Постанова № 32842153, 01.08.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 серпня 2013 р. о 14:59 Справа №801/5576/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Циганової Г.Ю., при секретарі судового засідання Кириченко Д.А., за участю представників сторін: представник позивача - Ярцев А.А., представник відповідача-1 - Олішевко Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Кримська фруктова компанія»

до Реєстраційної служби Красногвардійського районного управління юстиції в АР Крим, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Коваль Ірини Миколаївни

про визнання протиправними дій та спонукання до виконання певних дій

Обставини справи: Ухвалою суду від 03.07.2013 року відкрито провадження по справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Кримська фруктова компанія» (далі - позивач) до Реєстраційної служби Красногвардійського Районного управління юстиції АР Крим (далі - відповідач-1), Державного реєстратора прав на нерухоме майно Коваль Ірини Миколаївни (далі - відповідач-2) про визнання дії Державного реєстратора прав на нерухоме майно Коваль І.М. протиправним та його скасування; зобов'язання Реєстраційної служби Красногвардійського районного управління юстиції в АР Крим протягом десяти днів після набрання рішенням законної сили вчинити в порядку, передбаченому чинним законодавством, дії щодо внесення в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно відомостей про реєстрацію за Приватним акціонерним товариством «Кримська фруктова компанія» іншого речового права - право оренди земельної ділянки площею 2,3307 га, розташованої на території Петрівської сільської ради.

Ухвалою від 15.07.2013 року, після закінчення підготовчого провадження, справу призначено до судового розгляду.

Позов мотивовано тим, що Державний реєстратор неправомірно відмовив у державній реєстрації за ПрАТ «Кримська фруктова компанія» права оренди земельної ділянки площею 2,3307 га, розташованої на території Петрівської сільської ради.

Позивачем, в заяві про уточнення позовних вимог, зменшено позовні вимоги в частині визнання дії Державного реєстратора прав на нерухоме майно Коваль І.М. протиправним та його скасування. Замість цього, позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Красногвардійського районного управління юстиції АР Крим Коваль Ірини Миколаївни, про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №1889157 від 23 квітня 2013 року; зобов'язати Реєстраційну службу Красногвардійського районного управління юстиції АР Крим протягом десяти днів після набрання рішенням законної сили внести в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно відомостей про реєстрацію права оренди земельної ділянки на підставі договору оренди, укладеного між Приватним акціонерним товариством «Кримська фруктова компанія» та ОСОБА_4 05.03.2013 року, земельної ділянки площею 2,3307 га, розташованої та території Петрівської сільської ради, кадастровий номер 0122084800:18:001:0010 (а.с. 86).

Відповідачі заперечують щодо позовних вимог, вважають, що у реєстрації права оренди земельної ділянки було відмолено правомірно, у відповідності до вимог діючого законодавства, оскільки позивачем в договорі оренди вказана не повна назва юридичної особи орендаря та п. 3.2.4 цього договору передбачено, що орендар має право зі згоди орендодавця споруджувати на орендованій земельній ділянці у встановленому законом порядку житлові, виробничі, культурно-побутові а інші будівлі і споруди, будувати пруди і водойми, що суперечить законодавству. Правова позиція відповідачів викладена у письмових запереченнях на позов (а.с. 43-46).

Представник відповідача-2 у судове засідання 29.07.2013 року не з'явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи.

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для з'ясування обставин у справі, суд, керуючись статтею 128 КАС України вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача-2.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач зареєстрований як юридична особа, ідентифікаційний код 32644372, зареєстрований у якості суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість (а.с. 6, 48, 92).

Видами діяльності позивача за КВЕД є надання послуг у рослинництві, облаштування ландшафту; вирощування зернових та рослинних культур; овочівництво, декоративне садівництво та вирощування продукції розсадників; вирощування фруктів, ягід, горіхів, культур для виробництва напоїв і прянощів; розведення інших тварин (а.с. 92).

05.03.2013 року між власником земельної ділянки ОСОБА_4 (орендодавець) та ПрАТ «Кримська фруктова компанія» (орендар) укладено договір оренди земельної ділянку площею 2,3307 га, розташованої на території Петрівської сільської ради, кадастровий номер 0122084800:18:001:0010 (а.с.13-17).

Право власності орендодавця на земельну ділянку підтверджується витягом з Державного реєстру майнових прав на нерухоме майно, виданого реєстраційною службою Красногвардійського управління юстиції АР Крим, індексний №974579 від 05.03.2013 року, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 17276801220 (а.с. 27).

