Рішення № 32847429, 10.07.2013, Ленінський районний суд міста Севастополя

Справа № 764/4036/13-ц

Провадження2/764/1952/2013

Категорія 29

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2013 року Ленінський районний суд міста Севастополя в складі: головуючого судді - Гаркуші О.М., при секретарі - Грищенко Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" про відшкодування матеріальної шкоди спричиненої дорожньо-транспортною пригодою, трьох відсотків річних та пені,

В С Т А Н О В И В:

15 квітня 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група". Вимоги позову мотивовані тим, що 13 червня 2011 року позивач потрапив у дорожньо-транспортну пригоду, внаслідок якої його майну, транспортному засобу "Субару" державний номер НОМЕР_1 завдано пошкоджень. Винним у скоєні ДТП визнано ОСОБА_2, цивільно-правова відповідальність якого була застрахована у приватному акціонерному товаристві "Страхова компанія "Українська страхова група", яка добровільно відшкодувала завдана шкоду у розмірі 22611,08 грн. У той же час, завдана шкода майну є значно більшою, а саме 43 107,00 грн.

Вимоги позову до ОСОБА_2 мотивовані тим, що ОСОБА_3 зобов'язаний був сплатити 510,00 грн. франшизи, але добровільно її не сплатив, тому зобов'язаний відшкодувати не тільки саму суму франшизи, але ї три відсотки річних за несвоєчасно виконання рішення суду.

Позивач та його представник у судовому засіданні наполягли на задоволенні позову з підстав викладених у позові.

Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав, заперечував проти його задоволення, оскільки вважає, що відповідальність повинна нести страхова компанія, з якою у нього укладено угоду.

Відповідач, приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група", до суду не з'явився, представника не надіслав, надав до суду письмові заперечення та клопотання про розгляд справи без його участі.

Суд, заслухавши позивача та його представника, відповідача ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи, надані доказі, вважає позов таким що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже судом не встановлюються і не досліджуються обставини пов'язані безпосередньо з ДТП, ступень вини кожного водія, завдані збитки, обов'язки сторін щодо відшкодування.

Відповідно до постанови Гагарінського районного суду міста Севастополя від 08 липня 2011 року по справі № 3-2818/11, встановлено, що ОСОБА_4 13.06.2011 року в 16:00 годин перебуваючи на перетинанні вул. Ж. Дерюгіній пров.Краснодарський у м.Севастополі, керував транспортним засобом марки «ВАЗ 21154», державний номер НОМЕР_2, не пропустив автомобіль «Субару» державний номер НОМЕР_1, що рухався праворуч, у результаті чого відбулося зіткнення, що привело до ушкодження транспортних засобів і ДТП.

На думку особи що склала протокол ОСОБА_4 своїми діями порушив п.п. 10.11 Правил дорожнього руху України.

ОСОБА_4 для розгляду адміністративного матеріалу з'явився, підтвердив обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, провину визнав, у вчиненому покаявся.

За наслідками розгляду справи ОСОБА_4 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн.

Відповідно до рішення Апеляційного суду м.Севастополя від 12 листопада 2012 року по справі № 22ц-2790/2326/2012 встановлено, що Відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 17.09.2010 року № ВЕ/769754 цивільна відповідальність ОСОБА_2 забезпечений транспортний засіб «ВАЗ-21154», державний номер НОМЕР_2 на час скоєння ДТП були застраховані ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група». Ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну складає 50 тис. грн. Розмір франшизи 510 грн.(а.с.82,119).

Пунктом 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України передбачено, що шкода спричинена внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки та завдана одній особі, з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Статтею 1194 ЦК України визначено, що особа, яка застрахувала цивільно-правову відповідальність, у разі недостатності страхової виплаті (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоді зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоді і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Отже, у даному випадку володілець джерела підвищеної небезпеки має відшкодувати потерпілому вартість відновлювального ремонту, що перевищує ліміт відповідальності страховика, франшизу і втрату вартості автомобіля у разі її наявності.

Таким чином, враховуючи, що до спірних правовідносин слід застосовувати положення Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", оскільки цивільна відповідальність ОСОБА_2 на момент ДТП була застрахована відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів. Згідно з полісом страховик, яким є ПАТ "Страхова компанія "Українська страхова група", забезпечує відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого під час ДТП, що сталася за участі забезпеченого транспортного засобу в розмірі ліміту в 50 тис. грн.

