Постанова № 32844411, 02.08.2013, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2013 року Справа № 803/1429/13-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Андрусенко О. О.,

при секретарі судового засідання Брудовській Н. В.,

за участю представника позивача Супрунюка С. М.,

представників відповідача Берест М. М, Кузнецової Н. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Квантор Плюс" до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Квантор Плюс" (далі - ТзОВ "Квантор Плюс") звернулося з адміністративним позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02.04.2013 року № 0001892201, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 132 211,25 грн., № 0001902201, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 2 519,25 грн., № 0001882201, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 201 597, 50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неправомірно виніс оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 02.04.2013 року № 0001892201, № 0001902201, № 0001882201, оскільки викладені в акті перевірки дані суперечать фактичним обставинам справи.

Представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві, та просив адміністративний позов задовольнити повністю.

Відповідач у письмових запереченнях на адміністративний позов вимог підприємства не визнав, посилаючись на правомірність висновків податкового органу, зроблених при проведенні перевірки, вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені відповідно до вимог чинного законодавства, просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні представники Луцької ОДПІ проти позову заперечили, просили у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши подані суду письмові докази, суд встановив наступне.

На підставі направлень, виданих Луцькою ОДПІ Волинської області ДПС, від 19.11.2012 року № 002441, № 002442, № 002427, № 001512, № 002346, № 002345, № 002434 та відповідно до плану-графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання проведена планова виїзна перевірка ТзОВ "Квантор Плюс" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 30.08.2010 р. по 30.09.2012 р. відповідно до затвердженого плану перевірки.

За результатами перевірки складено акт від 21.12.2013 року № 7309/22-1/37177704 про результати планової виїзної документальної перевірки ТзОВ "Квантор Плюс" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.08.2010 р. по 30.09.2012 р., яким встановлено, зокрема, порушення: п. 26 ст. 1, п. 5.1., п.п. 5.2.1. п. 5.2. п.п. 5.3.9, п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 44.1 ст. 44, п. 138.1 та п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано податку на прибуток всього на суму 175 173 грн., в тому числі: за 4 квартал 2010 року - 755 грн.; за 1 квартал 2011 року - 755 грн.; за 2 квартал 2011 року - 22 239 грн.; за 3 квартал 2011 року - 14 367 грн.; за 4 квартал 2011 року - 27 246 грн.; за 1 квартал 2012 року - 24 617 грн.; за 2 квартал 2012 року - 47 118 грн.; за 3 квартал 2012 року - 38 076 грн.; п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. 185, п. 186.1 ст. 186, п. 198.1, п. 198.6 ст. 198, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано податку на додану вартість всього на суму 109 520грн., в тому числі - за вересень 2012 року 109 520 грн.

27.12.2012 р. позивачем було подано заперечення на акт від 21.12.2013 року № 7309/22-1/37177704 про результати планової виїзної документальної перевірки ТзОВ "Квантор Плюс" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.08.2010 р. по 30.09.2012 р.

04.01.2013 р. Луцькою ОДПІ розглянуто заперечення директора ТзОВ "Квантор Плюс" на акт від 21.12.2013 року № 7309/22-1/37177704, за результатом якого встановлено, що акт перевірки відповідає вимогам чинного законодавства та підстав для задоволення вимог, викладених у запереченні, немає.

На підставі акту перевірки від 21.12.2013 року № 7309/22-1/37177704 Луцькою ОДПІ винесено податкові повідомлення-рішення від 10.01.2013 року № 000022201, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 132 215,25 грн., у тому числі за основним платежем 109 519 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 22 696,25 грн., та від 10.01.2013 року № 0000012201, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток підприємств у розмірі 202 815,50 грн., у тому числі за основним платежем 175173 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 27 642,50 грн.

Не погоджуючись із отриманими податковими повідомленнями-рішеннями, позивачем було подано первинну скаргу від 28.01.2013 року Державній податковій служби у Волинській області. Рішенням Державної податкової служби у Волинській області від 12.02.2013 року № 556/10/10.2-06 продовжено строк розгляду первинної скарги до 28.03.2013 р. (включно) та призначено позапланову виїзну перевірку ТзОВ "Квантор Плюс" за період з 01.08.2010 року по 30.09.2012 року з питань формування валових витрат, витрат на збут та податкового кредиту по господарських операціях з ТзОВ «Наш край-ЛЦ», формування витрат на збут по господарських операціях з підприємцями ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з обов'язковим проведенням зустрічних звірок з вищезазначеними суб'єктами господарювання щодо фактичного здійснення господарських операцій.

На підставі направлення виданого ДПС України у Волинській області від 28.02.2013 р. № 000433 та відповідно до наказу ДПС у Волинській області від 27.02.2013 р. № 87 проведена позапланова виїзна перевірка ТзОВ "Квантор Плюс" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.08.2010 року по 30.09.2012 року.

