Постанова № 32847603, 31.07.2013, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2013 р. Справа № 821/2483/13-а

Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Варняка С.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби України до приватного підприємства "Інтех-плюс" про стягнення податкового боргу,

встановив:

Позивач в обґрунтування позовних вимог, посилається на те, що приватне підприємство "Інтех-плюс" є платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України, зареєстрований та взятий на облік, як платник податків в Державній податковій інспекції у Заводському районі м. Миколаєва, є платником податку на прибуток та податку на додану вартість.

За приватним підприємством "Інтех-плюс" перед ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби України існує податкова заборгованість на загальну суму 228737,00 грн.; з них - 204329,00грн. податок на додану вартість, 24408,00 грн. - авансові внески з податку на прибуток.

Просить стягнути з приватного підприємства "Інтех-плюс" податковий борг у розмірі 228737,00 грн.

Представник позивача розгляд справи просив проводити в порядку письмового провадження.

Відповідач до суду не з'явився, письмових заперечень на позов не надав, був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи, що підтверджується повідомленням яке було повернуто до суду з відміткою про невручення, за зазначеною адресою не значиться.

Згідно зі ст. 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Згідно ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Виходячи з викладеного, суд вважає за можливе розглянути адміністративну справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

Заборгованість з податку на додану вартість виник на підставі податкового повідомлення-рішення від 15.08.2012р. № 0000880231 за період травень-липень 2011р., строк сплати якого настав 11.04.2013р., в розмірі 193838,00 грн., також були нараховані штрафні санкції згідно цього податкового повідомлення-рішення, строк сплати яких настав 11.04.2013 р. в розмірі 10491,00 грн.

Всього сума несплаченого податкового зобов'язання з податку на додану вартість складає 204329,00 грн.

Борг щодо авансового внеску з податку на прибуток виник на підставі 1/9 нарахованого зобов'язання з податку на прибуток по декларації №28247 від 19.10.2012р. за період січень 2013р., строк сплати якого настав 18.01.2013р., сума нарахованого податкового зобов'язання 12204,00 грн., сума несплаченого податкового зобов'язання складає 12204,00 грн., також згідно 1/9 нарахованого зобов'язання з податку на прибуток по декларації №28247 від 19.10.2012р- за період лютий 2013р.

Відповідно до п. 41.5 ст. 41 Податкового кодексу України (далі по тексту -ПК України) органи державної податкової служби є органами стягнення та уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень.

Відповідно до пп. 14.1.175, ст. 14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Підпунктом 14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п.200.3 ст.200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій утримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

З огляду на зазначене суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог позивача щодо стягнення з приватного підприємства "Інтех-плюс" податку на додану вартість в сумі 204329 грн.00 коп.

Щодо позовних вимог Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби України про стягнення податкового боргу щодо авансових внесків з податку на прибуток.

Відповідно до пп.14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з пп.14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до абз. 2 п. 2 підр. 4 розд. XX ПК України, платники податку на прибуток підприємств, які починаючи з 2013 року подають річну податкову декларацію відповідно до п.57.1 ст. 57 цього Кодексу, сплачують у січні-лютому 2013 року авансовий внесок з цього податку у розмірі 1/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за дев'ять місяців 2012 року, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до п.87.1 ст.87 ПК України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Приймаючи до уваги викладені обставини, а також враховуючи, що відповідачем заборгованість не сплачена, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 8, 9, 12, 19, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства "Інтех-плюс" (код ЄДРПОУ 34034425) податковий борг у розмірі 228737 (двісті двадцять вісім тисяч сімсот тридцять сім) грн. 00 коп. до місцевого бюджету, р/р 34128999700003, банк ГУДКСУ у Миколаївській області, МФО 826013, ОКПО 37992781.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Варняк С.О.

кат. 8.1.5