Рішення № 32842269, 01.08.2013, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "01" серпня 2013 р. Справа № 906/882/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Шніт А.В.

при секретарі Ковальчуку Є.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Кімак З.К. дов. №100/16 від 09.01.2013р.;

від відповідача: ОСОБА_2 (брав участь в судових засіданнях 23.07.2013р. та 01.08.2013р.); ОСОБА_3 дов. №1255 від 22.06.2011р.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради (м. Житомир)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (м.Житомир)

про стягнення 27775,57грн. (згідно заяви про збільшення позовних вимог)

Відповідно до ст.77 ГПК України, в судовому засіданні 09.07.2013р. оголошувалась перерва до 23.07.2013р., 23.07.2013р. оголошувалась перерва до 01.08.2013р.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 15058,47грн., з яких: 14282,34грн. заборгованості, 664,11грн. пені, 112,02грн. 3% річних.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, передбачених договором №404 купівлі-продажу теплової енергії від 01.10.2009р. в частині сплати позивачу фактично отриманої відповідачем теплової енергії у встановлений договором строк.

Представник позивача в судовому засіданні 23.07.2013р. подав заяву з додатками за вх. №11708/13 від 23.07.2013р. (вих. №3022/16 від 23.07.2013р.) про збільшення розміру позовних вимог на суму 12717,10грн., в якій останній просить суд стягнути з відповідача на користь позивача загальну суму заборгованості в розмірі 26999,10грн.

Представник позивача в судовому засіданні 01.08.2013р. подав заяву за вх. №12117/13 від 01.08.2013р. (вих. №3097/16 від 29.07.2013р.) про збільшення розміру позовних вимог на суму 12717,10грн. з додатками, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 27775,57грн. з яких: 26999,44грн. заборгованості за спожиті послуги з теплопостачання, 664,11грн. пені, 112,02грн. 3% річних.

Відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Суд приймає до розгляду заяву позивача про збільшення позовних вимог та вважає заявленими до стягнення 27775,57грн. з яких: 26999,44грн. заборгованості за спожиті послуги з теплопостачання, 664,11грн. пені, 112,02грн. 3% річних.

Відповідач в судовому засіданні 01.08.2013р. надав заяву за вх. №12116/13 від 01.08.2013р. про розстрочення виконання рішення суду, в якій просить суд розстрочити виконання рішення за наступним графіком: до 30.08.2013р. - 13499,72грн., до 30.09.2013р. - 13499,72грн., до 30.10.2013р. - 2750,97грн.

Представник позивача в судовому засіданні 01.08.2013р. не заперечив щодо розстрочення виконання рішення.

Представник позивача в судовому засіданні 01.08.2013р. надав усні пояснення до позовної заяви та заяви про збільшення розміру позовних вимог на суму 12717,10грн. та просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 01.08.2013р. визнав позовні вимоги в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.10.2009р. між Комунальним підприємством "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради - теплопостачальна організація (позивач у справі) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 - споживач (відповідач у справі) укладено договір №404 купівлі-продажу теплової енергії (а.с. 10-13).

Статтею 714 ЦК України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Розділом 1 "Предмет договору" сторони визначили, що за цим договором теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором. Об'єкт теплопостачання: АДРЕСА_2.

Пунктом 4.8 договору купівлі-продажу теплової енергії сторони погодили, що всі розрахунки по цьому договору проводяться до 20 числа місяця наступного за розрахунковим, за платіжними документами, які виписуються постачальником.

На виконання умов вищезазначеного договору, КП "Житомиртепокомуненерго" Житомирської міської ради у період з лютого 2012 року по квітень 2013 року надано відповідачеві передбачені договором послуги з теплопостачання на загальну суму 26999,44грн.

Проте, відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної оплати наданих послуг не виконав, в результаті чого станом на день звернення з позовом до суду та подання заяви про збільшення позовних вимог у відповідача існує заборгованість перед КП "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради в сумі 26999,44грн. Розмір вказаної заборгованості також підтверджується актом звірки, підписаним представниками сторін та скріплений печатками (а.с. 31).