За результатами перевірки складено акт від 25.03.2013 року № 6/22.6-07/37177704 про результати позапланової виїзної документальної перевірки ТзОВ "Квантор Плюс", з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.08.2010 р. по 30.09.2012 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.08.2010 р. по 30.09.2012 р., яким встановлено порушення: п. 5.1., п.п. 5.2.1. п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 44.1 ст. 44, п. 138.1 та п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано податку на прибуток всього на суму 173 955 грн., в тому числі: за 4 квартал 2010 року - 755 грн.; за І квартал 2011 року - 2 892 грн.; за 2 квартал 2011 року - 18 883 грн.; за 3 квартал 2011 року - 14 367 грн.; за 4 квартал 2011 року - 27 246 грн.; за 1 квартал 2012 року - 24 618 грн.; за 2 квартал 2012 року - 47 118 грн.; за 3 квартал 2012 року - 38 076 грн.; п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість», ст. 185, п. 186.1 ст. 186, п. 198.1, п. 198.6 ст. 198, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано податку на додану вартість всього на суму 109 515 грн., в тому числі за лютий 2011 року на 909 грн., за березень 2011 року на 2 009 грн., за квітень 2011 року на 5 739 грн., за червень 2012 року на 74 717 грн., за вересень 2012 року на 26 141 грн.

Рішенням про результати розгляду первинної скарги від 28.03.2013 р. № 1360/10/10.2-06 Державна податкова служба у Волинській області вирішила: податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 10.01.2013 р. № 0000012201 частково скасувати в сумі 1 218 грн. зайво визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток, а в іншій частині 201 597,50 грн. (основний платіж - 173 955 грн., штрафна (фінансова) санкція - 27 642,50 грн.) залишити без змін; податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 10.01.2013 р. № 0000022201 скасувати в частині зайво визначеного грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 4 грн., а в іншій частині 132 211,25 грн. (основний платіж - 109 515 грн., штрафна (фінансова) санкція - 22 696,25 грн.) залишити без змін; збільшити суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями на 2 519,25 грн. На суму збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість Луцькій ОДПІ скласти окреме податкове повідомлення-рішення і надіслати його ТзОВ «Квантор Плюс».

На підставі акту перевірки від 21.12.2013 року № 7309/22-1/37177704 Луцькою ОДПІ винесено податкові повідомлення-рішення від 02.04.2013 р. № 0001892201, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 132 211,25 грн., у тому числі за основним платежем 109 515 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 22 696,25 грн., від 02.04.2013 р. № 0001882201, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 201 597,50 грн., у тому числі за основним платежем 173 955 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 27 642,50 грн., та від 02.04.2013 р. № 0001902201, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 2 519,25 грн., у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями 2 519,25 грн.

15.04.2013 року ТзОВ "Квантор Плюс" подано скаргу Міністру доходів і зборів України на податкові повідомлення-рішення від 02.04.2013 року № 0001892201, № 0001882201, № 0001902201. Рішенням від 10.06.2013 року № 4571/6/99-99-10-01-15 Міністерство доходів і зборів України залишило без розгляду скаргу ТзОВ "Квантор Плюс".

Як вбачається з матеріалів справи 25.08.2010 року між ТзОВ «Квантор Плюс» та ПП «Тимаг» було укладено договір поставки № 2ТП, згідно з яким ТзОВ «Квантор Плюс» зобов'язується поставляти товари, а ПП «Тимаг» приймати у власність товари згідно зі специфікацією й оплачувати їх вартість за ціною, що зазначається в специфікації. В накладних вказується найменування товару його кількість, асортимент і ціна, не більша, ніж у специфікації. ПП «Тимаг» проводить оплату з відтермінуванням протягом 30 календарних днів з моменту отримання товару.

25.08.2010 року між позивачем та ТзОВ «Агро-Р» було укладено договір поставки № 124П, згідно з яким ТзОВ «Квантор Плюс» зобов'язується поставляти товари, а ТзОВ «Агро-Р» приймати у власність товари згідно зі специфікацією й оплачувати їх вартість за ціною, що зазначається в специфікації. В накладних вказується найменування товару його кількість, асортимент і ціна, не більша, ніж у специфікації. ТзОВ «Агро-Р» проводить оплату з відтермінуванням протягом 30 календарних днів з моменту отримання товару.

