Постанова № 32847595, 26.07.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 липня 2013 року м. Львів № 813/3334/13-а

15 год. 52 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Клименко О.М. за участю секретаря судового засідання Надич М.О. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Бойко З.М.;

відповідача: представник Гладій О.Б.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Львіввугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта «Степова» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Львіввугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта «Степова» (далі - ДП «Львіввугілля» в особі ВП «Шахта «Степова») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові Державної податкової служби, яку в порядку ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України замінено правонаступником - Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі - СДПІ з ОВП у м. Львові) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0001120802/14014 та №0001130802/14012 від 28 листопада 2012 року.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що оскаржувані рішення прийнято на підставі акта перевірки, у якому податковий орган зазначив про те, що до перевірки не надано належним чином оформлені первинні документи, які б підтвердили фактичне здійснення фінансово-господарських операцій між позивачем та його контрагентами ТОВ «Альсіона» та ПП Фірма «Віктор». Позивач вважає такі висновки безпідставними, оскільки такі ґрунтуються лише на акті перевірки ДПІ у м. Червонограді Львівської області ДПС №401/2301/20818576 від 08.05.2012 року «Про результати позапланової виїзної перевірки ПП Фірми «Віктор» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при здійсненні операцій із ПП «Новоком» за період з 01.02.2011 року по 30.09.2011 року та ТОВ «Оріал» за період з 01.01.2011 року по 30.09.2011 року» та акті перевірки №1620/23-01/37357152 від 26.12.2011 року «Про результати виїзної позапланової перевірки ТОВ «Альсіона» з питань перевірки дотримання правильності формування сум податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ та сум ПДВ, що підлягають сплаті до бюджету за період з 01.09.2011 року по 30.09.2011 року». Зазначає, що платник податків не несе відповідальності за недотримання податкового законодавства контрагентами. Вважає, що відповідач не надав належної правової оцінки належно оформленим первинним документам податкового та бухгалтерського обліку щодо використання товарно-матеріальних цінностей у господарській діяльності ДП «Львіввугілля». Долучені до матеріалів справи документи, на думку позивача, повністю спростовують висновки відповідача про нікчемність таких правочинів, а тому прийняті на основі таких висновків податкові повідомлення-рішення є протиправними і підлягають скасуванню. Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просить позов задовольнити.

Відповідач позов заперечив повністю з підстав, викладених в письмових запереченнях на позовну заяву, зміст яких зводиться до такого. Оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято на підставі висновків акта №988/32-00/32323256 від 09.11.2012 року, складеного за наслідками документальної позапланової виїзної перевірки ДП «Львіввугілля» з питань повноти декларування, нарахування та своєчасності сплати в бюджет податків і обов'язкових платежів під час здійснення господарських операцій з ПП Фірма «Віктор» за період з 01.06.2011 року по 30.06.2011 року та ТОВ «Альсіона» за період з 01.09.2011 року по 30.09.2011 року. В основу акта перевірки ДП «Львіввугілля» покладено висновки акта ДПІ у м. Червонограді №401/2301/20818576 від 08.05.2012 року про результати позапланової виїзної перевірки ПП Фірми «Віктор» та висновки акта ДПІ у м. Червонограді №1620/23-01/37357152 від 26.12.2011 року про результати виїзної позапланової перевірки ТОВ «Альсіона», які підтверджені актами Алчевської ОДПІ від 11.11.2011 року №1798/236-36917523 та від 14.11.2011 року №1811/231-36917481. В даних актах, серед іншого, зазначено, що перевіркою не встановлено факту придбання товарів по контрагентах ПП Фірма «Віктор», а саме ПП «Ново-ком» та ТОВ «Оріал» та відсутність у ТОВ «Альсіона» належним чином оформлених документів, які підтверджують факт отримання товарів від контрагентів у вересні 2011 року. На цій підставі податковий орган дійшов висновку про те, що до перевірки не надано належним чином оформлені первинні документи, які б підтвердили фактичне здійснення фінансово-господарських операцій між позивачем та його контрагентами ТОВ «Альсіона» та ПП Фірма «Віктор». У підсумку відповідач зазначив, що позивачем завищено суму податкового кредиту всього на 13 141,00 грн. за червень, вересень 2011 року та завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування в розмірі 65 704,99 грн. за ІІ кв. 2011 року та ІІ-ІІІ кв. 2011 року. Саме з цих мотивів податковий орган прийняв податкові повідомлення-рішення №0001120802/14014 від 28 листопада 2012 року, яким визначено, що ДП «Львіввугілля» завищено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 65 704,99 грн. та №0001130802/14012 від 28 листопада 2012 року, яким ДП «Львіввугілля» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 13 141,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями на суму 239,75 грн., і на думку відповідача підстав для їх скасування немає.