До участі у справі в якості третьої особи судом першої інстанції було залучено ПАТ "Страхова компанія "Українська страхова група" (страхувальник), який виплатив суму страхового відшкодування з розмірі 23 261,08 грн.

Таким чином правові підстави для стягнення з відповідача ОСОБА_2 матеріальної шкоди в розмірі невідшкодованих витрат у позивача на відновлення пошкодженого транспортного засобу відсутні, її розмір визначений позивачем в межах ліміту відповідальності страховика, і тому на відповідача не може бути покладено обов'язок її відшкодувати.

Відповідно до п.7 Постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 № 14 "Про судове рішення у цивільній справі", зазначено, що оскільки обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ лише в тому разі, коли в них беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, чи їх правонаступники (частина третя статті 61 ЦПК), то в інших випадках - ці обставини встановлюються на загальних підставах.

Під судовим рішенням, зазначеним у частині третій статті 61 ЦПК, мається на увазі будь-яке судове рішення, яким справа вирішується по суті, яке ухвалює суд у порядку цивільного судочинства (рішення, в тому числі й заочне, або ухвала, а також судовий наказ), у порядку господарського судочинства - відповідно до Господарського процесуального кодексу України, у порядку адміністративного судочинства - відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.

За змістом частини третьої статті 14, частини третьої статті 61, частини другої статті 223 ЦПК особи, які не брали участі в цивільній, господарській або адміністративній справі, в якій судом ухвалено відповідне судове рішення, мають право при розгляді іншої цивільної справи за їх участю оспорювати обставини, встановлені цими судовими рішеннями. У даному випадку суд ухвалює рішення на основі досліджених у судовому засіданні доказів.

Відповідач, ПАТ "Страхова компанія "Українська страхова група", приймав участь у розгляді справи № 22ц-2790/2326/2012 та справи № 2-4145/2011 (2/2703/185/2012).

З тексту рішення Ленінського районного суду по справи № 2-4145/2011 (2/2703/185/2012) вбачається, що відповідач, ПАТ "Страхова компанія "Українська страхова група", наводила ти самі заперечення яки подані під час розгляду цієї справи, та яки визнані апеляційним судом такими що не заслуговують на увагу.

Отже обов'язок відшкодування різниці між фактичною вартістю ремонту та оціночною покладено на ПАТ "Страхова компанія "Українська страхова група".

У той же час, суд, звертає увагу на те, що відповідно до наданого позивачем розрахунку вартості відновлювального ремонту та накладних на запасні частини (а.с.6-8,14-15-19) вбачається, що частина робіт та запасних частин, призначена для ремонту та заміні у правій частині транспортного засобу, яка не була пошкоджена під час ДТП, не узгоджується з актом огляду колісного транспортного засобу № 150 (а.с.59-61), який підписаний сторонами та не містить відомостей саме про ці пошкодження. Отже таки роботи та запасні частини (по ремонту правої частини автомобілю на суму 5260,50 грн.) мають бути виключені із вартості відновлювального ремонту, а тому до стягнення підлягає 15235,42 грн. (43107 - 22611,08 грн. - 5260,50 грн.).

Щодо позовних вимог до відповідача ОСОБА_2 то вони підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже стягнення 3 відсотків річних у розмірі 6,20 грн. суд знаходить законним та обґрунтованим.

Щодо стягнення 15,46 грн. в якості стягнення пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, на підставі ст. 1048 ЦК України, суд знаходить таки вимоги не заснованими на законі, оскільки відповідно до ст. 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Отже таки вимоги не засновані на законі, оскільки договору позики між сторонами не укладено.

На підставі ст.525, 526,625 ЦК України, ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних" засобів", "Про ст.2, 10, 11, 57-66, 88, 209, 212 - 215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІДН - НОМЕР_4) на користь ОСОБА_1 (ІДН - НОМЕР_5) 6,20 грн. в якості трьох відсотків річних за не виконання зобов'язання.

Стягнути з приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" (код за ЄДРПОУ 30859524) на користь ОСОБА_1 (ІДН - НОМЕР_5) 15 235,43 грн. в якості доплати різниці між сплаченою сумою страхового відшкодування та фактичними витратами на проведення ремонту транспортного засобу.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 (ІДН - НОМЕР_4) та приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" (код за ЄДРПОУ 30859524) 229,41 грн. судового збору.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Севастополя, шляхом подачі апеляційної скарги в Ленінський районний суд міста Севастополя протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду. Особи, брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання цього рішення.

Суддя -