З пояснень директора позивача Супрунюка С. М. встановлено, що з метою розміщення продукції, яка поставлялась вищевказаним товариства, ТзОВ «Квантор Плюс» (замовник) здійснювало господарські операції з ТзОВ «Наш Край-ЛЦ» (виконавець) на підставі наступних договорів:

- договір від 01.01.2010 року № К/28 про надання послуг, згідно з яким виконавець зобов'язується надати замовнику послуги, спрямовані на збільшення обсягів продажу товару, а замовник зобов'язується оплачувати ці послуги. Виконавець зобов'язується надавати місця в залі в кожному пункті продажу під розміщення товару; надавати місця на усіх місцях при касах в кожному пункті продажу під розміщення товару, обладнання згідно планограми, що є невід'ємною частиною цієї угоди; розміщувати в пунктах продажу асортимент кормів для тварин, дотримуючись викладки 70 / 30, 70 % - корми виробництва компанії «Магs», 30 % - решти виробників, при цьому корми виробництва компанії «Магs» розташовані єдиним корпоративним блоком згідно планограми.

- договір від 01.04.2011 року № К-15 про надання послуг, згідно з яким виконавець зобов'язується надати замовнику послуги, спрямовані на збільшення обсягів продажу товару, а замовник зобов'язується оплачувати ці послуги. Виконавець зобов'язується надавати місця в залі під розміщення товару; надавати місця на усіх місцях при касах в кожній торговій точці під розміщення товару, обладнання згідно планограми, що є невід'ємною частиною цієї угоди; розмістити в пунктах продажу асортимент кормів для тварин, дотримуючись викладки 80/20, включаючи додаткові місця продажу кормів, де 80 % - корма виробництва компанії «Магs», 20 % - решти виробників, при цьому корма виробництва компанії «Магs» розташовані єдиним корпоративним блоком центральною планограмою; розміщувати в пунктах продажу асортимент кондитерських виробів на основному місці згідно планограми.

- договір від 01.04.2011 року № К-8, згідно з яким замовник доручає та оплачує, а виконавець прийняв на себе зобов'язання по наданню послуг по просуванню продукції торгівельних марок.

На підтвердження факту реальності виконаних послуг позивачем було надано акти здачі-прийомки виконаних робіт 532 990 грн. (т. І а.с. 231-250, т. ІІ ст. 1-14), звіти по наданих послугах (т. ІІ а.с. 39-89) та податкові накладні ( т. ІІ а.с. 111-161).

Оплата за виконані послуги здійснена позивачем у сумі 608934,04 грн., що підтверджується платіжними дорученнями (т. ІІІ а.с.1-20).

01.03.2012 року між ТзОВ «Квантор Плюс» та ФОП ОСОБА_4 укладено договір № 2 про надання послуг, згідно з яким ФОП ОСОБА_4 зобов'язується своїми силами та на власний ризик надати ТзОВ «Квантор Плюс» послуги по вивченню потенційних можливостей ринку, попиту та пропозиції з боку оптових та роздрібних торгових точок споживачів продукції; аналіз конкурентного середовища з метою поліпшення збуту та введення нових товарів, аналіз інформації відносно оптових та роздрібних торговельних точок, предметом діяльності яких є продаж продуктів харчування кінцевим споживачам та іншим покупцям на території України, а ТзОВ «Квантор Плюс» зобов'язується прийняти й оплатити надані послуги.

На підтвердження факту виконання послуг позивачем було надано акти приймання-передачі наданих послуг на загальну суму 75 942,42 грн. (т. ІІ а.с. 25-31), звіти про наданні послуги ( т. ІІ а.с. 97-103).

Оплата за виконані послуги здійснена позивачем у сумі 75 942,43 грн., що підтверджується платіжними дорученнями (т. ІІІ а.с. 24, 26, 28, 32, 35, 37, 40).

01.03.2012 року ТзОВ «Квантор Плюс» уклало договір про надання послуг № 1 з ФОП ОСОБА_6, згідно якого згідно з яким ФОП ОСОБА_6 зобов'язується своїми силами та на власний ризик надати ТзОВ «Квантор Плюс» послуги по вивченню потенційних можливостей ринку, попиту та пропозиції з боку оптових та роздрібних торгових точок споживачів продукції; аналіз конкурентного середовища з метою поліпшення збуту та введення нових товарів, аналіз інформації відносно оптових та роздрібних торговельних точок, предметом діяльності яких є продаж продуктів харчування кінцевим споживачам та іншим покупцям на території України, а ТзОВ «Квантор Плюс» зобов'язується прийняти й оплатити надані послуги.

На підтвердження факту виконання послуг позивачем було надано акти приймання-передачі наданих послуг на загальну суму 96 105,42 грн. (т. ІІ а.с. 32-38), звіти про наданні послуги ( т. ІІ а.с. 104-110).

Оплата за виконані послуги здійснена позивачем у сумі 96 105,43 грн., що підтверджується платіжними дорученнями (т. ІІІ а.с. 2, 21, 23, 27, 30, 33, 38).