Суд заслухав пояснення представників сторін, з'ясував обставини, на які сторони покликаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідив письмові докази, якими такі обґрунтовуються, суд встановив наступні фактичні обставини справи:

Державне підприємство «Львіввугілля» зареєстроване 17.01.2003 року у Сокальській районній державній адміністрації. Згідно із відомостями з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, ДП «Львіввугілля», здійснює господарську діяльність з добування та збагачення кам'яного вугілля, будівництва підприємств енергетики, добувної та обробної промисловості, діяльність вантажного залізничного транспорту, діяльність зв'язку, діяльність у сфері інжинірингу, діяльність у сфері геодезії, гідрографії та гідрометеорології.

У період з 15.10.2012 року по 02.11.2012 року СДПІ з ОВП у м. Львові проведено документальну позапланову виїзну перевірку ДП «Львіввугілля» з питань повноти декларування, нарахування та своєчасності сплати в бюджет податків і обов'язкових платежів під час здійснення господарських операцій з ПП Фірма «Віктор» за період з 01.06.2011 року по 30.06.2011 року та ТОВ «Альсіона» за період з 01.09.2011 року по 30.09.2011 року, за результатами якої складено акт №988/32-00/32323256 від 09.11.2012 року (далі - акт перевірки від 09.11.2012 року).

Як вбачається зі змісту даного акта під час перевірки ДП «Львіввугілля» відповідач використав акти перевірки ДПІ у м. Червонограді Львівської області ДПС №401/2301/20818576 від 08.05.2012 року «Про результати позапланової виїзної перевірки ПП Фірми «Віктор» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при здійсненні операцій із ПП «Ново-ком» за період з 01.02.2011 року по 30.09.2011 року та ТОВ «Оріал» за період з 01.01.2011 року по 30.09.2011 року» та №1620/23-01/37357152 від 26.12.2011 року «Про результати виїзної позапланової перевірки ТОВ «Альсіона» з питань перевірки дотримання правильності формування сум податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ та сум ПДВ, що підлягають сплаті до бюджету за період з 01.09.2011 року по 30.09.2011 року», які підтверджені актами Алчевської ОДПІ від 11.11.2011 року №1798/236-36917523 та від 14.11.2011 року №1811/231-36917481.

В актах перевірки ТОВ «Альсіона» та ПП Фірма «Віктор» ДПІ у м. Червонограді зазначено, що перевіркою не встановлено факту придбання товарів по контрагентах ПП Фірма «Віктор», а саме ПП «Ново-ком» та ТОВ «Оріал» та відсутність у ТОВ «Альсіона» належним чином оформлених документів, які підтверджують факт отримання товарів від контрагентів у вересні 2011 року .