03.04.2013 року ПрАТ «Кримська фруктова компанія» подало заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень для проведення державної реєстрації іншого речового майна - право оренди земельної ділянки (а.с. 89).

Рішенням Державного реєстратора Коваль І.М. №1650861 від 15.04.2013 року зупинено розгляд заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень - право оренди земельної ділянки у зв'язку з неподанням усіх необхідних документів (а.с. 10-11).

Рішенням Державного реєстратора Коваль І.М. №1806275 від 19.04.2013 року відновлено розгляд заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень - право оренди земельної ділянки у зв'язку з поданням усіх необхідних документів (а.с. 12).

Рішенням Державного реєстратора Коваль І.М. №1889157 від 23.04.2013 року відмовлено ПрАТ «Кримська фруктова компанія» у державній реєстрації прав та їх обтяжень - право оренди земельної ділянки на підставі ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у зв'язку з тим, що подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документами, що їх посвідчують (а.с. 8).

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Судом встановлено, що Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», який регулює відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень, в редакції, яка діє з 01.01.2013 року, встановлені підстави та орган, що вчиняє дії з реєстрації речових прав.

У ст. 2 цього Закону визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав; нерухоме майно - земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення.

Статтею 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Державна реєстрація прав є публічною, проводиться органом державної реєстрації прав, який зобов'язаний надавати інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом. Державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в порядку черговості надходження заяв. Будь-які правочини щодо нерухомого майна (відчуження, управління, іпотека тощо) вчиняються, якщо право власності чи інше речове право на таке майно зареєстровано згідно з вимогами цього Закону, крім випадків, передбачених частиною четвертою вказаної вище статті. Державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться за місцем розташування об'єкта нерухомого майна в межах території, на якій діє відповідний орган державної реєстрації прав, крім випадків, установлених абзацами другим і третім частини п'ятої цієї статті.

Згідно зі ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме, право власності на нерухоме майно; право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном; інші речові права відповідно до закону; податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.

Статтею 182 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Лише наявність державної реєстрації створює презумпцію законності права на нерухоме майно для правовласника. Без такої реєстрації відносини, пов'язані з обігом земельних ділянок в Україні, державою не визнаються і знаходяться поза межами правового регулювання.

Аналогічну вимогу про обов'язкову реєстрацію права власності та оренди земельної ділянки містить також ст. 126 Земельного кодексу України, згідно з якою право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до ст. 6 Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» систему органів державної реєстрації прав становлять Міністерство юстиції України; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав; органи державної реєстрації прав, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку (далі - органи державної реєстрації прав).

У ст. 8 цього Закону України визначені повноваження органу державної реєстрації прав, до яких відноситься проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень або відмова у їх реєстрації; забезпечення ведення Державного реєстру прав; надання інформації про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом; забезпечення обліку безхазяйного нерухомого майна; здійснення інших повноважень, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Відповідно до ст. 16 цього Закону державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви власника, іншого правонабувача, сторони правочину, за якими виникло право, уповноваженої особою або державного кадастрового реєстратора у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно зі ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав проводиться на підставі договорів, укладених у порядку, встановленому законом; свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; рішень судів, що набрали законної сили;інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Відповідно до ст. 6, п. 5 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» органами державної реєстрації прав, який проводить державну реєстрацію прав та їх обтяжень є органи державної реєстрації прав, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.

Згідно зі ст.24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо:

1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону;

2) об'єкт нерухомого майна, розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав;

3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа;

4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують;

5) заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону;

5-1) заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем;

5-2) заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону;

5-3) під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку;

5-4) після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення;

5-5) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію;

5-6) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем;

6) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

Постановою Кабінету Міністрів України № 703 від 22.06.2011р. затверджений Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі Порядок №703), який визначає процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

У пункті 2 Порядку №703 зазначено,що державну реєстрацію прав шляхом внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) проводять орган державної реєстрації прав та нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно (далі - нотаріус).

Відповідно до п. 7 Порядку № 703 для проведення державної реєстрації прав заявник подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові заяву про державну реєстрацію, форму та вимоги до заповнення якої встановлює Мін'юст.

Заявник разом із заявою про державну реєстрацію подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові необхідні для такої реєстрації документи, визначені цим Порядком, їх копії, документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, та документ про сплату державного мита (п.10 Порядку №703).

Пункт 17 Порядку № 703 передбачає, що за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію та документів, необхідних для її проведення, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або рішення про відмову в такій реєстрації.