01.03.2012 року між позивачем та ФОП ОСОБА_5 укладено договір про надання послуг № 3, згідно з яким ФОП ОСОБА_5 зобов'язується своїми силами та на власний ризик надати ТзОВ «Квантор Плюс» послуги по вивченню потенційних можливостей ринку, попиту та пропозиції з боку оптових та роздрібних торгових точок споживачів продукції; аналіз конкурентного середовища з метою поліпшення збуту та введення нових товарів, аналіз інформації відносно оптових та роздрібних торговельних точок, предметом діяльності яких є продаж продуктів харчування кінцевим споживачам та іншим покупцям на території України, а ТзОВ «Квантор Плюс» зобов'язується прийняти й оплатити надані послуги.

На підтвердження факту виконання послуг позивачем було надано акти приймання-передачі наданих послуг на загальну суму 80 904,48 грн. (т. ІІ а.с. 18-24), звіти про наданні послуги ( т. ІІ а.с. 90-96).

Оплата за виконані послуги здійснена позивачем у сумі 80 904,49 грн., що підтверджується платіжними дорученнями (т. ІІІ а.с. 22, 25, 29, 31, 34, 36, 39).

Відповідно пункту 3.1 статті 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (що був чинним на момент здійснення господарських операцій) об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Статтею 5.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п. 5.2.1 п. 5.2. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до підпункту 138.1.1. пункту 138.1. статті 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку; від'ємне значення курсових різниць від переоцінки активів та зобов'язань у зв'язку зі зміною офіційного курсу національної валюти до іноземної валюти відповідно до підпункту 153.1.3 пункту 153.1 статті 153 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Підпунктом 7.2.6 п.7.2 та підпунктом 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (що був чинним на момент здійснення господарських операцій) передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8.1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Водночас відповідно до пункту 185.1. статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Відповідно до пункту 198.1. статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з підпунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.6. статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як встановлено в судовому засіданні підставою для визначення Луцькою ОДПІ ТзОВ «Квантор плюс» податкових зобов'язань є те, що під час проведення перевірки не можливо було встановити по наявних актах здачі-прийомки виконаних робіт, договорах про надання послуг, які саме послуги підприємству надавались, яким чином вони були використані в господарській діяльності позивача та як вони вплинули на його господарську діяльність.

З досліджених у судовому засіданні актів здачі-прийомки виконаних робіт вбачається, що такі містять лише назву послуг та їх вартість, але не зазначено які саме конкретно роботи були виконані, їх складові та калькуляцію вартості та звіт про надані послуги за один і той же період по однакових показниках.

При цьому суд враховує, що наявність у позивача податкових накладних та актів здачі-прийомки виконаних робіт сама по собі не свідчить про фактичне здійснення та реальність вчинення господарських операцій. Встановлена перевіркою та судом відсутність реально вчиненої господарської операції вказує на юридичну дефектність відповідних первинних документів, з огляду на що такі документи за змістом пункту 44.1 Податкового кодексу України не можуть бути законною підставою для формування податкового обліку платника податку.

Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що внаслідок укладення договорів з вищевказаними контрагентами збільшився прибуток товариства, про що ніби-то свідчать податкові декларації з податку на прибуток, оскільки з даних декларацій неможливо встановити, що збільшення суми оподатковуваного доходу відбулось саме завдяки і внаслідок укладення договорів з ТзОВ «Наш Край-ЛЦ», ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_5

Також судом враховано, що звіти про надання ТзОВ «Наш Край-ЛЦ» маркетингових послуг відсутні, є лише акти прийму-передачі наданих послуг, в яких не вказано які саме послуги було надано.

У звітах, складених за результатами виконання договорів ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_5, зазначено, що послуги виконувались вказаними трьома підприємцями на території Рівненського району Рівненської області. Самі звіти складені за одним шаблоном і в жодному з них не зазначено у яких саме торгових точках і за яким адресами проводився підрахунок інформаційних показників щодо товарів, які реалізуються позивачем.

Зазначені обставини дають підстави для сумніву щодо фактичного надання таких послуг. Правильність формування платником податків валових витрат та податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. За відсутності ж останнього, відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток і податком на додану вартість за рахунок валових витрат та податкового кредиту.

Відтак суд вважає, що позивачем не спростовано належними та допустимими доказами факти, викладені в акті перевірки, про те, що наданні послуги, фактично були отримані від ТзОВ «Наш Край-ЛЦ», ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_5 та використані в господарській діяльності позивача, а тому позовні вимоги до задоволення не підлягають.

Керуючись ст. 160, ч. 3 ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої складено 07 серпня 2013 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий - суддя О. О. Андрусенко