На основі таких висновків відповідач у своєму акті перевірки від 09.11.2012 року зазначив, що ДП «Львіввугілля» завищено суму податкового кредиту всього на 13 141,00 грн. за червень, вересень 2011 року та завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування в розмірі 65 704,99 грн. за ІІ кв. 2011 року та ІІ-ІІІ кв. 2011 року, оскільки до перевірки не надано належним чином оформлені первинні документи, які б підтвердили фактичне здійснення фінансово-господарських операцій між позивачем та його контрагентами ТОВ «Альсіона» та ПП Фірма «Віктор», а саме не встановлено факту передачі товарів від контрагентів позивача, відсутні акти приймання-передачі товару, документи, що засвідчують транспортування (товарно-транспортні накладні, залізничні накладні, подорожні листи, тощо), а також не надано документів, що підтверджують факт використання отриманих від ТОВ «Альсіона» та ПП Фірма «Віктор» товарів у господарській діяльності підприємства.

У висновках акта перевірки від 09.11.2012 року СДПІ з ОВП у м. Львові зазначила, що перевіркою встановлено порушення позивачем:

1) п.198.2, п.198.3, п.198.4, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, п.п.7.2.3. п.7.2, п.п.7.2.6, п.п.7.4.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено суму податку на додану вартість в податковому кредиті на загальну суму 13 141, 00 грн., в т.ч. за червень 2011 року на суму 12 663,50 грн. та за вересень 2011 року на суму 477,50 грн.;

2) п.44.1 ст.44, п.138.2 ст.138, пп.139.1.2, пп.139.1.9. п.139.1 ст.139, п.п.153.1.3 п.153.1 ст.153 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування в розмірі 65 704,99 грн. по ДП «Львіввугілля», а саме за ІІ кв. 2011 року на суму 63317,49 грн. та ІІ-ІІІ кв. 2011 року на суму 2387,50 грн.;

На підставі акта перевірки від 09.11.2012 року СДПІ з ОВП у м. Львові прийняла:

1) податкове повідомлення-рішення №0001120802/14014 від 28 листопада 2012 року, яким визначено, що ДП «Львіввугілля» завищено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 65 704,99 грн.;

2) податкове повідомлення-рішення №0001130802/14012 від 28 листопада 2012 року, яким ДП «Львіввугілля» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 13 141,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями на суму 239,75 грн., які позивач оскаржив в адміністративному порядку.

За наслідками розгляду скарги прийнято рішення ОДПС - ЦО з ОВП ДПС №2254/10/10-233 від 08.02.2013 року, відповідно до якого зазначені вище податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу позивача без задоволення.

Платник податку оскаржив зазначені податкове повідомлення-рішення від 28.11.2012 року, але рішенням ДПC України №4592/6/10-2115 від 22.03.2013 року скаргу ДП «Львіввугілля» залишено без задоволення, після чого позивач звернувся з даним позовом до суду.

На реалізацію принципу офіційного з'ясування обставин справи суд витребував у позивача додаткові докази на підтвердження використання придбаних товарів у господарській діяльності. Дослідивши долучені до справи письмові докази суд встановив наступні обставини щодо взаємовідносин позивача та його контрагента ПП Фірма «Віктор»:

ДП «Львіввугілля» в особі ВП «Шахта «Степова» (Покупець) та ПП Фірма «Віктор» (Постачальник) уклали договір поставки від 19.01.2011 року № 30-21, відповідно до умов якого Постачальник поставляє товар і передає у власність Покупця, а Покупець приймає товар та оплачує його на умовах цього договору. Відповідно до умов п.4 товар, що поставляється за даним договором, його кількість та асортимент, вказаний у специфікаціях.

На виконання умов даного договору Постачальник передав у власність Покупцю товар у домовленій кількості та асортименті відповідно до специфікації №1 до договору №30-21 від 19.01.2011 року та видаткових накладних: № РН-0000163 від 09 червня 2011 року, №РН-0000172 від 20 червня 2011 року, №РН-0000173 від 20 червня 2011 року, №РН-0000187 від 22 червня 2011 року, №РН-0000179 від 22 червня 2011 року, №РН-0000185 від 24 червня 2011 року, №РН-0000187 від 24 червня 2011 року, №РН-0000195 від 30 червня 2011 року, №РН-0000198 від 30 червня 2011 року.

