Рішення № 32846670, 22.07.2013, Апеляційний суд міста Севастополя

22.07.2013

Апеляційний суд міста Севастополя

Справа № 22ц-797/1686/2013р. Головуючий у першій

інстанції Гапонов Д.Ю.

Категорія 43 Доповідач у апеляційній

інстанції Птіціна В.І

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2013 року колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя в складі:

головуючого-судді - Птіціної В.І.,

суддів - Колбіної Т.П., Сундукова В.М.,

за участю:

секретаря - Сидорук М.А.,

представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Севастополі цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Севастопольський" до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, за зустрічним позовом ОСОБА_4 до Приватного акціонерного товариства "Севастопольський" про зобов'язання укласти договір про надання послуг та вчинення певних дій, за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Балаклавського районного суду м.Севастополя від 15 січня 2013 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2012р. приватне акціонерне товариство „Севастопольський" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_4 та уточнивши позовні вимоги просило стягнути з відповідача заборгованість по сплаті за користування кімнатою АДРЕСА_1 в сумі 5098,56 грн. Вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_4 без законних на те підстав проживає у гуртожитку, кімнаті № 9, не сплачує кошти за житло та комунальні послуги, у зв'язку з чим має заборгованість 5098,56 грн.

16.11.2012р. ОСОБА_4 звернулась з зустрічними вимогами до ПАТ «Севастопольський», просить суд зобов'язати ПАТ «Севастопольський» підготувати та укласти з нею договір на надання послуг з утимання будинку гуртожитку товариства та прибудинкової території у відповідності з типовим договором. Зобов'язати ПАТ «Севастопольський» провести перерахунок заборгованості ОСОБА_4 перед ПАТ «Севастопольський» за період з 01.08.2009р. по 01.07.2012р., згідно з тарифами, узгодженими сторонами, але не більш ніж тарифи, затверджені рішенням Севастопольської міської Ради, які діяли в названий період. Зустрічні вимоги мотивовані тим, що ПАТ «Севастопольський» неправомірно було встановлено завищені тарифи за квартирну плату, а також тарифи з утримання будинку та прибудинкової території.

Рішенням Балаклавського районного суду м.Севастополя від 15 січня 2013року позов ПАТ „Севастопольський" задоволено, постановлено стягнути з ОСОБА_4 на користь позивача заборгованість за користування гуртожитком в сумі 5098,56 грн. та судовий збір в розмірі 214,60 грн. У задоволені зустрічного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить рішення суду першої інстанції скасувати через порушення судом норм матеріального і процесуального права, відмовивши в задоволенні позову ПАТ „Севастопольський" у повному обсязі та задовольнити вимоги зустрічного позову.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що остання підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно вимог ч.1 ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог первинного позову, суд першої інстанції виходив із того, що вимоги позову про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ „Севастопольський" заборгованості по оплаті за користування комунальними послугами у розмірі 5098 грн. 56 коп. є законними та обґрунтованими, оскільки ОСОБА_4 проживаючи у гуртожитку оплату за комунальні послуги здійснила не в повному обсязі, у добровільному порядку суму заборгованості не погашає. Відмовляючи у задоволені вимог зустрічного позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_4 обрала не вірний спосіб захисту своїх цивільних прав.

З таким висновками суду першої інстанції не може погодитись колегія суддів, виходячи із наступного.

Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Проте зазначеним вимогам рішення суду першої інстанції не відповідає.

Відповідно до ст. 130 ЖК України, порядок користування житловою площею в гуртожитках визначається законодавством України.

Розділом VІ п. 38 Примірного положення про гуртожитки, затвердженого Постановою Ради Міністрів Української РСР від 03.06.1986 року № 208, встановлено, що громадяни, які проживають в приміщеннях, які перебувають в окремому користуванні, вносять плату за користування житловою площею та за комунальні послуги згідно ставок квартирної плати (тарифів), встановлених для будинків державного та громадського житлового фонду.

Статтею 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено повноваження органів місцевого самоврядування щодо встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги.

Згідно до ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що до власних ( самоврядних) повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить встановлення у порядку та межах, визначених законодавством, тарифів на побутові, комунальні та інші послуги, за певним виключенням.

Формування тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій здійснюється відповідно до Типового переліку послуг з утримання будинків та споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року № 529.

ПАТ «Севастопольський» просило стягнути з ОСОБА_4 заборгованість за користування кімнатою у гуртожитку за період з серпня 2009р. по липень 2012р. в сумі 5098,56 грн., виходячи з тарифу 13,30 грн. за один квадратний метр.

Однак, із вказаним розрахунком колегія суддів погодитись не може.

Рішенням Севастопольської міської Ради № 650 від 12.04.2006 року та № 919 встановлені тарифи на послуги з утримання будинків та прибудинкової території, в 2009 році -0,44 грн., а з квітня 2010 року -1,36 грн. за 1 кв.м.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, ОСОБА_4 постійно проживає та зареєстрована у кімнаті АДРЕСА_1 (а.с.5-6) та є споживачем послуг з утримання будинку та прибудинкової території гуртожитку.

Враховуючи викладене, відповідач повинна сплачувати вказані послуги по тарифам, встановленим вищевказаними рішеннями Севастопольської міської Ради, а саме у 2009 році - по тарифу 0,44 грн., а у 2010 році - по тарифу 1,36 грн.

