податкову накладну.

За результатами проведення зустрічної звірки, відповідно до довідки від 26.11.2012 р. № 1043/22-3//33544164 про результати проведеної зустрічної звірки ТОВ «Компанія «Будлайн Груп» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ПАТ «Банк Богуслав» їх реальності та повноти відображення в обліку за період серпень 2012 р., встановлено, що ПАТ «Банк Богуслав» безпідставно включив до податкового кредиту суму з податку на додану вартість в розмірі 220 000,00 грн.

Так, проаналізувавши довідку від 26.11.2012 р. № 1043/22-3//33544164 про результати проведеної зустрічної звірки ТОВ «Компанія «Будлайн Груп», суд встановив, що на адресу ТОВ «Компанія «Будлайн Груп» направлено запит щодо формування податкового зобов'язання за серпень 2012 р. по взаємовідносинам з ПАТ «Банк Богуслав». Всі відносини ТОВ «Компанія «Будлайн Груп» з ПАТ «Банк Богуслав» обмежуються кредитним договором № 15/01-КР-19/2008 від 04.06.2008 р. про надання позивачу кредиту для поповнення обігових коштів. Ніяких господарських операцій з постачання товарів і послуг з зазначеним контрагентом ТОВ «Компанія «Будлайн Груп» не здійснювало, ніколи не декларувало жодних податкових зобов'язань з ПАТ «Банк Богуслав» і немає жодних виданих або отриманих податкових накладних з цим контрагентом, а відповідно і жодних записів у реєстрах отриманих та виданих податкових накладних, що стосуються ПАТ «Банк Богуслав».

Проте суд не може погодитися з зазначеним висновком, оскільки матеріалами справи спростовуються, викладені в ньому відомості.

Державною податковою інспекцією у Подільському районі м. Києва ДПС 25.12.2012 р. складено Довідку № 663/22-30 «Про результати проведення зустрічної звірки акціонерного товариства «Банк Богуслав» щодо документального підтвердження господарських відносин із ТОВ «Компанія «Будлайн Груп» їх реальності та повноти відображення в обліку за серпень 2012 р., згідно з якою АТ «Банк Богуслав» документально підтверджено реальність здійснення господарських відносин із ТОВ «Компанія «Будлайн Груп», їх вид, обсяг, якість та розрахунки, їх відображення в бухгалтерському обліку. В зв'язку з чим, Державною податковою інспекцією у Подільському районі м. Києва ДПС надіслано лист до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва ДПС з інформацією і копією документів для вжиття заходів щодо усунення розбіжностей.

За результатами проведеної позапланової документальної перевірки складено акт від 28.12.2012 р. № 1120/22-3/33544164, яким встановлено заниження позивачем суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в розмірі 182 259,00 грн. за серпень 2012 р.

Довідкою Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва ДПС від 29.12.2012 р. № 666/22-30 «Про результати проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки акціонерного товариства «Банк Богуслав» щодо документального підтвердження господарських відносин із ТОВ «Компанія «Будлайн Груп» їх реальності та повноти відображення у обліку за серпень 2012 р.» підтверджено реальність здійснення господарських відносин між останніми.

При цьому, судом встановлено, що ТОВ «Компанія «Будлайн Груп» та ПАТ «Банк Богуслав» зареєстровані у встановленому порядку платниками податку на додану вартість.

Крім того, ПАТ «Банк Богуслав» декларував зобов'язання по відносинам з позивачем, перехід права власності відображено у виписці по особовому рахунку за 10.08.2012 р.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що господарські відносини позивача із ПАТ «Банк Богуслав» є реальними та підтверджуються матеріалами справи.

З огляду на викладене суд зазначає наступне.

Відповідно ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Так, в розумінні ст. 185 Податкового кодексу України, підлягають оподаткуванню операції, зокрема з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), а відповідно датою виникнення податкового зобов'язання є дата оформлення відповідного документа.

Підпунктом 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Відповідно до пп. 14.1.31 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, відчуження майна - будь-які дії платника податків, унаслідок вчинення яких такий платник податків у порядку, передбаченому законом, втрачає право власності на майно, що належить такому платникові податків, або право користування, зокрема, природними ресурсами, що у визначеному законодавством порядку надані йому в користування.

Відповідно до п.153.6 ст. 153 Податкового кодексу України, при відчуженні майна, заставленого з метою забезпечення повної суми боргової вимоги, витрати та доходи заставодавця та заставоутримувача визначаються в такому порядку:

відчуження об'єкта застави для заставодавця прирівнюється до продажу такого об'єкта у податковий період такого відчуження;

якщо згідно з умовами договору або закону об'єкт застави відчужується у власність заставоутримувача в рахунок погашення боргових зобов'язань, таке відчуження прирівнюється до купівлі заставоутримувачем такого об'єкта застави в податковий період такого відчуження;

якщо кредитор у подальшому продає об'єкт застави іншим особам, його доходи або збитки визнаються в загальному порядку;

ціна продажу/купівлі при цьому визначається за правилами, встановленими відповідними законами, які регулюють відносини застави (іпотеки).

Якщо згідно з умовами договору або згідно із законом об'єкт застави з метою погашення боргових зобов'язань підлягає продажу на аукціоні (публічних торгах), то доходи й витрати заставоутримувача визначаються у порядку, встановленому підпунктом 159.3.4 пункту 159.3 статті 159 цього Кодексу, та відповідними законами, які регулюють відносини застави (іпотеки).

Порядок надання та погашення боргових зобов'язань, забезпечених заставою, встановлюється відповідним законом.

З системного аналізу вищенаведених правових норм, суд дійшов висновку, що дії щодо передачі майна, яке належить позивачу на праві власності з підстав, визначених договором та законом, яке ним втрачено та відповідно виникнення права власності у третьої особи на зазначене майно прирівнюються до відчуження майна. При цьому, звернення стягнення на предмет застави шляхом його продажу банківській установі є операцією з постачання товару як заставодавця, так і банківської установи.

При цьому, враховуючи, що між ТОВ «Компанія «Будлайн Груп» та ПАТ «Банк Богуслав» існували реальні господарські відносини, на час виникнення спірних правовідносин вони мали статус платників податків на додану вартість, суд приходить до висновку, що банк має право сформувати податковий кредит на підставі отриманої від платника податку податкової накладної та зобов'язаний визначити податкові зобов'язання.

Таким чином, у разі звернення банком, відповідно до чинного законодавства та умов договору іпотеки, стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу предмета іпотеки, на який звернено стягнення, банк набуває при цьому право власності на таке майно, то операція з продажу майна суб'єкта господарської діяльності, який є платником податку на додану вартість підлягає оподаткуванню в порядку, визначеному чинним законодавством.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що ПАТ «Банк Богуслав» сформував податковий кредит по взаємовідносинах з ТОВ «Компанія «Будлайн Груп» правомірно, а отже дії податкового органу щодо винесення податкового повідомлення-рішення від 28.01.2013 р. № 0000372230 вчинені у відповідності до чинного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, відповідач надав суду належні та допустимі докази, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення було винесено правомірно у відповідності до норм чинного законодавства України, прийнято обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин справи, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Будлайн Груп» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.01.2013 р. № 0000372230, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 227 824,00 не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати не підлягають поверненню.

Керуючись статтями 69-71, 94, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В:

У позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Будлайн Груп» до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва ДПС, третя особа - Публічне акціонерне товариство «Банк Богуслав» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.01.2013 р. № 0000372230 відмовити повністю

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Іщук

Повний текст постанови виготовлено 05.08.2013 р.