На підтвердження виконання договірних зобов'язань, позивач також долучив наступні документи: рахунки - фактури №СФ-0000141 від 06 червня 2011 року, №СФ-0000144 від 07 червня 2011 року, №СФ-0000148 від 09 червня 2011 року, №СФ-0000151 від 17 червня 2011 року, №СФ-0000155 від 20 червня 2011 року, №СФ-0000157 від 21 червня 2011 року, №СФ-0000152 від 17 червня 2011 року, №СФ-0000166 від 22 червня 2011 року, №СФ-0000167 від 23 червня 2011 року, №СФ-0000174 від 24 червня 2011 року, №СФ-0000176 від 29 червня 2011 року.

ПП Фірма «Віктор», у свою чергу, виписало позивачу податкові накладні: № 1 від 09.06.2011 року суму 3361,80 грн., в т.ч. ПДВ 560,30 грн.; №10 від 20.06.2011 року на суму 420,00 грн., в т.ч. ПДВ 70,00 грн.; №11 від 20.06.2011 року на суму 481,68 грн., в т.ч. ПДВ 80,28 грн.; №17 від 22.06.2011 року на суму 5386,80, в т.ч. ПДВ 897,80 грн.; №18 від 22.06.2011 року на суму 1502,40 грн., в т.ч. ПДВ 250,40 грн.; №24 від 24.06.2011 року на суму 3429,00 грн., в т.ч. ПДВ 571,50 грн.; №26 від 24.06.2011 року на суму 3942,00 грн., в т.ч. ПДВ 657,00 грн.; №39 від 30.06.2011 року на суму 2932,00 грн., в т.ч. ПДВ 488,67 грн.; №42 від 30.06.2011 року на суму 4887,40 грн., в т.ч. ПДВ 814,57 грн., що відображено у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

На підтвердження виконання договірних зобов'язань та оплати товарів, позивач долучив платіжні доручення №615 від 08 червня 2011 року, №638 від 14 червня 2011 року, №661 від 21 червня 2011 року, №678 від 23 червня 2011 року, №699 від 24 червня 2011 року та квитанції №11304.414.1 від 22.06.2011 року, №390 від 17 червня 2011 року, №11381.326.1 від 24.06.2011 року, №11382.247.1 від 30.06.2011 року.

Дані товари обліковані та використані у господарській діяльності позивача, що підтверджується:

- прибутковими ордерами №977 від 09 червня 2011 року, №1024 від 20 червня 2011 року, №1043 від 21 червня 2011 року, №1054 від 22 червня 2011 року, №1082 від 25 червня 2011 року, №1086 від 25 червня 2011 року, №1087 від 25 червня 2011 року, №1123 від 30 червня 2011 року, №1127 від 30 червня 2011 року;

- картками складського обліку матеріалів: №656, №1819, №652, №655, №1351, №651, №1969, № 1685, №1888, №1966, №1924, №1967, №2015, №1695, №1913, №1914;

- лімітними картками на відпуск матеріалів: №2, №8, №5, №15 на липень 2011 року, №24, №11, №9, №5 на червень 2011 року;

- відомістю №83 видачі інструментів і МБП за червень 2011 року

Також, ДП «Львіввугілля» в особі ВП «Шахта «Візейська» (Покупець) та ПП Фірма «Віктор» (Постачальник) уклали договір поставки товару від 12.01.2011 року №б/н, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується постачати, а Покупець приймати та оплачувати товар, згідно специфікації, що є невід'ємною частиною Договору. Відповідно до п.5.1 даного Договору поставка Товару виконується за домовленістю сторін.

На виконання умов даного договору Постачальник передав у власність Покупцю товар у домовленій кількості та асортименті відповідно до видаткової накладної: № РН-0000180 від 24 червня 2011 року.