Проте, позивач самостійно встановив тарифи виходячи із розрахунку 13 грн.30 коп. за 1 кв.м. жилої площі, що складає 341 грн. 87 коп.(а.с.5) при цьому, зазначивши в розрахунку, що в зазначеній кімнаті мешкають дві людини та розрахував заборгованість за споживання води та електроенергії з розрахунком на 2-х людей, тоді як фактично ОСОБА_4 мешкає одна і в кімнаті площею 16,0 кв.м., а не 25,7 кв.м. як це вказано в розрахунку.

Задовольняючи позов ПАТ «Севастопольський», суд першої інстанції не дав належної оцінки вказаним вимогам закону, не визначив дійсні обставини справи, а тому, як вважає колегія суддів, прийшов до хибного висновку.

Крім того, колегія суддів вважає, що наказ № 54 щодо ПАТ «Севастопольський» від 19.06.2009 року «Про затвердження документів», на який посилається в своєму рішенні суд першої інстанції (а.с.67), не є нормативно-правовим актом, який регулює відношення у сфері житлово-комунальних послуг, а тому не може встановлювати або регулювати тарифи на житлово-комунальні послуги, оскільки юридичної сили немає та це є компетенцією органів місцевого самоврядування.

Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 529 від 20.05.2009 року «Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги на утримання будинків і споруд та прибудинкових територій» в редакції діючої до 01.06.2011 року, визначено, що виконавець має довести розрахунки тарифів до відома власників будинків (гуртожитків), власників квартир (житлових приміщень у гуртожитках), власників нежитлових приміщень у житлових будинках ( гуртожитках) та інших споживачів послуг шляхом проведення щодо кожного будинку громадських слухань.

Однак, в даному випадку, наказ ПАТ «Севастопольський» № 54 від 19.06.2009 року був наданий позивачем лише у судовому засіданні 15.01.2013 року, про існування вказаного наказу, відповідач не знала, наказ до її відома не доводився, якихось інших договорів на підставі цього наказу та за тарифами, які у ньому встановлені, вона з позивачем не укладала. Доказів того, що органами місцевого самоврядування, а саме Севастопольською міською Радою затверджено тарифи, наведені ПАТ «Севастопольський» у розрахунку заборгованості, матеріали цивільної справи не містять.

Крім того, колегія суддів вважає, оскільки тарифи, встановлені цим наказом, та сам наказ не були затверджені органами місцевого самоврядування, то вказаний наказ не має юридичної сили, а тому тарифи, вказані у ньому, встановлені ПАТ «Севастопольський» незаконно.

Згідно п.2 ч.1 ст.7, ч.3 ст.20, ч.2 ст.21 закону України „Про житлово-комунальні послуги" споживач та виконавець зобов'язані укласти договір про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території, який підготовляється виконавцем на основі типового договору. Ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги, в тому числі на послуги з утримання будинку (гуртожитку) та прибудинкової території встановлюються органами місцевого самоврядування.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 являється колишнім працівником ПАТ „Севастопольський", яка працювала на посаді паспортиста та поєднувала посаду коменданта гуртожитку. При звільнені з роботи за згодою сторін, між позивачкою та відповідачем була досягнута домовленість про сплату квартплати згідно законодавства України на підставі заяви ОСОБА_4 від 28.09.2006 року (а.с.28). Заява про домовленість про сплату квартплати згідно законодавства України розглянута директором СВАТ „Севастопольський", але до сьогоднішнього часу договір про оплату послуг, по узгодженій сторонами ціні, не укладений.

Враховуючи, що при розгляді справи судом першої інстанції не було повно та всебічно досліджено матеріали справи, не надано належної оцінки доказам, які були надані сторонами, неправильно застосовано норми матеріального права, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги є обґрунтованими та можуть бути прийняті до уваги колегією суддів.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду на підставі п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.

Керуючись ст.ст.303, п.4 ч.1 ст. 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - задовольнити.

Рішення Балаклавського районного суду м.Севастополя від 15 січня 2013 року - скасувати.

Ухвалити нове рішення.

У задоволені позову приватного акціонерного товариства „Севастопольський" до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості - відмовити.

Позов ОСОБА_4 до Приватного акціонерного товариства "Севастопольський" про зобов'язання укласти договір про надання послуг з утримання будинку гуртожитку товариства та прибудинкової території у відповідності з типовим договором - задовольнити.

Зобов'язати Сільськогосподарське відкрите акціонерне товариство „Севастопольський" підготувати та укласти з ОСОБА_4 договір на надання послуг з утримання будинку гуртожитку товариства та прибудинкової території у відповідності з типовим договором.

Зобов'язати Сільськогосподарське відкрите акціонерне товариство „Севастопольський" провести перерахунок заборгованості ОСОБА_4 перед товариством за період з 01.08.2009р. по 01.07.2012р. згідно з тарифами узгодженими сторонами, але не більше ніж тарифи затверджені рішеннями Севастопольської міської Ради, які діяли в названий період.

Стягнути з приватного акціонерного товариства „Севастопольський" на користь ОСОБА_4 судовий збір у розмірі 114,70 грн.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя: В.І.Птіціна

Судді: Т.П.Колбіна

В.М.Сундуков