Відповідач факт наявності заборгованості визнав (заява про розстрочення виконання рішення суду (а.с. 46).

Відповідно до ст.546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Згідно п.6.3 вищезазначеного договору, відповідач несе матеріальну відповідальність перед позивачем у випадку несплати вартості використаної теплової енергії до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, згідно розрахунку (а.с. 8) відповідачу нарахована пеня за період з 21.11.2012р. по 09.06.2013р. в сумі 664,11грн.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача (а.с. 9) 3% річних за період з 01.12.2012р. по 31.05.2013р. становить 112,02грн.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до вимог ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Нормою ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України)

Відповідач факт наявності заборгованості визнав (заява про розстрочення виконання рішення суду (а.с. 46).

Суд задовольняє заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими заявленими у відповідності з чинним законодавством та такими, що підлягають задоволенню на суму 27775,57грн. з яких: 26999,44грн. заборгованості за спожиті послуги з теплопостачання, 664,11грн. пені, 112,02грн. 3% річних.

Відповідно до п. 6 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Господарський суд законодавчо не обмежений будь - якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

Враховуючи вищевикладене, а також важке фінансове становище відповідача, суд приходить до висновку про задоволення заяви відповідача, розстрочивши виконання рішення суду строком на 3 місяці зі сплатою коштів в сумі 13499,72грн. до 30.08.2013р., 13499,72грн. до 30.09.2013р., 776,13грн. до 30.10.2013р.

Сплата судового збору покладається на відповідача.

Крім того, згідно з підпунктами 1 та 4 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір справляється у розмірі 2 (двох) відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

В судовому засіданні 01.08.2013р. суд прийняв заяву позивача за вх. №11708/13 від 23.07.2013р. (вих. №3022/16 від 23.07.2013р.) про збільшення розміру позовних вимог (а.с. 37,38) та ухвалив вважати заявленим до стягнення 27775,57грн. з яких: 26999,44грн. заборгованості за спожиті послуги з теплопостачання, 664,11грн. пені, 112,02грн. 3% річних, за подання якої позивач повинен сплатити судовий збір у сумі 1720,50грн. (1,5 розміру мінімальної заробітної плати, оскільки 2% ціни позову складає 555,51грн).

Як вбачається з матеріалів справи, платіжними дорученнями: №1388 від 16.05.2013р. на суму 1720,50грн. (а.с. 6) та №90 від 22.07.2013р. на суму 254,34грн. (а.с. 29) позивачем сплачено: 1974,84грн. судового збору.

Таким чином, позивач надмірно сплатив судовий збір в сумі 254,34грн. згідно платіжного доручення №90 від 22.07.2013р. (а.с. 29).

Відповідно до ч. 2 ст. 44 ГПК України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

За змістом п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі, зокрема, внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Пунктом 5.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" передбачено, що питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору. Про таке повернення зазначається, зокрема, в резолютивній частині судового рішення, яким закінчується розгляд справи по суті (при цьому в його мотивувальній частині наводяться підстави повернення сум судового збору згідно із Законом).

Приймаючи до уваги вищевикладене, надлишково сплачений судовий збір у розмірі 254,34грн. підлягає поверненню позивачу.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради, 10014, м. Житомир, вул. Київська, 48, ідентифікаційний код 35343771 - 26999,44грн. заборгованості за спожиті послуги з теплопостачання, 664,11грн. пені, 112,02грн. 3% річних, 1720,50грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Розстрочити виконання рішення суду в частині стягнення 27775,57грн. заборгованості, строком на 3 місяці, встановивши такі розміри платежів:

13499,72грн. до 30.08.2013р.;

13499,72грн. до 30.09.2013р.;

776,13грн. до 30.10.2013р.

4. Повернути Комунальному підприємству "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради, 10014, м. Житомир, вул. Київська, 48, ідентифікаційний код 35343771 через управління Державного казначейства у Житомирській області, м.Житомир, бульвар Новий, 5 - 254,34грн., як зайво сплачений за платіжним дорученням №90 від 22.07.2013р. судовий збір.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 06.08.13

Суддя Шніт А.В.

1-до справи;

2- позивачу оригінал