ПП Фірма «Віктор», у свою чергу, виписало позивачу податкову накладну № 19 від 24.06.2011 року на суму 17000,00 грн., в т.ч. ПДВ 2833,33 грн., що відображено у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

На підтвердження виконання договірних зобов'язань та оплати товарів, позивач долучив платіжне доручення №108 від 22 червня 2011 року.

Дані товари обліковані та використані у господарській діяльності позивача, що підтверджується прибутковим ордером №291 від 24 червня 2011 року та картками складського обліку матеріалів №499, №495,№601, №505, №55, №506, №500, №602, №627, №628, №258.

ДП «Львіввугілля» в особі ВП «Шахта «Відродження» (Покупець) та ПП Фірма «Віктор» (Постачальник) уклали договір поставки від 19.04.2011 року № 19/04, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти й оплатити товар - металопрокат в асортименті, електроди та інше (Товар) у кількості, якості й асортименті, зазначеним у заявках, що виставляються Покупцем. Відповідно до умов п.4.4. даного Договору, поставка товару здійснюється на умовах EXW у редакції Інкотермс 2000 року.

На виконання умов даного договору Постачальник передав у власність Покупцю товар у домовленій кількості та асортименті відповідно до видаткової накладної № РН-0000183 від 29 червня 2011 року. Факт транспортування підтверджується товарно-транспортною накладною № 23 від 24 червня 2011 року.

ПП Фірма «Віктор», виписало позивачу податкову накладну № 23 від 24.06.2011 року на суму 22 572,91 грн., в т.ч. ПДВ 3762,15 грн., що відображено у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

На підтвердження виконання договірних зобов'язань та оплати товарів, позивач долучив платіжні доручення №568 від 17 червня 2011 року та №551 від 15 червня 2011 року.

Дані товари обліковані та використані у господарській діяльності позивача, що підтверджується прибутковим ордером б/н від 30 червня 2011 року та картками складського обліку матеріалів: №2222, №2994, №3023, №2997, №2996, №2463, №2993, №2992, №3037, №2995. Списання вищезазначеного товару здійснювалось відповідно до лімітно-забірних карток Форми-№11: №3, №4, №5, №6, №7, №11, №12, №14, №47 на червень 2011 року, №65 на липень 2011 року та відомості видачі інструментів і МШП №4 за червень 2011 року.

На підтвердження виконання договірних зобов'язань із ПП Фірма «Віктор», позивач також долучив копії Журналу реєстрації довіреностей за 2011 рік типової форми № М-3 ДП «Львіввугілля» ВП «Шахта «Степова», в якому за №735, №840 зареєстровано довіреності на отримання від ПП Фірма «Віктор» товарів та ВП «Шахта «Відродження», в якому за №420, №430, зареєстровано довіреності на отримання від ПП Фірма «Віктор» металопрокату, а також у підтвердження отримання товару долучено сигнальні вимоги за зверхлімітний відпуск матеріалів №2,4,5,7 за червень 2011 року.

Суми ПДВ по взаємовідносинах з ПП Фірма «Віктор» відображено у податковій звітності позивача, про що свідчать копії додатків № 5 до податкових декларацій з ПДВ за червень 2011 року.

Щодо господарських відносин позивача та ТОВ «Альсіона», суд встановив наступне. Згідно договору купівлі - продажу №3-26 від 27.05.2011 року, укладеного між ДП «Львіввугілля» в особі ВП «Шахта «Межирічанська» (Покупець) та ТОВ «Альсіона» (Продавець), Продавець зобов'язується поставити та продати у власність Покупця продукцію (товар), а Покупець зобов'язується прийняти продукцію та оплатити її на умовах цього договору. Відповідно до умов п.2.1. даного Договору, поставка товару здійснюється на умовах DDP (правила Інкотермс 2000 року).