Відповідно до п.23 Порядку № 703 Державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені у Законі України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Як було зазначено вище, позивач 05.03.2013 року уклав з ОСОБА_4 договір оренди земельної ділянку площею 2,3307 га, розташованої на території Петрівської сільської ради, кадастровий номер 0122084800:18:001:0010 (а.с. 13-17).

При вивченні заперечень відповідачів судом було встановлено, що підставою для прийняття Державним реєстратором Коваль І.М. Рішення №1889157 від 23.04.2013 року про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень було те, що позивач при подачі заяви зазначив скорочене найменування юридичної особи орендаря, а саме ПрАТ «Кримська фруктова компанія», замість Приватного акціонерного товариства «Кримська фруктова компанія», а також те, що за їх думкою окремі положення договору оренди земельної ділянки, укладеного з ОСОБА_4, не відповідають вимогам чинного законодавства.

До матеріалів справи залучена копія статуту позивача. У п. 1.2 Статуту зазначена скорочена назва позивача, а саме ПрАТ «Кримська фруктова компанія» (а.с. 50), також у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зазначено, що скороченим найменуванням юридичної особи є ПрАТ «Кримська фруктова компанія» (а.с. 48). Окрім цього, договір оренди був закріплений печаткою, яка містить повне найменування позивача.

Суд вважає, що зазначене скорочене найменування в договорі не є суттєвою підставою для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень, оскільки наявна в договорі інформація, а саме: повне найменування Приватного акціонерного товариства «Кримська фруктова компанія» на печатці, ідентифікаційний код юридичної особи 32644373, дозволяють ідентифікувати юридичну особу - Приватне акціонерне товариство «Кримська фруктова компанія». До того ж, в заяві про державну реєстрацію прав та їх обтяжень позивачем було зазначено повне найменування юридичної особи - Приватне акціонерне товариство «Кримська фруктова компанія».

Статтею 202 Цивільного кодексу України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст.204 ЦК України).

Судом встановлено, що укладений позивачем 05.03.2013 року з ОСОБА_4 договір оренди земельної ділянки, не визнаний недійсним в будь-якій частині. Всі його положення, в тому числі права позивача, відповідно до змісту цього правочину, підлягають застосуванню в порядку, передбаченому чинним законодавством.

На думку суду на відповідачів чинним законодавством не покладено, при здійсненні процедури державної реєстрації прав та їх обтяжень, обов'язок щодо надання юридичної оцінки кожного пункту правочину, переданого на реєстрацію.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку, що Державний реєстратор Коваль І.М., відмовляючи позивачу у державній реєстрації вказаного договору оренди земельної ділянки з причин того, що подані документи не відповідають вимогам, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують, діяв невмотивовано, використовуючи надані йому повноваження з порушенням мети, з якою ці повноваження надано.

В силу викладеного, керуючись встановленим у ст. 8 КАС України принципом верховенства права, згідно з яким людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, беручи до уваги те, що згідно зі ст. 11 КАС України суд може вийти за межи позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін, якщо існують підстави для задоволення позову шляхом визнання протиправним та скасування рішення Державного реєстратора Коваль І.М.

Під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (стаття 161 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Відповідно до пп.3 п.9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас п.19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року № 845 встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами суд вважає необхідним стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Відповідно до п. 4 ст. 163, ст. 267 КАС України, суд зобов'язує відповідача у місячний строк з дня набрання законної сили судовим рішенням у справі, надати до суду звіт про виконання постанови.

В судовому засіданні 01.08.2013 року оголошено вступну і резолютивну частини постанови, постанову у повному обсязі складено 06.08.2013 року.

Керуючись статтями 94, 158-163, 167, 267 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Красногвардійського районного управління юстиції АР Крим Коваль Ірини Миколаївни про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №1889157 від 23.04.2013 року.

3. Зобов'язати Реєстраційну службу Красногвардійського районного управління юстиції АР Крим внести в державний реєстр речових прав на нерухоме майно відомостей про реєстрацію за Приватним акціонерним товариством «Кримська фруктова компанія» (ідентифікаційний код 32644372) право оренди земельної ділянки площею 2,3307 га, розташованої на території Петрівської сільської ради, кадастровий номер 0122084800:18:001:0010.

4. Зобов'язати Реєстраційну службу Красногвардійського районного управління юстиції АР Крим протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням надати звіт про виконання судового рішення.

5. Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства «Кримська фруктова компанія» (ідентифікаційний код 32644372) судовий збір у розмірі 34,41 грн. (Тридцять чотири гривні 41 копійка) з Державного бюджету України (шляхом їх безспірного списання з рахунків Реєстраційної служби Красногвардійського районного управління юстиції АР Крим).

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Циганова Г.Ю.