На виконання умов даного договору Продавець передав у власність Покупцю товар відповідно до видаткової накладної №20 від 26 вересня 2011 року. У свою чергу, ТОВ «Альсіона» виписало податкову накладну №21 від 26.09.2011 року на загальну суму 2865,00 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 477,00 грн., що відображено у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

Відповідно до інформації від 27.06.2013 року №38-2/506 та 11.07.2013 року №3-38/282 між ВП «Шахта «Межирічанська» ДП «Львіввугілля» і ТОВ «Альсіона» згідно записів в журналі - ордері №6 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" наявна кредиторська заборгованість в сумі 35090,80 грн.

З долучених до матеріалів справи доказів вбачається, що отримані від ТОВ «Альсіона» товари позивачем були використані у господарській діяльності, що підтверджується:

- прибутковим ордером 26 вересня 2011 року;

- лімітними картками на відпуск матеріалів форма №11: №35, №38, №44, №61, №62 на вересень 2011 року, №25, №56, №36 на жовтень 2011 року;

- картками складського обліку матеріалів типової форми №17 (ІІ т., а.с. 71,72,73).

На підтвердження виконання договірних зобов'язань із ТОВ «Альсіона», позивачем також долучено копію Журналу реєстрації довіреностей за 2011 рік типової форми №М-3 ДП «Львіввугілля» ВП «Шахта «Межирічанська», в якому за №344/03, №430/03 зареєстровано довіреності на отримання від ТОВ «Альсіона» товарів.

Суми по взаємовідносинах із ТОВ «Альсіона» позивачем відображено в податковій звітності, а саме в декларації з податку на прибуток за ІІ, ІІІ квартали 2011 року.

Вирішуючи спір, суд керується наступними положеннями чинного законодавства:

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Одночасно Конституцією встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно зі статтею 92 Конституції України виключно законами України встановлюються система оподаткування, податки і збори.

До набрання чинності Податковим кодексом України відносини щодо порядку нарахування та сплати податку на додану вартість визначав Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997, № 168/97-ВР (далі - Закон №168/97-ВР). У п. 1.7. названого Закону визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

У відповідності до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 вказаного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: 1) або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; 2) або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з п.п.7.2.3. п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

У відповідності до п.п.7.2.6. п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з приписами п.138.1. Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються, зокрема, із витрат операційної діяльності. П.138.1.1. Податкового кодексу України визначено, що витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати, які беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до п.138.2. Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Відповідно до п. 139.9 ст. 139 Податкового кодексу України не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Виходячи із наведених норм закону, до складу валових витрат платника податку належать витрати, які: 1) підтверджені первинними документами; 2) пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.1 ст. 198 ПК України).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3 ст. 198 ПК України). Якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника (п. 198.4. ст. 198 ПК України). Якщо у подальшому такі товари/послуги фактично використовуються в операціях, які не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування відповідно до цього розділу (за винятком випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу), чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів або встановлено факти недостачі (крадіжки), то з метою оподаткування такі товари/послуги, основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає таке використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження), у тому випадку, якщо платник податку скористався правом на податковий кредит за цими товарами/послугами. (п. 198.5 ст. 198 ПК України). Датою використання товарів/послуг вважається дата визнання витрат відповідно до розділу ІІІ цього Кодексу.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства. Із положень ч. 1, 3 ст. 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизація інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відтак, господарські операції повинні підтверджуватися належними первинними документами і лише ті документи, які відповідають зазначеним вище вимогам, можуть бути визнані допустимими засобами доказування відповідної господарської операції.

Беручи до уваги наведені вище норми закону, необхідною умовою для віднесення до податкового кредиту сплачених платником у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання таких товарів (послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника. Закон не ставить у залежність необхідність попередньої сплати ПДВ до бюджету кінцевим споживачем як умову для формування податкового кредиту. Тому аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Позивач є суб'єктом господарювання у сфері з добування та збагачення кам'яного вугілля, будівництва підприємств енергетики, добувної та обробної промисловості, діяльність вантажного залізничного транспорту, діяльність зв'язку, діяльність у сфері інжинірингу, діяльність у сфері геодезії, гідрографії та гідрометеорології. Для здійснення обраного ним виду господарської діяльності, підприємством було придбано у ПП Фірма «Віктор» та ТОВ «Альсіона» товар, що свідчить про наявність у позивача матеріально - технічної бази, необхідної для здійснення обраного ним виду господарської діяльності і таким обставинам відповідач, втім, не надав належної оцінки під час проведення перевірки позивача.

Підставою для формування податкового кредиту ДП «Львіввугілля» за червень 2011 року були податкові накладні встановленої форми та змісту, виписаними ПП Фірма «Віктор» за наслідками операцій з продажу вищезазначеного товару. Зауважень щодо оформлення податкових накладних відповідач не зазначив. Виконання договірних зобов'язань підтверджується належно оформленими первинними документами, які в цілому у повній мірі відображають зміст господарських операцій та їх вартісні показники. Отже, реальність господарських операцій ДП «Львіввугілля» по придбанню та використанню товарів, підтверджується долученими до справи письмовими доказами та не викликає сумнівів.

Натомість, мотиви, з яких податковий орган дійшов висновку про відсутність документів, які б підтвердили фактичне здійснення фінансово-господарських операцій між позивачем та його контрагентами ТОВ «Альсіона» та ПП Фірма «Віктор», судячи зі змісту акта перевірки, зводяться до власних припущень про неможливість реального виконання договірних зобов'язань ДП «Львіввугілля», без аналізу будь-яких первинних документів.

Щодо відсутності товарно-транспортних документів, то необхідно вказати наступне:

Згідно Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні затверджених наказом Міністерства транспорту України 14.10.97 № 363, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 р. за №128/2568:

подорожній лист - первинний документ про облік вантажних автомобільних перевезень, що всебічно характеризує роботу автомобіля і водія з моменту їх виїзду з автотранспортного підприємства і до повернення на підприємство;

товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Отже, жоден з перерахованих вище документів (подорожній лист, товарно-транспортна накладна) не є документами, що засвідчують отримання будь-яким підприємством товарно-матеріальних цінностей (послуг). Це документи, які свідчать про фізичне переміщення цінностей, визначають осіб які відповідають за збереження майна під час транспортування.

Таким чином, вищевикладене свідчить, що у позивача, відповідно до законодавства України, були наявні всі підстави щодо формування податкового кредиту в податковому обліку за операціями вказаними в акті перевірки.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доводи відповідача щодо порушення податкового законодавства позивачем по суті ґрунтуються на одних лише актах ДПІ у м. Червонограді №401/2301/20818576 від 08.05.2012 року про результати позапланової виїзної перевірки ПП Фірми «Віктор» та висновки акта ДПІ у м. Червонограді №1620/23-01/37357152 від 26.12.2011 року про результати виїзної позапланової перевірки ТОВ «Альсіона», які підтверджені актами Алчевської ОДПІ від 11.11.2011 року №1798/236-36917523 та від 14.11.2011 року №1811/231-36917481, у яких зазначено про те, що перевіркою не встановлено факту придбання товарів по контрагентах ПП Фірма «Віктор», а саме ПП «Ново-ком» та ТОВ «Оріал» та відсутність у ТОВ «Альсіона» належним чином оформлених документів, які підтверджують факт отримання товарів від контрагентів у вересні 2011 року та про нікчемність укладених договорів.

З приводу такого підходу відповідача до перевірки правомірності декларування платником сум податку на додану вартість, сплаченого у ціні придбаного ним товару, а також відображення від'ємного значення об'єкта оподаткування підприємства слід зазначити наступне.

Відповідно до ст.ст.46-49 Податкового кодексу України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Якщо контрагенти позивача в подальшому не дотримувалися у своїй діяльності законодавчих норм це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо них. Зазначені обставини не є підставою для нарахування позивачу додаткових платежів у разі якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо віднесення сплачених сум до валових витрат, валових доходів та податкового кредиту і має всі необхідні для цього документальні підтвердження.

Податковим кодексом України визначено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку належно оформленої податкової накладної. Отже, єдиними факторами, які можуть впливати на формування податкового кредиту є наявність податкової накладної та наявність господарської операції.

Згідно з пунктом 3 розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 22.12.2010 року № 984, акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Складення акту перевірки є службовою діяльністю посадової особи чи посадових осіб на виконання своїх посадових обов'язків із збирання доказової інформації стосовно об'єкта перевірки. Посадова особа чи посадові особи відповідача при складанні акта перевірки, викладає чи викладають свою суб'єктивну оцінку результатів перевірки платника податків. Вказані акти перевірок контрагентів позивача не створюють будь-яких правових наслідків у вигляді виникнення, зміни чи припинення прав чи обов'язків позивача, оскільки обставини зазначені у вказаних актах перевірок контрагентів позивача мають бути встановлені за результатами перевірки саме позивача, а в акті мають бути викладені всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності позивача, як платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Невиконання чи неналежне виконання контрагентом покупця свого обов'язку, а також наявність інших обставин, що можуть свідчити про недобросовісне ведення господарської діяльності таким контрагентом, не може створювати наслідки для самого покупця.

Доказів на підтвердження того, що позивач був обізнаний щодо неправомірної, на думку податкового органу, діяльності його контрагента, прямої чи опосередкованої причетності до такої діяльності з метою отримання податкової вигоди не надано відповідачем. Відносини між учасниками попередніх ланок постачання товарів не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності вчиненої між конкретними контрагентами. В разі наявності у органу державної податкової служби інформації щодо порушення окремим платником податків податкового законодавства, негативні наслідки повинні застосовуватись саме до цієї особи.

Фактично, висновки перевірки ґрунтуються на припущенні про нереальне проведення господарських операцій. Натомість, первинні документи, надані платником податків, невмотивовано не взяті до уваги і не вплинули на висновки податкового органу.

Таким чином, відповідачем необґрунтовано було зроблено висновок, що позивачем завищено суму ПДВ податкового кредиту всього на 13 141,00 грн. за червень, вересень 2011 року та завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування в розмірі 65 704,99 грн. за ІІ кв. 2011 року та ІІ-ІІІ кв. 2011 року.

Висновки податкового органу прямо суперечать не лише нормам Податкового кодексу України, а й практиці Європейського Суду з прав людини, яка відповідно до вимог ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується національними судами як джерело права. Так, Європейський Суд у рішенні від 22 січня 2009 року у справі «БУЛВЕС АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість другий раз, а також сплачувати пеню. На думку суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Тому прийняті на основі висновків акта перевірки від 09.11.2012 року податкові повідомлення-рішення від 28 листопада 2012 року №0001120802/14014 та №0001130802/14012 не відповідають критеріям, визначеним ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки прийняті необґрунтовано, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та непропорційно. В той же час, позивач довів обґрунтованість позовних вимог належними та допустимими доказами. Виходячи з положень п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України суд приходить до висновку, що такі податкові повідомлення-рішення слід скасувати як протиправні.

Відповідно до вимог ст. 94 КАС України понесені позивачем судові витрати (судовий збір) відшкодовуються йому за рахунок Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 17-19, 35, 71, 94, 160-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові Державної податкової служби №0001120802/14014 від 28 листопада 2012 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові Державної податкової служби №0001130802/14012 від 28 листопада 2012 року.

Присудити із Державного бюджету на користь Державного підприємства «Львіввугілля» (вул. Б.Хмельницького, 26, м. Сокаль, Львівська область, 80000, код ЄДРПОУ 32323256) судовий збір у розмірі 960 (дев'ятсот шістдесят) 87 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 02.08.2013 року.

Суддя Клименко О.М.